Закон про зовнішньоекономічну діяьність України

згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти

цієї діяльності, належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг

іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі:

виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних,

маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських,

консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних,

туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;

надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської

діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та

інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання

та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках,

передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення

суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та

страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами

господарської діяльності зазначених установ на території України у

випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає

створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних

господарських операцій та спільне володіння майном як на території України,

так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням

ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних

об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;

аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами

України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок,

аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних

заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової,

консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну

валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на

формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності

та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами

зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської

діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах,

валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними

суб'єктами господарської діяльності як на території

України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній

оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на

території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у

виключній формі законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не

переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів,

договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності

(Зупинити дію частин третьої, четвертої, п'ятої, шостої, сьомої, восьмої і

дев'ятої, згідно з Декретом КМ N 6-93 від 12.01.93 )

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати

будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм

власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з

моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України,

мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з

Законом України "Про підприємництво" ( 698-12 ). Фізичні особи, які не

мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене

право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави,

в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу

юридичної особи.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вищезазначене право

після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Реєстрацію здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України на підставі подання до нього заяви подавця у довільній формі,

нотаріально завірених копій статутних документів або нотаріально завірених

документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України не може

відмовити подавцю в реєстрації, якщо подавець відповідає вимогам,

зазначеним в цій статті.

Реєстрація має бути здійснена протягом 25 робочих днів з моменту подання

зазначених документів.

При реєстрації та/або після неї забороняється будь-яке обмеження права

здійснення зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі у формі

встановлення процедур, які вимагають від суб'єкта зовнішньоекономічної

діяльності доказу чи підтвердження будь-яким чином існування у нього права

на таку діяльність або ускладнюють порядок реалізації цього права.

За державну реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності стягується

плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не

повинен перевищувати розміру фактичних витрат держави, пов'язаних з цією

реєстрацією.

Зареєстровані суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані

повідомляти Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України

про всі зміни у документах, які подавалися ними на реєстрацію, протягом 14

днів з моменту, коли відбулись такі зміни.

Забороняється вимагати від зареєстрованого суб'єкта зовнішньоекономічної

діяльності проходження повторної реєстрації (перереєстрації).

У разі відмови Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України зареєструвати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або

неприйняття рішення з цього питання у встановлений цією статтею строк

суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може оскаржити таку відмову у

реєстрації в судових органах України.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у

випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання

підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від

встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення

зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію

у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у

випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності,

згідно із статтею 37 цього Закону.

Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним,

юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності

здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначення

зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у

власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має

право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-

якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за

винятком випадків, передбачених законами України. Здійснення видів

зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами України

підлягає регулюванню також законами відповідних держав. Всі суб'єкти

зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої

представництва на території інших держав згідно з законами цих держав. Всі

суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь в

міжнародних неурядових економічних організаціях. Іноземні суб'єкти

господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на

території України, мають право на відкриття своїх представництв на

території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України протягом

шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської

діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представництва

іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідно

подати:

- заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у

довільній формі;

- виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний

суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;

- довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок

подавця;

- довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно з

законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта

господарської діяльності.

Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх

видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які

представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено

інше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської

діяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом

Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави,

пов'язаних з цією реєстрацією.

У разі відмови Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарської

діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановлений

шістдесятиденний строк, іноземний суб'єкт господарської діяльності може

оскаржити таку відмову в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб'єкта господарської діяльності

повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого представництва

на території України. У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної

адреси чи оголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності

неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України

зобов'язане повідомити про це Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і

торгівлі України у семиденний строк.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних

суб'єктів господарської діяльності на території України, регулюється

законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської

діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність

пов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами

України.

Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та

право, що застосовується до них

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають

бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та

інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та

інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти

зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного

договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї,

рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено

прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо

інше не встановлено законом або міжнародним договором України. У разі, якщо

зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною особою,

потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт)

підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно

до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою

за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово,

якщо установчі документи не передбачають інше.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту

зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу

державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком

випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види

зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у

виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у

судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або

міжнародних договорів України.

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання.

Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок

недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.

Форма угод з приводу будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на

території України, визначається законами України. Права та обов'язки сторін

зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо

сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами

України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору

(контракту) або в результаті подальшого погодження.

При відсутності погодження між сторонами відносно права, яке має

застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів),

застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або

основне місце діяльності сторона, яка є:

- продавцем - у договорі купівлі-продажу;

- наймодавцем - у договорі майнового найму;

- ліцензіаром - у ліцензійному договорі про використання виключних або

аналогічних прав;

- охоронцем - у договорі зберігання;

- комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);

- довірителем - у договорі доручення;

- перевізником - у договорі перевезення;

- експедитором - у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;

- страхувачем - у договорі страхування;

- кредитором - у договорі кредитування;

- дарувальником - у договорі дарування;

- поручителем - у договорі поруки;

- заставником - у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче

співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-

монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така

діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом)

результати, якщо сторони не погодили інше. До зовнішньоекономічного

договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується

право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно

реєструється. До зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного на

аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується право країни,

на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

До прав і обов'язків за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), не

зазначеними в цій статті, застосовується право країни, де заснована чи має

місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює

виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його

змісту.

При прийманні виконання за зовнішньоекономічним договором (контрактом)

береться до уваги право місця проведення такого приймання, оскільки сторони

не погодили інше. ( Зупинено дію останньої частини статті 6 з 1.01.93

згідно з Декретом КМ N 6-92 від 9.12.92; дію частини відновлено в зв'язку з

втратою чинності Декрету КМ N 6-92 на підставі Закону N 3898-12 від 1.02.94

) Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають

ліцензуванню Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України у порядку, встановленому статтею 16 цього Закону.

Р о з д і л II

РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 7. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з

принципами, визначеними у статті 2 цього Закону, з метою:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку

Україні;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі

зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

України;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в

систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур

розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

- Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;

- недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими,

валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими

організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних

документів;

- самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних

координаційних угод, що укладаються між ними.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за

допомогою:

- законів України;

- передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання,

які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

- економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового,

кредитного та іншого) в межах законів України;

- рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх

статутними документами в межах законів України;

- угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які

не суперечать законам України.

Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не

передбаченими у цій частині актами і діями державних і недержавних органів.

На території України згідно з цим Законом запроваджуються такі правові

режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської

діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший ніж суб'єкти

господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо

всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності,

пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-

імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн,

які входять разом з Україною до економічних союзів;

- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти

господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит,

податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний

суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано

згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори

та пільги по них встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного

нижче.

Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам

господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами

України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних

економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а також до територій

митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого

спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України

відповідно до статті 25 цього Закону.

Стаття 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання

зовнішньоекономічної діяльності на її території. Державне регулювання

зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

- захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності;

- створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм

власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері

зовнішньоекономічної діяльності.

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в

зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком

випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим та іншими законами

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5