Фінансово-правові основи страхування

оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не

підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває.

Відповідальність страховика зі страхування будівель полягає у

відшкодуванні збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (буря, ураган,

блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід підгрунтових вод, осідання

грунту, повінь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аварія

опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення

води із сусіднього приміщення, викид газу); неправомірних дій третіх осіб.

Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли

через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивні недоліки

будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку;

навмисні дії страхувальника; ведення військових дій, виникнення громадських

заворушень, конфіскацію майна, екологічні катастрофи.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви

страхувальника терміном на 1 рік або на кілька місяців.

При укладенні договору страхування будівель насамперед важливо

визначити їх вартість, тобто дати відповідну страхову оцінку. На підставі

страхової оцінки визначають розмір страхової суми, страхового платежу, а в

разі знищення або пошкодження будівель - розмір збитку та страхового

відшкодування. Для визначення вартості будівель страховики користуються

послугами експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної

інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник

будівель.

Страхове відшкодування виплачується страхувальникові протягом

обумовленого договором терміну після одержання всіх необхідних документів.

Добровільне страхування домашнього майна громадян.

Страхова компанія бере на страхування майно громадян за місцем

постійного проживання страхувальника. Страхуванням охоплюється різне майно,

що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його

родини, які разом з ним проживають. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-,

відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг взуття,

предмети домашнього господарства і вжитку, книги, предмети образотворчого

мистецтва, а також будівельні матеріали, когрми, паливо.

Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, коштовне,

напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі

тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором і

страхуватися за спеціальним тарифом. Особливою умовою даного виду

страхування є те, що майно страхується тільки за умови страхування будівлі.

Численність об(єктів страхування зумовлює наявність великої кількості

подій, у разі яких виплачується відшкодування. Страховик відповідає за

збитки, що виникли внаслідок таких причин:

. стихійне лихо: повінь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихід

підгрунтових вод, осідання грунту, паводок, незвичні для даної місцевості

тривалі дощі та великі снігопади, блискавка, землетрус.

. нещасний випадок: пожежа, вибух, аварія опалювальної системи,

водопровідної або каналізаційної мережі, проникненя води із сусіднього

приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових

або підсобних приміщень.

. викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки, які

виникли внаслідок ведення військових дій, введення військового стану,

зносу, технічного браку, технічних поломок, перевищення строку експлуатації

домашнього майна, навмисних дій страхувальника або члена його родини.

Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має

відповідати страховій оцінці. Якщо на страхування приймаються окремі групи

майна або окремі предмети, то страхову суму встановлюють, виходячи з

вартості кожної групи майна або предмета окремо.

Страховик виплачує страхове відшкодування на підставі отриманої заяви

страхувальника про страховий випадок, переліку знищених, викрадених або

пошкоджених предметів домашнього майна, акту про знищення (пошкодження)

майна, довідки компетентних органів, яка підтверджує факт та обставини

страхового випадку. Страховик, який виплатив страхове відшкодування, має

право вимагати компенсації від особи, винної за спричинені збитки

Страхування майна підприємств

Даний вид страхування забезпечує страховий захист від пошкодження та

загибелі майна внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху газу тощо. За

додатковим договором страхування можуть бути застраховані можливі збитки

внаслідок таких причин:

1) стихійних лих – землетрусу, бурі, смерчу, паводку, повені, сельових

потоків, тривалих снігопадів, граду, гірських зрушень тощо;

2) вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, агрегатів та

інших аналогічних об(єктів;

3) пошкодження застрахованого майна в результаті аварії водопроводу,

каналізаційної та опалювальної системи, систем гасіння пожежі, аварії

електричної мережі та впливу електричного струму;

4) крадіжки зі зламом та грабунку.

Страхова сума визначається страховиком за погодженням із

страхувальником з урахуванням особливостей конкретного об(єкта страхування.

Основою для визначення страхової суми є дійсна вартість застрахованого

майна на момент підписання договору, яка визначається за балансовою

вартістю та вартістю придбання за вилученням зносу. Майно може бути

застраховане і за відновною вартістю, яка визначається:

- для будівель і споруд – за вартістю будівництва будівлі (споруди) з

урахуванням зносу та експлуатаційно-технічного стану;

- для устаткування, машин, інвентаря – відповідно до суми, необхідної для

придбання аналогічних предметів;

- для товарів власного виробництва – на основі витрат виробництва, але не

вище ціни їх реалізації.

Страхове відшкодування виплачується:

- у випадку повної загибелі майна – в розмірі дійсної (відновної) вартості

з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого

використання, але в межах страхової суми;

- у разі часткового пошкодження майна – в розмірі різниці між заявленою

страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого

використання, а при страхуванні за відновною вартістю – в розмірі витрат на

його відновлення, але не більше страхової суми.

Виплата страхового відшкодування не проводиться, якщо страхувальнику

відшкодовують збитки треті особи. Страховик зобов(язаний виплатити

відшкодування в розмірі різниці між сумою збитків та сумою, відшкодованою

третіми особами.

Страхування транспортних засобів

Засоби транспорту, як і домашнє майно, страхуються добровільно. На

страхування беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна.

Водночас із транспортним засобомможуть бути застраховані водій і пасажири,

додаткове устаткування до транспортного засобу, вантаж, який на ньому

перевозять.

Страхування всіх видів ризиків передбачає найповніше страхове

покриття. Воно забезпечує відшкодування збитків, спричинених втратою або

пошкодженням застрахованого транспортного засобу, фізичними травмами людей

та пошкодженням майна третьої сторони.

Страхування водних транспортних засобів грунтується переважно на тих

же засадах, що й автомобільне. За основу страхової оцінки береться сума,

запропонована страхувальником, яка не має перевищувати його дійсної

вартості.

Договір страхування може бути укладено на одній з перелічених далі

умов, яка визначає обсяг відшкодування збитків та величину страхових

платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:

- з відповідальністю за загибель та пошкодження;

- з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;

- без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

Договір страхування даного виду укладається на окремий рейс або на

певний строк.

Окремим видом в рамках страхування транспортних засобів виступає

аваційне страхування. У межах добровільних видів відбувається майнове

страхування засобів повітряного транспорту і страхування відповідальності

власників повітряних суден, включаючи відповідальність вантажоперевізника.

А в рамках обов(язкового страхування Закон України “Про страхування”

визначив такі види:

- страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;

- страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов(язаних із

забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та

пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

- страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця

повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу,

пошті, вантажу, прийнятим до перевезення, іншим користувачам повітряного

транспорту та третім особам;

- страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки,

які можуть бути завдані ним під час виконання авіаційних робіт;

- страхування повітряних суден.

Страхові випадки:

1) повна загибель повітряного судна, яка можлива в період експлуатації

внаслідок авіаційної події;

2) пошкодження повітряного судна – будь-яке раптове і непередбачене для

страхувальника порушення цілості конструкції або деформація елементів

повітряного судна будь-чим, через що повітряне судно частково втратило

здатність виконувати польоти.

Укладаючи договори страхування повітряного судна з кількома

страховиками (співстрахування), страховик відшкодовує збитки в розмірі, що

не перевищує його частки в загальній сумі за всіма договорами страхування

зазначеного повітряного судна.

Договір страхування вантажу може укладатися на таких умовах:

1) з відповідальністю за всі ризики;

2) з відповідальністю за окрему аварію;

3) без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.

За договором, укладеним за першою умовою, відшкодуванню підлягають

збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу з

будь-яких причин, окрім військових ризиків, необачності та навмисних дій

страхувальника, а також ризиків, пов(язаних із специфікою вантажу та його

транспортуванням.

За договором, укладеним за другою умовою, відшкодовуються збитки від

пошкодження чи повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок:

пропажі судна або іншого транспортного засобу, зіткнення транспортних

засобів чи від удару їх об нерухомі або плавучі об(єкти,посадки судна на

мілину, вибуху, пожежі, а також внаслідок заходів, спрямованих на рятування

або гасіння пожежі, тобто всі необхідні і доцільно зроблені витрати щодо

рятування вантажу та зменшення збитку, якщо збиток відшкодовується за

умовами страхування.

За договором, укладеним за третьою умовою, відшкодовуються ті ж самі

збитки, що й при відповідальності за окрему аварію. Відмінність полягає

лише в тому, що в даному разі відшкодовуються тільки збитки від повної

загибелі всього або частини вантажу, тоді як у попередньому випадку – від

пошкодження чи повної загибелі всього або частини вантажу.

Відповідальність страховика за договором страхування починається з

моменту, коли вантаж буде взято із складу в пункті відправлення для

перевезення, і триває до тих пір, поки вантаж не доставлять на склад

вантажоотримувачу, вказаний у полісі, але не пізніше 60 днів після

розвантаження морського судна в кінцевому порту призначення.

Страхування майна сільськогосподарських підприємств

Згідно з чинним законодавством України страхування врожаю

сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень для державних

підприємств здійснюється в обов(язковій формі, а для колективних і

фермерських господарств – на добровільних засадах.

Об(єкти страхування:

1) урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень

плодоносного віку;

2) дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники;

3) сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім(ї бджіл у

вуликах;

4) будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об(єкти незавершеного

будівництва, сировина, матеріали, продукція.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних

насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких

причин: посуха, вимерзання, град, злива, буря, повінь, сель, пожежа.

Страхування тварин здійснюється при досягненні ними певного віку, за

винятком молодняку ВРХ, коней, свиней, овець, хутрових звірів, домашньої

птиці, які на випадок знищення або вимушеного забою внаслідок стихійного

лиха страхуються незалежно від віку.

Страхування будівель, споруд або іншого майна здійснюється на випадок

знищення або пошкодження через пожежу, вибух, повінь, землетрус, бурю,

ураган, зливу, град і т.д.

Страхування відповідальності

Страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об(єктом

страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або

фізичними особами, котрі можуть понести збитки внаслідок будь-якої дії чи

бездіяльності страхувальника.

Договір страхування відповідальності, укладений страхувальником і

страховою компанією, захищає насамперед інтереси страхувальника від

фінансових витрат, які можуть бути покладені на нього законом або судом у

зв(язку з спричиненими ним збитками третій особі. Страхування

відповідальності як явище і як послуга страхового ринку виникло передовсім

з метою захисту інтересів потенційних спричинювачів збитків. З іншого боку,

система страхування відповідальності захищає інтереси третіх осіб, оскільки

винна в заподіянні збитків особа може виявитись неспроможною відшкодувати

спричинені нею збитки.

Страхування відповідальності полягає у таких видах страхування:

- страхування відповідальності власників транспортних засобів;

- страхування професійної відповідальності;

- страхування кредитів;

- страхування депозитів.

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

в Україні є обов(язковим. Регламентується цей вид страхування в Україні

Положенням про порядок і умови проведення обов(язкового страхування

цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р.

Об(єктом страхування є цивільна відповідальність власників

транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП, а

саме: здоров(ю або життю фізичних осіб, їхньому майну та майну юридичних

осіб. Відшкодуванню страховиком підлягає пряма шкода, заподіяна третій

особі під час руху транспортного засобу за умови, що встановлено причинний

зв(язок між рухом трансрортного засобу та заподіяною ним шкодою.

Величина страхової суми та розміри страхових платежів встановлюються

Кабінетом Міністрів України і можуть змінюватись не пізніше, ніж за два

місяці до початку нового календарного року за поданням Укрстрахнагляду.

Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі протягом 15

робочих днів.

Страхування професійної відповідальності пов(язане із можливістю

пред(явлення претензій особам за наслідки помилок, допущених ними під час

виконання ними професійних обов(язків, вказаних у страховому полісі.

У страхуванні професійної відповідальності виділяють дві групи

ризиків:

- ризики, пов(язані із можливістю заподіяння третім особам тілесних

пошкоджень та шкоди здоров(ю. Такі випадки трапляються в роботі лікарів,

водіїв транспортних засобів тощо.

- ризики, пов(язані з можливістю заподіяння матеріальних збитків, куди

включають термін втрати права на пред(явлення претензій. Вони пов(язані з

діяльністю архітекторів, будівельників, консультантів тощо.

Розмір страхового відшкодування визначається договором страхування

при добровільному страхуванні. При обов(язковому – мінімальна сума

визначається чинним законодавством або згодою сторін.

Суть страхування кредитних ризиків полягає у зменшенні або усуненні

кредитного ризику. Він поширюється тільки на споживчий кредит, тобто на

придбання товарів довгострокового користування.

Надаючи споживчий кредит, продавець практично позбавлений можливості

контролювати платоспроможність покупця. За великої кількості продажів

товарів у кредит деякі з них не будуть оплачені. Це типово страховий ризик,

оскільки тут діє випадковість. У разі настання страхового випадку обов(язок

повернення кредиту лягає на страховика.

Страхування кредитів, виданих під заставу, може здійснюватись тоді,

коли позичальник забезпечує повернення кредиту переданим у заставу належним

йому нерухомим чи рухомим майном. Очевидно, що майно, передане у заставу,

піддається небезпеці знищення або пошкодження, що загрожує

платоспроможності позичальника і може призвести до втрати ним можливості

повернення боргу. Закон України “Про заставу” визначає механізм страхування

заставлених предметів. Він, зокрема, покладає на заставодавця обов(язок

страхування нерухомих об(єктів та предметів іпотеки, прерданих иим у

заставу. Таке страхування має здійснюватися за рахунок коштів заставодавця

(страхувальника) у повній вартості заставленого майна, але на користь

засаводержателя.

Що стосується страхування депозитів, то керуючись статтею 24 Закону

України “Про банки і банківську діяльність”, Національний банк України

розробив та з 1.07.96 р ввів у дію Тимчасовий порядок формування

комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб. Фонд

створюється за рахунок придбання банками державних цінних паперів (на суму,

достатню для покриття зобов(язань перед фізичними особами) та передачі їх

на зберігання Національному банку України. У разі ліквідації комерційного

банку Національний банк України розблоковує державні цінні папери і

використовує їх на відшкодування вкладникам депозитів.

4. Перестрахування

В Україні ще немає закону про перестрахування. Регламентація

діяльності з перестрахування здійснюється на основі Постанови Кабінету

Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. “Про затвердження Положення про

порядок здійснення операцій з перестрахування”. Це положення регламентує

порядок укладання договорів перестрахування вітчизняних страховиків за

межами України з перестраховиками-нерезидентами, але не врегульовує проблем

взаємин страхових компаній всередині країни.

Перестрахування – це страхування особливого виду. У практиці

вітчизняних страховиків використовується таке визначення: перестрахування –

це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на

визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх

обов(язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика). Тобто

в договорі перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передає

ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність.

Процес, пов(язаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або

цесією. Страховика (перестрахувальника), що віддає ризик, називають

цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик приймає – цесіонарієм.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав із перестраховиком

договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником

у повному обсязі згідно з договором страхування.

При настанні страхового випадку перестраховик несе відповідальність

згідно з узятими на себе зобов(язаннями з перестрахування. Відносини

страховиків з перестрахування регулюються договорами, що укладаються між

ними.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути

знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес

називають ретроцесією.

У результаті перестрахування (цесії) та ретроцесії відбувається поділ

ризиків, відповідальність розподіляється між багатьма страховиками як на

Страницы: 1, 2, 3, 4