Звіт про проходження практики в Київському обласному управлінні юстиції

p> - пожежна безпека на підприємствах, установах, організаціях де основна діяльність пов’язана з паперовою роботою повинна бути організована дуже серйозно тому, що папір є найбільш займистий матеріал і при пошкодженні відновленню не підлягає.

В Київському обласному управлінні юстиції серйозно відноситься до дотримання вимог щодо пожежної безпеки управління: розроблені інструкції про заходи безпеки для працівників, плани евакуації на випадок пожежі з першого та другого поверхів. Також в управлінні прийняті міри по недопущенню пожежонебезпечної ситуації, забезпечується належне утримання робочих кабінетів, місць загального користування, коридорів. Щоденно проводиться прибирання приміщення, не допускається накопичення паперу та інших предметів, що легко займаються. Після закінчення робочого дня особа, відповідальна за пожежну безпеку проводить огляд приміщень, на предмет відсутності факторів, що можуть призвести до загорання. Палити в приміщенні обласного управління забороняється також, категорично забороняється користуватися нагрівальними пристроями, електропічками для обігріва приміщення. Черговий охоронець слідкує за протипожежним станом приміщення щогодинно шляхом обходу.

Отже розглянувши умови праці працівників Київського обласного управління юстиції можна дійти висновку, що на працівників управління діють багато шкідливих факторів таких, як неправильне освітлення робочих приміщень, низькі температури, завищенні рівні електромагнітних випромінювань, електростатичних полів від моніторів, що не відповідають сучасним стандастам, неправильна експлуатація та розміщення розмножувальної техніки, постійні перепади напруги від перевантаження електромережі до чого призводить включання потужних приладів, а в свою чергу керівництво нажаль майже не звертає уваги на умови праці своїх працівників.

6.3. Основні напрямки поліпшення умов праці в управлінні.

Україна впевненою ходою вступила у період нарощування економічного потенціалу. Зростають обсяги виробництва, збільшується кількість робочих місць, реально підвищується добробут наших громадян, а отже і повинна зростати увага до умов праці на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності. Розробляються та впроваджуються напрямки поліпшення умов праці.

В главі другій детально розглянуті шкідливі фактори, які супроводжують професійну діяльність фахівців Київського обласного управління юстиції, а в цій главі я спробую запропонувати напрямки поліпшення умов праці в управлінні.

Як і в багатьох інших підприємствах, установах, організаціях, так і в управлінні, умови праці не відповідають встановленим чинним законодавством нормативам. Спираючись на вищевикладене пропонуються слідуючі напрямки поліпшення умов праці:

- потрібно, щоб керівництво в управлінні призначило особу, яка б відповідала не тільки за пожежну безпеку, а й за охорону праці в управлінні в цілому та несла встановлену відповідальність за свої дії;

- необхідно розробити інструкцію, в якій би розглядалися питання умов праці, такі, як: освітлення приміщень, мікроклімат приміщень, відповідність комп’ютерної техніки сучасним стандартам, правила розміщення розмножувальної техніки та правила користування нею, основні правила поводження з електричними приладами;

- у відповідності з чинним законодавством при прийняті на роботу працівників повинні проводитися всі необхідні інструктажі;

- у зв’язку з тим, що більшість фахівці обласного управління практично не знають звичайних правил щодо безпечного користування ВДТ керівництву управління необхідно ознайомитися самим і ознайомити працівників з вимогами щодо охорони праці на ПК;

- в матеріально-технічному відділу управління необхідно зосередити нормативно-правові акти та стандарти, щодо користування ВДТ, розмножувальною технікою, допустимість освітлення приміщень та його розрахунок, правила користування електронебезпечними приладами, положення про пожежну безпеку та мікроклімат в управлінні з якими б могли ознайомитися в будь-який час службовці управління;

- комп’ютери в робочих кабінетах потрібно розмістити згідно з встановленими нормативами так, щоб монітор ВДТ не "дивився" сусідньому працівнику в спину;

- для попередження опромінення працівників потрібно здійснювати періодичний контроль, щодо рівня електромагнітного опромінення і вилучати небезпечне обладнання, яке не відповідає нормативним вимогам;

- посилити відповідальність керівників управління, щодо дотримання вимог працеохоронного законодавства з боку Комітету по нагляду за охороною праці, та Фонду соціального страхування, зокрема контролю по здачі керівниками іспиту по охороні праці.

Наша влада приділяє більше уваги охороні праці на вугільних, металургійних підприємствах, а підприємства невиробничого характеру залишає на самоконтроль та самовдосконалення, а керівники цим користуються і взагалі не звертають уваги на умови праці своїх працівників.

Владні структури нашої держави в даний час більше цікавлять проблеми охорони праці на підприємствах, установах, організаціях виробничої галузі, а невиробничі установи, де працює більшість жінок і, які через недотримання умов праці на підприємствах постійно підпадають під вплив шкідливих факторів, а це ж матері наших дітей.

6.4 Відповідальність роботодавців та працівників за порушення правил охорони праці в управлінні

Ринкові перетворення пов’язані з процесами роздержавлення і приватизації йдуть в Україні дуже повільно - економічні санкції опосередковуються. Чинне законодавство про охорону праці в тому числі, відповідальність за порушення встановлених норм охорони праці на підприємствах, установах, організаціях різних форм власності на місцях не діє, що спричиняє невиконання встановлених нормативів. Розглянемо детальніше можливі види відповідальності посадових осіб та працівників за недотримання законодавства про охорону праці в Київському обласному управлінні юстиції.

Персональна відповідальність посадових осіб і працівників управління за шкоду заподіяну управлінню, достатньою мірою регламентована трудовим законодавством лише для випадків розкрадання, умисного псування, недостачі або втрати майна та цінностей. В інших ситуаціях, зокрема у разі заподіяння шкоди через порушення умов охорони праці, допущення випадків ушкодження здоров’я працівника на робочому місці, чіткого механізму хоча б часткової компенсації цієї шкоди за рахунок винних осіб не впроваджено.
Персональна матеріальна відповідальність застосовується, як правило лише за приписом прокурора.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці в тому числі й в Київському обласному управлінні юстиції, передбачена статтями 217-275 Кримінального кодексу України. Відповідно до ст.271 суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин – власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя та здоров’я громадян. На працівників управління відповідно до вказаних статей можуть покладатися слідуючі покарання - це виправні роботи; обмеження волі; позбавлення права займатися певною діяльністю або займати певні посади. Звернемо увагу на те. що відповідно до цієї статті винуватці несуть відповідальність за створення небезпеки для життя або здоров’я не тільки працюючих, а й студентів- практикантів.

Слід зазначити, що не досить ефективно діє механізм застосування штрафних санкцій щодо підприємств, установ, організацій (в тому числі і управлінь), які порушили нормативні акти про охорону праці, не виконували розпорядження посадових осіб органів державного нагляду. Однією з причин цього є ускладнений порядок накладання штрафів за вказані вище порушення – штраф може бути накладено одночасно усіма органами нагляду за підсумками комплексної перевірки ними стану охорони праці в управлінні, і без пояснень зрозуміло, що реалізувати на практиці такий захід дуже важко – і не тільки через складність у досягненні синхронності дій різних органів, але й тому, що згідно з іншими законами органи санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду націлені на одноособове застосування штрафних санкцій і не мають потреби спиратися при цьому на законодавство про охорону праці.

Одним із найдієвіших заходів, які застосовуються до керівників та працівників підприємств, установ, організацій що порушили умови охорони праці на своїх підприємствах є штрафні санкції.

В обласному управлінні протягом тривалого часу залишались неефективними заходи адміністративного впливу на посадових осіб і працівників, які порушили чинне законодавство про охорону праці (вимоги ст.45,49 Закону). Серед головних проблем що обумовили цю ситуацію, варто назвати мізерні суми штрафів та недосконалий механізм їх сплати, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, та зволікання з переглядом зазначених норм цього Кодексу. Але ж все таки норма про накладення штрафів існує і повинна застосовуватись це передбачено
Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці, та
Інструкцією щодо застосування Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці. Розглянемо теоретично порядок накладання штрафів на Київське обласне управління юстиції (хоча такого в практиці управління ще не було).

Проаналізувавши вищевказані нормативні акти, можна стверджувати слідуюче, що постанову про накладення штрафу мають право прийняти тільки голова Державного Комітету за охороною праці, його заступники, начальники територіальних управлінь та начальники інспекцій цього Комітету. При нарахуванні штрафу його сума не повинна перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати управління, але при необхідності вищевказані особи мають право збільшити максимальний розмір штрафу а саме: голова Держнаглядохоронпраці – 2 відсотки, його заступники – 1,5, начальники територіальних управлінь – 1, начальники інспекцій – 0,5 відсотка місячного фонду заробітної плати управління. Відповідно до нової редакції Закону "Про охорону праці " від 21 листопада 2002 року штрафних санкцій повинна не перевищувати 5 відсотків місячного фонду заробітної плати управління.

При накладенні штрафу на управління необхідно у висновку обґрунтувати доцільність притягнення даного органу до сплати штрафу. В разі накладення штрафних санкцій на державний орган, керівник даного органу, управління зобов'язаний в місячний термін після одержання постанови про накладення штрафу надіслати відповідну суму до фондів охорони праці.
Установа сплачувала б штраф за рахунок коштів що направляються на преміювання.

Посадові особи та працівники в разі порушення ними працеохоронного законодавства несуть слідуючі види покарання: виправні роботи, обмеження волі, позбавлення права займатися певною діяльністю або права займати певні посади та застосування до них штрафних санкцій відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення. Найдієвішим видом покарання є застосування до порушника штрафних санкцій, які згідно новому положенню Закону України
“Про охорону праці” збільшені до 5 відсотків фонду заробітної плати підприємства. Кримінальна відповідальність настає у випадку коли порушення вимог, щодо охорони праці, призвели до загибелі людей.

Висновок

В ході магістерського стажування в Київському обласному управлінні юстиції можна зробити слідуючи висновки, що управління в своїй структурі має наступні підрозділи (відділи):

- відділ нотаріату;

- відділ державної реєстрації нормативно-правових актів та легалізації об’єднань громадян;

- відділ правової просвіти методичного керівництва юридичними службами та довідково-кодифікаційної роботи;

- відділ діловодства, матеріально-технічного забезпечення та капітального будівництва;

- відділ звернень громадян, документування та контролю;

- відділ державної виконавчої служби;

- відділ кадрової роботи та державної служби;

- відділ фінансування бухгалтерського обліку та звітності.

У період проходження магістерського стажування я розробила разом з керівником від управління план-графік проходження стажування, підпорядковувалась діючим в управлінні правилам внутрішнього трудового розпорядку, суворо дотримувалась правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, брала активну участь у суспільному житті колективу управління, засвоїла питання передбачені програмою стажування, збирала практичні матеріали, необхідні для виконання магістерської роботи і представляла їх науковому керівнику.

Я мала змогу ознайомитися з порядком організації діяльності управління, нормативними актами, які регулюють діяльність управління, а також конкретно з роботою майже всіх відділів управління, так у відділі нотаріату я навчилась особливому порядку контролю державних та приватних нотаріальних контор, у відділі правової просвіти - складанню та оформленню відмов (різноманітним державним органам), скарг, на них, розробка науково- методичних матеріалів для ознайомлення населення з законопроектами
Президента та Кабінету Міністрів України, а також веденню контрольних екземплярів кодексів та законів України, у відділі легалізації та реєстрації нормативно-правових актів – розгляд документів громадських об’єднань поданих для реєстрації та надання відповіді по них, легалізація громадських об’єднань, прийом звітів (місячних та квартальних) від районних та міських управлінь юстиції щодо кількості зареєстрованих громадських об’єднань та аналіз цих звітів, у відділі роботи з кадрами та державної служби – оформленню трудових книжок, прийнятті на роботу державних службовців, вирахування стажу державної служби, нарахування надбавок до заробітної плати за стаж роботи, оформлення особистих справ працівників управління.

В Київському олбасному управлінні юстиції працюють висококваліфіковані працівники з економіки, фінансів, права, які в своїй роботі користуються ПК та розмножувальною технікою. Службові обов’язки їх пов’язані із значними розумовими та емоційними перевантаженнями, шкідливим впливом оргтехніки, негативним впливом людського чинника. Не виключається можливість виникнення пожежонебезпечної ситуації.
Проаналізуваіши стан умов та охорони праці слід відмітити, що як і працівники так і керівництво недостатньо звертають увагу на необхідність дотримання вимог з охорони праці. Зокрема це стосується: освітлення робочих приміщень, розташування комп’ютерної та розмножувальної техніки, електобезпеки та пожежної безпеки.

Враховуючи вищесказане можна рекомендувати наступні напрямки поліпшення умов праці в управлінні, які б зводилися до збору належних нормативних актів з охорони праці та обов’язкове ознайомлення з ними працівників при вступі на роботу та систематичному огляду в процесі роботи, а також здійснення контролю за неухильним їх дотриманням

Під час проходження стажування я:

- дала характеристику актам, положенням, правилам, інструкціям, які має право видавати Київське обласне управління юстиції, провела аналіз відповідності діючому законодавству локального законодавства управління;

- описала порядок організації роботи структурних підрозділів управління, порядок планування їх діяльності, правила прийому громадян, порядок надання консультаційних послуг;

- охарактеризувала нормативно-технічні документи і стандарти з охорони праці, які діють в управлінні;

- ознайомилася з контролем за станом охорони праці та планування роботи з охорони праці;

- визначила чисельність працівників управління.

Київське обласне управління юстиції являється центральним органом виконавчої влади без якого неможлива нормальна діяльність ні органів реєстрації актів громадянського стану, ні нотаріальних контор (як державних так і приватних), а також районних, районних у містах, міських управлінь юстиції, що здійснюють важливу завдання покладені на них Президентом та
Кабінетом Міністрів України.

Поряд із створенням оптимальних умов для реалізації права кожного громадянина на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації завданням Київського обласного управління юстиції є забезпечення неухильного дотримання вимог чинного законодавства під час своєї діяльності.

Це дасть можливість досягти високої культури взаємовідносин державних органів, що працюють з громадськими формуваннями, з представниками останніх, а також підвищення рівня знань працівників управління юстиції.

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 12 грудня 1984 року, зі змінами та доповненнями.
3. Кодекс Законів про працю в Україні від 10 грудня 1971року, зі змінами та доповненнями.
4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.
5. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року, зі змінами та доповненнями.
6. Закону України "Про об'єднання громадян" від 16червня 1992 року, зі змінами і доповненнями.

7. Закон України “Про охорону праці” від 8 груд лютого ня
1992 року і в новій редакції від 21 грудня 2002 року.

8. Закон України “Про державну виконавчу службу” від 24 березня
1998 року, зі змінами і доповненнями.

9. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року, зі змінами та доповненнями.
10. Закон України “Про пожежну безпеку” 17 грудня 1993 року, зі змінами та доповненнями.
11. 8. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року, зі змінами та доповненнями.
12. Постанова Кабінету Міністрів “Про порядок обчислення стажу державної служби” від 03 травня 1994 року, зі змінами і доповненнями.
13. Постанова Кабінету Міністрів України “Про формування кадрового резерву для державної служби” від 28 лютого 2001 року.
14. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок накладання штрафів на підприємства, установи, організації за порушення нормативних актів про охорону праці” від 17 вересня 1993 р. зі змінами і доповненнями.

15. Наказ Комітету Держнагляду з охорони праці "Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці", від 31.03.1994 №27

16. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-
98

17. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки // Науково-популярний журнал «Охорона праці». – 2001. - № 11.

18. Методичні рекомендації щодо застосування Порядку ведення особистих справ державних службовців в органах виконавчої влади затверджено наказом Начальника Головдержслужби від 5 липня 1998 року

19. Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції
України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 30 серпня 2000 року, зі змінами та доповненнями.

20. Інструкція з охорони праці для працівників, зайнятих налагодженням, обслуговуванням та ремонтом обчислювальної техніки затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 березня 2002 року.

21. Інструкція з охорони праці для працюючих на копіювальних апаратах затверджена наказом Міністерства юстиції України від

02 квітня 2002 року.

22. Положення про відділ нотаріату Київського обласного управління юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного управління юстиції від 14 лютого 2001 року.

23. Положення про відділ правової просвіти, методичного керівництва юридичними службами та довідково-кодифікаційної роботи Київського обласного управління юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного управління юстиції від 30 жовтня 2000 року.

24. Положення про відділ державної реєстрації нормативно-правових актів та легалізації об’єднань громадян Київського обласного управління юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного управління юстиції від 10 липня 2001 року.

25. Положення про відділ роботи з кадрами та державної служби
Київського обласного управління юстиції, затверджене наказом начальника
Київського обласного управління юстиції від 25 березня 2001 року.

26. Регламент роботи Київського обласного управління юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного управління юстиції від
15 травня 2002 року.

27. Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів.Т.1-5. - К.: Основа,1995-1997 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999.

28. Міністерство юстиції України. Методичні рекомендації з питань організації роботи з кадрами та кадрового діловодства – Київ 2000

29. Желібо Є.П., Барабанова В.В., Коваленко В.В., Чмир А.І.,
Кочергін О.М. Охорона праці в органах ДПС України./ За ред. д.х.н. Є.П.
Желібо. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

30. Жидецький В.П. Основи охорони праці.-Львів: Афіша,-2000.-348.

31. Жидецький В.П. Охорона праці користувачів комп’ютерів.-
Львів:Афіша,-2000.-176с.

32. Купчик М.П., Гандзюк М.П. та інші. Основи охорони праці. - К.:
Основа, 2000.

33. Мартиросова В.Г. Особливості праці користувачів ЕОМ // Охорона праці. - 1995. - № 1. - С. 10 - 13.

Страницы: 1, 2, 3, 4