Мелірування, фарбування та догляд за волоссям

Мелірування, фарбування та догляд за волоссям

Вступ

Волосся - природна прикраса людини. Воно надзвичайно еластичне та пружне, при змочуванні здатне збільшувати свою довжину на 20% і більше.

Росте волосся із кореня - цибульки, яка виділяє нові клітини; цей процес може продовжуватись десятки років. Волосся, що випало або висмикнуте волосся виросте знову на тому ж місці, якщо живе коріння.

При досягненні волоссям певної довжини воно починає сіктися, нерідко ламається.

Довжина волосся залежить від багатьох факторів. В одних людей волосся росте не нижче плеч, у інших - до пояса.

Кількість волосся на голові у різних людей неоднакова. У білявок, волосся, як правило, тонше, тому кількість волосинок на голові у них більша, ніж у чорнявок. У чоловіків волосся на 10-15% менше, ніж у жінок.

Для кожної людської раси характерним є свій різновид волосся:

1)      азіатська раса - густе, товсте, чорне, жорстке волосся;

2)      європейська раса - волосся середньої товщини, тонке, світле, пряме, хвилясте.

Будова волосся

У волосині розрізняють кореневу частину і стержень.

Корінь волосини знаходиться у волосяному мішечку - фолікулі.

Фолікули мають протоки сальних залоз.

Волосяний мішок роздвоюється й утворює сосочок.

Над сосочком розташована ростова частина волосини.

Стержень волосся складається з трьох шарів:

-  кутикули;

-        кортексу;

-        медули.

Зовнішній шар має 7-9 рядів рогових пластинок. У «відкритому» стані пластинки відходять до поверхні волосини; у «закритому» стані - притиснуті до поверхні.

Середній шар складається з ороговілих волокнистих клітин кортексу. У цьому шарі міститься меланін.

Меланін - не розчиняється у воді, але взаємодіє з лугами та кислотами.

Серцевина волосся складається з м’яких клітин. У тонкому волоссі може бути відсутня.

Розрізняють такі властивості волосся:

1)      гігроскопічність - здатність вбирати значну кількість вологи. У цьому випадку поперечний переріз волосини збільшується на 15-20%, а довжина - на 1-2%. Набрякання волосини відбувається тим сильніше, чим довше волосся перебуває у мокрому стані і чим вища температура навколишнього середовища.

2)      міцність волосся при набряканні значно зменшується - мокре волосся на 60% слабше, ніж сухе; ще більше ослаблює волосся змочування його у гарячій воді;

3)      еластичність - можливість укласти волосся у будь-яку зачіску, наприклад, накрутити на бігуді, надати форму феном та щіткою;

4)      електропровідність - здатність волосся дуже швидко проводити електричний струм.

Миють волосся різними засобами - народним, домашнім, милами, шампунями фірмового виготовлення. Під час миття змивають бруд, піт та жир, який знаходиться на шкірі голови і волосся.

Шампуні виготовляють для різного типу волосся: нормального, сухого, жирного, послабленого. Є такі шампуні, які лікують волосся, підсилюють колір волосся, у склад деяких шампунів входить бальзам; також існують відтінкові шампуні, які надають волоссю певний відтінок. Лікувальні шампуні добре діють на фарбоване, знебарвлене, освітлене волосся.

Мелірування: основні види

 

Освітлення волосся. Блондування. Мелірування пасом волосся увійшло в моду недавно - в 70-х роках минулого століття.

Спочатку мелірували окремі пасма по всій голові, техніка мелірування волосся, як і метод його освітлення, розвивалися.

На початку ХХ століття була мода на блондування всього волосся на голові. Пізніше почали освітлювати окремі пасма навіть на короткому волоссі. При цьому використовувалась шапочка з отворами власноручного виготовлення. Пасма висмикувались у отвори в’язальними гачками або хвостиками гребінця. Іноді користувались стрічками з поліетилену, зв’язувавши їх з обох сторін у вигляді шапочки.

Ці методи давали прийнятні результати мелірування, але були малоефективні. Їх і зараз використовують в домашніх умовах.

Зараз промисловість виготовляє спеціальні шапочки та інші пристосування для зручності перукаря, високі технології підвищують якість процесу.

Нині мелірування стало надзвичайно популярним. Мелірувати можна як коротке, так і довге волосся, що значно розширює можливості перукарів. Створювати нові зачіски, втілювати творчі фантазії певним чином вплинуло на виникнення і поширення конкурсних змагань.

В домашніх умовах волосся мелірують за допомогою самостійно приготовленого складу хімічних речовин.

Виготовлення складу для освітлення волосся в домашніх умовах з таблеток:

Таблетку пероксиду водню подрібнити, помістити в ємність.

1 таблетка в 30 мл води дає 1%-ний розчин H2O2;

3 таблетки в 30 мл води дають 3%-ний розчин H2O2;

n таблеток в 30 мл води дають n%-ний розчин H2O2.

Концентрацію розчину добирають в залежності від ступеня освітлення і особливостей волосся. Більш тривалий час дії препарату дає сильніше освітлення волосся.

Розчин пероксиду водню готують безпосередньо перед застосуванням, тому що при збереженні препарату у відкритій ємності останній втрачає свої властивості. Промисловість виготовляє 30%, 18% та 3% розчини пероксиду водню. Зберігають їх у щільно запакованих ємностях, у темних місцях. Перед застосуванням розводять водою до певної концентрації.

Мити волосся перед освітленням та меліруванням не потрібно. Природне жирове змащення зберігає шкіру голови від шкідливої дії препарату H2O2. Лоб та скроні змащують кремом або вазеліном біля смуги росту волосся. Для прискорення реакції в склад додають кілька крапель нашатирного спирту.

Різні типи волосся здатні витримати різну концентрацію пероксиду водню. Нижченаведена таблиця дає уявлення про групи, типи волосся, як також про допустиму концентрацію розчину пероксиду водню що беруть для освітлення.

Групи	Типи волосся	Допустима концентрація H2O2
І група	товсте, жорстке волосся, яке раніше не підлягало освітленню та хімічній завивці	≤ 9-12%
ІІ група	волосся середньої товщини, нормальні, пружні, еластичні	7-10%
ІІІ група	тонке, м’яке, шорстке, слабке волосся	4-7%
ІV група	волосся будь-якої з вищеназваних груп, яке раніше підлягало освітленню або хімічній завивці	3-4%

При умові зменшення часу витримки препарату на волоссі можна використовувати більшу його концентрацію. Більшу ніж 12% концентрацію використовувати не рекомендується, оскільки можна перепалити волосся: воно стане крихким, ламким, може навіть випасти.

Наносити освітлювач або барвник на пасма потрібно якомога скоріше, щоб різниця у часі витримки на перших та останніх пасмах була мінімальною.

Якщо волосся по всій голові освітлюють вперше.

Освітлення проводять у 2 етапи на сухому, немитому волоссі.

Клієнта вкривають пеньюаром непромокальним. Лоб, скроні, шию змащують кремом, вазеліном для запобігання дії освітлювача. Перед цим роблять пробу на чутливість шкіри голови до препарату.

Краплину препарату наносять за вушну раковину чи на згин ліктя, потім змивають. У випадку алергічної реакції підбирають інший препарат і знову роблять пробу на лікті. Проба на волоссі робиться так: Невелику кількість відрізаного волосся кладуть в посудину з препаратом чи пероксидом водню відомої концентрації. через 10 хвилин пасмо виймають, промивають та пробують на розрив. Пасмо може розірватися від сильного його ослаблення через високу концентрацію препарату. У цьому разі розчин препарату слід розвести водою з метою зменшення концентрації, потім знову зробити пробу на іншому пасмі.

Приготувавши освітлювальний склад, намагаються якнайшвидше нанести його на пасма, починаючи з потилиці, тому що потилиця холодніша за тім’яну зону. На скроні препарат наносять в останню чергу, тому що там волосся більш тонкої структури і швидше освітлюється.

На першому етапі препарат наносять на пасма, відступаючи 1,5-2 см від коріння волосся тому що тепло шкіри голови прискорює реакцію і волосся може швидше освітлитись біля коренів, що виглядає неприродно. Через 8-10 хвилин волосся почне змінювати колір. Тепер потрібно нанести освітлювач на прикореневу частину пасма й дуже швидко! Починаємо рахувати час з моменту повного нанесення складу на волосся.

По закінченні витримки і досягненні потрібного кольору волосся голову миють з милом або шампунем теплою водою. Потім волосся віджимають і миють підкисленою водою для нейтралізації шампуню, щоб подовжити дію освітлювача.

На віджате і витерте рушником волосся наносять препарат з лецетином для відновлення структури волосся.

Підготовчі роботи при фарбуванні

-  огляд зовнішнього виду волосся: визначаємо структуру, колір, ступінь ушкодженості, ступінь забрудненості;

-        з’ясування у клієнта, який колір та відтінок волосся він хоче отримати;

-        проведення проби на чутливість шкіри до препарату;

-        підготовка приладдя, матеріалів, перукарської білизни, барвників, неметалевого посуду та неметалевого інструменту;

-        підготовка джерел тепла;

-        змащування кремом шкіри вздовж крайової лінії росту волосся.

Інструменти та приладдя для мелірування волосся

Для виконання мелірування потрібно приготувати набір предметів і фарб для мелірування:

-  чашку й миску;

-        мензурку;

-        ваги;

-        пензлик або ватний тампон на паличці;

-        гумові або поліетиленові рукавички;

-        накидка непроникна з поліетиленової плівки;

-        гребінці з рідкими зубцями і гребінець-хвостик;

-        палета або дощечка;

-        фольга або поліетиленова плівка нарізана на лінії або квадрати в залежності від довжини волосся і ширини мелірувальних пасом;

-        крем, вазелін;

-        ножиці для нарізання фольги, плівки;

-        затискачі для волосся, неметалеві «качечки» й «краби», тасьма й мотузки, товсті нитки;

-        таблетки гідропериту або придбаний у магазині освітлювальний препарат будь-якої вибраної вами фірми, або препарат для тонування волосся;

-        ємність для нейтралізуючого розчину;

-        оцет 8%-й або лимонна кислота;

-        два рушники.

Розрізняють 4 групи волосся:

1) волосся з нормальною гігроскопічністю. До нього відноситься здорове, непошкоджене і м’яке волосся; таке волосся вимагає звичайної обробки і часу витримки барвника;

2) волосся низької гігроскопічності - це тверде, склянисте, сиве, дуже світле або дуже темне волосся; відсутність пігменту в сивому і дуже світлому волоссі робить його твердим і сприятливим до фарбування, такому волоссю потрібна попередня обробка.

3) волосся з високою гігроскопічністю - легко вбирає фарбу, це волосся пористе, волосся, яке попередньо підлягало хімічній обробці, світле, природно - хвилясте волосся і волосся, яке підлягало дії зовнішнього середовища. Таке волосся потрібно фарбувати обережно, фарби вибираємо на 1-2 тони світліші, розбавивши водою. Час витримки волосся зменшується;

4) вибілене волосся - розбавляємо фарбу, зменшуємо час витримки, працюємо з таким волоссям обережно для того, щоб уникнути випадання або перепалювання волосся.

Приготування розчинів для мелірування волосся

Мелірування волосся виконується барвниками І групи, вони випускаються у вигляді порошкових відбілюючих засобів в комплекті з окисниками.

Окисники можуть бути у вигляді кремів та емульсій, таблеток гідропериту і можуть мати концентрацію 4, 6, 9, 12%.

До І групи барвників відносяться всі відбілюючі та освітлюючі речовини:

-  перекис водню H2O2;

-        гідроперит;

-        «Блондерон-Супра»;

-        «Блондерон-Вікторія».

Блондувати, освітлювати і знебарвлювати треба тільки немите волосся.

Рецепти для освітлення і знебарвлення волосся

№1. Дає біле волосся з жовтим відтінком:

-  30-40 мл пергідролю 30%;

-        30 мл води;

-        2 мірні ложки теплого дитячого мила;

-        3-4 краплі 3% нашатирного спирту.

Суміш ретельно перемішати, витримувати 15-30 хв.

№2. Дає біле волосся:

-  30 мл пергідролю 30%;

-        60 мл води;

-        3-4 мірні ложки препарату «Блондирон Супра»;

-        10 мл рідкого мила або шампуню.

Витримувати 40-60 хвилин.

Підготовлені препарати необхідно відразу ж нанести на волосся, щоб реакція з появою піни та виділенням кисню йшла на пасмах волосся.

По досягненні бажаного ефекту барвник змити і нейтралізувати волосся.

Технологія виконання

Класичне мелірування. Підготовка. Методика.

Мелірування виконується на сухе, немите волосся. Фольгу нарізають завчасно - такої довжини, щоб полоска була на 2-3 см довша пасма.

На кожній смужці фольги загинається край - утворюється кишеня завглибшки 0,5-1 см. Це роблять для того, щоб рідина для освітлювання не витікала на сусідні пасма і шкіру голови, і для уникнення плям, які важко усунути.

Ширина лінії повинна бути достатньою для створення двох згинів з країв фольги і розташування у її центрі пасма волосся.

При дуже довгому волоссі фольгу складають, перегинають разу по довжині, тоді з боків її можна не загинати.

Загини з боків зручно виконувати хвостиком або зубами гребінця. Пальцями підгинають вільні краї, не натискаючи на центр фольги, де розташовується волосся.

Перш ніж накласти пасмо на фольгу, на неї наносять освітлюючий склад, потім накладають волосся і на волосся наносять освітлювача; фольгу загинають.

Можна підгинати верхні куточки, щоб фольга не сповзала. Необхідно нанести освітлювач спочатку на фольгу, щоб надійніше фарбувалося волосся на згині фольги.

При нанесенні освітлювача фольгу зручно тримати так, як показано на рис. 8, спираючись на голову двома пальцями. Верхнє волосся підколоти затисками.

Можна почати з потилиці. Відчісувати горизонтально проділ. Потім пасмо відділяють зигзагоподібним проділам.

Щоб проділ був чіткий і рівний, зручно його малювати хвостиком гребінця, як авторучкою, правою рукою при цьому спираючись на ліву.

Розташування мелірованих пасом на голові залежить від типу зачіски і смаку майстра.

Відчісуючи зигзагом волосся, хвостиком гребінця вибирають пасма для мелірування справа наліво по верхніх зубцях проділу.

Піднімають прядочки і підкладають змазану освітлювачем фольгу кишенею до коріння волосся. Опускають пасмо на фольгу і наносять на неї освітлювач. Притримують фольгу за верхні кути. Можна фольгу розташовувати на долоні.

Відступивши на 1,5-2 см вгору, обробляють наступне пасмо. Далі процес повторюють в тому ж порядку.

Після витримки, починаючи з потилиці, розвертають фольгу і змивають пасмо за пасмом. Таким чином уникають освітлювання решти волосся і зрівнюють час витримки фарби на пасмах.

Потім все волосся ретельно змивають і обполіскують засобом, рекомендованим в інструкції, яка прикладена до використовуваного препарату.

Якщо ви використовуєте пігулки гідропериту, а не фірмовий препарат, волосся слід обполоснути нейтралізуючим засобом: водою з оцтом або лимонною кислотою. Віджати і підсушити волосся рушником.

Для відновлення структури волосся після мелірування або тонування рекомендується нанести на них відповідний препарат: лондавітал гель або касторова олія. Цей метод мелірування називають класичним.

Метод «Шапочка»

Промисловість випускає спеціальну шапочку з отворами для мелірування. Заломлені краї шапочки не дозволяють препарату стікати на шкіру лоба або шиї.

Сухе, немите волосся відчісують по напряму майбутньої зачіски і надягають шапочку, яка повинна вільно прилягати до голови.

Спеціальним або в'язальним гачком через отвори шапочки витягують пасма вгору. Товщина пасом може бути різною.

Препарат для освітлювання або тонування наносять на волосся, відступивши 1 см від отвору в шапочці, щоб не трапилося затікання препарату під шапочку. При затіканні під шапочку препарату може утворитися обширна пляма висвітленого волосся і потім його важко буде прибрати. Витримують до отримання очікуваного кольору 20-50 хв.

Не знімаючи шапочку, промивають пасма водою з милом або шампунем, потім наносять знову небагато шампуню на пасмі і знімають шапочку.

Промивають все волосся водою і обполіскують нейтралізуючим засобом. Віджимають воду й підсушують рушником. На волосся наносять препарат для поліпшення його структури.

Вже згадувалося, що в домашніх умовах замість шапочки можна застосовувати її замінники.

1.      Узяти гумову шапочку для плавання і зробити в ній отвори. Гачком через ці отвори протягнути пасма.

2.      Нарізувати смуги з поліетиленової плівки шириною 3 см і завдовжки 45 см, зав'язати двома вузлами і розподілити по голові у вигляді шапочки. На стиках смуг висмикнути пасма для мелірування.

3.      Накрутити на голову поліетиленові смуги і на стиках смуг витягнути пасма для мелірування. Метод зручний для короткого волосся. Щоб смуги не зміщувалися, закріпити в кількох місцях.

Метод «Вуалі»

Рекомендується для зачіски «каре» з коротким або напівдовгим волоссям.

Застосовують фольгу, паперові серветки, поліетиленову прозору плівку, планшету.

Мелірують пасма верхніх зон зачіски, оскільки нижні пасма звичайно закриті верхнім, покриваючим волоссям. Відділяють дуже тонке пасмо волосся, що просвічує на долоні. З неї зигзагом вибирають пасмо для мелірування.

Нанести освітлювач на фольгу. Накласти волосся, пасма покрити складом і загорнути фольгу. Можна на лист з освітлювачем накласти волосся і закрити пасмо другим листом фольги.

Верхні кутики листків загнути для кріплення на волоссі. Замість другого листу фольги можна застосувати прозору плівку з поліетилену. Через поліетиленову плівку добре видно освітлювання волосся, тобто досягнення певного кольору, таким чином можна контролювати весь процес.

Мелірування на кінчиках волосся в зачісці «Каре»

Рекомендується тільки для стрижки «каре» з короткими або середньої довжини волоссям. Після виконання стрижки і укладання накрити клієнта пеньюаром з плівки, надівши поліетиленові або гумові рукавички, відділити пасмо вертикально від верхівки вниз. Затиснути в пальцях кінці так, щоб волосся виступало на 1 см, нанести склад з внутрішньої сторони пасма в пальцях. Витримати. Змити. Нейтралізувати.

Метод дозволяє додати зачісці незвичність, «родзинку», залежно від вибраного відтінку. Виконується швидко і легко. Процедуру повторюють після кожної стрижки.

Мелірування зачіски з хвилястою укладкою волосся

Дуже простий швидкий метод забезпечує природність і рухливість волосся, дає ефект вигоряння на сонці. Вологе волосся спочатку укласти в зачіску хвилями.

За допомогою довгих пластикових затисків або клейкої стрічки закріпити крони хвиль з двох сторін. Висушити волосся без сильної вентиляції, щоб не порушити хвилі. Надіти рукавички.

Клієнта накрити непромокальним пеньюаром. Рівномірно нанести препарат пензликом на опуклі частини хвиль і на кінці волосся. Витримати. Змити, знявши стрічки. Нейтралізувати.

Метод «Кільця-равлика».

Тонування пасом у 3-4 кольори та більше по всій голові

Цим методом можна скористатися при довжині волосся до плечей. Розташування кольорових пасом визначається за вибором. Чергування кольорів може бути будь-яким.

Кількість пензликів повинна бути рівна кількості кольорових препаратів. Для кожного кольору - своя кисть або зубна щітка, тампон і своя рукавичка.

Волосся ділить проділом на квадрати 2x2 або 3х3 см. Пасма в квадраті беруть в руку, заздалегідь надівши гумові або поліетиленові рукавички.

Пасмо на долоні змазати фарбувальним кремом, злегка скрутити в джгутик і скласти в равлика. Крем як би склеює пасма, не дає їм розсипатися. Для більш надійного утримання волосся в колечках-равликах їх підколюють затисками з пластика. Спочатку мастять волосся фарбником на верхівці і у області тім’я, щоб вони не заважали обробляти нижче лежачі пасма.

Одним кольором фарбуємо потрібні пасма в квадратах на верхівці. При зміні препарату для іншого кольору не забудьте обполоснути рукавичку або надіти іншу, щоб не змішувати різні препарати.

Волосся нижніх зон можна не тонувати, оскільки верхні пасма покривають нижче лежаче волосся. Досягаємо потрібного результату при економії часу і використовуваних препаратів.

Нижнє волосся не видно під верхніми пасмами. Їх часто тонують одним вибраним кольором.

Одержуємо спектральне тонування за один сеанс.

Даємо загальну витримку, змиваємо, обполіскуємо закріплювачем і наносимо препарат по догляду за волоссям.

Повторне мелірування. Тонування.

Повторне мелірування виконується при волоссі, що відросло. Бажано використовувати при цьому препарати і матеріал, що застосовувалися в попередній раз.

Як в класичному меліруванні, відділити пасмочки зигзагом на натуральному волоссі, що відросло біля коренів, не звертаючи уваги на дійсний колір цих пасмочок. Підкласти фольгу або плівку під пасма. Нанести препарат на пасма, що відросли біля коренів, захопивши 1 см попереднього мелірування.

Кінці волосся ізолювати, випустивши назовні. Скласти фольгу. Наступні пасма відділяти через 1,5-2 см.

На фольгу можна накладати прозору целофанову або поліетиленову плівку, щоб мати нагоду стежити за процесом освітлювання.

У цю ж плівку завертають кінець пасма, що не підлягає освітленню.

Папір або поліетиленову і целофанову плівку можна використовувати замість фольги. Дати витримку, змити, нейтралізувати по методиці.

Страницы: 1, 2