Організація роботи шкільної їдальні

Більше уваги необхідно приділяти меню сніданків. Саме в них багато погрішностей. Одна з них - одноманітність блюд (тільки каша і чай). Таке харчування не може забезпечити організм дитини достатньою кількістю білків тваринного походження. Якщо врахувати, що в сніданок видається 5-10 м вершкової олії на хліб, то в такому прийомі їжі надлишок жиру над білком складає два і більш рази. Це погіршує засвоєння навіть тієї кількості білка, що міститься в каші. Подібні сніданки не поповнять організм дитини важливими амінокислотами - лізинім, метіоніном і ін., а також вітамінами. Це може істотно відбитися на його здоров'я. Тому в продуктові набори для сніданків варто вводити м'ясо і рибу. На вечерю, як уже відзначалося, давати дітям м'ясо не рекомендується. До того ж готування м'ясних і рибних блюд на сніданок дозволяє цілком використовувати денну норму рибних і м'ясних продуктів.

Щоб устигнути приготувати м'ясні і рибні блюда на сніданок, харчоблок повинний починати роботу в більш ранній час. Добре використовувати для сніданків м'ясопродукти і рибні напівфабрикати, що не вимагають великої витрати часу на готування, наприклад рибне філе, сосиски, сардельки.

Кількість тваринного білка можна підвищити за рахунок яєць, омлету, сиру. Додавання в меню сніданку 10-15 м сиру збагачує його 3-4 м тваринні білки, у тому числі 75-140 мг триптофану, 75-100 мг метіоніну і 160-260 мг лізину. Сир підвищує апетит. Замічено, що діти більш охоче з'їдають кашу із сиром. Для порушення апетиту і збагачення сніданку мікроелементами і вітамінами в меню включають невелика кількість овочевої закуски зі свіжих сезонних або консервованих овочів: ікру з кабачків або баклажанів, салати із помідорів, огірків, зеленого салату і цибулі з кропом і петрушкою, бутерброди з олією і солодким перцем, старшим дітям до хліба з олією можна дати часточку часнику.

Корисно давати дітям морквяний сік, 50 г. якого майже цілком покривають добову потребу дитини в каротині. У ясельній групі можна дати сиру терту моркву з цукром, а старшим дітям - чищену цілу. В окремі дні на сніданок дають шматочок оселедця з картоплею і цибулею, зеленим горошком. Щодня для. готування сніданку необхідно використовувати не менш 200 250 г. молока [12, 44].

При чотириразовому харчуванні складається меню і на полуденок. Звичайно в полуденок дається молоко або кефір з печивом або булочкою, фрукти або фруктовий сік. При триразовому харчуванні третій прийом їжі роблять більш калорійним, чим полуденок при чотириразовому харчуванні. Він повинен складатись із двох блюд: рагу овочеве з невеликою кількістю м'яса або рибне блюдо (рибні фрикадельки, риба по-польському і т.д.), омлет, пудинг сирний, каша (якщо її не було на сніданок) і молоко або кефір з булочкою. У цілому за день дитина повинна одержати в дитячій установі не менш 80% фізіологічної норми живильних речовин. Інше він доодержує під час домашньої вечері.

Протягом дня харчування дитини повинне бути різноманітним. Повторення тих самих блюд не допускається.

Після складання перспективного меню його перевіряють на збалансованість, тобто аналізують зміст основних харчових речовин. На підставі відкоректованого меню (виправляється недолік або надлишок білка, жиру, вуглеводів) складається загальна заявка. Заявки подають заздалегідь, за 5-7 днів до одержання продуктів. На окремі продукти заявки варто подавати за місяць, на сезонні фрукти і ягоди, цитрусові, котрі надходять з інших республік, деякі види овочів, фруктові консерви, дріжджі - за 3-6 місяців. Консервована продукція (томат-паста, джеми, варення) може бути виписана «про запас». Санітарні правила пристрою і вмісту дитячих шкільних установ №3231-85, передбачають можливий запас сипучих продуктів на 30 днів «Про запас» виписують також продукти тривалого збереження, що у потрібний момент можуть бути використані для підвищення змісту білка в раціоні. Це сухе молоко або сухе знежирене молоко, сир, горох, квасоля, яйця (їх можна зберігати до 20 днів), олія соняшникове, вершкове. Крупи замовляють у повному асортименті, включаючи збагачені. Терміни завезення м'яса, риби і сиру чітко обмовляються з постачальною базою. У цьому випадку варто керуватися припустимими термінами збереження харчових продуктів.

Складання щоденних меню-розкладок і визначення виходу блюд. На підставі перспективного меню щодня медична сестра складає меню-розкладку (у 2 екземплярах під копірку), що є документом для одержання продуктів з комори і робочою відомістю для кухаря по витраті продуктів на блюда в окремі прийоми їжі.

Один екземпляр передається кухареві, іншої залишається в завідувачки, що після закінчення дня передає його в бухгалтерію. По цьому екземпляру меню-розкладки бухгалтерія списує продукти і веде накопичувальну відомість по обліку витрачених за місяць продуктів [12, 46].

У меню-розкладці проставляють дату, загальну кількість дітей, що харчуються, і окремо дітей, що знаходяться в установі тепер, а також кількість співробітників, що харчуються. Діти, що одержують індивідуальне харчування, виділяються окремою графою. У спеціальній графі перелічуються блюда на кожен прийом пищи і указується витрата продуктів для їхнього готування.

Співробітникам виписується тільки комплексний обід, виходячи з набору продуктів для дітей у віці 3-7 років. Вартість обіду персонал оплачує щомісяця по окремій відомості. По кожному блюду указується вихід (маса порції готового блюда) у грамах на одну дитину. Масу продуктів краще вказувати тільки в грамах або тільки в кілограмах. Наприклад, у дитячому саду 100 дітей. На сніданок для каші виписано 5 м вершкової олії на одну дитину, на котлету для обіду - 80 м м'яса яловичого. Тут запис можна зробити в такий спосіб: олія - у грамах - 5/500 або в кілограмах - 0,005/0,5; м'ясо - у грамах - 80/8000 або в кілограмах - 0,080/8. Можна записати в грамах на одну дитину, у кілограмах - на усіх (5/0,5), але щораз записувати потрібно однаково щоб уникнути плутанини. Звичайно в меню-розкладці в графі «кількість продуктів» фіксують масу брутто.

У меню-розкладці точно вказується повне найменування продукту і його сорт, категорія, вид технологічної обробки (м'ясо або птах 1-й або 2-й категорії, риба з головами або філе, молочні продукти з указівкою жирності і т.д.). Витрата продуктів того самого найменування визначається на кожне блюдо окремо, а не на всі прийоми їжі. Наприклад, в обід витрата картоплі або олії проставляється на перше і друге блюдо не загальною цифрою, а на кожне окремо. Витрата продукту на виготовлення блюда (цифра в чисельнику) повинний відповідати прийнятій рецептурі, картотеці. Довільна виписка продуктів на блюда не допускається. Вона веде до відхилень у складі харчування, нерідко буває причиною недовкладення і заниження калорійності, а часом завуальованого зловживання. На практиці до таких же наслідків приводить і недиференційований підхід до виписки продуктів на блюда для дітей різного віку в Дитячій дошкільній установі (ясла-сад). Наприклад, перше блюдо по меню для дітей усіх віків готується в одному казані. Вихід його для дітей дошкільного віку - 250 г., для раннього - 150 г., тобто на 40% менше. Значить продукти, виписані на всіх дітей однаково, не могли бути витрачені цілком, що може розглядатися як виписка додаткових продуктів, що наносить збиток харчуванню дітей.

Розкладка для готування того або іншого блюда повинна бути постійної. Якщо по прийнятій рецептурі не досягається необхідна якість блюда, наприклад, при зазначеній кількості крупи каша виходить занадто густа або навпаки, тоді проводять спробне варіння в присутності медпрацівника і представника групи громадського контролю. Результати спробного варіння оформляють актом. Акт затверджується завідувачці установою і є обґрунтованим документом для витрати продукту на дане блюдо [12, 48].

Щоб поліпшити якість блюд і різноманітити меню, кваліфікованим кухарям надають можливість розробляти свої «фірмові» блюда. Однак, перш ніж готувати ці блюда дітям, необхідно продегустувати їх у присутності завідуючої, лікаря, медсестри і персоналу дитячої установи. Уведення такого блюда в меню узгоджується з лікарем санепідстанції.

У тих випадках, коли який-небудь продукт для складеного меню вчасно не доставлений, він повинний бути замінений на рівноцінний: білкові продукти заміняються на білкові, овочі - іншими овочами. Так, продукт, що містять тваринні білки, наприклад м'ясо, варто заміняти рибою, сиром, яйцями. Не можна допускати заміну м'яса і риби борошняними і круп'яними виробами. У зимово-весняний період можлива заміна свіжих овочів квашеними, а свіжих фруктів - консервованими, сухими фруктами або соками. Не допускається заміна овочів крупами, молока сметаною, компотом, чаєм. Молоко взагалі не повинне нічим замінятися. В окремих випадках допускається використання сухого або згущеного молока.

Заміну продуктів проводять з таким розрахунком, щоб кількість білка і жиру в добовому раціоні не змінювалося. При цьому користуються таблицею заміни продуктів. Наприклад, намічено було приготувати рибне блюдо, але риба в установу не доставлена. У цьому випадку по картотеці підбирають підходяще м'ясне блюдо, з огляду на вартість і, головне, зміст тваринного білка в ньому.

Візьмуть до уваги і час його готування. Якщо блюдо скасовується, варто відразу ж зробити запис в основному документі - меню-розкладці. Запис міститься у верхній частині бланка і завіряється підписом завідувачки. Наприклад: «У зв'язку з відсутністю риби дозволяю замінити відвареною рибу дотримуємо з м'яса (м'ясо тушковане). Розкладка на м'ясо Тушковане додається».

При складанні меню-розкладки потрібно враховувати добовий обсяг їжі і масу кожного блюда. Обсяг їжі повинний відповідати вікові дитини (табл. 4).

Таблиця 4. Зразковий обсяг (у мл) або середня маса (у г) окремих блюд для дітей від 1 року до 14 років

Вік	1 - 1,5	1,5-3	3-7	7-11	11-14
Блюдо
Сніданок:
Каша або овочеве блюдо	150	200	200	300	350
Кава, чай, молоко	150	150	200	200	200
Обід:
Салат		50	60	75	90
Супи, бульйони	100	150	250	300	400
М'ясна котлета, суфле	50	60	80	100	120
Гарнір	100	120	120	150	200
Компот, кисіль	100	150	180	200	200
Полуднік:
Кефір, молоко	150	200	200	200	200
Печиво, булочка	15	15/45	25/60	100	100
Фрукти	100	100	100	100	100
Вечеря:
Овочеве блюдо або каша	180	200	200	300	350
Молоко, кефір	100	150	200	200	200
Хліб на весь день:
Пшеничний	40	60	65	70	100
Житній	10	30	60	150	200

Для дітей з індивідуальним харчуванням у меню-розкладку вноситься корекція відповідно до їх потреби в поживних речовинах і енергії на 1 кг маси тіла, що відповідає вікові. Діти раннього віку повинні одержувати на 1 кг маси тіла білка і жиру по 3,5-4 м, вуглеводів - 15-16 м, 95 - 100 ккал, дошкільного - відповідно по 3-3,5 м білки і жиру, вуглеводів - 12-15 м, 90-100 ккал.

Дитині з надлишковою масою борошняне блюдо заміняють овочевим, частина білого хліба - чорним, зменшують порцію каші, замість картопляного гарніру дають утримуючий менше вуглеводів капустяний, замість солодкого компоту - яблуко н т.д.

У дітей з недостатньою масою тіла прагнуть розвити апетит, даючи перед обідом дріжджовий напій, шматочок оселедця або солоного огірка. Важливо, щоб такі діти обов'язково їли перше блюдо, особливо овочеві супи, тому що вони стимулюють роботу травних залоз. Спочатку можна давати не всю порцію. Іноді замість загального першого блюда їм пропонують 100 м м'ясного бульйону. Це підготує інтенсивну травну обробку другого, більш калорійного блюда і краще його засвоєння.

Батькам дітей з недостатньою масою тіла необхідно роз'яснити, що в харчуванні не слід зловживати жирними і солодкими блюдами, що знижують апетит. Краще давати білкові продукти, побільше овочів і фруктів [12, 51].

Відповідальним моментом при складанні меню-розкладки є визначення виходу блюд. Без цього не можна проконтролювати вкладення продуктів, а також правильний розподіл їжі між дітьми.

Вихід кожного блюда відзначається в меню-розкладці й у меню, що вивішується для батьків. Причому в других блюдах роздільно указують вихід м'ясного або рибного виробу, гарніру, соусу й інших продуктів, що доповнюють його. Окремо записують вихід блюд для дітей раннього і дошкільного віків.

Меню-розкладку з докладною указівкою виходу блюд підписують медичний працівник, кухар і затверджує завідувач дитячою установою.

Для визначення виходу блюд враховують відсоток відходів при холодній обробці і зміна маси продукту при тепловій. Деякі продукти (м'ясо, риба, овочі) при тепловій обробці зменшуються в масі. Для них визначають утрату маси. Інші продукти (крупи, макаронні вироби, борошно) збільшують масу, дають навар, припік. Ці дані приведені в спеціальних таблицях, у яких зазначені відходи при холодній обробці: для овочів з урахуванням сезонних змін їхньої якості, для м'яса з урахуванням угодованості (яловичина 1-й і 2-й категорії), для риби в залежності від її виду (хек, морський окунь і т.д.) і способу технологічної обробки (риба з головами, без голів, філе).

Утрати при тепловій обробці зазначені в таблиці 12. Для ряду продуктів більш точний вихід визначається тільки в процесі готування їжі. На величину його впливає якість продукту, кількість виготовлених порцій, інтенсивність нагрівання і т.д.

2.4 Столовий посуд, прибори, білизна

Столовий посуд, прибори. В столових використовується посуд так різних видів: скляна, керамічна, металева, дерев'яна, пластмасова.

Скляний посуд широко застосовується для подачі напоїв, фруктів, кондитерських виробів, а також у якості мірних ємкостей.

Використовують і керамічний посуд. Основною сировиною для виробництва керамічного посуду служить глина. Гончарний посуд має природне забарвлення. Майоліковий, гончарний і дерев'яний посуд застосовується, як правило для національних блюд і напоїв [2, 32].

Металевий посуд використовується для готування і подачі гарячих закусок, перших і других блюд, деяких солодких блюд і гарячих напоїв.

Столові прибори можуть бути виготовлені з мельхіору, нержавіючої сталі, рідше з алюмінію. При масовому обслуговуванні для одноразового використання можуть застосовуватися прилади з пластмас.

Столовий посуд повинний відповідати сучасним вимогам і бути гігієнічної, досить міцній, визначеній ємності, що відповідає розмірам порцій, одного стилю.

Сучасні прилади, використовувані для харчування, мають зручну форму: виделки: невеликі з короткими зубцями, ножі - з коротким, округленим лезом, ложки - округлої форми.

Тарілки пиріжкові діаметром 175 мм використовуються Для подачі хліба, тостів, розтягаїв, пиріжків і інших виробів.

Тарілки закусочні діаметром 200 мм застосовуються; для сервіровки столу під холодні блюда і закуски. Тарілки дрібні їдальні діаметром 240 мм використовуються для других гарячих блюд з риби, м'яса, птиці, яєць і сиру.

Тарілки глибокі їдальні застосовуються для подачі гарячих і холодних супів. Випускаються вони діаметром 240 мм ємністю 500 см3 для подачі супів порціями та ємністю 250 см3 - для подачі супів пів порціями.

Тарілки дрібні десертні Діаметром 200 мм відрізняються від закусочних тарілок малюнком із зображенням фруктів, квітів на денці або бортиках, Застосовуються для подачі солодких блюд, десерту.

Тарілки глибокі десертні діаметром 200 мм використовуються для подачі солодких блюд, наприклад ягід з молоком, або з вершками, фруктових супів.

Блюда овальні місткістю від 1 до 12 порцій, застосовуються, як правило, для подачі рибних холодних блюд. Вони використовуються також для подачі деяких м'ясних блюд.

Склянки з пресованого скла ємністю 200-550 cм3 застосовуються для гарячих напоїв (сподіваючись, кава з молоком, какао) на підприємствах суспільного харчування [2, 38].

Застосовується металевий посуд з мельхіору, з нержавіючої сталі і з алюмінію.

Найкращими теплопровідними, а також естетичними якостями володіє посуд з мельхіору і нейзильберу.

Мельхіор - це сплав міді (до 80%) і нікелю (1.8 - 20%), нейзильбер включає мідь (61,5%), нікель (16,1>%) і цинк (22%). Виробу з цих сплавів мають захисно-декоративні покриття. Для підвищення проти корозійної стійкості і поліпшення зовнішнього вигляду зовнішні поверхні виробів з мельхіору і нейзильберу покривають тонким шаром нікелю або срібла (від 0,3 до 0,5 мм) шляхом гальванізації. Посуд із зазначених сплавів має необхідну пластичність і добре піддається художній обробці (гравіруванню). При експлуатації такого посуду не допускають різких ударів щоб уникнути її деформацій. Посуд необхідно періодично чистити і полірувати, щоб вона не втратила блиску. -:

Застосовується металевий посуд у різноманітному асортименті.

Столова білизна. В їдальнях використовуються всі види столової білизни, а саме: скатертини, серветки, ручники, клейончасті скатертини. Скатертини застосовуються для накривання столів. Полотняні, а в більшості випадків, паперові серветки є обов'язковим елементом сервіровки столів; при подачі сніданків або обідів.

Для вироблення скатертин, серветок використовують лляні тканини. Вони відрізняються невеликою розтяжністю. У порівнянні з бавовняними лляні тканини більш міцні і важкі. Вони гігієнічніші, тому що їх гігроскопічність вище, ніж бавовняних тканин, поверхня більш гладка, унаслідок чого вони менше забруднюються, легко прасуються, відрізняються білизною і шовковистим блиском.

Практика показала, що доцільно замість однієї скатертини довжиною 10-15 м мати дві по 5-7 м, тому що банкетні скатертини менших розмірів використовуються частіше, ніж великі [2, 53].

На нову білизну в одному з кутів незмивною фарбою наноситься штамп підприємства або вишивають мітку що не линяють: кольоровими нитками з указівкою дати початку користування білизною. Нова проштампована столова білизна перед використанням прасується.

Своєчасне прання білизни з застосуванням миючих засобів збільшують термін його придатності. Одержувана з пральні білизна повинна бути добре підкрохмаленою, акуратно вигладженою.

При необхідності білизну підпрасовують. Скатертини складають, використовуючи спеціальні прийоми. Суть одного з прийомів полягає в тім, що пропрасовану скатертину складають по її довжині, пропрасовують першу (основну) складку, потім складають знову вдвічі по довжині скатертини, «після чого складають поперек два рази, починаючи із середини. Серветки складають навпіл і пропрасовують.

2.5 Обслуговування їдальні

В школах організуються їдальні, оснащені необхідним торговим, технологічним і холодильним обладнанням. Кількість місць в них передбачається в залежності від кількості учнів із розрахунку одного місця на чотирьох школярів в найбільшу зміну.

Розрізняють шкільні їдальні, які працюють на сировині, на напівфабрикатах, і їдальні роз даткові, які реалізують сніданки та обіди, виготовлені на інших підприємствах харчування. В школах, де з якихось причин відсутні їдальні, організовуються буфети, які реалізують сніданки і буфетну продукцію [2, 248].

У відповідності з будівельними нормами і правилами в загальноосвітніх школах на 18-20 класів організовуються їдальні, які працюють на сировині а в школах на 30 і більше класів - їдальні, які забезпечуються всіма видами напівфабрикатів із базових їдалень або комбінатів шкільного харчування.

Основним призначенням шкільних базових їдалень і комбінатів харчування являється приготування сніданків, обідів і мучних кондитерських виробів для централізованого постачання цією продукцією шкільних столових і буфетів. В тому випадку, коли базові шкільні їдальні розміщені при школах, вони мають обідні зали, і тоді кількість місць в них розраховується у відповідності з прийнятими нормативами.

Комбінат шкільного харчування на відміну від базової шкільної їдальні має значно більший об`єм продукції і зазвичай обслуговує не менше 20 - 25 прикріплених шкіл. Комбінати шкільного харчування розміщені, як правило, в окремих будівлях і працюють на сировину.

Велике значення має режим харчування школярів. Як відомо, вважається нормальним, коли діти на протязі дня отримують чотириразове харчування. В школах їм надається другий сніданок і обід (1200-1500 калорій, або 55% добового раціону). Дворазове харчування організується в школах з групами подовженого дня; при відсутності таких груп школярі одержують гарячі сніданки, який пропонується їм зазвичай на другій або третій перерві.

Обіди і сніданки завчасно комплектуються з урахуванням вікового складу учнів окремо по трьох групах: в першу входять учні молодших класів (6 - 11 років), у другу - середні (12 - 15 років) і в третю групу - старшокласники (16 - 17 років).

Основним джерелом оплати шкільного харчування являються доходи батьків, але для малозабезпечених сімей, які мають дітей молодшого шкільного віку харчування фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Харчування школярів може бути організоване в обідніх залах їдалень з заздалегідь закріпленими за учнями місцями методом самообслуговування. Використовуються також столи саморозрахунку, обслуговування через буфет і рідше організація сніданків у класі [2, 249].

Обслуговування школярів в обідніх залах їдалень організовується наступним чином. Керівництво їдальні разом з дирекцією школи і батьківським комітетом визначає час відвідування учнями їдальні різних класів. За кожним класом закріплюються окремі столи, а за кожним учнем - окреме місце. Учні 1-4-х класів йдуть в їдальню організовано з класним керівником, а 5-8-х класів - з учителем, який вів урок в даному класі. На обідні столи заздалегідь кладуть столові прибори, хліб, за 5 - 10 хвилин до приходу учнів на столи подаються (черговими учнів старших класів або персоналом їдальні) сніданки (обіди). Після прийому їжі використаний посуд учні зносять і ставлять на підноси і відносять в посудомийне відділення. Сніданок або обід повинен продовжуватись не більше 12 - 15 хвилин.

При самообслуговуванні учні самі одержують сніданки (обіди) з роздаткового вікна.

В школах застосовуються також столи саморозрахунку. В обідній залі на окремих столах розставляються холодні закуски і блюда, хлібобулочні вироби, молочнокислі продукти, соки, стакани з гарячими напоями (чай, какао). Учні вибирають продукцію і розраховуються.

Обслуговування через буфет відбувається при відсутності в школі їдальні. В асортимент буфетної продукції входять холодні закуски, молоко і молочнокислі продукти, хлібобулочні вироби, гарячі напої, киселі, компоти, різні бутерброди, фрукти, соки. Гарячі блюда включаються в меню тільки в тому випадку, якщо для цього є необхідні умови (обідня зала, посудомийна, відповідне обладнання) [2, 249].

Обслуговування в класах організується при відсутності в школі їдальні або недостатній кількості місць в обідній залі. Сніданок зазвичай складається із нескладних блюд, які легко пропорціонувати (молоко, кефір, какао, бутерброди, різні мучні вироби). Сніданки доставляються в класи на лотках, тацях і роздаються учням з допомогою персоналу їдальні або учнів старших класів. Перед сніданком (обідом) парти накриваються серветками.

Найбільш зручною формою розрахунку за відпущені сніданки і обіди в шкільних їдальнях являється абонементна система оплати. Учні приносять кошти з розрахунку оплати харчування на один місяць, якщо учень не кожен день харчується, то наступного місяця він сплачує відповідно меншу суму.

Висновки

Минулий рік ознаменувався не тільки значними змінами в політичному житті країни і створенням нового формату державного керування туристичною сферою. Він також приніс як позитивні для ресторанної індустрії результати - ряд готелів високого класу в різних регіонах країни, скасування віз для іноземців, нові інвестиційні проекти, так і такі явно негативні тенденції, як скасування пільгового інвестиційного режиму в Карпатах і Криму, спроби поновлення ресторанного збору, фактичне відмовлення від бюджетної підтримки туризму.

Секрет існування сучасного «соціалістичного» ресторанного сервісу в умовах капіталізму пояснюється зовсім не маркетинговим ноу-хау, а відсутністю конкуренції в цьому бізнесі. Будівництво нових ресторанів та готелів стримують передусім висока вартість входження на ринок і тривалий термін окупності. У результаті номери навіть у вбогих «заїжджих дворах» заповнюються, попри низький рівень обслуговування. Улітку на півдні України ціни на номери зростають незалежно від сервісу.

Якщо нові ресторані і з'являються, те зазвичай смороду займають верхній ціновий сегмент, натомість ціни в старих заставах з деякою натяжкою можна назвати середніми. З багатьох причин в Україні вартість номери в найбільш масових умовно 3-зіркових готелях невиправдано завищена навіть порівняно з країнами Західної Європи. На цьому тлі скарги директорів старого загартування на бідність виглядають нещирими.

Багато ресторанних підприємств мають можливість непогано заробляти навіть за цілковитої відсутності клієнтів. Смороду здають частину приміщень в оренду. Під офіси в Києві пропонують приміщення від $5 до $20 за кв. м на місяць (залежно від стану інфраструктури та інтер'єру). Також здаються в найм готельні ресторани. У цьому випадку ціна «квадрата» значно вища - від $25 за кв. м.

Ресторанний бізнес України розвивається досить швидкими темпами. На сучасному етапі в обласних центрах та в районах будується дуже багато ресторанів і сучасних розважальних центрів, що зумовлено високою доходністю та надійністю бізнесу в невеликих містах де майже немає конкуренції.

Досить важливим на сьогоднішній день є питання щодо забезпечення харчування дітей в школах. В кожній школі повинна бути їдальня, де учні можуть одержувати повноцінне харчування, складанням меню займається головний повар їдальні та медична сестра. Практикується також складання меню-розкладок на декілька днів. Кожен день учні повинні отримувати необхідну кількість вітамінів, білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин, все це передбачається та проводяться розрахунки при складання меню для певного віку учнів. Обслуговування їдалень та доставляння продуктів проводиться відповідними організаціями громадського харчування.

Список використаної літератури

1.   Богданов Г.П. Школьникам о здоровом образе жизни. - М., 1989. - 192 с.

2.      Захарченко М.Н. и др. Обслуживание на предприятиях общественного питания: Учебник. - М.: Экономика, 1981. - 288 с.

3.      Коростелев Н.Б. Воспитание здорового школьника. - М., 1986.

4.      Медико-біологічні основи валеології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Під ред. П.Д. Плахтія. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, 2000.-С 128-135.

5.   Ласкаво просимо Євгенія Тамаріна // Контракти №6 2005 р.

6.      Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 320 с.

7.      Менеждмент туризма: Туризм и отраслевые системы: Учебник. - М.:Финансы и статистика, 2001. - 272 с.

8.   Мир детства: Младший школьник / Под ред. А.Г. Хрипковой. - М., 1988. - 272 с.

9.      Охрана труда и техника безопасности в общеобразовательной школе: Сб. нормат. документов (Состав. В.В. Горелов). - М., 1988.: - 256 с.

10.    Попов С.В. Валеология в школе и дома (О физическом благополучии школьников). - СПб., 1997. - 256 с.

11.    Семашко Н.А. Основные вопросы школьной гигиены // Книга о здоровье / Под ред. Ю.П. Лисицына. - М., 1988. - С. 156-157.

12.    Cнигур М.И., Корешкова З.Т. Питание детей. - К.: Рад. школа, 1988. - 702 с.

13.    Советов С.Є. та ін. Шкільна гігієна. Навч. посібник для студентів пед. ін-тів. - К.: Вища школа, 1971. - С. 98-134.

14.    Хочу быть здоровым: справ, изд. / Отрощенко П.Г., Мовчанюк В.О., Никберг Н.Н. и др. - К., 1991. - 336 с.

Страницы: 1, 2, 3