| |||||
МЕНЮ
| Орг вир деталі Кронштейн середнійОрг вир деталі Кронштейн середнійЗМІСТ |ВСТУП………………………………………………………………………….. |3 | Вступ Економічність, ефективність виробництва, його технічний прогрес, якість продукції багато в чому залежать від випереджаючого розвитку нового обладнання, машин апаратів, впровадження методів техніко-економічного аналізу що забезпечує економічну ефективнiсть технологiчних i конструкторських розробок. Висвiтленню цих аспектiв в процесi навчання і підготовки молодих висококваліфікованих спеціалістів допомагає курсове проектування. Воно закрiплює, поглиблює i узагальнює знання, отриманi студентами пiд час лекцiй i практичних занять. Навчальний проект дещо вiдрiзняється вiд тих якi виконуються на
виробництвi. В навчальних цiлях виконується ряд робiт, переважно
розрахункового характеру, які не завжди здiйснюються у виробничих умовах. Чернівецький машинобудівний завод заснований в 1945 році на базі Завод укомплектований сучасним технологічним устаткуванням. Поставляє
продукцію як на внутрішній ринок, так і на експорт. Його виробнича
потужність може досягати до 100000000 гривень в рік. Раніше працювало до Таблиця 1. Основні техніко-економічні показники підприємства на 1996р.: |Кількісні показникі |Якісні показникі | Структура підприємства. Голова правління: 1. Головний інженер – 1 заступник голови правління a. заступник головного інженера по технічній підготовці . відділ головного конструктора . відділ головного технолога . відділ головного зварника - зварювальна лабораторія . відділ матеріальних нормативів . центрально-заводська лабораторія . відділ інструментального господарства - інструментальний цех . метрологічний відділ b. заступник головного інженера по устаткуванню . відділ головного енергетика - енергоцех . відділ головного механіка - ремонтно-механічний цех . відділ головного архітектора - ремонтно-будівельний цех . відділ промислової електроніки c. відділ автоматизованих систем управління d. відділ нової техніки та винахідництва . цех № 1 . цех № 2 . цех № 3 . цех № 4 . цех № 7 . шефмонтаж . бухгалтерія b. плановий відділ c. відділ праці і заробітної праці Економічна модель підприємства наведена в додатку №1. Характеристика виробу:
РОЗДІЛ 1. Розрахунок масового виробництва деталі. 1.1. Визначення технології поточного виробництва виробу
1. Фрезерування базової площини, витримав розмір 20мм; Всі технологічні операції та їх тривалість зводимо в таблицю 2. Таблиця 2. 1.2. Здійснення синхронізації технологічних операцій проектованого поточного виробництва Таблиця 3. Для того, щоб оперативний час дорівнював такту лінії, проведемо точну синхронізацію: Операція № 1: застосування пневмопристосувань дасть змогу зменшити оперативний час на 3 с; Після проведення синхронізації, оперативний час на обробку буде дорівнювати такту випуску деталі. 1.3. Розрахунок виробничої потужності і параметрів поточної лінії Існує два підходи до визначення виробничої потужності і на її базі
встановлення річного обсягу виробництва, а саме: Застосовуємо другий підхід, який характеризує ініціативу знизу по організації виробництва і є притаманним ринковій економіці. На основі такту лінії розраховується річна виробнича потужність лінії при режимі роботи в одну зміну: Vвп = ФПЧ * К / r, де: Vвп - обсяг випуску виробів (за рік); r - такт лінії; к - коефіцієнт використання робочого часу ((0.95); ФПЧ - плановий фонд робочого часу роботи лінії на розрахунковий період (рік) в хв. ФПЧ = (Д - Днероб)( 8( 1 де: Д - загальна кількість днів у плановому році; Днероб - кількість неробочих днів в плановому році. ФПЧ = (365 - 109)(8(1 = 2040 год ( 60 = 122400 хв. Vвп = 122400( 0.95/ 0.98 = 118653 шт. Тип виробництва являє собою сукупність форм технологічних процесів, праці
та управління при даній спеціалізації та розміру виробництва. Кзо = Q / N, де: Q - кількість видів операцій на даному виробничому підрозділі на протязі місяця; N - кількість робочих місць на даному виробничому підрозділі Кзо = 7/7 =1 При Кзо = 1 -2 - тип виробництва вважається, як масовий. 1.4. Розрахунок та планування обладнання і площ Вибір обладнання визначається типом виробництва. При виборі обладнання користуємося такими критеріями: 1. відповідність розмірів обладнання до розмірів продукції, що обробляється; 2. відповідність продуктивності обладнання кількості деталей, які підлягають обробці; 3. найменьші витрати часу на обробку; 4. найбільш економічна вартість обробки; 5. реальні можливості придбання того чи іншого обладнання; 6. менша вартість верстата. Визначення потрібної кількості обладнання проводиться за формулою: N = Tp(V / Фч(З, де: N - кількість одиниць обладнання; Тр - трудомісткість одного виробу в нормогодинах; Фч - дійсний (корисний) фонд часу роботи обладнання за одну зміну в годинах; З - кількість змін; V - кількість виробів на річну програму в шт. Фч = (Д - Днероб) ( t ( Kp, де: Д - кількість календарних днів на рік; Днероб - кількість неробочих днів на рік; t - тривалість робочого дня в годинах; Кр - коефіцієнт, який враховує час перебування обладнання в капітальному ремонті (( 0.9 ( 0.96). Фч = (365-110) * 8 * 0.96 = 1958.4 год.( 60 = 117504 хв. N = 7 ( 118653 / 117504(1 = 7.07 (приймаємо 7). Таблиця 4. Потреба у технологічному обладнанні. Вартість обладнання визначається двома діями: Вбал = Цо + Вдост + Вмонт, де: Цо - оптова ціна; Вдост – 1512 грн. витрати на доставку обладнання (до 6% ціни); Вмонт – 2520 грн. витрати на монтаж (5-15%). Вбал = 25200+ 1512+ 2520=29232 грн. Планування площі: Sзаг=8,9/0,62=14,35 м2 Sмат.ком=14,35(0,15=2,15 м2 Sгот=14,35(0,1=1,435 м2 3. Площа інструментально-роздавальної комори (0,5 м2 на 1 обладнання) Sінстр=0,5(7=3,5 м2 4. Площа контрольних та побутових приміщень (30% верстатних площ) Sконтр=14,35(0,3=4,305 м2 Загальна площа дільниці: 26 м2 План дільниці поданий в додатку №3. |1 – Фрезерний верстат 6Р11; |5 – Площа матеріальної комори; | 1.5. Розрахунок потреб у матеріалі Всі матеріали для виготовлення виробу поділяються на дві основні
класифікаційні групи: Таблиця №5 . Потреба в основних матеріалах | |Потреба на |Потреба на |Ціна за 1 кг |Загальна | Таблиця №6 . Потреба в допоміжних матеріалах |№ |Назва |Потреба на 1шт. |Ціна за 1 кг |Загальна вартість | Загальна вартість необхідних матеріалів для виготовлення запланованої кількості становить: 400453,88 + 310 = 400763,88 грн 1.6. Розрахунок потреби в інструментах та пристосувань Розрахунок проводиться окремо для кожного виду інструменту за формулою: N = V(tm / t(1-K), де: N - річна потреба в інструменті; V - річна програма в кількості деталей; tm - машинний час роботи даним інструментом при обробці однієї деталі в хв.; t - час роботи інструменту до повного зношування, в хв.; К - коефіцієнт випадкового збитку (( 0.2). L - зміна довжини інструменту при одній заточці, мм.; tc - стійкість інструменту (період роботи між двома заточками), год. t = 180((20/0.85 + 1) = 4415 хв. N = 118653(0.3 / 4415((1-0.2) = 10,08 шт. (приймаємо 10 шт) Так, як фреза застосовується на двох операціях (час приблизно однаковий), то загальну кількість фрез приймаємо 20 шт. Розрахунак свердл здійснюємо в такій же послідовності. Таблиця №7 . Потреба в інструментах та пристосуваннях |№ |Наіменування |Кількість |Ціна одиниці |Загальна вартість | 1.7. Розрахунок кількості робітників Число основних робітників для виробництва даного виробу: Чроб = [pic](Tpпр/Фч.роб), де: n - число професійних видів робіт; Фч.роб - реальний фонд часу одного робітника за рік; Трпр - трудомісткість програми відповідного виду робіт в нормогодинах за рік. Розрахунок річної трудомісткості програми визначається за формулою: Трпр = Трод * V, де: Трод - трудомісткість одиниці продукції (виробу) в нормогодинах; V - об’єм виробничної програми в шт. Трпр = 118653(7 = 830571 н/хв. Розрахунок реального фонду робочого часу одного робітника за рік: Фч.роб = t * (Дкал - Днероб)*(1 - К1 - К2), де: Дкал - кількість календарних днів у даному році; Днероб - кількість неробочих днів у році; t - тривалість робочого дня в годинах; К1 - коефіцієнт втрат часу на повноденні невиходи (( 0.05); К2 - коефіцієнт втрат часу на пільгові години (( 0.03). Фч.роб = 8((365 - 110)((1 - 0.05 - 0.03) = 1877 год(60= 112620 хв Розрахунок (конкретний) чисельності основних робітників проводиться для відрядників за фрмулою: Чроб = Трпр / Фч.роб*Квн, де: Квн - коефіцієнт виконання норм, створений за даною професією на базовому підприємстві (( 0.97). Чроб = 830571 / 112620*0.97 = 7,15 чол. (приймаємо 7). Допоміжні робітники у масовому виробництві складають 30 - 40% від числа основних робітників. Отже, Чд = Чроб * (0.3 ( 0.4) ( 2 чол. Додатково треба 2 слюсарів - електриків по ремонту обладнання. 1.8. Розрахунок фонду заробітної плати Розрахунок ФЗП проводиться за окремими категоріями працівників,
робітників та службовців. Для нашого випадку розрахунок містить в собі: Розрахунок прямої відрядної зарплати робітників проводимо за трудомісткістю програми та середнім тарифним коефіцієнтом. ФЗПпр.відр = Тр * ТСmin * Ктар, де: Тр - трудомісткість програми даного виду робіт (в н/год); ТСmin - тарифна годинна ставка відрядників 1-го розряду; Ктар - середньо зважений тарифний коефіцієнт даного виду відрядних робіт: Ктар = (К1 * Ч1 + ... + Кn * Чn) / Чзаг, де: К1 ... Кn - тарифні коефіцієнти відповідних розрядів; Ч1 ... Чn - чисельність робітників даного розряду; Чзаг - загальна чисельність робітників. Результати розрахунку зводимо в таблицю №8. Таблиця №8. Фонд заробітної плати основних та допоміжних робітників
Доплати, виплати, надбавки визначаються згідно з трудовим законодавством з врахуванням специфіки виробництва. Їх розмір визначається за даними базового підприємства за формулою: ФЗПдод = ФЗПосн * Кдод, де: ФЗПдод - додатковий фонд зарплати основних та допоміжних робітників; ФЗПосн - основний фонд зарплати; Кдод - коефіцієнт додаткової зарплати на базовому підприємсті (( ФЗПдод = 19253,9( 0.13 ( 2503 грн. Преміальний фонд оплати праці робітників беремо за середніми даними базового підприємства: ФЗПпр = Кпр * (ФЗПосн + ФЗПдод), де: Кпр - коефіцієнт преміальної оплати праці (( 0.1). ФЗПпр = 0.1 ( (19253,9 + 2503) = 2175,69 грн. Майстер, згідно штатного розкладу отримує оклад в розмірі 180 грн. Загальний фонд оплати праці визначається як сума вищенаведених фондів: ФЗПзаг = 19253,9 + 2503 + 2175,69 + 2160 = 26092,59 грн. Відрахування в фонд соціального страхування та пенсійний фонд, які є обов’зковими для підприємства будь якої форми власності, вираховуються на основі фонду заробітної плати: Ввідр= 26092,59 ( 0,37 = 9654,26 грн. РОЗДІЛ 2. Розрахунок собівартості та ціни виробу. 2.1. Калькулювання собівартості Під калькуляцією собівартості виробу розуміють розрахунок собівартості у грошовому виразі на одиницю продукції. Розрахунок повної собівартості виробу проводиться по статтям витрат згідно з формулою: С/В = (Ст/V, де: (Ст - сума калькуляційних статей витрат, в грн.; V - обсяг виробництва, в шт. Cт = Ст1 - Ст2 +Ст3 +Ст4 +Ст5 +Ст6 +Ст7 +Ст8 +Ст9 +Ст10 +Ст11 Ст1 - витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати (в грн.). Розраховано в пункті 1.5. і дорівнює 400763,88 грн. Ст2 - вартість реалізованих зворотніх відходів, матеріалів (в грн.). відходів дуже мало, тому їх можна не враховувати Ст3 - витрати на паливо та енергію для технологічної мети, на виготовлення виробу На базовому підприємстві: 1,07 грн. на 1 шт. Всього 126958,71 грн. Ст4 і Ст5 - витрати на зарплату робітників - основну та додаткову (в грн.). ФЗПзаг =26092,59 грн. На 1 деталь: 0,22 грн. Ст6 - відрахування на соціальне та медичне страхування (37%). Ввідр= 26092,59 ( 0,37 = 9654,26 грн.
Ст8 - витрати на утримання та експлуатацію обладнання, включаючи: - зарплату робітників обслуговуючого обладнання; - обслуговування обладнання; - поточний ремонт обладнання; - транспортні витрати; - амортизацію основних фондів (обладнання). Всього: 15120 грн. Ст9 - цехові витрати, включаючи: - утримання цехового персоналу; - утримання та поточний ремонт будівлі цеху; - амортизацію будівлі цеху; - витрати на раціоналізацію та інше. Всього: 16100 грн. Ст10 - загальнозаводські витрати, включаючи: - адміністративно - керівні витрати; - загальногосподарські витрати; - утримання вищестоячих організацій. Всього: 29270 грн. Ст11 - позавиробничі витрати, включаючи: - витрати на реалізацію продукції; - витрати по гарантійному обслуговуванню; - витрати на підготовку кадрів, наукові дослідження; - витрати на рекламу; - відрахування в централізований фонд по впровадженню нової техніки. Всього: 5420 грн. Таким чином, Ст = 629379,44 грн. Тоді: С/В = 629379,44/118653 = 5,3 грн. 2.2 Визначення ціни виробу Оптова ціна підприємства на виріб визначається за формулою: Цо = С/В + Пнорм, де: Цо - оптова ціна підприємства; С/В - повна собівартість; Пнорм - нормативний прибуток (на одиницю виробу). Пнорм = (С/В /100) ( Rнорм, де: Rнорм - нормативна рентабельність (15%). Пнорм = 5,3 ( 15 / 100 = 0,80 грн. Цо = 5,3 + 0,80 = 6,1 грн. Приймемо Цо = 7,00 грн., інакше підприємство буде дуже нерентабельним. Отже, всі вироби на суму: 7.00 ( 118653 = 830571 грн. РОЗДІЛ 3. Розрахунок економічної ефективності. 3.1. Розрахунок річного економічного ефекту Економічним ефектом називається сумарна економія виробництва внаслідок
впровадження оргтехзаходів НТП і організації нового виробництва. Еабс = Еф / В. За допомогою нормативного коефіцієнту економічної ефективності Ен, який є оберненою величиною нормативного терміну окуповування Тм ((0,15). Кпр = К/Тм = ЕнК, де: К - капітальні витрати. Отже, К = 29232 + 2287,2 + 8500 = 40019,2 грн. Кпр = 0.15 / 40019,2 = 266794,67 грн. Звідси знайдемо загальні приведені витрати за формулою: ПВ=С/В+Кпр; ПВ = 629379,44 + 6002,88 = 896174 грн. Розрахуємо річний економічний ефект Еф через прибуток. Для визначення залишкового прибутку будемо використовувати спрощену економічну модель підприємства. Базова формула: Еф=Пзал - Кпр, де: Пзал - залишковий прибуток (на базовому підприємстві 2521900грн.); Кпр - приведені капітальні витрати. Еф = 2521900 – 266794,67= 2255105,33 грн. Знайдемо економічну ефективність Еабс = Еф/ПВ; Еабс = 2255105,33 / 896174 = 2,51. 3.2 Розрахунок терміну окуповування Показником економічної ефективності є термін окуповування (Ток), який являє собою зворотню величину економічної ефективності. Ток = В/Еф = 1/Еабс, де: В - сума всіх витрат на захід НТП; Еф - річний економічний ефект від впровадження заходу НТП. Ток = 1/3,95= 0,4 роки. IV. ВИСНОВКИ Курсова робота була виконана на основі курсової роботи з технології машинобудування. В цей час всі підприємства знаходяться в тяжкому становищі. Щоб вийти з цього становища, необхідно домагатися зниження собівартості продукції, що є важливим чинником збільшення прибутка. Нижча ціна готового виробу дає змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробника на світовому ринку. В данній курсовій роботі ми зменшили витрати матеріалів на заготовку, що призвело до зменьшення вартості заготовки. Застосування раціонального підбору обладнання та пристосувань дало змогу зменшити амортизаційні витрати. Науковий підхід до організації праці дозволяє зменьшити кількість допоміжних робітників у порівнянні з базовим підприємством, збільшити продуктивність праці та знизити собівартість виробу. Розрахунок даної роботи показав, що поточні капітальні витрати окупляться вже через 5 місяців. Для подальшого вдосконалення слід стежити за новими науковими розробками в кожній галузі, що дозволить зробити виробництво ще більш ефективним. ЛІТЕРАТУРА
|
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|