Основи раціонального харчування

Поширеність хвороб ендокринної системи і розладів харчування в дітей 0–17 років в Україні коливалася впродовж 2002-2006 рр. у середньому в межах 102–105 на 1 тис. дитячого населення. Аналіз частоти поширеності і захворюваності на ожиріння в дітей, які мешкають у різних регіонах України показав, що найвищі значення цього показника спостерігаються в центральних областях, а найнижчі — у північних.

Проблема ожиріння призводить до серйозних економічних наслідків у зв’язку зі зниженням продуктивності праці і рівня доходів населення.

Продовжує зростати захворюваність та поширеність серед населення й інших хвороб, виникнення яких також певною мірою зумовлено харчовими чинниками і розладами харчування, зокрема хвороб органів травлення, системи кровообігу, онкологічних захворювань. Так, у 2008 р. по медичну допомогу з приводу хвороб органів травлення звернулося вдвічі більше осіб, ніж у 1990 р. (відповідно (17636,3 та 8979,1 на 100 тис. населення). Рівень захворюваності населення країни на хвороби органів травлення становив у 2008 р. 5363,6 на 100 тис. населення. Негативні тенденції спостерігаються щодо захворюваності та поширеності серед населення хвороб системи кровообігу. Про це свідчать зростання захворюваності населення на хвороби системи кровообігу у 2008 р. в 2,4 разу. проти даних 1990 р. до 5363,6 на 100 тис. населення (1990 р. – 2214,2 на 100 тис. населення) та поширеності цих хвороб у 2,1 разу – від 17489,3 до 8049,6 на 100 тис. населення [27-33].

ГМ ПРОДУКТИ

 

Генетично модифіковані організми (трансгени, ГМО) - це організми (бактерії, рослини, тварини), в які були штучно, неможливим у природі способом, впроваджені гени інших організмів.

ГМО об'єднують три групи організмів - генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМЖ) та рослини (ГМР).

Коротка історія виникнення генетично модифікованих організмів.

Витоки розвитку генної інженерії рослин лежать в 1977 році, коли і відбулося відкриття, яке дало змогу використовувати грунтовий мікроорганізм Agrobacterium tumefaciens як знаряддя введення чужих генів в інші рослини.

У 1987 році були проведені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Як підсумок - помідор, стійкий до вірусних інфекцій.

У 1992 р. у Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах.

Але початок масового виробництва модифікованих продуктів поклали в 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним дозріванням, які зберігаються близько півроку при температурі 14-16 градусів. Дозрівання відбувається при приміщенні його в кімнатну температуру.

1994-й вважається офіційним роком народження ГМ-продуктів.

У 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини було запроваджено чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур'янам.

В результаті зараз існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посух пшениця, до якої вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Список рослин, які вирощують із застосуванням методів генної інженерії дуже великий. До нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огірок, пшениця, соя, рис, жито і безліч інших сільськогосподарських рослин.

Для чого вони потрібні?

Мета одержання генетично змінених організмів - поліпшення корисних характеристик вихідного організму-донора і зниження собівартості продуктів.

Генетично модифіковані організми використовуються в прикладній медицині з 1982 р., коли був зареєстрований як ліки людський інсулін, що одержаний за допомогою генетично модифікованих бактерій. В даний час генетично модифіковані організми широко використовуються у фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях. За допомогою ГМО досліджуються закономірності розвитку деяких захворювань (хвороба Альцгеймера, рак), процеси старіння і регенерації, вивчається функціонування нервової системи, вирішується ряд інших актуальних проблем біології та медицини. Але найбільшого поширення набули генетично модифіковані рослини. Саме вони на сьогодні викликають найбільше суперечок, які пов'язані з ГМО.

Трансгенні рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. ГМ-сорти стійкі до гербіцидів, несприятливого клімату, псування при зберіганні, стресів, хвороб і шкідників. Крім того, звичні продукти можна наділити якимись новими властивостями. Наприклад, створені кава без кофеїну, полуниця з меншим вмістом цукру, рис з підвищеним вмістом заліза.

У 2006 році ГМ-культури вирощували в 22 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина, Колумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США.

Основні світові виробники продукції, що містить ГМО, - США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).

В Україні, згідно з даними Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, ріпаком, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено.

Прихильники застосування генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО - єдиний порятунок людства від голоду. За прогнозами вчених, населення Землі до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно, виникає необхідність подвоєння, а то й потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції. Для цієї мети генетично модифіковані сорти рослин відмінно підходять - вони стійкі до хвороб і погоди, дозрівають швидше і довше зберігаються, вміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМ-рослини здатні рости і приносити добрий врожай там, де «старі» сорти просто не могли вижити через певні погодні умови.

Проте вченими доведено, що споживання в їжу продуктів, що містять ГМО, викликає:

Харчові ризики

• У першу чергу вживання ГМ-продуктів загрожує ослабленням імунітету. У результаті безпосередньої дії трансгенних білків з'являється можливість виникнення алергічних реакцій. Вплив нових білків, які продукують вбудовані гени, невідомо. Людина їх раніше ніколи не вживала і тому невідомо, чи є вони алергенами.

• Також у людини з'являється стійкість до антибіотиків, що зробить процес лікування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослина впроваджується ген, що відповідає за стійкість до антибіотиків в якості гена-маркера. Багато ГМ-види містять гени антибіотичною резистентності. Якщо такий ген резистентності передасться хвороботворних бактерій, то вони отримають імунітет проти дії антибіотиків. Таким чином, лікування звичайними антибіотичними засобами стає менш ефективним. Уже, на жаль, відомі випадки загибелі людей з цієї причини.

• У людини порушується здоров'я у зв'язку з накопиченням в організмі гербіцидів, тому що ГМ-продукти мають властивість їх акумулювати.

• Існує можливість віддалених канцерогенних ефектів (небезпеку ракових захворювань).

Перш за все, варто забезпечити безпеку дітей. Тому що в зростаючому організмі ГМО можуть вести себе найбільш непередбачувано. По-друге, без трансгенних продуктів краще обійтися жінкам, які планують вагітність і годують груддю. Крім того, дуже уважними до вмісту ГМО варто бути людям, схильним до алергії і до повноти.

Екологічні ризики

• Існує реальна небезпека зникнення багатьох видів рослин, тому що для генних модифікацій вибирають буквально пару сортів і працюють тільки з ними.

• Технологія створення генномодифікованих продуктів вкрай недосконала, тому очевидно, що такі продукти несуть в собі непередбачувану небезпеку.

У 1998 році у Великобританії проводились дослідження впливу геномодифікованого картоплі на здоров'я людини. У 2003-2004 роках італійські вчені досліджували геномодифіковану сою, а в 2005-2006 роках тим же займалися вчені в Росії. В Австралії перевірки був підданий геномодифіковану горох. Результати всіх досліджень показали, що ГМ-продукти негативно впливають на живий організм.

• Також вчені проводять пряму залежність між вживанням у їжу трансгенів і погіршенням здоров'я людства в останні десять років (ожиріння, зростання онкологічних захворювань, різного виду алергії).

Російський вчений Єрмакова І.В. проводила дослідження про вплив геномодифікованої сої на щурів. В експерименті щурам включали сою в денний раціон за два тижні до спаровування. У результаті була виявлена висока смертність крисят (понад п'ятдесят відсотків), а що залишилися в живих пацюки вже не відтворили на світ потомство. Також були помічені негативні зміни у внутрішніх органах тварин. Відзначалися також величезні зміни негативного характеру у внутрішніх органах щурів. Все це дає підставу припустити глобальне руйнування бісофери в результаті безпліддя в майбутньому.

Чи можна відрізнити модифіковані фрукти й овочі від натуральних?

Чистенькі, що мало відрізняються один від одного бульби картоплі чи помідори ідеально правильної форми - привід задуматися. Адже вірна ознака натуральної природної продукції - наявність у загальній масі «проїдені» комахами і гнилих примірників.

ГМ-продукти комахи не їдять ніколи! Якщо розрізати натуральний помідор чи полуницю - вони відразу дадуть сік, ненатуральні зберігають форму.

На жаль, на смак і на запах присутність ГМ-інгредієнтів визначити неможливо - виявити ГМО в продуктах харчування дозволяють тільки сучасні методи лабораторної діагностики.

Найпоширеніші ГМ сільськогосподарські рослини:

Соя, кукурудза, рапс (канола), помідори, картопля, цукровий буряк, полуниця, кабачки, папайя, цикорій, пшениця.

Відповідно існує велика вірогідність зустріти ГМО в продуктах, які виробляють із застосуванням цих рослин.

Чорний список продуктів, у яких використовують ГМО частіше всього:

ГМ соя може входити до складу хліба, печива, дитячого харчування, маргарину, супів, піцци, їжі швидкого приготування, м'ясних продуктів (наприклад, вареної ковбаси, сосисок, паштетів), борошна, цукерок, морозива, чіпсів, шоколаду, соусів, соєвого молока і т.д.

ГМ кукурудза (маїс) може бути в таких продуктах як їжа швидкого приготування, супи, соуси, приправи, чіпси, жуйка, суміші для тістечок.

ГМ крохмаль може міститися в більшому спектрі продуктів, у тому числі і в тих, які люблять діти, наприклад, в йогуртах.

70% популярних марок дитячого харчування містять ГМО.

Близько 30% кави на українському ринку - генетично модифіковане. Та ж ситуація з чаєм.

Генетично модифіковані харчові добавки та ароматизатори:

Е101 і Е101 (В2, рибофлавін) - додається в каші, безалкогольні напої, дитяче харчування, продукти для схуднення.

Е150 (карамель);

Е153 (карбонат);

Е160а (бета-каротин, провітамін А, ретинол);

Е160b (аннатто);

Е160d (лікопін);

Е234 (низин);

Е235 (натаміцин);

Е270 (молочна кислота);

Е300 (вітамін С - аскорбінова кислота);

з Е301 по Е304 (аскорбати);

з Е306 по Е309 (токоферол / вітамін Е);

Е320 (ВНА);

Е321 (ВНТ);

Е322 (лецитин);

з Е325 по Е327 (лактати);

Е330 (лимонна кислота);

Е415 (ксантин);

Е459 (бета-циклодекстрин);

з Е460 по Е469 (целюлоза);

Е470 і Е570 (солі та жирні кислоти);

ефіри жирних кислот (Е471, Е472a & b, Е473, Е475, Е476, Е479b);

Е481 (стеароіл-2-лактилат натрію);

з Е620 по Е633 (глютамінова кислота і глютомати);

з Е626 по Е629 (гуанілова кислота і гуанілати);

з Е630 по Е633 (інозинова кислота та інозинати);

Е951 (аспартам);

Е953 (ізомальт);

Е957 (тауматін);

Е965 (малтінол).

Найбільше ГМО виявлена в ковбасних виробах (до 85%), а знайти сосиски або ковбаску без трансгенів - це практично диво. На другому місці щодо вмісту ГМО розташувалося дитяче харчування. 70% всього дитячого харчування в Україні містить ГМ компоненти. Третя позиція у кондитерської та хлібобулочної продукції. ГМ сою щедро додають у печиво і шоколад, борошно, цукерки та морозиво, газовану воду. Ідентифікувати такі добавки для звичайної людини неможливо. Хліб, який довго не черствіє - стовідсотково містить трансгени. Серед компаній, викритих Грінпісом у використанні ГМО, знамениті Марс, Кедбері, Кока-Кола, Пепсі.

30% ринку чаю та кави містить ГМО. Трансгенної сої успішно використовують при виробництві фаст-фуду (МакДоналдс), згущеного молока, кетчупів і соусів (Heinz Foods).

Закон і ГМО

У Європі вже давно діє норма вмісту ГМО в продуктах - не більше 0,9%, в Японії - 5%, у США - 10%. Причому в багатьох країнах маркування товарів з ГМО суворо обов'язкове.

В Європі вже існує так звані продукти «organic», які є екологічно чистими і підлягають найсуворішому контролю на всіх етапах виробництва.[36]

ФРЕШ

Багато хто вважає, що свіжі соки корисні в будь-яких кількостях і однозначно нешкідливі. Однак це не так. Один і той самий сік може як допомогти, так і нашкодити.

Цілющу силу соків не варто переоцінювати. Адже це, в першу чергу, харчові продукти. Їх лікувальний вплив не так сильно виражено, як у ліків. За допомогою сокової терапії не можна вилікуватися, але можна підтримати організм.

При деяких захворюваннях свіжовичавлені соки протипоказані. Так, при виразковій хворобі, загостренні гастриту та панкреатиту не варто пити кислі соки: лимонний, апельсиновий, яблучний, смородиновий, журавлинний. У них багато органічних сполук, які підвищують кислотність шлункового соку, можуть викликати печію і напад болю.

Виноградний сік бажано обмежити повним людям і хворим на цукровий діабет. У ньому занадто багато глюкози і калорій. Небажано захоплюватися напоями з винограду і при синдромі подразненого кишечнику.

Свіжовичавлені соки роблять послаблювальну дію. Тому при схильності до проносів їх рекомендується попередньо розводити водою та пити потроху.

Щоб отримати з свіжого соку корисні речовини та вітаміни, зовсім не потрібно пити його літрами.Такі експерименти над організмом можуть завдати шкоди. Розумна норма - від кількох столових ложок до трьох склянок на день залежно від виду соку.

Соковижималка або терка

Існує думка, що сік не можна готувати за допомогою електричних соковижималок, тому що при контакті з металом руйнуються вітаміни. Частково цей процес дійсно відбувається. Але в останні роки в соковижималках використовують метали, мінімально взаємодіють з компонентами соків. Якщо ж готувати сік методом бабусі, за допомогою терки і марлі, втрата вітамінів все одно неминуча. Адже в цьому випадку сік досить довго контактує з повітрям.

Для найкращого засвоєння свіжі фруктові та овочеві соки чудово доповнюють один одного. Фруктові соки багатші цукрами і вітамінами, а овочеві - мінеральними солями.

Соки краще вживати за 30-40 хвилин до їжі або в проміжках між прийомами їжі. Особливо ретельно цю рекомендацію потрібно дотримуватися для соків з солодких фруктів. Якщо випити солодкий сік після обіду, він може посилити бродіння в кишечнику і спровокувати здуття живота.

Свіжоприготовані соки треба пити відразу (крім бурякового). Навіть короткочасне зберігання в холодильнику знижує лікувальну цінність соку, хоча смак при цьому може не змінюватися.[37]

ВІТАМІНИ

На початку наукових досліджень проблем харчування прийшли до висновку, що важливий тільки "енергетичний зміст" і гарно засвоювані "живильні" речовини, з харчових продуктів, тому, наприклад, із хлібу чи зерна рису, сталі видаляти компоненти, що важко перетравлюються і пишатися білосніжним борошном і білосніжним рисом. Але з'явилися специфічні розлади: паралічі, парези й інші порушення неврологічного характеру.

Пізніше стало ясно, що людям чогось не вистачає, і те, чого не вистачало, саме і містилося в очищеннях, що викидалися чи віддавалися тваринам. Тоді стали завзято шукати ці відсутні речовини і дійсьно знайшли. Хімічно вони виявилися амінами і, як виявилося, були носіями життя [vіta (лат.)]. Так виникло слово вітамін - символ життєвої субстанції, які люди неодмінно повинні одержувати разом з їжею.

У ході подальших досліджень були відкриті також численні підгрупи першого вітаміну, а також нові вітаміни. По визначенню, вітаміни - це речовини, що організм сам виробляти не може, але надходження яких ззовні йому життєво необхідно. Оскільки походження вітамінів зв'язане з життєвим процесом, їхній довгий час вважали символом і гарантією здоров'я. На жаль, занадто пізно помітили, що передозування вітамінів знов-таки може мати дуже шкідливі наслідки.

Вітаміни - високоактивні біологічні речовини, носії певних життєвих процесів. Надходячи в організм у підвищеній концентрації, вони можуть активізувати відповідні процеси. Вітаміни групи B допомагають стимулювати діяльність імунної системи під час стресу, після чи операції травми. Прийом полівітамінів, що містять вітаміни A, C, D, E, B6 допомагає зміцнити імунну систему і попередити простудні вірусні захворювання. Вітамін B6 стимулює синтез нуклеїнових кислот, що необхідні для росту клітин і вироблення антитіл для боротьби з інфекцією. Вітамін C чи аскорбінова кислота підвищує активність макрофагів у боротьбі з інфекційними агентами. Прийом вітаміну E підвищує стійкість до захворювань у всіх вікових групах, а особливо він корисний пацієнтам в літах. Доведено, що діти, яким батьки регулярно дають вітаміни, рідше хворіють розповсюдженими інфекційними хворобами, ОРЗ, отитами, синуситами.

Особливості впливу основних вітамінів

Вітамін А - міститься в рибі, морепродуктах, абрикосах, печінці. Він забезпечує нормальний стан шкіри і слизистих оболонок, поліпшує зір, поліпшує опір організму в цілому.

Вітамін B1 - знаходиться в рисі, овочах, птахах. Він зміцнює нервову систему, пам'ять, поліпшує травлення.

Вітамін B2 - знаходиться в молоці, яйцях, капусті брокколі. Він зміцнює волосся, нігті, позитивно впливає на стан нервів.

Вітамін РР - у хлібі з грубого помолу, рибі, горіхах, овочах, м'ясі, сушених грибах, регулює кровообіг і рівень холестерину.

Вітамін В6 - у цільному зерні, яєчному жовтку, пивних дріжджах, квасолі. Благотворно впливає на функції нервової системи, печінки, кровоутворення.

Вітамін В5 (пантотенова кислота) - у квасолі, кольоровій капусті, яєчних жовтках, м'ясі, регулює функції нервової системи і рухову функцію кишечнику.

Вітамін B12 – у м'ясі, сирі, продуктах моря, сприяє кровоутворенню, стимулює ріст, сприятливо впливає на стан центральної і периферійної нервової системи.

Фолієва кислота – у савійській капусті, шпинаті, зеленому горошку, необхідна для росту і нормального кровоутворення.

Вітамін Н (біотин) – у яєчному жовтку, помідорах, неочищеному рисі, соєвих бобах, впливає на стан шкіри, волосся, нігтів і регулює рівень цукру в крові.

Вітамін С – у шипшині, солодкому перці, чорній смородині, обліписі, корисний для імунної системи, сполучної тканини, кісток, сприяє загоєнню ран.

Вітамін D – у печінці риб, ікрі, яйцях, зміцнює кістки і зуби.

Вітамін Е - у горіхах і рослинних оліях, захищає клітки від вільних радикалів, впливає на функції статевих і ендокринних залоз, сповільнює старіння.

Вітамін К - у шпинаті, салаті, кабачках і білій капусті, регулює згортуваність крові.

Підвищена потреба у вітамінах спостерігається в людей, що знаходяться в стресовій ситуації, спортсменів, курців, жінок, що приймають оральні контрацептиви, тих, хто часто споживає алкоголь, вагітних, підлітків і літніх. Усім цим людям варто приймати вітаміни додатково. Але головне не окремі, ізольовані вітаміни, а, скоріше, їхні сполуки. [38]

Досить поширеною є думка, що вітамін С добре переноситься навіть у високих дозах.

Але:

При дуже великих дозах прийому може розвинутися діарея.

Великі дози можуть викликати гемоліз (руйнування червоних кров'яних клітин) у людей, які страждають відсутністю специфічного ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Тому людям з таким порушенням можна приймати підвищені дози вітаміну С лише під суворим наглядом лікаря.

Якщо аскорбінову кислоту брати у великих дозах одночасно з аспірином, може виникнути подразнення шлунка, внаслідок чого, розвинеться виразка (аскорбінова кислота у вигляді аскорбату кальцію має нейтральну реакцію і менш агресивна по відношенню до слизової шлунково-кишкового тракту).

При застосуванні вітаміну С з аспірином слід також пам'ятати, що великі дози аспірину можуть привести до посиленого виділення вітаміну С через нирки і втрати його з сечею і, отже, через деякий час до дефіциту вітаміну.

Вітамін С сприяє всмоктуванню алюмінію в кишечнику, і оскільки алюміній в надлишку може бути токсичний, не слід приймати додаткові кількості аскорбінової кислоти і одночасно препарати, які містять алюміній (наприклад, Алматель).

Великі дози вітаміну С (1 г або більше) можуть змінити здатність засвоювати вітамін В12 з їжі або з харчових добавок. Це може призвести до дефіциту вітаміну В12, що небезпечно. Якщо ви приймаєте високі дози вітаміну С, вам слід періодично просити лікаря контролювати рівень вітаміну В12 у крові. Якщо він знижений, то вам, можливо, необхідно час від часу отримувати додаткову кількість вітаміну В12 у вигляді ін'єкцій.

Жувальні цукерки і жувальні гумки з вітаміном С можуть пошкодити емаль зубів, слід полоскати рот або чистити зуби після їх прийому.

При вагітності не рекомендується приймати занадто високі дози вітаміну С, оскільки у плода може виникнути залежність.

Не слід призначати великі дози хворим з підвищеною згортуваністю крові, тромбофлебіту і схильністю до тромбозів, а також при цукровому діабеті. При тривалому застосуванні великих доз аскорбінової кислоти можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози. У процесі лікування необхідно регулярно контролювати її функціональну здатність. У зв'язку зі стимулюючим впливом аскорбінової кислоти на освіту кортикостероїдних гормонів при лікуванні великими дозами необхідно стежити за функцією нирок та артеріальним тиском. Комітет експертів ВООЗ ввів поняття про безумовно допустимої добової дози вітаміну С, яка не перевищує 2,5 мг / кг ваги тіла, і умовно допустимої добової дози вітаміну С, яка становить 7,5 мг / кг (Шилов П.І., Яковлєв Т . М., 1974).

При дослідженні впливу вітаміну С на пасивних курців було виявлено, що люди, які перебувають в прокурених приміщеннях, відчувають оксидативний стрес, що прискорює прогресування атеросклерозу. Отже пасивні курці потребують дотації вітаміну.[39]

ВИСНОВКИ

Особливості харчування населення в Україні і негативні наслідки

З огляду на значущість здоров'я населення у контексті суспільно-економічного розвитку і безпеки країни, важливим завданням у сфері збереження і зміцнення громадського здоров'я та забезпечення майбутнього України, є вдосконалення державної політики у сфері харчування населення та забезпечення раціонального збалансованого харчування, особливо підростаючого покоління. Вирішити проблему харчування населення в Україні можливо за умов вдосконалення державної політики у цій сфері та забезпечення раціонального збалансованого харчування усіх верств населення, особливо підростаючого покоління, шляхом досягнення максимального продовольчого самозабезпечення за основними видами харчових продуктів; забезпечення виробництва продовольства, в обсязі та асортименті достатньому для харчування за науково обгрунтованими нормами; забезпечення відповідності харчових продуктів вимогам безпечності для здоров'я людини; забезпечення повноцінності харчування. Враховуючи важливу роль аліментарних чинників у формуванні здоров'я, політика в сфері харчування має грунтуватися на міжсекторальних засадах, охоплювати освіту, законодавство та державне регулювання та передбачити координацію між охороною здоров'я та сільським господарством, співробітництво з харчовою промисловістю при виробництві та обробці харчових продуктів, селективний контроль за цінами та правила перевірки якості. Потребує нагального вирішення питання забезпечення державного регулювання та контролю якості і безпеки продуктів харчування на рівні норм міжнародного законодавства в галузі харчування. Освіта та інформування громадськості про здорове харчування в школах, на робочих місцях, в магазинах, об'єктах громадського харчування впливає на звички харчування. Вивчення здорового харчування слід включати до навчальних програм в школах. Магазини та заклади громадського харчування повинні мати в асортименті продукти, які відповідають здоровому харчуванню. Потрібно впроваджувати високоякісну рекламу, щоб зробити такі продукти помітними та привабливими, демонструвати здорові продукти, наклеювати етикетки з інформацією про склад і поживні якості харчових продуктів. Вирішенню проблем сприятиме координація дій між засобами масової інформації, добровільними товариствами, медичними працівниками і працівниками харчової промисловості.

Роботу медичного персоналу закладів первинної ланки охорони здоров'я необхідно спрямовувати на проведення ефективних освітніх заходів з метою підтримання здорових навичок харчування. Лікарі та медичні сестри повинні володіти сучасною доказовою базою знань та навичок для надання правильних порад і допомогти пацієнтам у подоланні можливих перешкод при зміні дієти. Необхідним є пропагування серед населення сучасних науково обгрунтованих дієтологічних рекомендацій, що відповідають поняттям раціонального харчування, сприяють налагодженню здорового харчування і знижують ризик виникнення аліментарно зумовлених захворювань.

Такий комплексний міжсекторальний підхід сприятиме ефективній діяльності з забезпечення раціонального збалансованого харчування, особливо підростаючого покоління, попередженню негативних зрушень у стані здоров'я, пов’язаних з нездоровим харчуванням, підвищенню рівня гігієнічних знань та розширенню можливостей для здорового вибору, скороченню поширеності аліментарно залежної патології серед населення, збереженню і зміцненню громадського здоров'я.

ГМ продукти

У данний момент населення поділилося на дві частини – ті, що «за» генно-модифіковані продукти, та ті, що «проти». Люди, що підтримують віробництво ГМО, аргументують це тим, що це дозволить нам уникнути проблеми голоду, у країнах третього світу, полегшить вирощування, транспортування, зберігання продуктів. Але існує великий ризик, адже ніхто невзмозі передбачити наслідки вживання ГМО. Зниження імунітету, підвищення стійкості до антибіотиків, накопичення в організмі герміцидів, можливий канцерогенний ефект - цей список подовжується з кожним днем. Я проти ГМО. Слідкуйте за тим, що ви їсте, наслідки можуть бути фатальними!

Фреши

Отже не слід довіряти широко розповсюдженій думці: «щойно приготовані натуральні соки корисні у будь-яких кількостях». Надмірне вживання лише шкодить здоров’ю. Добова норма - від кількох столових ложок до трьох склянок на день залежно від виду соку. Соки краще вживати за 30-40 хвилин до їжі або в проміжках між прийомами їжі. Свіжеприготовлені соки треба пити відразу (крім бурякового).

Вітаміни

Для здорового і тривалого життя людині необхідні вітаміни. Вони забезпечуют нормальне функціонуваня організму. Як гіпо- так і гіпопервітамінози є шкідливими, навіть гіпервітаміноз вітаміну С. Досить поширеною є думка, що вітамін С добре переноситься навіть у високих дозах, але це не так. При великих дозах може виникнути діарея, гемоліз, виразки шлунку (при вживанні разом з аспірином), зміни здатності засвоювати вітамін В12, жувальні цукерки і жувальні гумки з вітаміном С можуть пошкодити емаль зубів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аналіз сучасних тенденцій розвитку охорони здоров’я країн Європейського регіону: заключний звіт про НДР /Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. –2008 р. – 160 с.

2. Атлас здоровья в Европе. Пер. с англ. – ЕРБ ВОЗ.– 2004. –120 с.

3. База данных “Здоровье для всех” (БД ЗДВ), Копенгаген, Европейское региональное бюро ВОЗ, (http://www.euro.who.int/hfadb)

4. Банковська Н.В. Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації. : Дис... канд. наук: 14.02.01 – 2008.

5. Басюркіна Н.Й. Дослідження проблем забезпечення продовольчої безпеки держави //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток наукових досліджень 2008”. Економіка. – Полтава: ПДПУ. – 2008. – С. 34 – 39.

6. Витрати і ресурси домогосподарств України за 9 міс. 2008 р. (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств): Держкомстат України : http: //www/ukrsat.gov.ua.

7. Второй план действий в области пищевых продуктов и питания для Европейского региона ВОЗ на 2007-2012 гг. – Европейское региональное бюро ВОЗ. Копенгаген. 2007 г. – 24 стр.

8. Глобальная стратегия по питанию, физической активности и здоровью. – Женева: ВОЗ, 2004. – 18 с.

9. Грузєва Т.С. Нерівність в здоров’ї: методологія визначення, прояви, стратегії боротьби //Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. – 2005.–№1-2.– С.33-42.

10. Грузєва О.В., Іншакова Г.В., Яковенко В.Г. Вплив харчових чинників на здоров’я населення /Матеріали ІV з‘їзду фахівців з соціальної медицини та організації охорони здоров’я. – 2008.–Т №1-2.– С.60-62

11. Декларація тисячоліття ООН у сфері розвитку. – Нью-Йорк, 2000. -23 с.

12. Десять фактов о питании (по материалам официального сайта ВОЗ)

13. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г. / Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, №97. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г. / Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, №97. – ЕРБ ВОЗ, 2003. –156 с.

14. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2002 г. Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. – ВОЗ, Женева, 2002. – 16 с.

15. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2005 г. Действия общественного здравоохранения в целях улучшения здоровья детей и всего населения. – ЄРБ, Копенгаген. – 2006. – 154 с. http://www.euro.who.int/Document/E87325R.pdf

16. Зелінська Н.Б., Руденко Н.Г. Стан надання спеціалізованої допомоги дітям з ендокринною патологією в Україні у 2006 р. // Международный эндокринологический журнал.–2007.– № 3(9).

17. Значення раціонального харчування для підтримки здоров’я молоді / О.В. Кузьмінська, М.С. Червона – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український ін-т соціальних досліджень, 2004. – Кн. 4. – 128 с.

18. Концепція розвитку охорони здоров'я населення України. – Одеса, 2001. – 29 с.

19. Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009-2013 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. №731-р.

20. Корецький В.Л., Орлова Н.М. До проблеми безпеки харчування та моніторингу якості життя населення України // Проблеми харчування. – 2006. – № 1. – С.42-44.

21. Матасар І.Т. Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах 2001 года: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.02.01 / І.Т. Матасар; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. – К., 2001. – 40 с. – укp.

22. Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації» на 2002-2011 роки. –К.: ОВ, 2002. –88 с.

23. Москаленко В.Ф. Принципи побудови оптимальної системи охорони здоров’я:український контекст.–К.:Книга плюс, 2008.–320 с.

24. Москаленко В.Ф. Сучасні ризики для здоров’я у XXI ст. //Охорона здоров’я України.–2008. – №4. –С.5-8.

25. Москаленко В.Ф. Фактичний стан харчування населення України та заходи щодо його поліпшення // Журнал АМН України. – 2002. – №4, Т.8. – С. 28-35.

26. Москаленко В.Ф., Галієнко Л.І.Сучасні підходи до вирішення проблеми чинників ризику виникнення хронічних неінфекційних захворювань //Охорона здоров’я України.–2007.–№2.– С.27-33.

27. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 1990 - 2008 рр.

28. Принципи здорового харчування: Посібник для поліпшення якості роботи /CINDI УКРАЇНА.– Київ, 2001 http://www.rql.kiev.ua/cardio_j/PREVENTIVE/preventive1.htm

29. Проблемы ожирения в Европейском регионе ВОЗ и стратегии ее решения. – Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 2007. – 2 с.

30. Смоляр В.І. Основні тенденції в харчуванні населення України //Проблеми харчування. –2007. – №4. – С. 3.

31. Структура сукупних витрат домогосподарств (1999-2008). Споживання продуктів харчування в домогосподарствах (1999-2008) /Офіційний сайт Державного Комітету статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua

32. Факты и цифры ЕРБ ВОЗ/13/05 Копенгаген, Бухарест, 12 сентября 2005 г.

33. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію. 2008 рік. – К., 2009.– 360 с.

34. EUR/06/5062700/BD/2 25 августа 2006 г. 61301. – Сравнительный анализ политики в области питания в Європейском регионе.

35. Pobertson A., Tirado C., Lobstein T. et al. Food and health in Europe: a new basis for action // WHO, 2002. –385 p.

36. http://argo.shop-ua.biz/article_info.php?articles_id=39

37. http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-2424/

38. http://stranichka.pp.net.ua/publ/9-1-0-6

39. http://www.vitamini.ru/encyclopedia/info.aspx?id=13

Страницы: 1, 2