| |||||
МЕНЮ
| Повноваження Верховної Радиp> Законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою і не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради не менш як через рік від дня прийняття такого рішення щодо даного законопроекту. З метою забезпечення стабільності Конституції Верховна Рада протягом
строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Основним змістом законодавчої функції Верховної Ради є, звичайно, прийняття законів. Їз змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон з будь-якого питання за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Проте Конституцією передбачається коло питань, які вирішуються виключно законами України. Згідно зі ст. 92 Конституції, виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини й громадянина, гарантії цих прав та свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство; правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; права корінних народів і національних меншин; порядок застосування мов. Основну групу питань виключно законодавчого регулювання складають екологічні, соціальні, культурні та економічні питання. Так, виключно законами України визначаються: засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв язку; основи соціального захисту, форми й види пенсійного забезпечення; засади регулювання правд і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури й охорони здоров'я; екологічної безпеки; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади регулювання демографічних і міграційних процесів. Виключно законами визначаються основи політичної системи, організація і діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема; засади утворення й діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів інформації; організація і порядок проведення виборів та референдумів; організація й порядок діяльності Верховної Ради, статус народних депутатів; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики; судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання й слідства, органів та установ виконання покарань; основи організації і діяльності адвокатури. Виключно законами визначаються також територіальний устрій України; засади місцевого самоврядування; статус столиці України; спеціальний статус інших міст; правовий режим державного кордону; основи національної безпеки, організації Збройних Сил і забезпечення громадського порядку; правовий режим воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації. Традиційним є законодавче визначення засад цивільно-правової
відповідальності; діянь, які є злочинами, адміністративними або
дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них. 4.2 Установча функція Іншою, не менш важливою, функцією Верховної Ради серед її головних функцій є установча (державотворча, організаційна) функція. Пріоритетними напрямами діяльності парламенту по здійсненню цієї функції є, звичайно, формування або участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, а також формування власних, парламентських структур; призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших органів державної влади та державних організацій, сприяння формуванню органів місцевого самоврядування; вирішення питань, що стосуються інших елементів (атрибутів) механізму держави: територіального устрою, Збройних Сил та інших складових механізму держави. Таким чином, основними напрямами діяльності Верховної Ради по здійсненню установчої функції є: 1) участь у формуванні органів виконавчої влади; 2) формування органів судової влади; 3) створення парламентських структур; 4) участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій; 5) вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування органів місцевого самоврядування. Пріоритетним напрямом установчої функції парламенту є призначення виборів Президента у строки, передбачені Конституцією. Обрання Президента, відповідно до ст. 103 Конституції, здійснюється громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Роль парламенту у формуванні органів виконавчої влади за чинною Але найширші і найвагоміші державотворчі функції і повноваження має Верховна Рада здійснює також чимало установчих функцій по формуванню
власних, парламентських органів та інших структур, які здійснюють не лише
внут-рішньопарламентські, а й загальнодержавні функції. Зокрема, Верховна Важливе місце в установчій діяльності Верховної Ради має формування,
поряд з органами законодавчої, виконавчої і судової влади, інших органів
державної влади та державних організацій. Зокрема, Верховна Рада призначає
на посаду та припиняє повноваження членів Центральної виборчої комісії за
поданням Президента України; призначає половину складу Національної ради Поряд з цими видами державотворчої (установчої) діяльності Верховна Рада
затверджує відповідно до Конституції (п. 22 ст. 85) загальну структуру,
чисельність та визначає функції Збройних Сил, Служби безпеки, інших
утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Багатогранні державотворчі (установчі) функції Верховної Ради й у сфері
територіального устрою та місцевого самоврядування. До повноважень Відповідно до ст. 73, 85 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України, який призначає Верховна Рада України. Крім того, Верховна Рада приймає закони про: територіальний устрій Верховна Рада має право достроково припиняти повноваження Верховної Ради Істотними повноваженнями Верховної Ради в галузі місцевого самоврядування є призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування і прийняття законів про засади місцевого самоврядування. Багатогранною за змістом і формами є бюджетно-фінансова діяльність Верховна Рада України затверджує законом Державний бюджет та вносить у
відповідній формі до нього зміни, здійснює контроль за виконанням Відповідно до Конституції (ст. 95) бюджетна система України будується на засадах справедливого й неупе-редженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Поряд із Державним
бюджетом і бюджетною системою Верховна Рада встановлює грошову одиницю Оскільки Державний бюджет, бюджетна система й грошова одиниця України є
органічними атрибутами держави, то діяльність, пов'язана з їх встановленням Багатогранність і значний обсяг бюджетно-фінансової діяльності зумовлюють й можуть зумовлювати зарахування її до самостійної основної функції Верховної Ради, але об'єктивно ця діяльність є органічною складовою частиною її установчої (державотворчої), а також законодавчої та контрольної функцій. 4.3 Парламенський контроль Важливе місце в діяльності Верховної Ради України, як і парламентів
інших країн, посідає парламентський контроль. Контрольна діяльність
парламенту досить багатогранна. Якщо установча (державотворча) діяльність,
за чинною Конституцією, значною мірою відійшла від Верховної Ради до Основними напрямами контрольної діяльності Верховної Ради є: 1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; 2) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та їх захист; 3) бюджетно-фінансовий контроль; 4) прийняття Верховною Радою рішення про направлення запиту до 5) запит народного депутата України на сесії Верховної Ради; 6) парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури; 7) здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії. Одним із пріоритетних напрямів парламентського контролю є контроль за
діяльністю Кабінету Міністрів, який підконтрольний та підзвітний Верховній Основною формою парламентського контролю за діяльністю Кабінету Одними з найважливіших напрямів діяльності Верховної Ради по здійсненню
парламентського контролю є бюджетно-фінансовий контроль і контроль за
додержанням конституційних прав та свобод людини й громадянина. Відповідно
до ст. 9 Конституції контроль за використанням коштів Державного бюджету Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Однією з основних традиційних форм парламентського контролю є запити —
парламентські та депутатські- Зокрема, відповідно до Конституції України Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради звернутися із
запитом до органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, керівників інших
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до
керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території Поряд із законодавчою, установчою та контрольною функціями, як головними функціями парламенту. Верховна Рада України, як і парламенти багатьох країн, здійснює й чимало інших функцій. Це насамперед функції, аналогічні функціям держави, зокрема, з числа об'єктних функцій, тобто тих, що опосередковують зміст діяльності держави. Оскільки ці функції держави здійснюють насамперед органи державної влади, в тому числі законодавчої, то, природньо, всім цим органам державної влади або принаймні їх переважній більшості властиві функції, аналогічні основним об'єктивним функціям держави. Зокрема, Верховна Рада як орган законодавчої влади здійснює серед внутрішніх функцій: політичну, економічну, соціальну, культурну та екологічну функції, а серед зовнішніх — оборонну, зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну та інші зовнішні функції. Не всі з цих функцій і відповідних повноважень Верховної Ради закріплено в Конституції і законах України достатньо системно, але в цілому вони мають нормативно-правове закріплення, насамперед конституційне. Про політичну функцію Верховної Ради свідчать, зокрема, такі її
повноваження, передбачені Конституцією України, як: 1) визначення засад
внутрішньої і зовнішньої політики; 2) заслуховування щорічних та
позачергових послань Президента про внутрішнє й зовнішнє становище України; Про наявність у Верховної Ради економічної, соціальної, культурної та інших відповідних внутрішніх функцій свідчать такі її повноваження, як: 1) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку і довкілля; 2) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності; 3) прийняття відповідних законів, зокрема, про правовий режим власності; правові засади й гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; з основ соціального захисту, про форми й види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці й зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки (ст. 85 Конституції). Про зовнішні функції Верховної Ради свідчать такі її повноваження, як
надання Верховною Радою у встановлений законом строк згоди на
обов'язковість міжнародних договорів України та денонсацію міжнародних
договорів України; затвердження протягом двох днів з моменту звернення Підтвердженням наявності у Верховної Ради відповідних зовнішніх функцій є її законодавчі повноваження щодо засад зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; щодо основ національної безпеки, організації Збройних Сил України; щодо правового режиму воєнного і надзвичайного стану, які визначаються виключно законами України. 5. Основні форми діяльності Верховної Ради України У становленні парламентаризму майже кожної країни одним із найскладніших, найтриваліших і найважчих є встановлення певної системи, порядку в роботі її парламенту. Це зумовлено багатьма факторами: змістом і формами його роботи, складом та структурою, статусом й навіть особистими рисами парламентаріїв тощо. Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту має його
нормативно-правове визначення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її
органів та посадових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верховної Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст. Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного
скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних
депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного чи надзвичайного стану її повноваження тривають до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Проекти законів, постанов та інші документи поширюються серед депутатів під час їх реєстрації. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Цей документ включає, як правило, два розділи: у першому — питання, повністю підготовлені для включення до розгляду на пленарних засіданнях; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам. Рішення про зміну чи включення питань із затвердженого в цілому порядку денного сесії приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі, коли із зазначеного питання є пропозиція погоджувальної ради депутатських фракцій, груп, рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю голосів депутатів від конституційного складу. Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тощо). Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкрито. Закрите
засідання відбувається за рішенням більшості від конституційного складу Відповідно до Конституції (ст. 84) рішення Верховної Ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Список використаної літератури: 1. Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 1998 2. Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 1999 3. Правознавство / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 1998
Страницы: 1, 2 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|