| |||||
МЕНЮ
| Правоохоронні органиПравоохоронні органиЗ м і с т . Вступ 2 Розділ I Поняття та види правоохоронних органів України 6 Розділ I I Державний захист працівників суду та правоохоронних органів 28 Висновки 32 Література Вступ. Поява на карті світу нової держави - України - підсумок
багатовікової боротьби її народу , який з покоління в поколі-
ння мужньо і жертовно добивався величної мети – свободи ,
самостійності , незалежності . Він же народ України , 1 грудня Зазначене разом з тим категорично виключає думку про
те , що інші суб’єкти не є учасниками процесу створення
незалежної держави. Навпаки , - і це слід підкреслити - воля народу “ Повна самостійність та незалежність є послідовним, логічним завершенням запитів національного розвитку та само- визначення будь- якої народності , що займає певну територію і має достатні задатки та енергію розвитку. ” М.С. Грушевський. 1 грудня 1991 року народ України на референдумі одно-стайно
висловив свою суверенну волю побудувати незалежну державу . Цифрові
результати референдуму загальновідомі . У голосуванні взяли участь Загальні риси нової української державності було окреслено
ще в Декларації про державний суверенітет України, прийнятий Можна без перебільшення сказати , що народ відіграв головну і визначальну роль у розв’язанні фундаментальної проблеми , якою займалося багато державних і недержавних структур , - проблеми створення нової України . Поза всена-родним виявленням зусилля інших суб’єктів на шляхах побу-дови справді суверенної держави , безперечно були б усклад-ненні . Вкажемо , зокрема , що загалом іноземні держави офі-ційно визнали незалежність України тільки після референдуму . Викладене підводить до висновку , що має не лише теоретичне
значення , а й одночасно орієнтований на форму-лювання і розвиток
відповідної практики державно - правового будівництва . Він полягає у
визначенні необхідності подаль-шого забезбечення примату народу Гарантувати і забезпечувати на практиці істинність народного
суверенітету тепер уже у принципово інших умовах - умовах
відродженної народом державності - одне з глобальних завдань ,
розв’язання якого обов’язкове для демократичного розвитку молодої
держави і суспільства , досягнення нової якості життя людей . Національний суверенітет – повновладдя нації , її політична свобода , право і реальна можливість визначати характер свого національного життя , аж до відокремлення та утворення самостійної держави . Всі три види суверенітету , без наявності яких не може бути
справжньої демократичної держави , дістали своє закріплення в Вінцем багатовікових державотворчих пошуків українського народу
стало прийняття Верховною Радою Української РСР 24 серпня 1991 року У цьому історичному документі закріплювалися неза-лежність Згідно з чинним на той час законодавством питання про
реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі
компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися включно
всеукраїнським референдумом . Тому того самого дня , 24 серпня 1991
року крім Акта проголошення незалежності України , було прийнято
постанову Верховної Ради УРСР “ Про проголошення незалежності Після проголошення результатів референдуму , коли “ так ” Акту проголошення незалежності України сказали 90,32 % громадян , почалася хвиля дипломатичного визнання України як незалежної держави . Заснована в 1991 році нова українська держава мала свою конституцію , роль якоі виконувала колишня Конституція УРСР 1978 року радикально доповнена і змінена у світлі нових реалій державного будівництва . Проте така Конституція України , створена на зовсім іншій
політико - правовій основі , навіть після всіх численних змін і
доповнень могла бути лише тимчасовим Основним Законом держави . 28 червня 1996 року о 9 годині 30 хвилин було прийнято Після прийняття Конституції України її текст ще кілька днів проходив мовно – термінологічну експертизу , і після чого був офіційно оприлюднений . Але набула чинності Конституція України вже з 28 червня 1996 року . З прийняттям нової Конституції України процес юридичного оформлення української державності можна вважати в основному завершеним , хоча ряд важливих питань ще потребують свого вирішення . Розділ I Поняття та види правоохоронних органів України . Механізм держави – це система органів і установ , посередництвом
яких здійснюється виконання внутрішніх і зовнішніх функцій держави . У механізмі нашої держави особливе місце посідають органи
держави спеціального призначення ( контрольні та правоохоронні органи Серед органів спеціального призначення юридична наука приділяє особливу увагу так званим правоохороним органам . Звичайно у дослівному розумінні “ правоохоронну діяльність ” ( забезпечення законності та охорона правопорядку в суспільстві , боротьба з правопорушниками , охорона законних прав та інтересів громадян , юридичних осіб , суспільства і держави в цілому ) мають вести буквально всі - громадяни , юридичні особи , органи законодавчої , виконавчої і судової влади тощо . Але для переважної більшості суб’єктів суспільних відносин подібна діяльність не є основною . Отже правоохоронними органами слід вважати державні органи , основною ( спеціальною ) функцією яких є забез-печення законності та охорона правопорядку , боротьба з правопорушеннями , охорона законних прав та інтересів громадян , юридичних осіб , суспільства і держави в цілому . Характерними рисами правоохоронних органів є : а) здійснення ними зазначених вище функцій , які в сукупності називають правоохоронною функцією ; б) наявність у них для виконання зазначених функцій відповідних державно - владних повноважень , зокрема можли-вості видавати правові акти ( в основному індивідуального характеру ) , обов’язкові для виконання тими , кому вони адресовані ; в) можливість безпосередньо застосовувати різні заходи примусу ( затримання особи , арешт , позбавлення волі тощо ) ; г) перебування їх діяльності під особливим державним контролем і наглядом , здійснення лише на основі закону й у встановленому ними порядку . Традиційно до числа правоохоронних органів відносять суд , прокуратуру , органи юстиції , внутрішніх справ , державної безпеки тощо . Досить часто суди як органи правосуддя згадуються в нормативних документах окремо ( у слово-сполученнях типу “ судові і правоохоронні органи ” ) . До системи правоохоронних органів прилягають деякі інші державні установи і громадські організації , які відповідно до законодавства поділенні значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності , хоча в цілому їхні функції не зводяться до останньої , а також не забезпечуюються можливістю застосування державного примусу . Серед таких установ і організацій слід звернути особливу увагу на органи юстиції та адвокатуру . Прокуратура України . Назва “ прокуратура ” походить від латинського procuro - піклуюсь , забезпечую , запобігаю , що вже дає повне уявлення про її завдання . Прокуратура України становить єдину систему , на яку покладаються : - підтримання державного обвинувачення в суді ; - представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках , визначених законом ; - нагляд за додержанням законів органами , які проводять опе- ративно - розшукову діяльність , дізнання , досудове слідство ; - нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень . Вищий нагляд за додержанням і правильним засто-суванням законів Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне
утвердження верховенства закону , зміцнення правопорядку і має своїм
завданням захист від неправомірних посягань : Основними функціями прокуратури є : Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань , дислокованих на території України . Прокуратура бере участь у розробленні органами дер-жавної влади заходів запобігання злочинам та іншим право-порушенням , у роботі по вдосконавленню та розясненню за-конодавства . На прокуратуру не можуть покладатися функції , не передбаченні законами України . Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України , прокуратури Автономної Республіки Крим , областей , міст Києва і Севастополя , міські , районні , а також військові прокуратури . Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор Органи внутрішніх справ . Систему органів внутрішніх справ України складають Міністерство внутрішніх справ України , та його головні управління , управління і відділи в Автономній Республіці Крим , областях , районах , містах , а також підрозділи міліції , пожежної охорони , внутрішні війська , виправно - трудові установи , навчальні заклади та інші підвідомчі їм підрозділи . Органи внутрішніх справ забезпечують громадський порядок , попереджують , розкривають і розслідують право-порушення , злочини , виправляють і перевиховують засудже-них , забезпечують пожежну безпеку та безпеку дорожнього руху . Важливою структурною одиницею органів внутрішніх справ є
міліція . Її правовий статус визначає Закон України “Про міліцію Відповідно до закону міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади , який захищає життя , здоров’я , права і свободи громадян , власність , природне середовище , інтере-си суспільства і держави від протиправних посягань . Основним завданням міліції є : забезпечення особистої безпеки громадян , захист їх прав і свобод , законних інте-ресів , запобігання і припинення правопорушень , виявлення і розкриття злочинів , розшук осіб , які їх вчинили , забезпечення безпеки дорожнього руху , захист власності від злочинних посягань , виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень . Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надаються
права: , які переховуються від дізнання , слідства чи суду , засуджених , які ухиляються від виконання криміналь-ного покарання , - на строки і в порядку , передбачених законом ; , а також при стихійному лихові ( пожежа , руйнування тощо ) ; На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни , які здатні за своїми особистими і діловими , моральними якостями , освітнім рівнем , фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання . Працівник міліції приносить присягу . Він перебуває під захистом закону . Законом гарантується захист життя , здоро- в’я , честі , гідності , майна працівника міліції , членів його сім’ї від злочинних протиправних дій . Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист . Міліція складається з підрозділів : кримінальної міліції , міліції громадської безпеки , транспортної міліції , державної автомобільної інспекції , міліції охорони , спеціальної міліції . Основним завданням Міністерства внутрішніх справ України є : Служба безпеки України . Правовий статус Служби безпеки України визначається Законом Закон закріплює , що Служба безпеки України - це держав-ний правовий охоронний орган спеціального призначення , який забезпечує державну безпеку України . На службу безпеки України покладається у межах визначеної
законодавством компетенції : ; Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань
зобов’язана : ; України і посадових осіб відповідно до переліку , який встановлюється урядом України . Страницы: 1, 2 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|