| |||||
МЕНЮ
| Розвиток української мовиРозвиток української мовиРЕФЕРАТ НА ТЕМУ "Розвиток української мови" Виконав: учень 9-А класу Логачов Владислав м.Одеса 2000 р. ПЛАН: 1. "Не вмирає душа наша". 2. Встановлення часу виникнення української мови. 3. Трагична доля України IX-XV ст. 4. Становище України і її мови в складі Литовської держави і Речі Посполитої. 5. Мовна політика царської Росії після 1654 р. "Не вмирає душа наша" Наша мовна традиція сягає докняжих цасів, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалось іншими мовами і збагачувало їх. Гідно подиву, що його не задушили княжі міжусобиці, не стяла ворожа шабля, не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялось у вихорі навальних орд, а залишилось сіллю землі й народу. Ось уже два століття ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Чого тільки не застосували губителі нашої мови! І офіційно забороняли,
і оголошували неіснуючою чи придуманою німцями, і вважали діалектом
російської чи польської мови, і тримали в мовних гетто, й оцінювали як Встановлення часу виникнення української мови Цікавим і невирешеним питанням є встановлення часу виникнення
української мови. Україн підручниках, довідкових та інших виданнях можна
прочитати майже офіційну тезу, що в чотирнадцятому столітті, після падіння Тому, визнаючи слушність і справедливість класичного твердження про Отож, українська мова не творилася ні в XIV, ні в XV, ні в XVI, ні у Вирішальним чинником згуртування українських племен в українську народність було створення першої Української держави з центром у Києві. Настійною потребою в умовах великої держави стало виникнення писемної
мови. Живій українській мові не судилося відразу стати пісемною. З
прийняттям візантійського християнства Україна одержала й готову книжну
мову, старогрецьку мову церковних книг. Однак в устах українського
духовенства ця мова набрала окремого, українського, забарвлення. Згадаймо
найдавнішу збережену пам'ятку української писемності "Слово о полку З другого боку, мова церкви й духовенства впливала також на маси українського народу, які звикали до церковнослов'янських слів і висловів, свідомо й несвідомо вносили в живу мову елементи церковнослов'янської фонетики, морфології і синтаксису. 3. Трагична доля України IX-XV ст. Трагічної історії України присвячені початкові слова відомої пісні: Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Ледве витримала Україна рух мадярів IХ ст., як вже в X ст. посунула
печеніги, в кінці ХІ ст. почали послаблювати нашу державу своїми набігами
половці, а в ХIII ст., залили українську землю кров'ю монголо-татарські
орди. Ще не прийшла до себе Україна після татарського лихоліття, а вже в
кінці ХV ст., почала нищити її кримська орда. Заслугою України перед
історією є те, що вона захистила спокійний розвиток культури Західної Цієї заслуги Європа не оцінила, а найближчі сусіди відразу кинулися на ослаблену безупинними боями Україну, щоб насититися її природними багатствами. Так вчинила Суздальщина з Київською державою, так зробили поляки і мадяри з Галицько-Волинським князівством. Таким чином, український народ жив власним державним життям недовго: вже в ХІV ст. він увійшов до складу чужих держав—Польщі й Литви. 4. Становище України і її мови в складі Литовської держави і Речі Посполитої. У XIV ст. після загарбання Литвою українських і білоруських земель утворилось Велике Литовське князівство. Однак культурна вищість українців білорусів, що входили до складу Литовської державі, їх чисельна перевага робили з неї властиво Українсько-Білоруську державу з такою ж культурою і урядовою мовою. Українською ("руською") мовою було написано зведення державних законів — "Литовський статут". Нею ж велося листування, судочинство, літературна творчість. 0сь що записано в "Літовському Статуті" про мову: ''А писар земський маєть по-руську літерами і словы руськими вси листы, выписи и позовы писати, а не иным языком и словы". У 1569 р. в Любліні був підписаний акт про унію: Польща та Литва стали
об'єднаною державою— Річчю Посполитою. Після'укладення унії більша, частина
українських земель відійшла до Польщі (Підлящщя, Волинь, Поділля, Незважаючи на соціальний та націоналний гніт з боку Речі Посполитої,
у XVI-XVII ст. розвивається освіта, шириться наука, збагачується культура. На Запорізькій Січі, яка була військовим центром України, всі документи, військові правила, команди, листування в ті часи велися українською мовою, і це підтримувало її громадянський статус. Мандрівник та історик сирієць П.Аленпський, що зустрічався з Богданом В такій ситуації, природно, не вистачає книг. Тому масово виникають
друкарні. У другій половині XVII ст. останніх налічувалось в Україні 24. З цього приводу академік М.Грушевський писав: "Українській нарід, як
порівняти його до московського приміром, - був тоді далеко розумнійший,
освіченійший, проворнійший. З України потім ціле столітє надходили на 5. Мовна політика царської Росії після 1654 р. Ситуація почала змінюватися після 1654 р. Взявши головним постулатом сентецію "коли буде багато мов, то піде смута по землі", московські цензори виправляли книжки українських авторів, уніфікуючи мову на московський зразок. Централізовані утиски посилюються за Петра І, який жорстоко винищував
козаків і селян, поглиблював духовний геноцид. В указі від 5 жовтня 1720 р. З цього указу почалися законодавчі перепони вільному розвитку української писемності й освіти. Не останню роль у цій ганебній справі відіграла російська православна церква – чи не найбільш дієве знаряддя русифікації. Ось далеко не повний перелік царсько-імперських вироків української мові і культурі у XVIII столітті: 1721 рік. Указ про заборону використати знаряддя письма – чорнило і пера без дозволу начальства. 1766 рік. Указ Св. Синода про заборону друкувати книги в Києво-Печерській лаврі без попередньої московської цензури. 1769 рік. Указ Синода про вилучення в населення українських букварів та старих українських церковних книг і заміна їх московськими. 1775 рік. Закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях, зруйнування Запорізької Січі. 1783 рік. Запровадження загальноросійської системи управління. Повна русифікація за допомогою репресивних заходів Києво-Могилянської академії. Український мовознавець та історик М.Костомаров писав: "З того часу Так розпочинається мартиролог української мови: вона стає мовою
закріпаченого плебсу – її слово живе у пісні і думі, у фольклорі взагалі.
|
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|