Звіт про проходження практики в Київському обласному управлінні юстиції

підрозділів управлінь юстиції (районних, районних у містах, міських), що є

важливим для нормальної діяльності управлінь юстиції на місцях так і для

самого Київського обласного управління юстиції.

6. Соціальний захист працівників Київського обласного управління юстиції

6.1 Законодавче забезпечення охорони праці.

У основному законі нашої країни, Конституції України, увесь

складний комплекс питань охорони праці висвітлено лише частиною фрази у

четвертій частині ст.43: "Кожен має право на належні, безпечні і здорові

умови праці...". На жаль, ні в розділі VI, де йдеться про повноваження

органів виконавчої влади у різних галузях включаючи освіту, культуру,

науку, охорону природи, екологічну безпеку тощо, ні у ст.92 (де йдеться про

зміст проблем що регулюються законами), ніде в інших місцях охорона праці

не згадується. Виходячи з цього можна з упевненістю сказати, що охороною

праці в нашій державі майже ніхто не займається ні уряд, ні центральні

органи влади і я в цьому переконалася проходячи магістерське стажування в

державному органі.

Соціальний захист працівників Київського обласного управління

юстиції (далі управління ) регулюють різноманітні нормативно правові акти,

положення, інструкції розглянемо їх і порівняємо з реальним їх

впровадженням у життя в управлінні.

Практика застосування Закону "Про охорону праці" від 14 жовтня

1992 року в управлінні свідчила про те, що значна частина його положень в

90-х роках не виконувалася, тому, що вони випереджали свій час. Насамперед

йшлось про матеріальні важелі впливу як основоположний елемент системи

управління. Частина цих важелів була орієнтована на застосування в державі

з ринковою економікою, де вже сформувалася структура органів, які спроможні

обирати єдино вірний шлях - вкладання коштів у профілактику та

попередження виробничо обумовлених захворювань, а не збитковий шлях пільг,

компенсацій та відшкодування шкоди.

Ряд міністерств і відомств не реалізовували певною мірою

повноважень наданих їм ст.40 Закону посилаючись на втрату важелів впливу

на підвідомчі підприємства. Але при цьому забувся той факт, що доцільність

їх збереження як структури державного управління визначається саме їх

спроможністю надавати суб’єктам необхідної допомоги і впливати на стан

справ на місцях.

Незадовільний стан охорони праці в управлінні можна пояснити не

тільки незадовільним станом законодавства, а недотриманням працівниками вже

існуючих норм безпеки праці. Причину цього можна знайти у тому, що безпекою

життєдіяльності населення роз’єднано займаються різні відомства та служби

що призводить до низького рівня ефективності їхньої праці. Київське обласне

управління юстиції є державним управлінням в якому працює більшість

юристів, які займаються справами державного значення і, які не знають

елементарних правил по охороні праці, що ж казати про малі підприємства, що

утворюються в наш час дуже інтенсивно. Закон України "Про охорону праці "

від 14 жовтня 1992 року був дуже не досконалим і не регулював великий обсяг

проблем.

Тому в умовах встановлення ринкових відносин в Україні з метою

захисту працюючих на підприємствах, установах, організаціях різних форм

власності був прийнятий Закон України "Про загальнообов’язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999

року, який вирішує деякі питання.

Він регулює взаємовідносини:

- потерпілих на виробництві, роботодавців і страховика з питань

відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю працівника під час

виконання ним трудових обов’язків;

- роботодавців і страховика з питань усунення шкідливих і

небезпечних виробничих факторів.

Основними принципами закон проголошує:

- обов’язковий порядок страхування всіх працівників, учнів та

студентів навчальних закладів, коли вони набувають професійних

навичок, а також добровільність страхування для осіб, які

забезпечують себе роботою самостійно;

- сплату страхових внесків тільки роботодавцям;

- формування і витрачання страхових коштів на солідарній основі;

- управління страхування представниками працівників, роботодавців

та державних органів на основі соціального партнерства і на

паритетних засадах під наглядом держави;

- економічну заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні

умов та безпеки праці;

- надання державних гарантій застрахованим громадян у реалізації

їх прав.

Питання з охорони праці регулюються також Кодексом законів про

працю України, Законом “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного

благополуччя населення”, "Про пожежну безпеку".

Практика реалізації діючого законодавства показує, що деякі

законодавчі норми виконуються недостатньо навіть в управлінні державного

значення. Наприклад не повною мірою в управлінні спрацьовують вимоги

частини другої ст.6 Закону України "Про охорону праці", де йдеться про

ознайомлення працівників під розписку з умовами праці на робочому місці під

час укладання трудового договору. Отже є потреба у доопрацюванні механізму

практичної реалізації трудового законодавства, що визначав би надання

працівникові інформації щодо умов праці, тобто роз’яснювалися б умови з

якими буде пов’язана трудова діяльність працівника (вентиляція приміщення,

розташування комп’ютерної техніки в кабінетах управління, наявність шуму у

приміщенні, розташування розмножувальної техніки щодо робочого місця

працівника, характеристика колективу в якому має працювати працівник та

інші умови).

Розглянувши умови праці в управлінні можна дійти висновку, що

працеохоронне законодавство більш ефективно реалізується на підприємствах

із шкідливими та небезпечними умовами праці, де неозброєним поглядом видно

шкідливий вплив на здоров’я. Але в бюджетних установах де працюють

висококваліфіковані фахівці, фінансів, обліку, права, мало враховується

шкідливий вплив розмножувальної та комп’ютерної техніки, неправильне

освітлення, недостатню вентиляцію та опалення та інші умови праці, які

можуть бути шкідливими для здоров’я і які з плином часу можуть призвести

до виникнення професійних хвороб. Слід відмітити, позитив впровадження

закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності" тому, що всі працівники при прийняті на

роботу являються застрахованими. Страхування здійснюється в безособовій

формі. Сам факт вступу на роботу свідчить про те, що вона застрахована,

незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов’язань щодо

сплати страхових внесків. Застрахованому працівнику видається свідоцтво

встановленого зразка

В Київському обласному управлінні юстиції немає ні одного випадку

звертання до суду працівника про відшкодування шкоди завданої здоров’ю

шкідливими умовами праці в управлінні.

Підсумовуючи вищесказане можна дійти висновку, що незадовільний

стан умов і безпеки праці в управлінні обумовлюється сьогодні комплексом

об’єктивних та суб’єктивних причин – це в першу чергу недосконалість і

обмеженість законодавства про охорону праці та недобросовісне відношення до

нього працівників.

6.2 Шкідливі та небезпечні фактори, що супроводжують практичну діяльність

фахівців Київського обласного управління юстиції.

Праця - основа цивілізації. Це ствердження таке ж істинне, як і

банальне. Кожна людина має право на працю, а на кожного роботодавця

покладений обов’язок, створити безпечні та нешкідливі умови праці для

працівника.

Розглянемо детально умови праці фахівців управління. Отже

дана установа є державною невиробничою структурою, де з першого погляду, не

можуть бути шкідливі та небезпечні умови праці, але перше враження

оманливе. В управлінні існує ряд факторів, які при недотримані нормативних

вимог можуть негативно вплинути на здоров’я працівника управління.

Охарактеризуймо кожний фактор умов праці в Київському обласному

управлінні юстиції детально:

- освітлення приміщень відіграє дуже важливу роль у підтримці

здоров’я працівників управління, продуктивності праці, якості виконаної

роботи. Організацією правильного освітлення робочих приміщень в управлінні

покладена на особу, яка займається забезпеченням безпечних і нешкідливих

умов праці в управлінні. Неправильне освітлення може призвести до

захворювань органів зору, та зниження продуктивності праці. Освітлення в

управлінні повинно задовольняти такі основні потреби працівників:

- бути рівномірним і досить сильним;

- не створювати різних тіней на робочих столах, контрастів між

освітленим робочим столом та навколишньою обстановкою (підлога, стіни);

- не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працівників;

- давати правильний напрям світловому потоку.

У кожному робочому приміщенні управління є вікна, що створюють

природне освітлення, але залежно від напряму проникнення світла в

приміщення (робочий кабінет) освітлення може бути бокове - через віконні

прорізи, верхнє - через спеціальні ліхтарі в стелі та комбіноване - через

віконні прорізи та ліхтарі в стелі. Також в управлінні на робочих місцях

застосовується штучне освітлення. Згідно нормативних вимог при виконанні

розумової роботи, праці з документами та ПК освітлення повинно бути 300-

500 Герц;

- мікроклімат приміщення є однією з важливих умов підтримання

робото спроможності працівників управління у належному стані. Так

відповідно до нормативів температура повітря повинна становити 22-240С ,

швидкість його руху - 01 м/с та відносна вологість повітря - 60-40%.

Будь-які відхилення від встановлених норм, тобто високі або низькі

величини температури, вологості та рухливості повітря становлять шкідливий

вплив на працівників управління. Постачання свіжого повітря в кабінети є

необхідною умовою забезпечення нормального мікроклімату на робочому місці,

це можна зробити за допомогою встановлення кондиціонерів або провітрюванням

кабінетів. Так управління знаходиться на Подолі майже в парковій зоні, що

дає змогу вільно провітрювати робочі приміщення не звертаючись за допомогою

до кондиціонерів;

- комп’ютерна техніка є невід’ємною частиною професійної

діяльності фахівців управління, але застосування комп’ютера тягне за собою

ряд шкідливих факторів. В Головному управлінні по захисту прав споживачів

використовуються не досить нові моделі ВДТ (це зумовлене недостатнім

фінансуванням з боку держави), що призводить до виникнення багатьох хвороб

в тому числі погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою

рідиною, яка захищає рогівку ока від висихання, пилу та інших забруднень,

тобто погіршення зору у працівників, постійним головним болям, швидкому

стомленню, порушенню нічного сну, погіршенню пам’яті, хвороб органів

травлення, дихання, системи кровообігу та іншим хворобам.

Певну небезпеку несе в собі і устаткування до комп’ютерної техніки

- це системний блок та принтер. Розглянемо принтер, як засіб виведення

інформації на папір, так при роботі принтера у повітря виділяється азот, що

шкідливо впливає на працездатність працівників. В управлінні застосовуються

лазерні принтери, які характеризуються підвищеним тепловиділенням;

- копіювальна техніка є невід’ємним помічником працівника

управління у виконанні покладених на нього завдань, але необхідно дуже

обережно ставитися до неї, тому що при її експлуатації вона є дуже

шкідливою для здоров’я працівника. При роботі розмножувальної техніки в

повітря виділяється озон, діоксид селену, азоту і вуглецю, що спричиняють

різноманітні розлади здоров’я так це - розлади центральної нервової системи

у вигляді астенії або вегетативної дисфункції з ангіодистонічним синдромом,

підвищена дратівливість, погіршення пам’яті, підвищення артеріального

тиску.

В управлінні для копіювальної техніки виділене окреме приміщення,

але в цій кімнаті не застосовується вентиляція, тобто в кімнаті постійно

накопичуються шкідливі речовини, що негативно впливають на здоров’я

працівників;

- працівники управління в своїй практичній діяльності постійно

використовують предмети, в яких використовується електрична енергія, це є

комп’ютерна техніка ( системні блоки, принтери, сканери), розмножувальна

техніка, факси, електрочайники. Всі ці прилади є електронебезпечними.

Наприклад в одному з кабінетів управління знаходиться - два

комп’ютера, відповідно і два системних блока і принтера; факс;

електрочайник і дві настільні лампи і для всього цього всього дві розетки.

В управлінні постійно вимикається електрика через перевантаження системи,

що призводить до постійного вимикання і автоматичного включання всього

обладнання, що є дуже небезпечним явищем, тому що перепади напруги можуть

спричинити різні пошкодження і враження працівників електрострумом;

- пожежна безпека на підприємствах, установах, організаціях де

основна діяльність пов’язана з паперовою роботою повинна бути організована

дуже серйозно тому, що папір є найбільш займистий матеріал і при

пошкодженні відновленню не підлягає.

В Київському обласному управлінні юстиції серйозно відноситься до

дотримання вимог щодо пожежної безпеки управління: розроблені інструкції

про заходи безпеки для працівників, плани евакуації на випадок пожежі з

першого та другого поверхів. Також в управлінні прийняті міри по

недопущенню пожежонебезпечної ситуації, забезпечується належне утримання

робочих кабінетів, місць загального користування, коридорів. Щоденно

проводиться прибирання приміщення, не допускається накопичення паперу та

інших предметів, що легко займаються. Після закінчення робочого дня особа,

відповідальна за пожежну безпеку проводить огляд приміщень, на предмет

відсутності факторів, що можуть призвести до загорання. Палити в приміщенні

обласного управління забороняється також, категорично забороняється

користуватися нагрівальними пристроями, електропічками для обігріва

приміщення. Черговий охоронець слідкує за протипожежним станом приміщення

щогодинно шляхом обходу.

Отже розглянувши умови праці працівників Київського обласного

управління юстиції можна дійти висновку, що на працівників управління

діють багато шкідливих факторів таких, як неправильне освітлення робочих

приміщень, низькі температури, завищенні рівні електромагнітних

випромінювань, електростатичних полів від моніторів, що не відповідають

сучасним стандастам, неправильна експлуатація та розміщення розмножувальної

техніки, постійні перепади напруги від перевантаження електромережі до чого

призводить включання потужних приладів, а в свою чергу керівництво нажаль

майже не звертає уваги на умови праці своїх працівників.

6.3. Основні напрямки поліпшення умов праці в управлінні.

Україна впевненою ходою вступила у період нарощування економічного

потенціалу. Зростають обсяги виробництва, збільшується кількість робочих

місць, реально підвищується добробут наших громадян, а отже і повинна

зростати увага до умов праці на підприємствах, установах, організаціях

різних форм власності. Розробляються та впроваджуються напрямки поліпшення

умов праці.

В главі другій детально розглянуті шкідливі фактори, які

супроводжують професійну діяльність фахівців Київського обласного

управління юстиції, а в цій главі я спробую запропонувати напрямки

поліпшення умов праці в управлінні.

Як і в багатьох інших підприємствах, установах, організаціях, так

і в управлінні, умови праці не відповідають встановленим чинним

законодавством нормативам. Спираючись на вищевикладене пропонуються

слідуючі напрямки поліпшення умов праці:

- потрібно, щоб керівництво в управлінні призначило особу, яка б

відповідала не тільки за пожежну безпеку, а й за охорону праці в управлінні

в цілому та несла встановлену відповідальність за свої дії;

- необхідно розробити інструкцію, в якій би розглядалися питання

умов праці, такі, як: освітлення приміщень, мікроклімат приміщень,

відповідність комп’ютерної техніки сучасним стандартам, правила розміщення

розмножувальної техніки та правила користування нею, основні правила

поводження з електричними приладами;

- у відповідності з чинним законодавством при прийняті на роботу

працівників повинні проводитися всі необхідні інструктажі;

- у зв’язку з тим, що більшість фахівці обласного управління

практично не знають звичайних правил щодо безпечного користування ВДТ

керівництву управління необхідно ознайомитися самим і ознайомити

працівників з вимогами щодо охорони праці на ПК;

- в матеріально-технічному відділу управління необхідно

зосередити нормативно-правові акти та стандарти, щодо користування ВДТ,

розмножувальною технікою, допустимість освітлення приміщень та його

розрахунок, правила користування електронебезпечними приладами, положення

про пожежну безпеку та мікроклімат в управлінні з якими б могли

ознайомитися в будь-який час службовці управління;

- комп’ютери в робочих кабінетах потрібно розмістити згідно з

встановленими нормативами так, щоб монітор ВДТ не "дивився" сусідньому

працівнику в спину;

- для попередження опромінення працівників потрібно здійснювати

періодичний контроль, щодо рівня електромагнітного опромінення і вилучати

небезпечне обладнання, яке не відповідає нормативним вимогам;

- посилити відповідальність керівників управління, щодо дотримання

вимог працеохоронного законодавства з боку Комітету по нагляду за охороною

праці, та Фонду соціального страхування, зокрема контролю по здачі

керівниками іспиту по охороні праці.

Наша влада приділяє більше уваги охороні праці на вугільних,

металургійних підприємствах, а підприємства невиробничого характеру

залишає на самоконтроль та самовдосконалення, а керівники цим користуються

і взагалі не звертають уваги на умови праці своїх працівників.

Владні структури нашої держави в даний час більше цікавлять

проблеми охорони праці на підприємствах, установах, організаціях

виробничої галузі, а невиробничі установи, де працює більшість жінок і, які

через недотримання умов праці на підприємствах постійно підпадають під

вплив шкідливих факторів, а це ж матері наших дітей.

6.4 Відповідальність роботодавців та працівників за порушення правил

охорони праці в управлінні

Ринкові перетворення пов’язані з процесами роздержавлення і

приватизації йдуть в Україні дуже повільно - економічні санкції

опосередковуються. Чинне законодавство про охорону праці в тому числі,

відповідальність за порушення встановлених норм охорони праці на

підприємствах, установах, організаціях різних форм власності на місцях не

діє, що спричиняє невиконання встановлених нормативів. Розглянемо

детальніше можливі види відповідальності посадових осіб та працівників за

недотримання законодавства про охорону праці в Київському обласному

управлінні юстиції.

Персональна відповідальність посадових осіб і працівників

управління за шкоду заподіяну управлінню, достатньою мірою регламентована

трудовим законодавством лише для випадків розкрадання, умисного псування,

недостачі або втрати майна та цінностей. В інших ситуаціях, зокрема у разі

заподіяння шкоди через порушення умов охорони праці, допущення випадків

ушкодження здоров’я працівника на робочому місці, чіткого механізму хоча б

часткової компенсації цієї шкоди за рахунок винних осіб не впроваджено.

Персональна матеріальна відповідальність застосовується, як правило лише за

приписом прокурора.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки

праці в тому числі й в Київському обласному управлінні юстиції, передбачена

статтями 217-275 Кримінального кодексу України. Відповідно до ст.271

суб’єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа

підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також

громадянин – власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна

відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог

законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це

порушення створювало небезпеку для життя та здоров’я громадян. На

працівників управління відповідно до вказаних статей можуть покладатися

слідуючі покарання - це виправні роботи; обмеження волі; позбавлення права

займатися певною діяльністю або займати певні посади. Звернемо увагу на те.

що відповідно до цієї статті винуватці несуть відповідальність за створення

небезпеки для життя або здоров’я не тільки працюючих, а й студентів-

практикантів.

Слід зазначити, що не досить ефективно діє механізм застосування

штрафних санкцій щодо підприємств, установ, організацій (в тому числі і

управлінь), які порушили нормативні акти про охорону праці, не виконували

розпорядження посадових осіб органів державного нагляду. Однією з причин

цього є ускладнений порядок накладання штрафів за вказані вище порушення –

штраф може бути накладено одночасно усіма органами нагляду за підсумками

комплексної перевірки ними стану охорони праці в управлінні, і без пояснень

зрозуміло, що реалізувати на практиці такий захід дуже важко – і не тільки

через складність у досягненні синхронності дій різних органів, але й тому,

що згідно з іншими законами органи санітарно-епідеміологічного, пожежного

нагляду націлені на одноособове застосування штрафних санкцій і не мають

потреби спиратися при цьому на законодавство про охорону праці.

Одним із найдієвіших заходів, які застосовуються до керівників та

працівників підприємств, установ, організацій що порушили умови охорони

праці на своїх підприємствах є штрафні санкції.

В обласному управлінні протягом тривалого часу залишались

неефективними заходи адміністративного впливу на посадових осіб і

працівників, які порушили чинне законодавство про охорону праці (вимоги

ст.45,49 Закону). Серед головних проблем що обумовили цю ситуацію, варто

назвати мізерні суми штрафів та недосконалий механізм їх сплати,

передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, та

зволікання з переглядом зазначених норм цього Кодексу. Але ж все таки норма

про накладення штрафів існує і повинна застосовуватись це передбачено

Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і

організації за порушення нормативних актів про охорону праці, та

Інструкцією щодо застосування Положення про порядок накладання штрафів на

підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про

охорону праці. Розглянемо теоретично порядок накладання штрафів на Київське

обласне управління юстиції (хоча такого в практиці управління ще не було).

Проаналізувавши вищевказані нормативні акти, можна стверджувати

слідуюче, що постанову про накладення штрафу мають право прийняти тільки

голова Державного Комітету за охороною праці, його заступники, начальники

територіальних управлінь та начальники інспекцій цього Комітету. При

нарахуванні штрафу його сума не повинна перевищувати двох відсотків

місячного фонду заробітної плати управління, але при необхідності

вищевказані особи мають право збільшити максимальний розмір штрафу а саме:

голова Держнаглядохоронпраці – 2 відсотки, його заступники – 1,5,

начальники територіальних управлінь – 1, начальники інспекцій – 0,5

відсотка місячного фонду заробітної плати управління. Відповідно до нової

редакції Закону "Про охорону праці " від 21 листопада 2002 року штрафних

санкцій повинна не перевищувати 5 відсотків місячного фонду заробітної

плати управління.

При накладенні штрафу на управління необхідно у висновку

обґрунтувати доцільність притягнення даного органу до сплати штрафу. В разі

накладення штрафних санкцій на державний орган, керівник даного органу,

управління зобов'язаний в місячний термін після одержання постанови про

накладення штрафу надіслати відповідну суму до фондів охорони праці.

Установа сплачувала б штраф за рахунок коштів що направляються на

преміювання.

Посадові особи та працівники в разі порушення ними працеохоронного

законодавства несуть слідуючі види покарання: виправні роботи, обмеження

волі, позбавлення права займатися певною діяльністю або права займати певні

посади та застосування до них штрафних санкцій відповідно до Кодексу про

адміністративні правопорушення. Найдієвішим видом покарання є застосування

до порушника штрафних санкцій, які згідно новому положенню Закону України

“Про охорону праці” збільшені до 5 відсотків фонду заробітної плати

підприємства. Кримінальна відповідальність настає у випадку коли порушення

вимог, щодо охорони праці, призвели до загибелі людей.

Висновок

В ході магістерського стажування в Київському обласному управлінні

юстиції можна зробити слідуючи висновки, що управління в своїй структурі

має наступні підрозділи (відділи):

- відділ нотаріату;

- відділ державної реєстрації нормативно-правових актів та

легалізації об’єднань громадян;

- відділ правової просвіти методичного керівництва юридичними

службами та довідково-кодифікаційної роботи;

- відділ діловодства, матеріально-технічного забезпечення та

капітального будівництва;

- відділ звернень громадян, документування та контролю;

- відділ державної виконавчої служби;

- відділ кадрової роботи та державної служби;

- відділ фінансування бухгалтерського обліку та звітності.

У період проходження магістерського стажування я розробила разом з

керівником від управління план-графік проходження стажування,

підпорядковувалась діючим в управлінні правилам внутрішнього трудового

розпорядку, суворо дотримувалась правил охорони праці, техніки безпеки,

виробничої санітарії, брала активну участь у суспільному житті колективу

управління, засвоїла питання передбачені програмою стажування, збирала

практичні матеріали, необхідні для виконання магістерської роботи і

представляла їх науковому керівнику.

Я мала змогу ознайомитися з порядком організації діяльності

управління, нормативними актами, які регулюють діяльність управління, а

також конкретно з роботою майже всіх відділів управління, так у відділі

нотаріату я навчилась особливому порядку контролю державних та приватних

нотаріальних контор, у відділі правової просвіти - складанню та оформленню

відмов (різноманітним державним органам), скарг, на них, розробка науково-

методичних матеріалів для ознайомлення населення з законопроектами

Президента та Кабінету Міністрів України, а також веденню контрольних

екземплярів кодексів та законів України, у відділі легалізації та

реєстрації нормативно-правових актів – розгляд документів громадських

об’єднань поданих для реєстрації та надання відповіді по них, легалізація

громадських об’єднань, прийом звітів (місячних та квартальних) від районних

та міських управлінь юстиції щодо кількості зареєстрованих громадських

об’єднань та аналіз цих звітів, у відділі роботи з кадрами та державної

служби – оформленню трудових книжок, прийнятті на роботу державних

службовців, вирахування стажу державної служби, нарахування надбавок до

заробітної плати за стаж роботи, оформлення особистих справ працівників

управління.

В Київському олбасному управлінні юстиції працюють

висококваліфіковані працівники з економіки, фінансів, права, які в своїй

роботі користуються ПК та розмножувальною технікою. Службові обов’язки їх

пов’язані із значними розумовими та емоційними перевантаженнями,

шкідливим впливом оргтехніки, негативним впливом людського чинника. Не

виключається можливість виникнення пожежонебезпечної ситуації.

Проаналізуваіши стан умов та охорони праці слід відмітити, що як і

працівники так і керівництво недостатньо звертають увагу на необхідність

дотримання вимог з охорони праці. Зокрема це стосується: освітлення робочих

приміщень, розташування комп’ютерної та розмножувальної техніки,

електобезпеки та пожежної безпеки.

Враховуючи вищесказане можна рекомендувати наступні напрямки

поліпшення умов праці в управлінні, які б зводилися до збору належних

нормативних актів з охорони праці та обов’язкове ознайомлення з ними

працівників при вступі на роботу та систематичному огляду в процесі

роботи, а також здійснення контролю за неухильним їх дотриманням

Під час проходження стажування я:

- дала характеристику актам, положенням, правилам, інструкціям,

які має право видавати Київське обласне управління юстиції,

провела аналіз відповідності діючому законодавству локального

законодавства управління;

- описала порядок організації роботи структурних підрозділів

управління, порядок планування їх діяльності, правила прийому

громадян, порядок надання консультаційних послуг;

- охарактеризувала нормативно-технічні документи і стандарти з

охорони праці, які діють в управлінні;

- ознайомилася з контролем за станом охорони праці та планування

роботи з охорони праці;

- визначила чисельність працівників управління.

Київське обласне управління юстиції являється центральним органом

виконавчої влади без якого неможлива нормальна діяльність ні органів

реєстрації актів громадянського стану, ні нотаріальних контор (як державних

так і приватних), а також районних, районних у містах, міських управлінь

юстиції, що здійснюють важливу завдання покладені на них Президентом та

Кабінетом Міністрів України.

Поряд із створенням оптимальних умов для реалізації права кожного

громадянина на свободу об'єднання у політичні партії та громадські

організації завданням Київського обласного управління юстиції є

забезпечення неухильного дотримання вимог чинного законодавства під час

своєї діяльності.

Це дасть можливість досягти високої культури взаємовідносин

державних органів, що працюють з громадськими формуваннями, з

представниками останніх, а також підвищення рівня знань працівників

управління юстиції.

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 12 грудня 1984

року, зі змінами та доповненнями.

3. Кодекс Законів про працю в Україні від 10 грудня 1971року, зі змінами та

доповненнями.

4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.

5. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року, зі змінами

та доповненнями.

6. Закону України "Про об'єднання громадян" від 16червня 1992 року, зі

змінами і доповненнями.

7. Закон України “Про охорону праці” від 8 груд лютого ня

1992 року і в новій редакції від 21 грудня 2002 року.

8. Закон України “Про державну виконавчу службу” від 24 березня

1998 року, зі змінами і доповненнями.

9. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999

року, зі змінами та доповненнями.

10. Закон України “Про пожежну безпеку” 17 грудня 1993 року, зі змінами та

доповненнями.

11. 8. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року, зі змінами та

доповненнями.

12. Постанова Кабінету Міністрів “Про порядок обчислення стажу державної

служби” від 03 травня 1994 року, зі змінами і доповненнями.

13. Постанова Кабінету Міністрів України “Про формування кадрового резерву

для державної служби” від 28 лютого 2001 року.

14. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок накладання штрафів на

підприємства, установи, організації за порушення нормативних актів про

охорону праці” від 17 вересня 1993 р. зі змінами і доповненнями.

15. Наказ Комітету Держнагляду з охорони праці "Єдина державна

система показників обліку умов і безпеки праці", від 31.03.1994 №27

16. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними

дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-

98

17. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та

виробничого середовища на 2001-2005 роки // Науково-популярний

журнал «Охорона праці». – 2001. - № 11.

18. Методичні рекомендації щодо застосування Порядку ведення

особистих справ державних службовців в органах виконавчої влади

затверджено наказом Начальника Головдержслужби від 5 липня 1998

року

19. Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції

України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське

міські управління юстиції, затверджене Наказом Міністерства юстиції України

від 30 серпня 2000 року, зі змінами та доповненнями.

20. Інструкція з охорони праці для працівників, зайнятих

налагодженням, обслуговуванням та ремонтом обчислювальної техніки

затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 березня 2002 року.

21. Інструкція з охорони праці для працюючих на копіювальних

апаратах затверджена наказом Міністерства юстиції України від

02 квітня 2002 року.

22. Положення про відділ нотаріату Київського обласного управління

юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного управління

юстиції від 14 лютого 2001 року.

23. Положення про відділ правової просвіти, методичного керівництва

юридичними службами та довідково-кодифікаційної роботи Київського обласного

управління юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного

управління юстиції від 30 жовтня 2000 року.

24. Положення про відділ державної реєстрації нормативно-правових

актів та легалізації об’єднань громадян Київського обласного управління

юстиції, затверджене наказом начальника Київського обласного управління

юстиції від 10 липня 2001 року.

25. Положення про відділ роботи з кадрами та державної служби

Київського обласного управління юстиції, затверджене наказом начальника

Київського обласного управління юстиції від 25 березня 2001 року.

26. Регламент роботи Київського обласного управління юстиції,

затверджене наказом начальника Київського обласного управління юстиції від

15 травня 2002 року.

27. Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних

документів.Т.1-5. - К.: Основа,1995-1997 Бюлетень законодавства і юридичної

практики України. – 1999.

28. Міністерство юстиції України. Методичні рекомендації з питань

організації роботи з кадрами та кадрового діловодства – Київ 2000

29. Желібо Є.П., Барабанова В.В., Коваленко В.В., Чмир А.І.,

Кочергін О.М. Охорона праці в органах ДПС України./ За ред. д.х.н. Є.П.

Желібо. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

30. Жидецький В.П. Основи охорони праці.-Львів: Афіша,-2000.-348.

31. Жидецький В.П. Охорона праці користувачів комп’ютерів.-

Львів:Афіша,-2000.-176с.

32. Купчик М.П., Гандзюк М.П. та інші. Основи охорони праці. - К.:

Основа, 2000.

33. Мартиросова В.Г. Особливості праці користувачів ЕОМ // Охорона

праці. - 1995. - № 1. - С. 10 - 13.

Страницы: 1, 2, 3, 4