| |||||
МЕНЮ
| Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірмиОцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірмиПлан
1. Важливість менеджменту в діяльності підприємства 5 1.1. Види та функції менеджменту 5 1.2. Роль менеджменту у фірмі 8 1.3. Керівник і його роль в організації 11 2. Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірми 14 2.1. Критерії ефективного управління 14 2.2. Психологічний портрет керівника 15 2.3. Модель оцінки ділових якостей працівників і менеджерів фірми 19 3. Зарубіжний досвід оцінки ділових якостей персоналу та ефективного використання трудового потенціалу фірми 24 Висновки 30 Література 33 Вступ Основна функція менеджменту – організація режиму функціонування
суб`єкту, що залежить від управлінського продукту. Чим краще управлінський
продукт, тим краще функціонує і дає позитивні результати організація В світі бізнесу існують так звані вічні питання на які люди постійно шукають відповіді. Чому великі та малі компанії заробляють сотні мільйонів, а інші втрачають капітал? Як може невелика фірма, компанія забезпечити високий рівень обслуговування ніж велика, яка застосовує набагато більше ресурсів? На ці та інші питання допомагає відповісти теорія і практика менеджменту. Менеджмент – як наука виник і розвивається в зв'язку з
необхідністю пояснити, "чому" та в наслідок чого процвітають чи руйнуються
організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики
в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: " Організації складають основу світу менеджерів, саме в них спостерігаються причини, які є причиною існування менеджменту. Володіння основами сучасного менеджменту – важкий, багатоплановий процес, який оцінюється фахівцями з різних боків. Одні вважають, що менеджером потрібно народитися, другі, - що менеджмент це така ж наука, як наприклад фізика чи біологія, так чи інакше формування менеджера здійснюється через активне навчання і самовдосконалення. Як показує статистика, не багато з тих, хто має талант організатора вміє розвивати цей талант і користуватись їм заради розвитку суспільства. Фахівці в галузі менеджменту повинні вміти виконувати функції планування, організації, координації, мотивації, контролю праці робітників організації для досягнення певних цілей. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення. Керівники різних ланок повинні стати ініціаторами технологічних і організаційних змін. В даній роботі пояснюється значення менеджменту на фірмі, приклад оцінки ділових якостей персоналу пдприємства, а також зарубіжний довід оцінки персоналу фірми та ефективного використання ресурсів. Важливість менеджменту в діяльності підприємства 1 Види та функції менеджменту Термін “менеджмент” утворився від англійського дієслова “to manage” З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту: o спосіб, манера спілкування з людьми; o влада та мистецтво управління o особливого роду вміння та адміністративні навички; o орган управління, адміністративна одиниця. Менеджмент – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з тим, щоб досягти координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності. Однак при всій різноманітності взаємодії менеджменту і організації можна досить чітко визначити кордони діяльності, які складають зміст менеджменту, а також виділяють його окремі види: Виробничий менеджмент – це комплексна система забезпечення
конкурентноздатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Фінансовий менеджмент – це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів. Інноваційний менеджмент – це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом. Крім приведених видів спеціального менеджменту в цей час розробляються й інші види: o менеджмент соціальної сфери; o банківський менеджмент; o податковий менеджмент; o організаційний менеджмент; o міжнародний менеджмент тощо. Менеджмент як сукупність принципів, методів, коштів і
форм управління фірмами на Заході відомий в нашій країні давно. Нові підходи до управління підприємством, сприяючі успіху в
конкуренції, передбачають стимулювання творчої енергії працівників,
залучення їх до прийняття рішень на різних рівнях управління. У визначенні менеджменту використано 4 терміни – планування, організація, мотивація, контроль. Ці чотири поняття утворюють основні функції управління. Планування. Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запитання: o Де ми знаходимося в цей час? (Оцінити слабкі та сильні сторони організації у сфері фінансів, маркетингу, виробництва, трудових ресурсів). o Куди ми хочемо рухатися? (Оцінити можливості та загрози в навколишньому середовищі: конкуренція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти). o Як ми збираємося це зробити? Організація. Як тільки план складений, необхідно підготовити та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокрема, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівництва матеріалів. Мотивація - це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких
виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Контроль. Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю,
тобто порівняння фактичних результатів із запланованими. Прийняття рішень - це, по суті, серія правильних рішень із кількох альтернативних можливостей, які вибирає керівник для цієї організації в цей час і в цьому місці, тобто як і що планувати, організовувати, керувати, мотивувати та контролювати. Прийняття рішень керівником становить основний зміст діяльності керівника. Комунікація — це процес обміну інформацією, її змістовним значенням між двома чи більше особами. Міцність та якість відносин між людьми – чи то друзі, чи члени родини, чи співробітники – залежить в основному від того, наскільки чіткими та чесними є їхні міжособисті відносини. Очевидно, якщо комунікації між особами не будуть ефективними, люди не зможуть домовитися про їх спільну мету, що становить передумову існування організації як такої. Отже, менеджмент (управління) може існувати лише в контексті організації та людей, що працюють у цій організації.
Згідно з основними положеннями теорії систем будь-який об'єкт, явище чи
процес (включаючи підприємство) можна розглядати як систему. Під системою
розуміють сукупність взаємозв'язаних в одне ціле елементів. Елемент системи Перша особливість підприємства як системи полягає в тім, що підприємство Інша особливість підприємства як системи: воно є штучною системою,
створеною людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці. Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша —
це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання.
Таблиця 2. Десять керівних ролей за визначенням Мінцберга |Роль |Опис ролі |Характер діяльності | Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірми 1 Критерії ефективного управління Керування людьми, здійснюване менеджером, ґрунтується на ряді принципів: 1. підтримка в підлеглих почуття самоповаги. Спочатку потрібно похвалити підлеглого і тільки потім — давати вказівки щодо поліпшення роботи; 2. увага проблемам, а не особистостям; 3. активне використання методів підкріплення позитивних реакцій на бажані дії чи негативних — на небажані. На зміну поведінки людей реагувати потрібно відразу ж, тому що відстрочена реакція викликає зайву плутанину; 4. висування ясних вимог, підтримка постійного контакту з людьми, міцних зворотних зв'язків. . наводити на думки тих, хто бідує лише в підказці; . давати поради тим, хто має потребу в тому, щоб їх постійно наставляли, консультували, спонукали до дій; . давати прямі вказівки, нагадувати про необхідність діяти некмітливим; . у категоричній формі наказувати, наполегливо вимагати виконання від тих, хто нехтує порадами, вказівками, рекомендаціями; . звільняти, якщо немає іншого засобу змусити людей підкорятися, і, навпаки, заохочувати за сумлінне виконання усіх вказівок керівника. Як і з ким працювати — багато в чому залежить від особливостей характеру людей, не тільки підлеглих, але і керівників. Цей момент менеджер обов'язково повинний враховувати.
На сучасному етапі розвитку менеджменту визначення психологічного портрета особистості є, на наш погляд, одним із самих складних і важливих питань, рішення якого дозволить підвищити ефективність управління персоналом. Нижче приводяться деякі положення, що визначають психологічний портрет особистості, з роботи “Практична психологія для менеджерів”, написана колективом під науковим керівництвом академіка, доктора психологічних наук, професора Тутушкіної М.К. Автори згаданої роботи виходять з того, що основною ідеєю психології управління є: погано відноситися до людини — невигідно. При рішенні проблем управління персоналом варто враховувати, що люди по-різному пристосовуються до життєвих умов. За здатністю до адаптування можна виділити три типи людей: 1 — з орієнтацією на поточний момент і легкою пристосовуваністю до обстановки; 2 — з орієнтацією на минуле, здатністю діяти в рамках твердої структури з чіткими дозволами і заборонами, правами й обов'язками; 3 — з орієнтацією на майбутнє, неадекватною ситуації поведінкою, погано пристосованих до ієрархічної структури. Перший тип людей ефективніше працює при прийнятті рішень, другий — при їхній реалізації в рамках наявних структур, третій — як генератор ідей. Кожному менеджеру важливо вміти розкривати свої внутрішні психологічні резерви. Для цього потрібно навчитися пізнавати себе й інших людей, виявляти темперамент, характер, спрямованість особистості, відношення діяльності і життя до цілей і життєвих ситуацій, очікуване емоційне поводження в напружених ситуаціях і міжособистісних відносинах, ділові якості, стиль керівництва. Стиль керівництва — це процес узгодження роботи своїх підлеглих. Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин: змісту задачі і термінів її рішення; особистості керівника; особливостей колективу і виконавця; специфіки “поточного моменту” і ін. факторів. Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що
дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в даний момент потрібно. 1. “шкала влади”, діапазон якої простирається від повної демократії до абсолютної автократії. Тут розглядається відношення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління; 2. “шкала переваг”, на якій відбивається відношення керівника до підлеглих як до об'єктів управління. Таблиця 4. Характеристика стилів керівництва Страницы: 1, 2 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|