Рибне асорті. Суп картопляний з домашньою локшиною. Рулет "Екстра"

Для приготування локшини муку висипають на стіл, роблять в ній заглиблення, вливається яйце і потрохи підливаючи холодну воду, замішується круте тісто. Тісто тонко розкачується, посипається борошном і нарізається смужками шириною 5см. Смужки тіста складаються в декілька рядків і нарізаються. Розлежуються на столі і відсіюються борошном. Після цього локшину можна варити.

Назва продуктів	Норма закладки на 1 порцию, г
	Брутто	Нетто
Картопля	119	100
Масло вершкове	16	16
Мука пшенична	8	8
Мясокостний бульйон	50	50
Яйце куряче	12	10
Сіль	1	1
Масса напівфабриката	-	470
Масса готової страви	-	400

Показники якості й безпеки

Фізико-хімічні й мікробіологічні показники, що впливають на безпеку блюда, відповідають критеріям, зазначеним у додатку до ДСТ Р 50763 "Громадське харчування. Кулінарна продукція, реалізована населенню.

Показники якості	Одиниці виміру	Кількість значення показника
Кислотність	*Т	88
Вміст солі	г	2,97
Вміст сухих речовин	г	78,99

Рулет "Екстра"

Борошно	1 813
Цукор	717
Масло вершкове	1000
Сода	1,7
Сіль	6
Амоній	1,7
Яйця	1024
Вихід	100 шт по 70 гр.

Цукор (140 г) збивають протягом 10-15 хвилин з яйцями, додають соду, погашену оцтом. Тісто розливають тонким шаром на застелений папером лист і випікають, протягом 15-20 хвилин при температурі 210-220° С. Готовий шар прохолоджують, змочують сиропом і змазують творожно- вершковим кремом. Для готування сиропу цукор (150 г) розчиняють у соку ревеневом (500 г) і додають коньяк (10 крапля). Для готування крему масло вершкове розтирають із цукром (75 г), додають сир, коньяк (20 капель) і збивають до готовності. Бісквіт згортають у вигляді рулету, розріжуть на частині й посипають цукровою пудрою. Для приготування крема використовують творог 9% жирності в пропорції 1:1 з вершковим маслом.

Вимоги до якості

Форма циліндрична, поверхня посипана цукровою пудрою, не розтріскана, на розрізі чітко видно спіралі, прошаровані масляним кремом, колір бісквіту жовтий, консистенція ніжна, пориста, смак солодкий приємний.

3.                ОБЛАДНАННЯ

Рибу обробляють у заготовленому рибному або м'ясо-рибному цеху, залежно від розміру підприємства. У цеху, де обробляють рибу т м'ясо, використовують окреме встаткування й реманент, тому що риба має стійкий специфічний захід, який легко сприймається різними м'ясними продуктами.

Заготовочний цех обладнається ваннами для відтавання, замочування й промивання риби, столами для оброблення й нарізки напівфабрикатів, холодильними шафами, універсальним приводом, з комплектом змінних механізмів або однієї м'ясорубкою. У цеху може перебувати ванна- акваріум для зберігання живої риби, обов'язково ваги. Для очищення риби використовують механічні рибочистки. У цеху є кухарські ножі, ручні шкребки, сита, ступки, рибні казани (коробины) із ґратами, листи, лотки, маркіровані дошки, цебра.

Технологічний процес готування тіста починається із просівання борошна. Для цієї мети використовуються просіювачі, призначені для видалення з борошна сторонніх предметів, її розпушення й аерації. Це поліпшує смакові якості виробів, робить їх більш пишними. (Машина для просівання борошна МПМ - 800; просіювач МС 24-300, входить у комплект універсальної машини ПГ - 0,6;ПМ - 450; вібросито МПМВ - 300). Також, для готування тіста використовують: тістомісильні машини (машина типу ПММ - 1-М.), тістороскатуючі машини (МРТ - 60) застосовуються для розкочування листкового й дріжджового тесту, а також для готування хмизу; теплові встаткування з вогневим обігрівом (плити й шафи, що працюють на твердім паливі), теплові встаткування з газовим обігрівом (газові конфорочні плити, секційні плити, комбіновані), теплове встаткування з електричним обігрівом (шафа кондитерська ШК -2А), холодильне встаткування (холодильні шафи типу ШК і ШН).

Машина взбивальна МВ - 35 М

Машина МВ - 35М призначена для механізації процесу взбивання різних кондитерських сумішей (білкових, яєчно-цукрових кремів) і рідкого тесту, у кондитерських цехах підприємства громадського харчування. Машина складається з корпуса, механізму підйому бака й приводного механізму.На пересувному кронштейні кріпиться знімний бак, який може переміщати його у вертикальному напрямку за допомогою рукоятки механізму підйому. Усередині корпуса змонтований привід машини, який складається із двигуна, клиноремінного варіатора швидкостей, зубчастих передач і планетарного редуктора. Змінні механізми взбивателів кріпляться до робочого вала за допомогою штифта й фігурного вирізу. На бічній стінці машини встановлений автоматичний вимикач для пуску й зупинки двигуна.

Правила експлуатації машини

На машині має право працювати той працівник, який закріплений за нею. Він повинен перед початком роботи правильно виконати вимоги техніки безпеки й строго виконувати правила безпеки праці при роботі на машині. Бак установлюють і закріплюють його на кронштейні взбивального механізму й за допомогою сполучної муфти встановлюють потрібний взбивач на робітнику валу. Для з'єднання змінного взбивача з вихідним валом планетарного механізму фіксатор вала піднімають нагору , до упору, а хвостик взбивача вводять у виріз вала, після чого фіксатор опускають. При цьому він свій втулкою щільно обхоплює вал і хвостик взбивача. Потім у бак завантажують продукти й обертанням рукоятки механізму підйому встановлюють його на такому рівні, щоб зазор між взбивателем і дном бака був не менш 5 мм.Після включення двигуна машини обертанням маховика варіатор установлюють потрібну швидкість взбивателя, спостерігаючи за стрілкою на шкалі. Регулювання швидкості дозволяється проводити тільки на ходу машини, при включеному двигуні. При необхідності через спеціальний лоток у кришці в бак додають продукти, якими можна завантажувати не більш 2/3 його обсягу.

По закінченню роботи виключають машину, опускають кронштейн із баком униз і знімають його з машини. Потім знімають взбиватель, проводять санітарну обробку всіх деталей машини.

4.                ОХОРОНА ПРАЦІ

Щоб уникнути нещасних випадків працівники кухні повинні вивчити правила експлуатації встаткування й одержати практичний інструктаж у завідувача виробництва. У місцях розташування встаткування необхідно вивісити правила його експлуатації. Підлога в цехах повинен бути рівним, без виступів, не слизький.

Під час роботи необхідно вчасно видаляти й переробляти відходи, стежити за санітарним станом цеху й кожного робочого місця, після закінчення роботи ретельно промивати й протирати всі машини.

При роботі в гарячому цеху працівники повинні обов'язково вивчити правила експлуатації механічного й теплового встаткування й одержати практичний інструктаж у завідувача виробництва. У місцях розташування встаткування необхідно вивісити правила експлуатації. Температура в цеху не повинна перевищувати 26ОС.

Розбір, чищення, змащення будь-якого встаткування можна робити лише при повній зупинці машин і відключенні їх від джерел електроенергії, пари й газу. Електроустаткування повинне бути заземлене. Проходи близько робочих місць не можна захаращувати посудом і тарою.

Кришки харчоварних стаціонарних казанів дозволяється відкривати лише через 5 хв. після припинення подачі пари або електроенергії; перед відкриванням підняти клапан-турбинку й переконатися, що немає пари. Кришки в наплитних казанів відкривати на себе.

Готову продукцію вагою більш 20 кг слід транспортувати на візках.

Забороняється розтоплювати плити легкозаймистими рідинами (гасом, бензином). При жарці у фритюрі виробу слід обсушити й закладати в жир по напрямкові від себе. У цеху обов'язково повинна перебувати аптечка з набором медикаментів. При нещасних випадках, пов'язаних із втратою працездатності, слід становити акт за формою.

Умови праці підлітка

Охорона праці підлітка включає комплекс заходів безпеки праці, виробничої санітарії й гігієни. Протипожежна техніка попереджає, ліквідує виникнення пожеж. Виробнича санітарія вивчає вплив зовнішнього середовища й умови праці на організм людини і його працездатність.

Виробнича діяльність пекарні залежить від того, як і трохи вона правильна й точно забезпечена приміщеннями й розставлена в ній необхідне встаткування.

Професійні захворювання можуть виникнути в результаті тривалого впливу на організм людини несприятливим виробничим середовищем (забруднення повітря, газами, пилом, парами, занадто високої t, вологістю повітря).

Забезпеченням безпеки умов праці очолюється на адміністрацію підприємства, яке зобов'язано оснащувати виробництво сучасними техніки безпеки, попереджати виробничий травматизм, створити санітарно-гігієнічні умови, запобігати виникненню професійних захворювань. Трудовим законодавством установлене тривалість робочого часу яке повинна становити 41 годину в тиждень, не більш. Згідно із трудовим законодавством робочий тиждень складається з 5 робітників і двох вихідних днів або 6 робітників і одного вихідного.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для робітників та службовців у віці від16 до 18 років-36годин на тиждень; для осіб від 15 до 16 років-24 години на тиждень. Підліткам забороняється працювати в нічну зміну. Для всіх робітників та службовців установлена робоча відпустка не менш 15 днів. Для підлітків у віці від 16 до 18 років установлений 6-ти вартовий робочий день. Робітникам та службовцям молодше 18 надається щорічна відпустка в літню пору або за їхнім бажанням іншим часом , тривалістю в один робочий день.

5.                ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ. КОНДИТЕРСЬКИЙ ЦЕХ

Первинну обробку риби роблять у заготовочному м'ясо - рибному або рибному цеху, залежно від розміру підприємства. Цех розташовують поблизу кухні поруч із холодильною камерою, мийного кухонного посуду.

Теплову обробку продуктів і напівфабрикатів роблять у гарячому цеху. Гарячий цех призначений для централізованого виробництва готових блюд, напівфабрикатів високого ступеня готовності, включаючи готові охолоджені блюда, і кулінарних виробів з напівфабрикатів. Цех зв'язаний з усіма виробничими й торговельними приміщеннями, тому розташовують його поблизу від холодного цеху, роздачі й мийного столового посуду. Він пов'язаний із заготовочними цехами, вантажними ліфтами або міжцеховим транспортом, є частиною кулінарного цеху.

Строки реалізації, що випускається продукції при наявності холоду від 0 градусів до 6 - 6 - 48 годин і залежать від асортиментів виготовлених виробів, тому необхідно прагнути скоротити строки від моменту виготовлення до реалізації виробів. Роблять реалізацію готової продукції в кулінарному цеху.

Первинна обробка сировини, теплова обробка напівфабрикату проводяться в спеціалізованому цеху (борошняний і кондитерський). Цех працює самостійно, не залежно від гарячого цеху. До складу кондитерського цеху входять приміщення для замісу тіста, готування крему й обробки виробів, розслойка дріжджового тіста. Передбачається комора охолоджувана камера добового запасу сировини, комора виробів уже готових. Повинна бути мийна реманенту й стерилізація кондитерських мішків.

Реалізація. Готові кондитерські вироби зберігають в експедиції, яку обладнають холодильними камерами, стелажами, вагами й виробничими столами. Строк зберігання кондитерських виробів від 7 до 36 годин.

Перевозять готову продукцію в тарі спеціального транспорту з позначенням найменування й кількості кондитерських виробів. Обов'язково потрібно вказувати час випуску продукції й прізвище укладальника.

Організація роботи кондитерського цеху

Кондитерський цех по випічці булочних і борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок організують не великих і середніх підприємствах громадського харчування (переважно в ресторанах), які постачають своєю продукцією широку мережу дрібних підприємств. Цех входить до складу заготовочних підприємств.

Для нормального ведення технологічного процесу в кондитерському цеху повинні бути наступні відділення: замісу тіста, тісторозділюючі, випічки, обробки виробів, готування крему, фаршів, комора добового запасу продуктів, тари, мийні (для яєць, посуду, тари), експедиція. Робоче місце кондитерів організують відповідно до технологічного процесу готування борошняних кондитерських виробів. Технологічний процес звичайно складається з наступних стадій: зберігання й підготовки сировини, готування й замісу тесту, формування виробів, готування оздоблювальних напівфабрикатів, начинок, випічки, обробки й короткочасного зберігання готових виробів.

У коморі добового запасу продуктів установлюють лари, стелажі, подтоварники, обладнають холодильну камеру. Для розважування продуктів використовують ваги з межами виміру маси від 2 до 150 кг і мірний посуд. Тут же роблять підготовку сировини до виробництва (розчинення й дозування солі, цукру, розведення дріжджів, зачищення масла, зняття впакування й ін.)

Яйця обробляють у спеціальному мийному приміщенні, де встановлюють овоскоп і ванни із чотирма відділеннями для їхньої санітарної обробки. Минулі через овоскоп яйця в решетах витримують у першому відділенні ванни в теплій воді 10 хвилин, при необхідності їх тут же миють волосяними щітками. У другому відділенні яйця витримують 5 хвилин в 2- х %-ном розчині хлорної перевести. У третьому відділенні яйця витримують в 2- х %-ном розчині харчової соди й у четвертій промивають теплою проточною водою протягом 5 хвилин. Промиті й сухі яйця відокремлюють від шкарлупи, при необхідності відокремлюють білок і жовток на спеціальному обладнанні. Меланж у банках промивають і відтають у тих же ваннах протягом 2-3 ч. при температурі води 45 градусів. Перед замісом тесту борошно просівають в окремому приміщенні або безпосередньо в тістомісильнім відділенні по можливості вдалині від робочих місць, щоб готові вироби не запилювалися (є спеціальні просівачі з хитними й нерухливими ситами). Устаткування для просівання борошна повинне мати місцевий вентиляційний відсос із фільтром для видалення пилу. Борошно зберігають на дерев'яних стелажах у мішках і в міру необхідності висипають у бункер просіваючої машини, при цьому віддаляються сторонні домішка й борошно збагачується киснем повітря. Просівати борошно можна в безпосередньо в пересувну діжу або пластмасові мірні бочки із кришкою.

Приміщення для замісу тесту обладнають машинами для замісу тесту з діжами різної місткості.

Тісто замішують послідовно, спочатку з найбільш коротким циклом - здобне, піскове, листкове, а потім - дріжджове. Заміс роблять на тістомісильній машині. Продукти, що входять до складу тіста, закладають у діжу, підкочують її до машини й замішують тісто.

Подальша підготовка продукції до випічки відбувається на спеціально обладнаних робочих місцях по дозуванню тіста й формування виробів. Ці операції можна виконувати й на одному робочому місці.

Різноманітний реманент цеху, тому що при формуванні й обробки потрібно забезпечити не тільки гарний зовнішній вигляд, але й точну масу виробів. Для оформлення кондитерських виробів застосовують пластмасові або бляшані трубочки, які вкладають у мішки із щільної тканини, спеціальні шприци, гребінки з алюмінію або жерсті й ряд інших пристосувань.

Приміщення для порционирования обладнають у такий спосіб: установлюють стіл, делительно- округлительную машину або тестоделители, ларь для борошна (під столом), ящик для ножів (у столі), циферблатні ваги. Передбачають так само місце для пересувної діжі з тістом. Делительноделительном,делительной,делительное,длительно,длительно,целительно, целительно - округлююча машина ділить тісто на шматки певної маси й закочує їх у кульки, що полегшує дуже трудомістку операцію зважування й закочування кожної порції тіста.

Для розкочування тіста використовують столи із шафками для інструментів і висувними ларями, тісторозкатуючу машину, холодильну шафу (де прохолоджується масло й тісто при виготовленні листкових виробів).

У невеликих цехах доцільніше замість тісторозкатуючої машини встановити пристосування, що полягає з 2-х валиків, один з яких можна піднімати й опускати, регулюючи тим самим відстань між ними. Пристосування зміцнюють двома гвинтами на краю стола. Із двох сторін від нього влаштовують дерев'яні майданчики для подачі й приймання тіста.

Робоче місце для формування виробів обладнають столами (з висувними ларями для борошна, ящиками для інструментів), пересувними стелажами й стеллажами - шафками, пристінними стелажами. Пересувні стелажі необхідні для доставки виробів від місця формування до місця вилежування, до печей для випічки, а потім в остивочне відділення. Більш зручні стелажі - шафи, у яких виробу під час вилежування не завітрюються, і не підсихають, а також пристінні стелажі у вигляді кронштейнів або "шпильок" на петлях.

Для готування бісквітного тіста обладнають окреме робоче місце поблизу універсального приводу, тому що тісто збивають у механічній збивачці, що входить у комплект цього приводу. Крім того потрібний окремий стіл (або столи) для підготовки яєць, розливу тіста на аркуші або у форми. Спеціальна машина розріже бісквітний напівфабрикат на шари. На підприємствах їх розріжуть вручну.

У процесі готування фаршів (начинок) і оздоблювальних напівфабрикатів використовують плиту, м'ясорубку, розмелювальні пристосування, пересувні діжі, табурети для казанів, стіл з охолодженням для готування помади. На цьому ж робочім місці зручно готовити й заварне тісто.

Крему готовлять в окремім приміщенні, у якім установлюють взбивальні машини різної продуктивності й з різною місткістю діж і казанів. Варять крем у спеціальних перекидаючих казанах з паровою сорочкою, або в наплитних казанах. Необхідний так само спеціальний стіл з висувними ящиками для зберігання інструмента, на ньому просівають пудру й виконують інші операції.

Для виготовлення помади організують потокову лінію, що полягає з електроплити, казана, спеціального стола й взбивальної машини. Кришка стола металева з бортами й під нею поміщено два трубопроводи з холодною й гарячою водою. Один з бічних бортів, що граничить із похилим лотком, зроблений знімним.

Випічне відділення обладнають кондитерськими шафами й печами з електричним, газовим і рідше вогневим устаткуванням. Для жаркі пиріжків у фритюрі призначені спеціальні електричні або газові фритюрниці. Біля фритюрниці розміщають стелажі й стіл із сітчастим листом (для стікання надлишку жиру).

Тістечка й торти обробляють у спеціальних приміщеннях або в крайніх випадках на окремих виробничих столах, ізольованих від інших робочих місць.

Столи постачають висувними ящиками для інструментів, штативом для зміцнення кондитерських мішків, спеціальним бочком для сиропу (для просочення бісквіта). Полегшують роботу кондитера встановлені на столах обертові на осі підставки, на яких ставлять торти під час обробки. У столів розміщають стелажі для готових виробів і картонних коробок.

У мийні для миття інструмента й реманенту встановлюють ванни із трьома відділеннями й стерилізатором. Поруч із мийними ваннами розташовують стелажі.

Готові кондитерські вироби зберігають в експедиції, яку обладнають холодильними камерами, стелажами, вагами й виробничими столами.

Строк зберігання кондитерських виробів від 7 до 36 годин.

Перевозять готову продукцію в тарі, спеціальним транспортом. На кожному лотку повинна бути етикетка з позначенням найменування й кількості кондитерських виробів. Обов'язково потрібно вказувати час випуску продукції й прізвище укладальника.

6.                КАЛЬКУЛЯЦІЙНА КАРТКА СТРАВИ (ВИРОБУ)

Калькулювання вартості страв, складання калькуляційних карток — одна із найбільш трудомістких ділянок обліку в громадському харчуванні.

Підприємствами громадського харчування виготовляється продукція відповідного асортименту, який затверджується керівником і погоджується з санітарно-епідеміологічною службою. При виготовленні страв необхідно додержувати технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режими оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією, стандартами, технічними умовами і санітарними правилами.

Страва — кулінарний виріб або харчовий продукт у натуральному вигляді, готовий до вживання, порціонований та оформлений для подавання споживачам.

Фірмова страва — страва (кулінарний, борошняний кондитерський виріб), що її готують у конкретному закладі громадського харчування за оригінальною авторською рецептурою із присвоєнням їй фірмової назви, на яку поширюється право захисту інтелектуальної власності.

Для визначення продажної ціни страв на кожну з них складаються калькуляційні картки, де наводяться перелік складових цієї страви, їх ціна і необхідна кількість. Калькуляція складається, як правило, на 100 порцій. Калькуляційна картка підписується заввиробництвом і особою, яка склала калькуляцію, і затверджується директором.

У картці обов'язково наводяться такі дані:

— назва підприємства;

— номер картки;

— назва страви, її номер у Збірнику рецептур і рік видання використаного збірника;

— перелік продуктів і норми їх закладання;

— загальна вартість набору сировини;

— ціна однієї порції і вихід страви.

Якщо рецептура у Збірнику розрахована на вихід, наприклад, 1000 г, а порція становить 500 г, 300 г тощо, необхідно відповідно перерахувати норми закладання. Якщо в Збірнику наведено кілька варіантів закладки сировини для тієї самої страви, підприємство обирає тільки один з них.

Суп картопляний з домашньою локшиною

Назва продукта	Ціна за 1 кг	Норма на 1 порцію. Гр.	Норма на 100 порцій. кг	Сума. Грн.
Локшина	13	300	30	390
Картопля	5	300	30	150
Морква	5	150	15	75
Олія рослинна	12	100	10	120
Бульйон	2	400	40	80
Окорочка курячі	17	100	10	170
Спеції	-	-	2	-
Зелень	24	0.3	3	72
Ціна продуктів				1057
Націнка 55%				1057+55%
Продажна вартість 100 страв				1638,35
Ціна 1 порції				16,38

Рибне асорті

Назва продукту	Ціна за 1 кг	Норма на 1 порцію. Гр.	Норма на 100 порцій. кг	Сума. Грн.
Рибне філе	40	200	20	800
Ікра чорна	600	40	4	2400
Ікра червона	500	40	4	2000
Масло вершкове	48	150	15	720
Яйце	90 за 100 шт.	4	400	360
Зелень	24	0.3	3	72
Ціна продуктів				6352
Націнка 55%				6352+55%
Продажна вартість 100 страв				9845,6
Ціна 1 порції				98,45

Рулет Екстра

Назва продукту	Ціна за 1 кг	Норма на 1 порцію. Гр.	Норма на 100 порцій. кг	Сума. Грн.
Борошно	4	250	25	100
Цукор	10	365	36.5	365
Сода	20	15	1.5	30
Сік	6	50	50	300
Масло вершкове	48	250	25	1200
Творог	25	200	20	500
Яйця	90 грн. за 100 шт.	6	600	540
Коньяк	40	10	1	40
Ціна продуктів				3075
Націнка 55%				3075+55%
Продажна вартість 100 страв				4766,25
Ціна 1 порції				47,66

7.                ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКУ КАЛОРІЙНОСТІ ДАНОЇ СТРАВИ (ВИРОБУ)

Рибне асорті

У 100 грам сировини:

Назва продукту	кДж	ккал	білки	жири	вуглеводи
Рибне філе	823	204	39,0	5,4	-
Ікра чорна	962	230	35,4	6,8	-
Ікра червона	853	204	39,0	5,4	-
Масло вершкове	3174	752	0,7	83,2	0,7
Яйце	364	87	6,7	6,2	0,3
Калорійність порції	8589	2057,6	164,01	164,56	2,25

Суп картопляний з домашньою локшиною

У 100 грам сировини:

Назва продукту	ккал
Курячі окорочка	145
Локшина	340
Картопля	80
Морква	35
Олія рослинна	752
Бульйон	15
Калорійність порції	2269,5

Рулет "Екстра"

У 100 грам сировини:

Назва продукту	кДж	ккал	білки	жири	вуглеводи
Борошно	1421	340	10,0	1,7	71,3
Цукор	1300	374	0,9	-	93,7
Масло вершкове	3174	752	0,7	83,2	0,7
Творог	1453	344	21,1	28,8	-
Яйця	364	87	6,7	6,2	0,3
Сік	450	90	1,5	0,2	22,5
Калорійність порції	19897	5074	113,2	308,3	498,25

ВИСНОВОК

Спираючись на віковий кулінарний народний досвід, сучасні кухарі винаходять нові страви, що відрізняються вишуканістю смаків і форм, використовуючи, а не перекреслюючи традиційні. Вироблена віками смакова культура настільки стабільна, що навіть запозичені в інших народів страви завжди пристосовувалися до стереотипів місцевого харчування, перероблялися і по-своєму вдосконалювалися. Серед слов'янських кухонь українська користується широкою популярністю. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі блюда української кухні, наприклад борщі і вареники, ввійшли в меню міжнародної кухні. Аналіз традиційного національного харчування, повернення сучасній українській кухні забутих, відкинутих через надмірне захоплення новими сільськогосподарськими культурами та новітніми харчовими технологіями і винаходами (наприклад, чіпси) корисних рослин з природного довкілля буде, безсумнівно, безпосередньо сприяти покрашенню здоров'я українців, а опосередковано – українцям – українську свідомість. Продукція овочівництва являє собою незамінне джерело найважливіших фізіологічно активних речовин – вітамінів, поліфенолів, а також мінеральних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Однак в умовах звичайних для періоду масового дозрівання і збирання, овочі можуть зберігатися недовго. Довгостроково ж їх можна зберегти в спеціальних сховищах при визначеній для кожного виду продукції зниженій температурі або переробленими різними способами.

Існує безліч способів збереження (консервування) харчових продуктів – сушіння, посол, квашення, маринування й інші.

У процесі збереження і переробки в сировину протікають біохімічні процеси, що при неправильній технології можуть викликати погіршення харчової цінності продуктів харчування і навіть їхній псування.

От чому так важливо знати технологічні особливості сировини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.            Теслюк П. С. Агрометеорологічні ресурси картоплі / П. С. Теслюк. – К. : Урожай, 1992. – 208 с.

2.            Молоцький М. Я. До питання виродження картоплі в Степовій і Лісостеповій зонах України і заходи боротьби з ними / М. Я. Молоцький // Картоплярство. – К., 1999. – №29. – С.19

3.            Артюх Л. Великдень в Україні // Український світ., – 1992, N2, С. 36 – 37.

4.            Иванченко В. А., Гродзинский А. М. й др. – Фитоэргономика – К. : Наук., думка, 1989.

5.            Мицик В. Хліб як твір мистецтва // Артанія, – 1999, N5, с. 232 – 240.

6.            Рева М.Л., Рева Н.Н. Дикі їстівні рослини України. – К.: Наук, думка, 1976.

7.            . Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 332-р "Концепція поліпшення продовольчого забезпечення та якості харчування населення"

8.            Снєжко Є.В. Традиційне харчування українського народу як об'єкт українознавчих досліджень // Українознавство – наука самопізнання українського народу. – К.: НДІУ, 2001.С. 258 – 259.

9.            Сніжко В.В. Нариси з психоетнічної екології України – К.: Веселка, 2001.

10.       Клевер-Шуберт Катрін, Кнофіус Гайке Супердієта для схуднення. Їмо смачно – худнемо швидко// Книжний клуб,Харків -2006, 127 с.

11.       Ковалев Н.И., Сальникова Л.К. Технология приготовления пищи: Учеб для студентов, обуч. по спец. "Технология обществ. питания" - 3-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1988. – 303 с.

12.       Сопина Л.Н., Хозяева С.Г. Пособие для повара: учеб. Пособие для подготовки квалифицированных рабочих в кооп. Проф.-техн. Училищах и непосредственно на производстве. – М.: Экономика, 1985. – 240 с.

13.       Новоженов Ю.М. Кулинарная характеристика блюд. – М.: Высшая школа, 1987. – 256 с.

14.       Олексієв М.С., Ганців Ш.К., Кутянин Г.І. Теоретичні основи товароведення продовольчих товарів. – М., 1989 р.

15.       Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів. – К., 2003 р.

16.       Товароведення та організація торгівлі непродовольчих товарів. – М., 2002 р.

17.       Гончарова В.Н., Голощалова Е.Я. Товароведение пищевых продуктов.

Страницы: 1, 2, 3