Розробка технології нових видів загартованого морозива

Накази про розробку, перегляд, затвердження інструкцій (та інших внутрішніх нормативних документів підприємства) з питань охорони праці на підприємстві (Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діє на підприємстві, наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 р. №132).

Інструкції з охорони праці для працівників (за професіями або видами робіт (Положення про розробку інструкцій з охорони праці, наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 р. №9).

Тимчасові інструкції з охорони праці для працівників, що забезпечують безпечне проведення технологічних процесів (робіт) і експлуатацію устаткування (застосовуються під час впровадження нових і реконструйованих виробництв на термін, коли вказані виробництва будуть готовими до експлуатації) (Положення про розробку інструкцій з охороні праці, наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 р. №9).

Акт за результатами комплексної перевірки з питань охорони праці, проведеної наглядовими органами.

Приписи інспекторів наглядових органів за результатами оперативних або цільових перевірок та копії листів (відповідей) про виконання виявлених недоліків.

Аудиторський висновок про відповідність стану охорони праці на підприємстві вимогам нормативно-правових актів.

Плани робіт служби охорони праці, приписи за результатами оперативних та планових перевірок підрозділів.

Журнали проведення 1-го, 2-го ступеней контролю з питань охорони праці на підприємстві (підрозділах).

Акти проведення 3-го ступеня контролю з питань охорони праці комісією підприємства.

План комплексних заходів з охорони праці на підприємстві (підрозділах) (ст.13, 19, 20 Закону України «Про охорону праці»),

Витрати на охорону праці, які відносяться до валових витрат, повинні визначатися відповідно до Переліку заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються у валові витрати, постанова КМ України від 27.06.2003 р. №994.

Аналіз потенційних небезпек і виробничих шкідливостей

Аналіз виробничого процесу підприємства, що проектується показав, що основними причинами виникнення нещасних випадків на підприємстві можуть бути наступні:

- травми при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і транспортуванні вантажів;

- поразка електричним струмом;

- неправильна експлуатація холодильних установок і теплового обладнання;

- падіння на слизьких підлогах;

- порушення правил протипожежної безпеки.

До виробничих шкідливостей відносяться:

- надлишки тепла (від теплового обладнання цеху при виробництві гарячих страв);

- інфрачервоне, теплове випромінювання від поверхні теплового обладнання;

- знижена або підвищена швидкості руху повітря у виробничих приміщеннях;

- підвищений виробничий шум і вібрація (від холодильних і вентиляційних установок);

- значне вологовиділення (мийні столового і кухонного посуду).

Основним професійними захворюваннями, які загрожують працівникам виробництва підприємства, є варикозне розширення вен і плоскостопості, оскільки велику частину робочого часу (11,5 годин) вони проводять стоячи.

При проектуванні підприємства харчування велика увага приділяється розробці заходів, що передбачають можливість виникнення нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, а також створенню сприятливих метеорологічних умов в приміщеннях, де знаходяться люди (працівники і відвідувачі).

Профзахворювання виникають внаслідок тривалого впливу на людину шкідливих умов праці (шум, запиленість повітря і т. ін.).

При аналізі нещасних випадків, головним є виявлення причин, що їх викликали.

У залежності від надлишку явного тепла виробничі приміщення поділяються на дві категорії: приміщення зі значними надлишками явного тепла і приміщення з незначними надлишками тепла.

Згідно з допустимими нормами верхня межа температури на робочих місцях в ресторані встановлена 28 °С, відносна вологість повітря 40...50 %.

Для створення здорових умов праці важливе значення має швидкість руху повітря. Це сприяє віддачі організмом тепла у зовнішнє середовище і прискорює випаровування вологи з поверхні шкіри, полегшуючи тим самим самопочуття людини при високій температурі і відносній вологості повітря.

У виробничих цехах підприємства рекомендується наступна допустима швидкість руху повітря при температурі в робочій зоні цеху 23 °С - 0,3 м/сек., при 24 °С від 0,4 до 0,5 м/сек.

У підприємстві, що проектується, передбачена приточно-витяжна вентиляція, призначена для видалення надмірного тепла, водяних пар і пилу з виробничих і торгових приміщень і подачі в них чистого повітря.

Заходи щодо забезпечення санітарної безпеки

Державний санітарний нагляд за додержанням санітарних правил державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми їх власності, а також фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров’я України, відповідні установи, організації, частини і підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки України (ст.31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Нормативні посилання:

- Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

- ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [21];

- СанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення».

Генеральний план і територія підприємства проектуються на основі СНіП Л. 8-71. Вказані норми проектування визначають площу земельної дільниці під будівництво підприємства, а також розміри господарського двора, під’їзних шляхів.

На території підприємства передбачене озеленення ділянки, огородження господарської зони, зручні під’їзні колії, розвантажувальні площі.

У проекті даного підприємства виробничі, побутові і торгові приміщення відповідають вимогам технологічного процесу, що протікає в них. Крім того, таке розташування виробничих приміщень забезпечує мінімальне перетинання потоків сировини, напівфабрикатів, готової продукції, тари, білизни. Об’ємно-планувальні рішення приміщень враховують нормативи, що визначають обсяг цеху на одного працівника, мінімальні розмірні співвідношення, прийняті при розміщенні устаткування, пристрій проходів, виходів та входів.

У господарській зоні обладнані розвантажувальний майданчик і майданчик для сміттєзбірников. Сміттєзбірники водонепроникні з кришками, що щільно закриваються. Щодня організований вивіз сміття і хлорування сміттєзбірників.

Зона відвідувачів відділена від господарської зони – чагарниковими насадженнями.

Земельна дільниця для будівництва, джерело водопостачання, системи каналізації і спуску стічних вод заздалегідь узгоджуються з місцевими організаціями санітарного нагляду. Дільниця передбачена на сухому місці, що не затопляється, з відносно рівною поверхнею, з прямим сонячним освітленням і природним провітрюванням. Рівень ґрунтових вод нижче основного підмурівка будівлі.

Матеріали, з яких виготовлені конструктивні елементи будівлі і їх покриття, відповідають вимогам протипожежної безпеки і виробничій санітарії. Планування приміщень проводилося з урахуванням забезпечення сприятливого мікроклімату в приміщенні. Велика увага також приділялася раціональному розміщенню приміщень з урахуванням технологічного процесу.

Передбачені технологічним процесом робочі місця організовані так, щоб не створювалося зустрічних і перехресних рухів сировини, що обробляється, і щоб були забезпечені площею, достатньою для установки допоміжного обладнання і інвентарю, з природним освітленням.

Для створення сприятливих метеорологічних умов на підприємстві передбачаємо установку вентиляційних систем.

Важливе значення при виконанні санітарно-гігієнічних вимог на виробництві має організація освітлення приміщень і робочих місць.

На даному підприємстві в таких приміщеннях, як виробничі цехи, мийні столового і кухонного посуду, кабінет директора, контора, приміщення персоналу, гардероб персоналу, передбачене природне освітлення. У інших приміщеннях – штучне. На підприємстві передбачене аварійне освітлення на випадок раптового відключення робочого освітлення для евакуації людей. Воно спроектоване в торговому залі і на всіх шляхах евакуації при пожежі або при аварії, і забезпечує освітленість робочих місць на 10 % від номінального освітлення. Для штучного освітлення використовують лампи розжарювання.

Для персоналу розроблені спеціальні комплекти одягу і виробничого взуття, призначеного для профілактики плоскостопості.

Велика увага приділена пристрою підлоги. Підлога розташована на одному рівні без вибоїн і порогів. Для відведення води після миття обладнання в підлозі влаштовані каналізаційні трапи з гратчастими фільтрами.

Стіни виробничих і складських приміщень облицьовані на висоту 1,8 м вологостійкими матеріалами, які дозволяють проводити їх систематичне очищення і миття водою.

Двері спроектовані шириною не менш 1,2 м, якщо площа приміщення складає більш 10 м2, і не менш 0,9 м, якщо площа приміщення менш 10 м2.

Вимоги до санітарно-технічного устаткування виходять, головним чином, з підтримки сприятливого мікроклімату в підприємстві. Температуру в осінньо-зимовий період (опалювальний сезон) у приміщеннях підприємства підтримують у межах норми (t=18...20°С), за допомогою водяного центрального опалення.

Тому що виробничий процес супроводжується виділенням у повітря робочих приміщень шкідливих для здоров’я людини газів і пар, необхідно підтримувати чистоту повітря, що забезпечує система вентиляції.

На підприємстві, що проектується, функціонує система центрального водопостачання. Підведення гарячої і холодної води організовано у виробничих, побутових і торгових приміщеннях.

Для відводу стічних вод передбачено дві роздільні системи внутрішньої каналізації: господарсько-фекальна, призначена для відводу стічних вод від санітарних приладів, і виробнича – для відводу виробничих стічних вод.

Забезпечення безпеки роботи торгово-технологічного і холодильного обладнання

Обслуговування та експлуатація електроустановок здійснюється відповідно до вимог:

- Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, зареєстровані Міністерством юстиції України 25.10.2006 р. №1143/13017 (введені в дію з 25.04.2007 р.);

- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, зареєстровані Міністерством юстиції України 10.02.1998 р. за №93/2533. НПАОП 40.1 -1.21 -98 (ДНАОП 0.00-1.21-98);

- Правила експлуатації електрозахисних засобів, зареєстровані Міністерством юстиції України 05.06.2001 р. №253. НПАОП 40.1-1.07-01 (ДНАОП 1.1.10-1.07-01);

- Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями, зареєстровані Міністерством юстиції України 05.06.2001 р. №252. НПАОП 0.00-1.31-01 (ДНАОП 1.1.10-1.04-01).

Спонукувані частини механічного устаткування, що використовується на підприємствах ресторанного господарства, являють собою значну небезпеку для обслуговуючого персоналу, тому з метою попередження травматизму необхідно знати будівлю машин і механізмів і суворо дотримуватися правил експлуатації і техніки безпеки.

Одним з основних завдань безпечної експлуатації механічного устаткування є підвищення його якості. Це, насамперед, стосується його міцності, зручності обслуговування, зборки та розбирання, а також безшумності роботи механізмів, відсутності вібрації, надлишкової ваги знімних частин та ін.

Особливу увагу приділяють міцності і надійності кріплення знімних частин, робочих органів до приводного валу, а також кріплення огороджень, що необхідні для попередження аварій.

Для попередження аварій усі частини машин роблять з великим запасом міцності в порівнянні зі звичайним навантаженням. Вимоги зручності обслуговування машин зв’язані не тільки з полегшенням, але і з безпекою праці.

До експлуатації технологічного обладнання приступають працівники, що пройшли навчання по програмі техмінімуму і інструктаж.

Все обладнання (крім допоміжного), встановлене в цехах, приєднане до електричної мережі відповідно до норм і вимог. Корпуси технологічних машин і апаратів заземлені. Під електричними пристроями на підлозі укладаються діелектричні килимки. На підприємстві передбачені засоби індивідуального захисту від поразки електричним струмом: діелектричні рукавички, діелектричні гумові боти і калоші.

При монтажі й експлуатації електротеплового устаткування користуються «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ)» і «Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ)».

Технологічні машини встановлено з урахуванням мінімально допустимих відстаней між окремими одиницями обладнання у виробничих приміщеннях. Розміщення технологічного обладнання здійснюється відповідно до норм технологічного проектування.

При цьому передбачається дотримання наступних умов:

- послідовність розміщення обладнання по технологічній схемі;

- забезпечення зручності і безпеки обслуговування і ремонту;

- максимальне природне освітлення і надходження свіжого повітря.

При роботі з тепловим обладнанням необхідно виконувати наступні вимоги:

- працювати можна тільки на справному обладнанні;

- перед початком роботи перевірити справність робочих частин;

- при роботі необхідно дотримувати норми завантаження робочої камери, а також вказані режими роботи апарату;

- стежити за справністю електропроводки і заземлювального пристрою;

- при замиканні електропроводки на корпусі, негайно відключити плиту від мережі і провести ремонт;

- категорично забороняється залишати плиту під напруженням при її санітарній обробці і ремонті.

Несправність апаратів, що включають, приладів контролю та захисту, регулювання їх, може призвести до поразки електричним струмом, опіків персоналу, а також до обвуглювання ізоляції проводів і пожежі в результаті короткого замикання.

Надійна і безпечна робота холодильного обладнання залежить від правильного вибору місця його установки (пристінне розташування), якості монтажу, виконання правил експлуатації і техніки безпеки, своєчасності ремонту.

Заново змонтоване і реконструйоване холодильне устаткування приймається технічною комісією при участі представника технічної інспекції профспілки. Апарати холодильного устаткування, що працюють під тиском, реєструються і проходять технічний огляд у районних органах Держнадзорохоронпраці.

Апарати, що не підлягають реєстрації в органах Держнадзорохоронпраці, реєструються й оглядаються адміністрацією підприємства ресторанного господарства відповідно до діючого Правилами пристрою та безпечної експлуатації апаратів, що працюють під тиском.

У період іспиту в дію уводять усі механізми, вузли та ділянки холодильного устаткування для комплексної перевірки в роботі. Крім основних машин і апаратів, випробують прилади автоматичного керування та контролю, вентиляційні та допоміжні механізми й апарати.

У системі, що заповнена аміаком, місця витоку визначаються лакмусовим індикатором, хладоном – галоїдної лампою, шукачами витоку типу ГТИ чи розчином мильної піни.

Визначення витоку хладона за допомогою галоїдної лампи допускається тільки в тому випадку, коли лампа наповнена чистим етиловим спиртом чи ректифікатом пропану. Вільним кінцем гумового шланга обводять місця з’єднання, спостерігаючи при цьому за полум’ям пальника під час витоку. Хладон, стикаючись з розігрітою мідною поверхнею пальника, офарблює її полум’я в зелений колір.

При прориві аміаку компресор зупиняється, аварійна ділянка відключається від усієї системи, і включається аварійна вентиляція. Всі операції виконуються в протигазі і гумових рукавицях.

Особлива увага приділяється стану запірної та регулюючої арматури. Усі запірні вентилі на магістралях, що нагрівають, за винятком запірних вентилів компресорів, пломбуються у відкритому положенні механіком холодильного устаткування.

При зупинці компресора на тривалий час, його пуск у роботу можна здійснювати тільки з дозволу особи, відповідальної за безпечну експлуатацію компресорного приладу.

По закінченні монтажних робіт і перевірки режиму охолоджування приладів автоматики складається приймально-здавальний акт про введення обладнання в експлуатацію.

Біля холодильного обладнання вивішується інструкція по обслуговуванню і експлуатації холодильної установки. З персоналом підприємства проводиться інструктаж за правилами експлуатації холодильного обладнання.

Персонал, що допускається до обслуговування холодильного устаткування, повинний знати: пристрій, принцип роботи і правила безпечної експлуатації холодильного устаткування, характеристику і властивості холодоагентів, фізичні процеси виробництва холоду, режим роботи холодильного устаткування, правила його ремонту, зарядки, електромонтажні роботи в обсязі знань електромонтера-ремонтника, порядок оформлення звітної документації про роботу холодильного устаткування.

При роботі зі збивальною машиною потрібно дотримувати такі вимоги:

- завантаження робочої камери проводити при вимкненому двигуні;

- не вводити лопатки, руки в небезпечну зону при включеному двигуні.

Необхідно зазначити, що всі поверхні машин, небезпечні відносно травматизму, виділяють червоним або яскраво-оранжевим кольорами.

Вимоги (правила і норми) електробезпечності щодо конструкції та пристрою електроустановок передбачаються ССПБ, стандартами і технічними умовами на електротехнічні вироби.

Технічні міри захисту, що забезпечують електробезпечність, визначаються з розрахунку: номінальної напруги, роду і частоти струму, способу електрозабезпечення (від стаціонарної мережі, від автономного джерела), режиму нейтрали (середньої крапки) джерела електроенергії (ізольована чи глухо заземлена нейтраль), виду виконання засобу захисту (стаціонарне, пересувне і переносне), умов зовнішнього середовища, можливості зняття напруги зі струмоведучих частин, у яких чи біля який повинна проводитися робота, характеру можливого дотику до електричного ланцюга (однофазне, двофазне), можливості наближення до струмоведучих частин, менше припустимий чи влучення в зону розтікання струму, виду робіт (монтаж, налагодження, іспити, експлуатація ).

Для забезпечення електробезпечності технічними засобами (окремо чи в сполученні один з одним ) використовують захисне заземлення, занулення, вимір потенціалів, малу напругу, електричний поділ мереж, захисне відключення, ізоляцію струмоведучих частин (працюючу, додаткову, посилену, подвійну), компенсацію струму, замикання на землю, що обгороджує пристрій, що попереджає сигналізацію, чи блокування знаків безпеки, засобу захисту та попереджуючи пристосування.

Організаційні та технічні міри для забезпечення електробезпечності передбачають: допуск до роботи на електроустановках осіб, що пройшли інструктаж і навчання способам праці та які не мають медичних протипоказань; перевірку знань техніки безпеки й інструкцій, відповідно займаній посаді, відповідно до роботи, що виконується, із присвоєнням відповідної кваліфікаційної групи по техніці безпеки; реалізацію таких організаційних мір, як: призначення осіб, відповідальних за організацію роботи, оформлення закінчення роботи, установлення перерв, переклад на інші робочі місця.

Безпека роботи в діючих електроустановках забезпечується відключенням електроустановки чи її частин від джерела електроживлення, механічним замиканням приводів відключених апаратів, зняттям запобіжників, від’єднанням кінців від ліній та інших мір, що виключають можливість подачі напруги до місця роботи, огородження струмоведучих частин, що залишилися під напругою, накладенням заземлення, огородженням робочого місця й установкою знаків безпеки, що наказують.

Вантажно-розвантажувальні роботи потрібно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процеси переміщення вантажів на підприємстві. Загальні вимоги безпеки.» Відповідальність за правильну організацію і безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт покладається на керівника підприємства, що організовує ці роботи. При підйомі і переміщенні вантажів вручну необхідно дотримувати норми, встановлені чинним законодавством.

Працівник, що використовує обладнання для переміщення вантажів заздалегідь проходить інструктаж за правилами експлуатації підіймально-транспортного обладнання.

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

Пожежна охорона – це комплекс різноманітних заходів, метою яких є попередження виникнення пожеж і організація їх гасіння.

На підприємстві, що проектується, велике значення приділяють протипожежному захисту, що організовується відповідно до діючої в країні загальної системи забезпечення пожежної безпеки на підприємствах. Їхні основи визначені Законом України «Про пожежну безпеку», затвердженим 17 грудня 1993 року постановою Верховної Ради України.

Керівник підприємства несе відповідальність за проведення всіх пожежних заходів. Він постійно перевіряє справність теплового обладнання, стан електропроводки і дотримання всіма працівниками підприємства протипожежного режиму.

Керівник підприємства проводить інструктаж по протипожежній безпеці з новими працівниками при оформленні їх на роботу і заняття по пожежно-технічному мінімуму.

Основними причинами виникнення пожежі на підприємстві можуть бути: необережне поводження з вогнем, несправність виробничого обладнання, електроустаткування, коротке замикання, перевантаження електродвигунів, ряд хімічних процесів (самозаймання, самозапалювання). Нерідко пожежі відбуваються внаслідок порушення будівельно-пожежних правил і норм. Необхідно відмітити, що причиною пожежі є наступне: засміченість території підприємства, безладне нагромадження пожежонебезпечних відходів, невчасне прибирання виробничого пилу з приладів освітлення.

На підприємстві, що проектується, функціонують вентиляційні системи для очищення повітря у виробничих приміщеннях. У повітроводах даних систем нагромаджуються частки пилу, смолисті продукти, які під час пожежі здатні загорятися. Щоб цього не трапилося, технічні працівники постійно стежать за справністю витяжних пристроїв, своєчасно усувають помічену неполадку, систематично очищають камери, зовнішні і внутрішні поверхні повітроводів. А також, щоб уникнути цього до експлуатації електроустаткування пред’являють наступні вимоги: прихована проводка, все обладнання заземлене, рубильники змонтовані поза приміщеннями, де знаходиться обладнання, світильники пилонепроникні, обгороджені металевими сітками.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9