| |||||
МЕНЮ
| Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политикеp> Радянський Союз «виставить 100% від збройних сил, які виділять Англія та Франція». Союз виставить 120 піхотних і 16 кавалерійських дивізій, а Франція й Англія — 70% цих сил. Польща зобов'язана, як їхня союзниця, виставити проти Німеччини не менш як 45 дивізій. Західні місії по суті знехтували радянськими пропозиціями, навіть не
відповіли, чи Польща пропустить через свою територію радянські війська. К. Є. Ворошилов запропонував припинити 21 серпня переговори, поки уряди Англії та Франції «не внесуть повної ясності» у свої позиції. 37. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки. Англія та Франція саботували переговори, тому радянський уряд повернувся до пропозиції Німеччини щодо укладення пакту про ненапад, яку німецька дипломатія висувала перед Москвою ще з травня 1939 р. Радянський уряд непокоїла безпека своєї країни, тим більше що на Халхін-Голі 38 тис. японських солдатів у той час намагалися прорватися на радянську територію. Тому й дала Москва згоду на приїзд міністра закордонних справ Німеччина поспішала, Гітлер планував напад на Польщу 1 вересня 1939 р., тому переговори в Москві пройшли швидко. Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною був підписаний Молотовим і Був і таємний протокол. В його трьох основних статтях поділялися «зони
впливу»: до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних
змін» віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися Радянсько-німецький договір мав величезні наслідки. Німеччину й Радянський Союз, проте об'єктивно сприяв Німеччині в розв'язанні нової агресії в Європі. Молотова—Ріббентропа запитав перемир'я на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку. «пактом Сталіна—Гітлера») був вимушеним кроком, який дав можливість Радянському Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність. Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної
цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав
відступ від декларованих Радянським Союзом принципів зовнішньої політики. 38. Початок Другої світової війни. Друга світова війна не була випадковістю. Не була вона й результатом помилок якогось уряду, хоч таких помилок у міжнародних відносинах тоді було доволі. До другої світової війни спричинилося різке загострення суперечностей між великими державами, угруповання і коаліції яких протистояли одна одній. Після укладення пакту Молотова — Ріббентропа Гітлер уже відкрито
загрожував Польщі війною. Проте короткозорість європейських політиків була
дивовижною. Так, польський міністр закордонних справ Бек гордовито заявляв Президент США Рузвельт 24 серпня звернувся з посланням до Гітлера й
президента Польщі І. Мосцицького, закликаючи до полюбовного врегулювання
суперечок. Рузвельт, папа римський, бельгійський король, уряди Англії та Те ж саме робив уряд Франції. Даладьє в посланні Гітлеру зазначав, що Гітлер вимагав приїзду до Берліна надзвичайного повноважного
представника Польщі. Але зв'язок з Варшавою був порушений, польський посол Співвідношення сил було не на користь Польщі. Німеччина кинула проти неї 44 з 52 діючих піхотних дивізій, усі 5 бронетанкових і 13 моторизованих дивізій — загалом 57 піхотних дивізій, 2500 танків, 2000 бойових літаків тощо. Польща тоді мала близько 33 дивізій, здебільшого кавалерійських, її авіація (771 літак) була знищена в перші ж дні. Німеччина оголосила війну Польщі тільки після зруйнування 36 основних польських стратегічних пунктів. Як привід до війни гітлерівці використали провокацію. Есесівці з допомогою групи в'язнів, одягнених у польську форму, розіграли «напад» на радіостанцію в прикордонному німецькому м. Глайвіце. Посли Англії та Франції лише ввечері 1 вересня вручили Ріббентропу
ноти, де їхні уряди повідомляли, що «дізналися» про вторгнення німецьких
військ у Польщу і що, як «їм здається», це вимагає виконання Англією і Громадськість західних держав вимагала рішучих дій. Їхні уряди змушені були діяти. Об 11.15 3 вересня Чемберлен по радіо оголосив війну Німеччині. З 17.00 Франція вступила у війну. Потім війну Німеччині оголосили англійські домініони. Друга світова війна вибухнула. Її початком вважається 1 вересня 1939
р. — день нападу Німеччини на Польщу. «Великої Польщі». Бек та інші керівники Польщі бачили головну загрозу для своєї держави на Сході. Варшава плекала ілюзії, що Гітлер не піде війною проти Польщі. Польщею договори про взаємодопомогу (відповідно від 25 серпня й 7 вересня 1939 р.), проте нічого не зробили, щоб її врятувати. Вони спокійно спостерігали агонію свого союзника. 39. Політичний зміст другої світової війни. Серед факторів, що спричинили початок другої світової війни, слід зазначити: o протиріччя Версальсько-Вашингтонської системи; o встановлення в кількох країнах тоталітарних фашистських режимів, які трималися на політиці войовничого шовінізму та расизму; найагресивніші з них - Німеччина та Японія - прагнули до світового панування; o США, Англія, Франція й СРСР сприяли економічній підготовці Німеччини до війни (капіталовкладення США у німецьку промисловість до початку війни сягали 1 млрд. дол.; Німеччина отримала кредити на 27 млрд. марок, з них 70% - американські); o приходу фашистів до влади сприяв розкол у міжнародному робітничому русі, зумовлений політикою СРСР у Комінтерні; o у другій половині 30-х pp. загострюються суперечності між двома коаліціями великих держав; o помилки у зовнішній політиці ряду демократичних країн Заходу та СРСР. 40. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки. Після радянсько-фінляндського перемир'я уряд Даладьє пішов у
відставку. Новий французький уряд Рейно підписав 28 березня 1940 р. в Та Німеччина вже перейшла до нових воєнних акцій. 9 квітня її війська окупували Данію, потім Норвегію, де створили пронімецький уряд на чолі з фашистом Квіслінгом. 10 травня німецькі війська напали на Бельгію, Голландію і Люксембург,
потім на Францію. В англійському парламенті депутати закликали Чемберлена: 10 червня уряд і парламент покинули Париж, що був оголошений відкритим
містом. У той самий день Італія оголосила війну Англії й Франції. 14 червня німці ввійшли в Париж, а 21 червня біля станції Ретонд у Гітлер у своїй заяві поклав відповідальність за війну на Францію. 24 червня було підписано перемир'я з Італією. У Франції створено
окуповану зону (60% території), в не-окупованій зоні у Віші тимчасово (до Англія спочатку пропонувала створити «Франко-Британський союз» —
двоєдину державу — й передати їй французький флот. Коли з цього нічого не
вийшло, англійська ескадра під командуванням адмірала Соммервіл-ла
розстріляла колишній союзницький флот в Мерс-ель Кебірі. Багато кораблів
було потоплено, загинуло 1200 французьких моряків. (Данію, Норвегію, Бельгію, Голландію, Люксембург і Францію). Пізніше, в 1941 р., окупувала Грецію і Югославію, а загалом у Європі — територію в 530 тис. кв. км з населенням 107,7 млн чоловік. Крім того, раніше були окуповані Австрія, Чехословаччина, Польща — до червня 1941 р. 11 держав. Німеччина здобула всю промисловість (у тому числі воєнну) Західної та Центральної Європи, велику кількість зброї та військової техніки. 41. Напад Німеччини та її союзників на СРСР та позиція урядів Великобританії та США Влітку 1941 p. Німеччина завершила підготовку до нападу на СРСР. 22 червня 1941 p. фашистська Німеччина без оголошення війни напала на Гітлер не міг розраховувати на світове панування, не подолавши СРСР. Цілі СРСР у війні були сформульовані у зверненні Голови Державного . створення антигітлерівської коаліції й відкриття другого фронту в Європі; . запобігання участі у війні проти СРСР інших країн, зокрема Туреччини, Іспанії, Японії. Війна почалася з невдач Червоної Армії. Протягом трьох тижнів
радянські війська змушені були залишити значну частину України й Молдавії, Досить своєрідною, але закономірною була позиція урядів Західних держав. Вони продовжували сповідувати політику “зіткнення лобами”, оскільки для них як фашизм так і комунізм були однаково небезпечними. Початок війни між Німеччиною та СРСР на думку Англії та США дозволяв отримати вигоду від їх взаємного знекровлення. 42. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції. А. К. – воєнно-політичний союз держав та народів, що боролися у ІІ
світовій війні проти агресивного блоку Німеччини, Італії, Японії. Основні
учасники А. К. – СРСР, США, Великобританія (у 1945 р. більше 50 держав). Передумова формування А.К.: заява прем'єр-міністра Великобританії У. В кінці 1941 в Москві відбулася конференція СРСР, США та Англії, на
якій був підписаний протокол про воєнні поставки США та Англії Рад. Союзу, 26.05.42 в Лондоні був підписаний радянсько-англійській договір про союз у війні проти Німеччини та її союзників у Європі і про взаємну допомогу після закінчення війни. 11.06.42 у Вашингтоні підписана рад.- американська угода про принципи взаємної допомоги у ведені війни проти агресії. Підписанням цих договорів фактично завершилося формування основного ядра А. К. 43. Атлантична хартія. А. х. – декларація, підписана президентом США Ф. Рузвельтом та прем'єр- міністром Великобританії У. Черчиллем 14.08.41; оприлюднила “деякі загальні принципи національної політики цих країн”. Обидва уряди декларували відмову від захоплень територій, визнавали право “всіх народів обрати собі форму правління, при якій вони хочуть жити”, і обіцяли сприяти “відновленню суверенних прав та самоуправління тих народів, які втратили це насильним шляхом”. (але обидва уряди мали на увазі держави Європи, що знаходилися під нацистським ігом, а не народи колоній). А. Х. закликала до післявоєнного співробітництва держав в економічній сфері, до відмови від застосування сили у міжнародних відносинах та позбавленню людства від тягаря озброєння. Деякі положення декларації у завуальованій формі потребували визнання політики “відкритих дверей” та “рівних можливостей”. У якості однієї з задач висувалося забезпечення доступу “на рівних засадах до торгівлі й до світових сировинних джерел”. У А. х., не дивлячись на критичне воєнне положення в Європі, було невизначеним питання про мобілізацію всіх сил на боротьбу з фашистськими агресорами. Тим не менш факт опублікування А.Х. мав позитивне значення для розвитку міжнародних відносин. А. х. обговорювалася та була в загальній формі схвалена на міжсоюзній конференції в Лондоні у вересні 1941. 24.09. на конференції була оголошена декларація уряду СРСР, що визначила цілі та завдання боротьби з гітлерівською Німеччиною та її союзниками. Радянській уряд виразив своє погодження з основними принципами А. Х., що заклало підвалини для створення антигітлерівської коаліції. 44. Вступ США у другу світову війну. На початку другої світової війни США заявили про свій нейтралітет
відповідно до Закону про нейтралітет від 1935 p. 4 листопада 1939 p. до На час нападу Німеччини на Радянський Союз міжнародна обстановка
складалася справді трагічно: майже вся територія Західної Європи вже
опинилася під німецькою окупацією. На Сході японські війська вже окупували
більшу частину Китаю, завойовували одну за одною країни Східної Азії. Уряду 11 березня 1941 p. в конгресі США було прийнято закон про ленд-ліз. В той час як Німеччина вела наступ на СРСР, Японія визначала напрям, у якому здійснювати свою експансію: на північ -- проти СРСР, чи в район південних морів – проти США та Англії. На засіданні правлячих кіл Японії за участю імператора 6 липня 1941 p. було вирішено починати експансію на південь. Війну проти СРСР було відкладено до того часу, коли Німеччина здобуде вагомі перемоги на Східному фронті. 7 грудня 1941 p. велика ескадра японських кораблів, до складу якої входило 6 авіаносців, завдала нищівного удару по Перл-Харбору, де базувалися основні сили Тихоокеанського флоту США. Було потоплено 19 американських кораблів, знищено 150 літаків, загинуло більше 2 тис. 300 американців. Одночасно японські кораблі та авіація завдали ударів по інших американських та англійських базах - на Філіппінських островах та в англійській колонії Малаї. Тільки після цих бойових дій японський уряд сповістив США та Англію про початок війни. Рішення конгресу США про оголошення війни з Японією було ухвалене 8 грудня. Того ж дня заявила про стан війни з Японією Англія. 11 грудня 1941 p. у війну з США вступили Німеччина й Італія. 45. Московська конференція МЗС 1943 року. 19 – 30 жовтня 1943 р. в Москві відбулася конференція союзних держав. 1. Головне питання становило прискорення закінчення війни й у зв'язку з цим — зобов'язання урядів Великобританії та США забезпечити вторгнення їхніх армій у Північну Францію весною 1944 р. Британський військовий представник генерал Г. Л. Ізмей заявив міністрам, що вторгнення буде здійснене, якщо «кліматичні умови в районі Ла-Маншу стануть сприятливими», а «німецькі резерви у Франції в момент вторгнення не перевищуватимуть 12 дивізій». Радянській делегації так і не вдалося на цій конференції домогтися від
союзників остаточного визначення дати вторгнення в Західну Європу. Союзники
дали лише загальне зобов'язання почати операцію «Оверлорд» весною 1944 р. З інших питань порядку денного конференції була досягнута цілковита згода її учасників. 2. Основний документ, вироблений конференцією, становила «Декларація чотирьох держав про загальну безпеку» (приєднався посол Китаю в Москві за дорученням свого уряду): а) сторони твердо домовилися продовжувати воєнні дії проти Німеччини
та її союзників до їхньої беззастережної капітуляції; б) вирішено створити нову міжнародну організацію — Організацію 3. Щодо післявоєнного устрою Німеччини США й Англія висували плани розчленування країни на п'ять або три окремі держави. Радянський міністр виступив проти. Вирішено передати це питання для вивчення в Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|