реферат, рефераты скачать
 

Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств


два джерела: фонд заробітної плати та прибуток. Як наслідок, премії з

прибутку залежать від наявності самого факту прибутку. Премії ж з фонду

заробітної плати носять більш постійних характер в плані свого джерела.

Це обумовлене специфікою цих премій та частотою їх використання, яка значно

перевищує частоту преміювання по статтям з прибутку.

2.3. Аналіз існуючого товарного асортименту підприємства

На сьогоднішній день ВАТ випускає асортимент продукції, який

характеризується наявністю різноманітних асортиментних підгруп, від товарів

народного вжитку до систем автоматики. На рис.1. зображено структурну схему

діючого товарного асортименту ВАТ "Електроприлад".

Рис.2.5. Схема асортименту продукції ВАТ “Електроприлад”

Існуючий товарний асортимент можна умовно поділити на наступні

характерно-особливі номенклатурні підгрупи.

1. Продукція, що виготовлюється підприємством на власні кошти.

На основі інформації, яка отримується в результаті аналітичних

досліджень ринку, що здійснюються відділом маркетингу, підприємство формує

певний асортимент продукції. Часткова відповідальність за виготовлення

товарів цієї номенклатурної групи лягає саме на плечі відділу маркетингу

(комерційного центру в нашому випадку), оскільки майже 90% цієї продукції

споживається через роздрібну торгівлю, і лише на 10% продукції підприємство

отримує індивідуальні замовлення від окремих споживачів чи фірм

(електроводонагрівачі, вузли гідроакумулятора та ін.).Отже, для

забезпечення конкурентоздатності, товари цієї номенклатурної групи повинні

відповідати, щонайменше, хоча б трьом наступним вимогам:

. відповідати сучасним стандартам якості продукції;

. користуватися попитом серед потенційних споживачів;

. мати відповідно “реальну” ціну (під реальною ціною розуміється

адекватне співвідношення ціни на товар з одного боку, та якості з

попитом з іншого).

Дану номенклатурну групу, яка розроблена з урахування всіх вище

перерахованих аспектів, можна поділити на такі асортиментні підгрупи:

1) товари народного споживання;

2) товари промислового призначення;

3) прилади та засоби автоматизації, а також запчастини до них.

В свою чергу, товари народного споживання, за характером сезонності,

можна розподілити на:

а) товари постійного використання (споживання);

б) товари сезонного використання (споживання).

Для більшої наглядності, асортиментну підгрупу “Товари народного

споживання” подано у вигляді динаміки випуску цих товарів за період 1997-

1998 років в таблиці 2.9. До 1997 року в асортиментну групу товарів

народного споживання входили лише машинка закаточна та спінінгова катушка

“Дельфін-10”, і тому автор висвітлює динаміку виробництва підгрупи в

часовому інтервалі, коли підгрупа вже зформувалася.

Таблиця 2.9.

Динаміка випуску товарів народного вжитку

протягом 1997-1998 років, шт

|№ | |Фактично випущено|Відхи-л|

|п/п |Назва |в |ення |

| | |1997р |1998р | |

| | | | | |

|1 |Товари постійного використання: | | | |

| |- Насос “Каштан-2 ”; |74167 |60516 |-13651 |

| |- Дитяча іграшка “БІМ”; |152 |-- |-152 |

| |- Підставка під телевізор |300 |435 |+135 |

Продовження табл. 2.9.

|1 |2 |3 |4 |5 |

|2 |Товари сезонного споживання: | | | |

| |- Катушка спінінгова «Дельфін-10» |500 |1080 |+580 |

| |- Машинка закаточна |279614 |245350 |-34264 |

| |- Сікатори садові |1576 |1100 |-476 |

Як видно з таблиці, серед товарів постійного споживання зменшилось

виробництво насосів “Каштан-2”, збільшилось виробництво підставок під

телевізор, а також зовсім зникла асортиментна позиція №2 – дитяча іграшка

“Бім”. Зняття її з виробництва пояснюється майже відсутнім попитом на цей

вироб.

В 1997 році цю асортиментну позицію було включено до підгрупи “Товари

народного вжитку”, але протягом року стало зрозуміло, що “Бім” не

користується попитом, на який розраховувало ВАТ, і як наслідок в 1998 році

його було знято з виробництва.

Серед товарів сезонного споживання можна спостерігати зменшення

обсягів випуску закаточних машинок та садових сікаторів. Ці заходи

обумовлені фінансовими труднощами, які переживало ВАТ в 1998 році. Але

відбулося збільшення обсягів виробництва спінінгових катушок.

Товари промислового призначення.

В затвердженому та діючому на сьогодні асортименті ВАТ “Електроприлад”

є певні вироби промислового призначення, які важко більш детально

класифікувати за якою-небудь ознакою. Саме тому ці вироби об’єднано в одну

загальну асортиментну підгрупу “Товари промислового призначення”. Питання

щодо класифікації інших товарів на асортиментні підгрупи будуть розглянуті

далі по ходу роботи. Динаміку виробництва та асортименту цієї підгрупи

протягом 1997-1998 років відображено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10.

Динаміка випуску товарів народного вжитку

протягом 1997-1998 років, шт

|№ п/п|Вид продукції |Фактично |Відхи-л|

| | |випущено в |ення |

| | |1997р |1998р | |

|1 |2 |3 |4 |5 |

|1 |Електроводонагрівач |2273 |-- |-2273 |

|2 |Електрооприскувач “ОЕС-2” |1613 |602 |-1011 |

|3 |Вузол гідроакумулятора |10 |64 |+54 |

|4 |Оповідач |-- |10 |+10 |

Як видно з таблиці, у 1998 році припинено випуск

електроводонагрівачів, а також налагоджено випуск оповідачів. По

електрооприскувачах та вузлах гідроакумулятора спостерігається спад об‘ємів

випуску продукції.

Окрему асортиментну підгрупу складають прилади та засоби

автоматизації, а також запчастини до них. Ці вироби мають одну, спільну для

них характерну особливість – всі вони, обов’язково, в подальшому своєму

використанні є складовими елементами систем автоматизації, які мають дуже

широке промислово-технологічне застосування. І саме ця їх особливість стала

основною причиною виділення цих виробів в асортиментну підгрупу, динаміку

(також виробничу та асортиментну) якої відображено в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11.

Динаміка випуску приладів та засобів автоматизації а також запчастин

до них протягом 1997-1998 років, шт

|№ п/п |Фактично |Відхи-|

|Вид продукції |випущено в |лення |

| |1997р |1998р | |

|1 |2 |3 |4 |

|Реле ТРЕ 6513 |84 |46 |-38 |

|2. Вказувач електроструму УНП-1-750 |950 |1700 |+750 |

|3. Вказувач електроструму УЖНП-1-10000 |1173 |619 |-554 |

Як видно з таблиці, за два останні роки якісний склад асортиментної

підгрупи не змінився. Зміни відбулися лише у обсягах випуску цих виробів.

2. Товари, що виготовляються на замовлення.

Ця номенклатурна група включає три асортименті підгрупи.

Постійні замовлення. Замовники, будучи впевненими в своєчасному та

якісному виконанні замовлення, через приблизно рівні періоди часу знову

розміщують замовлення на підприємстві. Замовники можуть заздалегідь

інформувати про приблизні терміни розміщення нового замовлення, тобто ВАТ

має можливість планувати випуск цієї продукції. Такого роду замовлення

акціонерне товариство регулярно отримує на виготовлення потенціометрів та

нормуючих перетворювачів, а також окремих деталей для цих вироб ів.

Разові замовлення. Їх розміщують замовники, що мають разову потребу в

продукції ВАТ “Електроприлад”. В основному такі замовлення надходять на

виготовлення систем автоматики. Виготовлення таких систем – дуже громіздкий

та складний технологічний процес. Та й реальну потребу в таких системах

відчувають лише великі промислові підприємства з широкою номенклатурою

продукції, незалежно від галузі промисловості. А працюють такі системи

досить тривалий час, тому й замовлення найчастіше носять разовий характер,

з боку різноманітних промислових виробників.

Стосовно специфічних окремих виробів підприємство віддає перевагу

стратегії кооперації. Це пояснюється відсутністю необхідного обладнання для

виконання всього комплексу робіт по виготовленню продукції. Наприклад, при

виробництві надскладних напівінтегрованих систем автоматики, ВАТ здійснює

лише частину робіт по виготовленню вузлів, агрегатів та модулів, які

дозволяє виготовити наявне обладнання “Електроприладу”. Решту робіт

(виготовлення інших складових частин системи, складання і т.ін.) здійснюють

інші підприємства.

Товари експортного призначення. Деякі товари не випадково виділено в

окрему підгрупу. Це товари експортного призначення. Ці вироби є предметом

міжнародних відносин ВАТ “Електроприлад” з іншими закордонними виробниками

та споживачами. Платоспроможні зарубіжні замовники (та й українського

товаровиробника) відіграють дуже важливу роль для ВАТ “Електроприлад” за

сьогоднішніх нестабільних, кризових умов, в рамках яких зараз перебуває

економіка України. Відповідно зрозуміло, яку відповідальність несе

керівництво “Електроприладу” й весь персонал за якісний та своєчасний

випуск потенціометрів та нормуючих перетворювачів.

Товари цієї підгрупи вже згадувались вище серед переліку постійних

замовлень. Може виникнути справедливе питання - чому одні й ті ж вироби

зустрічаються в різних класифікаційних асортиментних підгрупах? Справа в

тому, що 95% потенціометрів та 89% нормуючих перетворювачів йдуть на

експорт. А решта, відповідно 5% та 11%, реалізуються на внутрішньому ринку.

Ці мізерні замовлення в основному регулярно надходять від українських

замовників (відхилення від строків зазвичай не складає більше місяця). Тому

ці товари й було віднесено до класифікаційної підгрупи “Товари експортного

призначення”.

Перелік позицій асортиментної підгрупи та динаміку виробництва за 1997-

1998 роки відображено в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12.

Динаміка випуску товарів експортного призначення

протягом 1997-1999 років, шт.

|№ п/п|Вид продукції |Фактично |Відхи-л|

| | |випущено в |ення |

| | |1997р |1998р | |

| | | | | |

|1 |Потенціометр |3660 |3146 |-514 |

|2 |Нормуючий перетворювач |1788 |1236 |-552 |

Як видно з таблиці, в 1998 році зменшились обсяги виробництва як

потенціометрів, так і нормуючих перетворювачів. Далися взнаки фінансові

труднощі, які переживало підприємство в другій половині 1998 року. Істотно

вплинула на обсяги виробництва і російська криза, яка вибила зі звичної

колії російських замовників на цю продукцію.

На підставі наведеного вище аналізу можна зробити певні висновки.

По-перше, виробнича потужність підприємства дозволяє здійснювати

випуск даних видів продукції. На заваді збільшенню обсягів та нарощуванню

темпів виробництва стають лише зовнішні фактори, на які акціонерне

товариство не в змозі впливати.

По-друге – в теперішній час задача акціонерного товариства - відбір

певних видів продукції, які є найбільш перспективними та рентабельними з

точки зору прибутку, а також вилучення тієї частки номенклатурних позицій,

виробництво яких є економічно недоцільне.

2.4. Обгрунтування механізму формування перспективного товарного

асортименту підприємства

Що ж таке перспективний товарний асоримент? По суті своїй, це є

діючий товарний асортимент підприємства, але зкорегований та дороблений на

величину вимог, які поставив ринок перед виробником. Оскількі ці вимоги

носять найрізноманітніший характер, і виразити їх у якісному чи кількісному

виразі важкувато, то механізм розробки перспективного товарного

асортименту, запропонований далі, можна назвати універсальним. В результаті

здійснення комплексу розрахунків можна буде отримати інформацію стосовно

пріоритетності виготовлення тих чи інших видів продукції. Розрахунки можна

проводити раз чи два на рік. Частіші перерахунки також не зашкодять ні ВАТ

«Електроприлад», а ні асортименту, а лише допоможуть вірно визначити

напрямок використання коштів та ресурсів.

З метою забезпечення безперервної реалізації продукції постійно

необхідно приділяти увагу асортименту продукції. Ринок весь час змінює свої

інтереси, умови, приорітети, вимоги. Попит на продукцію також величина

змінна. І не обов’язково повинна змінюватись величина попиту. Можуть

змінитися лише вимоги до певної технічної характеристики виробу, і цього

буде достатньо для того, щоб попит на товар різко змінився убік збільшення

чи зменшення. Як бачимо, неважко зрозуміти, чому потрібно приділяти

постійну увагу проблемі формування асортименту. Якщо асортимент «застаріє»,

або не буде відповідати вимогам сьогодення (вимог інколи буває надто

багато), це може негативно вплинути на діяльність підприємства взагалі.

Розробка та впровадження механізму формування перспективного

товарного асортименту повинно запобігти виникненню всіх тих негативних

тенденцій та процесів, які можливі у випадку ігнорування цього аспекту

діяльності підприємства. Перспективний товарний асортимент, розроблений з

урахуванням усіх необхідних моментів та вимог, буде лише посилювати

конкурентні позиції виробника в порівнянні з іншими суб’єктами

підприємницької діяльності, які не приділяють належної уваги цій стороні. Я

б відніс розробку та впровадження перспективного товарного асортименту до

ряду конкурентних переваг того, хто впроваджує цей механізм.

Загальна послідовність дій щодо формування перспективного товарного

асортименту здійснюється слідуючим чином.

1. Задається обмеження, по якому формується варіант товарного

асортименту.

1. Здійснюється послідовне ранжування номенклатурних позицій по

вибраним економічним характеристикам.

2. Здійснюється розрахунок рейтингових оцінок по кожному виду

продукції, а також розрахунок загального рейтингу, і, в залежності

від його значення, кожному виду продукції присвоюється певне місце.

3. Отриманий в результаті означених дій набір номенклатурних позицій

розглядається як можливий варіант перспективного товарного

асортименту.

Джерела отримання інформації для підбору позиції по кожному виду

продукції, що включається в перспективний товарний асортимент.

1. Виробнича програма по трудомісткості виробів (нормо/годин та

гривно/годин), по фонду заробітної плати та доплатам до фонду заробітної

плати по київському ВАТ «Електроприлад» за 1999р. містить Ця програма

містить інформацію про види продукції, що випускається підприємством, і

наступні характеристики по кожному виду продукції:

назви виробів;

трудомісткість виробу, виражена в нормо/годинах;

трудомісткість виробу, виражена в гривно/годинах (цей показник

характеризує, скількі гривень витрачається за одну годину на виробництво

того чи іншого виду продукції);

квартальні об’єми виробництва по видам продукції;

фонд заробітної плати поквартально;

доплати поквартально в залежності від прибутковості реалізації тих чи інших

видів продукції;

вартість одиниці виробів у співставлених цінах;

товарна продукція у співставлених цінах;

2. Облікова картка калькуляція замовлень, що ведеться по кожному

замовленню і містить дані про собівартість продукції.

На підставі зазначених джерел отримання інформації складається

таблиця, що включає в себе основні види продукції, які підприємство

випускає кожний місяць.

В цій таблиці, по вищезазначеним характеристикам кожного виду

продукції, здійснюється ранжування продукції:

об’єми товарної продукції по видам;

трудомісткість виготовлення одиниці продукції, нормо/годин;

річний прибуток від реалізації певного виду продукції;

Для здійснення ранжування продукції за таким класифікаційним

параметром як прибуток на одну нормо/годину використовуються

дані по прибутку, який був отриманий в результаті реалізації цього виду

продукції за рік, а також річна кількість нормо/годин, витрачених на його

випуск. На їх основі розраховується величина прибутку, що приходиться на

одну нормо-годину роботи обладнання. На підставі отриманих результатів за

формулою 5 розраховується коефіцієнт КПР/н, який показує величину прибутку

на одну нормо-годину:

де Пріч – прибуток, отриманий на протязі року в результаті реалізації

певного виду продукції;

Тн/г - кількість нормо/годин, які були витрачені на

виробництво цього виду продукції;

Потім цей коефіцієнт множиться на 1000 для представлення рейтингової

оцінки по класифікаційному параметру кожного виду продукції у вигляді

цілого числа.

Далі, за формулою 6, проводиться розрахунок частки, яку займає

продукція в загальній трудомісткості (Ктр).

де Т’річ – річна трудомісткість прибуток виготовлення певного виду

продукції;

SТріч - кількість нормо/годин, які були витрачені на виробництво

всіх видів продукції;

Розрахунок проводиться шляхом ділення річної трудомісткості кожного

виду продукції на загальну річну трудомісткість по виготовленню всього

об’єму продукції. Отриманий в результаті показник відобразить, яку

кількісну часку трудомісткість окремо взятого виду продукції займає в

загальній річній трудомісткості.

Розрахунок наступного показника Ктпр дасть змогу кількісно виміряти

ту часку, яку займає окремий вид продукції в загальному об’ємі товарної

продукції, виробленої на протязі року. Цей показник розраховується за

формулою 7 шляхом ділення об’єму товарної продукції окремого виду на

загальний об’єм товарної продукції.

де V’річ – об’єм товарної продукції певного виду;

SVріч – загальний об’єм товарної продукції;

Загальною рейтинговою оцінкою по кожному виду продукції є добуток

трьох вищеназваних рейтенгових оцінок. В залежності від його величини

кожному виду продукції присвоюється певна позиція. Рейтинг продукції буде

тим вище, чим більше буде значення загальної рейтингової оцінки. По мірі

зменшення загальної рейтингової оцінки відповідно буде зменшуватись і

рейтингова позиція продукції.

В результаті розрахунків отримується інформація, яку потім можна

взяти як керівництво до наступних дій:

. переранжувати асортимент у відповідності з рейтингом;

. виключити з асортименту збиткову продукцію та(або) такі види, який має

найменший рейтинговий показник;

. здійснити перегляд та реструктуризацію асортименту згідно встановленого

обмеження;

Які заходи здійснюються у випадку вибору варіанту переранжування?

Асортимент продукції подається у вигляді рейтингової таблиці в порядку

спадання рейтингових показників. Це робиться для наглядності, щоб потім

було легче визначитись з вибором пріоритетів виробництва. А далі – як

вирішить керівництво, ВАТ "Електроприлад". Можна збільшити об’єми випуску

продукції, яка має найвищі рейтингові показники. Можна приділити увагу цій

продукції в плані зменшення собівартості та збільшенню рентабельності, або

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.