| |||||
МЕНЮ
| Индексная оценка пародонтального статуса (на русском и украинском языке)|бали | | |0,2 | | | | |0 | | | | | |0,6 | | | - обчислюємо ІЕГ індивідуума: ІЕГі = (0+0,6+0,4+0,2+0+0,6) : 6 = 1,8:6 = 0,3. Висновок: гарний рівень гігієни. Індекси гігієни порожнини рота для зубного каменю Багато авторів вважають зубний камінь одним з етіологічних факторів у розвитку пародонтита. Гадають, що зубний камінь, особливо розташований у шийки зуба, викликає механічне подразнення ясен, закриває вихід із зубоясенної кишені і тим самим перешкоджає виходженню з нього мікробів, мігруючих лейкоцитів і продуктів їхнього розпаду (А.П. Левицкий и соавт., 1987). За допомогою цієї групи індексів оцінюють гігієну порожнини рота з позицій тільки зубного каменю. 1. Індекс поверхні відкладень зубного каменю (CSJ). Методика визначення. Досліджують 4 різці нижньої щелепи з усіх боків (4- х) на наявність зубного каменю. Кожна поверхня зуба, на якій виявлений зубний камінь, оцінюється в 1 бал. CSJ обчислюють за формулами для зуба: ( CSJз =((( , 4 де ( - сума балів поверхонь зуба; 4 - число обстежуваних поверхонь. для індивідуума: ( CSJи CSJі = ((((( , 4 де ( CSJі - сума індексів поверхні відкладення зубного каменю кожного зуба; 4 - число обстежуваних зубів. Приклад 9. Визначаємо CSJз для кожного зуба (умовно): CSJ32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1; CSJ31 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75; CSJ41 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75; CSJ42 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75. Визначаємо CSJ індивідуума: CSJі = (1+0,75+0,75+0,75) : 4 = 3,25:4 = 0,81. 2. Індекс вертикального розміру каменю (VM). Методика визначення. Досліджується язична поверхня 6-ти нижніх фронтальних зубів. За допомогою градуйованого пародонтального зонда виміряється найбільша висота зубного каменю в кожного зуба. Індекс дорівнює сумі вимірів висоти в шести зубів. 3. Ретенційний індекс. Характеризує стан поверхні зуба (шорсткість), що прилягає до ясен. Методика визначення. Візуально і за допомогою зонда оцінюють ретенційні фактори в пришийковій частини зубів, виражають у балах: 0 - відсутність карієсу, зубного каменю, неякісної пломби; 1 - надясенні: каріозна порожнина, зубний камінь, неякісна пломба; 2 - підясенні: каріозна порожнина, зубний камінь, неякісна пломба; 3 - велика порожнина, достаток каменю, над- і підясенна неякісна пломба. Індекс обчислюють за формулою: ( РІ = ((( n де (- сума балів; n - число обстежених зубів. 4. Метод кількісного визначення відкладення зубного каменю (Т.П. Терешина, 1993). Методика визначення. Використовують спеціальну індикаторну фарбу, що офарблює тільки зубний камінь: барвник кислотний блакитний - 0,25 г, гліцерин - 1,25 г, поверхнево-активна речовина (твін-80) - 0,25 г, сахарин - 0,1 г, ароматизатор - 0,5 г, вода дистильована -25 мл. Ватяними валиками закривають вивідні протоки великих слинних залоз, оральну поверхню 4-х нижніх різців висушують, ватяним тампончиком наносять індикаторну фарбу по всій язичній поверхні зубів. Надлишки фарби видаляють ватяним тампоном, поверхню зубів висушують і щільно притискають фільтрувальний папірець розміром 1х3 см на 3-5 секунд. На папері залишаються відбитки блакитного кольору, проекція яких відбиває місця відкладення зубного каменю. Фільтрувальний папір висушують, кожну пофарбовану ділянку обводять прямими лініями (границею служать виступаючі крапки фарбування) і замикають у чотирикутник. Площу кожної ділянки вимірюють міліметровою лінійкою і підсумовують для визначення загальної площі зубного каменю. Оцінка результатів. Інтенсивність відкладення зубного каменю виражають у балах: | | | |Площа пофарбованої |Бал | |ділянки (см2) | | | 0 |0 | | 1-20 |1 | |21-50 |2 | | 50-100 |3 | |100-150 |4 | |150-200 |5 | Інтенсивність відкладення зубного каменю, оцінена в 2 бали і вище, вимагає проведення спеціальних заходів, спрямованих на видалення зубного каменю. 5. Індекс зубного каменю (Ennever, Sturzenberger, Radike, 1961). Методика визначення. За допомогою стоматологічного дзеркала і зонда візуально визначають наявність над- і підясенного зубного каменю на різцях нижньої щелепи з чотирьох сторін. Виражають у балах: 0 - відсутність зубного каменю; 1 - наявність зубного каменю на одній стороні зуба; 2 - наявність зубного каменю на двох сторонах зуба; 3 - наявність зубного каменю на трьох сторонах зуба; 4 - наявність зубного каменю на чотирьох сторонах зуба. Індекс обчислюють за формулою: ІЗК = (1,2,3,4 , де (1,2,3,4 - сума балів кожного зуба. Максимальне значення ІЗК - 16 балів. Приклад 10. Зубний камінь визначається в 31,41,42 зубів з язичної й апроксимальної поверхонь, у 32 - з язичної, вестибулярної й апроксимальної поверхонь. ІЗК = 3+3+3+4 = 13. 6. Індекс інтенсивності зубного каменю. Методика визначення. Візуально за допомогою стоматологічного дзеркала і зонда досліджують чотири нижніх різці з чотирьох сторін. Виражають у балах на кожній поверхні зуба: 0 - немає зубного каменю; 1 - зубний камінь менш 0,5 мм ширини і/чи товщини; 2 - зубний камінь шириною і/чи товщиною від 0,5 до 1 мм; 3 - зубний камінь шириною і/чи товщиною більш 1 мм. Індекс обчислюють за формулою: (1,2,3,4 ІІЗК = ((((((, 4 де ( 1,2,3,4 - сума балів кожного зуба; 4 - число обстежуваних зубів. Приклад 11. Зубний камінь визначається: 32 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних, вестибулярній поверхнях більш 1 мм; 3+3+3+3 = 12; 31 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях; 3+3+3+0 = 9; 41 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях; 3+3+3+0 = 9; 42 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях; 3+3+3+0 = 9; ІІЗК = (12+9+9+9) : 4 = 39:4 = 9,75. Індекси гігієни порожнини рота комбіновані Ця група індексів гігієни порожнини рота враховує і зубний наліт, і зубний камінь. 1. Спрощений індекс гігієни порожнини рота Грина-Вермильйона (Oral Hygiene Index-Simlified, Green-Vermillion, 1964). Дозволяє виявляти не тільки зубний наліт, але і зубний камінь. Методика визначення. Офарблюють вестибулярну поверхню 16, 11, 26, 31 і язичну поверхню 46, 36 зубів йодвмістким розчином. На відповідних поверхнях досліджуваних зубів визначають індекс зубного нальоту (Debris-index) і індекс зубного каменю (Calcuius-index), виражають у балах: Зубний наліт (DI): 0 - зубний наліт відсутній; 1 - зубний наліт покриває не більш 1/3 поверхні коронки зуба; 2 - зубний наліт покриває від 1/3 до 2/3 поверхні зуба; 3 - зубний наліт покриває > 2/3 поверхні зуба. Зубний камінь (CI): 0 - зубний камінь не виявлений; 1 - надясенний зубний камінь покриває менш 1/3 коронки зуба; 2 - надясенний зубний камінь покриває від 1/3 до 2/3 коронки зуба чи є підясенний у виді окремих частин; 3 - надясенний зубний камінь покриває 2/3 коронки зуба і/чи підясенний оточує пришийкову частину зуба. Обчислення OHI-S проводять за формулою: ( зн (зк OHI-S = ((((( ) + ( (((( ), n n де ( зн - сума балів зубного нальоту, ( зк - сума балів зубного каменю, n - кількість обстежених зубів (6 зубів). Оцінка результатів. За допомогою OHI-S визначають рівень гігієни порожнини рота за наступними критеріями: 0 - 0,6 балів - гарний рівень гігієни; 0,7 - 1,6 балів - задовільний; 1,7 - 2,5 балів - незадовільний; більше 2,6 балів - поганий. Приклад 12. Визначаємо DI: |бали | | |3| | | | |0| | | | | |1| | | |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |бали | | |1| | | | | |0| | | | |1| | | DI = (3+0+1+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1. Визначаємо CI: |бали | | |1| | | | |0| | | | | |1| | | |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |бали | | |1| | | | | |0| | | | |1| | | CI = (1+0+1+1+0+1) : 6 = 4:6 = 0,67. Визначаємо OHI = 1+0,67 = 2,67. 2. Індекс подразнення (О'Лири). Дозволяє виявити місцеві фактори подразнення ясен (зубний наліт чи зубний камінь). Методика визначення. Обстежується по одному зубу в 6 сегментах (3 сегменти на верхній щелепі і 3 сегменти на нижній щелепі). Виражають у балах: 0 - відсутність зубного нальоту чи каменю; 1 - невелика кількість нальоту чи надясенного каменю, що не поширюється більш ніж на 2 мм від ясенного краю; 2 – наліт чи надясенний камінь покриває до 1/2 поверхні коронки зуба; 3 – наліт чи надясенний камінь покриває більш 1/2 поверхні коронки зуба. Обчислення робиться за формулою: ( ІП = (((, 6 де (- сума балів кожного сегмента; 6 - число обстежуваних сегментів. Приклад 13. Досліджуємо зуби, одержуємо: |бали | | |2| | | | |0| | | | | |2| | | |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |бали | | |1| | | | | |0| | | | |1| | | ІП = (2+0+2+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1. ІНДЕКСИ ЗАПАЛЕННЯ ясен Індекси запалення ясен призначені для характеристики запального процесу при гінгівіті і пародонтиті: поширеність, межа запалення, інтенсивність. Оскільки ця група індексів не враховує деструктивний процес, вони є зворотними і тому можуть служити для оцінки ефективності лікування. 1. Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА, Schour, Massler, 1948). Є одним з перших базових індексів запалення ясен, згодом модифікований різними авторами. Методика визначення. Оцінюється стан ясен у кожного зуба: запалення сосочка (Р) - 1 бал, запалення крайових ясен (М) - 2 бали, запалення альвеолярних ясен (А) - 3 бали. Індекс РМА обчислюють за формулою: ( РМА = ((( , n де ( - сума найвищих балів біля кожного зуба; n - число обстежуваних зубів. Значення індексу РМА коливаються в межах від 0 до 3. Приклад 14. Під час огляду порожнини рота реєструємо бальні критерії: |бали |х|1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|2|2|2|3|х| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |бали |1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|2|2|2|2|1| РМА = (1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+2+2+2+3+1+1+1+1+1+1++1+1+1+1+1+ 2+2+2+2+1) : 30 = 39:30 = 1,3. 2. Модифікація індексу РМА по Парма (C. Parma, 1960). Методика визначення індексу РМА аналогічна, однак оцінка значень виражається у відсотках за формулою: ( х 100 РМА% = (((((( , 3 х n де ( - сума найвищих балів біля кожного зуба; n - число обстежуваних зубів (у віці 6-11 років -24 зуба, 12-14 років - 28, з 15 років і більше - 30 зубів). Оцінка результатів. Значення індексу РМА% коливаються від 0 до 100%: до 25% - легкий ступінь гінгівіту; 25-50% - середній ступінь гінгівіту; більш 50% - важкий ступінь гінгівіту. Приклад 15. Беремо за основу вихідні дані, наведені в прикладі 14. РМА% = (39 х 100) : (3 х 30) = 3900:90 = 43,3%. Висновок: гінгівіт середнього ступеня (або інтенсивність запального процесу при пародонтиті складає 43,3%). Приклад 16. Застосування індексу РМА як оцінний критерій ефективності проведеного лікування: - при первинному обстеженні індекс РМА = 43,3%; - після курсу лікування РМА = 2,5%. 3. Йодне число Свракова (1962). Методика визначення. Розчином Шіллера-Писарєва змазують ясна в області шести нижніх фронтальних зубів. Показники індексу визначаються по фарбуванню ясен в ділянці кожного зуба з максимальним значенням: 0 - немає фарбування ясен; 2 - пофарбовані сосочки; 4 - пофарбована крайова частина ясен; 8 - пофарбована прикріплена частина ясен. Обчислення йодного числа Свракова проводять за формулою: ( ЙЧС = ((( , n де ( - сума максимального значення біля кожного зуба; n - число обстежуваних зубів (6). 4. Індекс РМА в модифікації Балчевой і Атанасовой (Е.Н. Балчева, Е.П. Атанасова, 1981). Автори пропонують свої критерії індексу РМА. Для ясенного сосочка (Р): 0 - без ознак запалення; 1 - легкий набряк і незначне збільшення сосочків; 2 - збільшення сосочків і кровоточивість при натисненні; 3 - збільшення сосочка зі спонтанною кровоточивістю; 4 - виразка сосочка; 5 - атрофія і загибель сосочка внаслідок запального процесу. Для крайових ясен (М): 0 - без ознак запалення; 1 - легке збільшення без кровоточивості; 2 - набряк, кровоточивість при натисненні; 3 - набряк, спонтанна кровоточивість; 4 - виразка; 5 - відшарування крайових ясен до рівня емалево-цементної межі внаслідок запального процесу. Для альвеолярних ясен (А): 0 - блідо-рожевого кольору з зернистою поверхнею; 1 - легкий набряк із утратою зернистості і невеликою зміною кольору; 2 - явний набряк альвеолярних ясен з вираженою гіперемією, виникнення кишені; 3 - утворення кишені. 5. Індекс M?chlemann, Mazor (1958). Відрізняється від індексу РМА іншими критеріями оцінки: 0 - запалення відсутнє; 1 - легка кровоточивість після зондування тупим інструментом; 2 - змінений колір ясен; 3 - набряк ясен; 4 - виразка ясен. 6. Гінгівальный індекс Лоє і Сільнес (GI L?е, Silness, 1967). Методика визначення. Вивчають стан ясен у всіх зубів, або визначеної групи з усіх боків (апроксимальні, вестибулярні й оральні). Кожну з чотирьох сторін оцінюють у балах за наступними критеріями: 0 - запалення відсутнє; 1 - легке запалення (легка зміна кольору, легкий набряк, немає кровоточивості при доторканні); 2 - помірне запалення (гіперемія, набряк, кровоточивість при доторканні); 3 - важке запалення (виражена гіперемія, набряк, виразка, спонтанна кровоточивість). Обчислюють за формулами для одного зуба: ( GI = ((( , 4 де ( - сума балів біля одного зуба; 4 - досліджувані поверхні. для групи зубів: ( GI GI = ((((( , n де ( GI - сума GI у кожного зуба; n - число досліджуваних зубів. Оцінка результатів. 0,1 - 1 бал - легкий гінгівіт; 1,1 - 2 - гінгівіт середньої тяжкості; 2,1 - 3 - тяжкий гінгівіт. Приклад 17. У хворого навколо 43,42,32,33,34 зубів визначається легке запалення з усіх боків (по 1 балу); навколо 41,31 зубів легке запалення з двох сторін (по 1 балу) і помірне теж із двох сторін (по 2 бали); біля інших зубів запалення відсутнє. Обчислюємо GI кожного зуба: GI43 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1; GI42 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1; GI41 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5; GI31 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5; GI32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1; GI33 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1; GI34 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1. Зубограма приймає наступний вигляд: |бали |х|0|0|0|0|0|0|0 |0 |0|0|0|0|0|0|х | |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1 |1 |2|3|4|5|6|7|8 | |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1 |1 |2|3|4|5|6|7|8 | |бали |х|0|0|0|0|1|1|1,5 |1,5 |1|1|1|0|0|0|х | Обчислюємо GI індивідуума: GIі = (1+1+1,5+1,5+1+1+1) : 28 = 8:28 = 0,28 ІНДЕКСИ ДЕСТРУКЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ Ці індекси відносяться до категорії необоротніх, які характеризують ступінь чи інтенсивність деструкції кісти. Запальний компонент вони не враховують. З застосуванням сучасних технологій лікування остеопороза деякі з них є напівоборотніми, у зв'язку з чим ці індекси можуть служити для оцінки ефективності остеотропної терапії і стабілізації процесу. 1. Індекс оголення кореня Iог. (Goldberg et al., 1976). Методика визначення. На рентгенівському знімку вимірюють відстань (L) від вершини гребеня альвеолярного відростка до цементно-емалевої межі досліджуваного зуба. Iог. визначають за формулою: ( L Iог. = ((( , n де ( L - сума відстаней біля кожного зуба; n - число досліджуваних зубів. 2. Індекс Fuch. Методика визначення. По рентгенограмі визначають ступінь деструкції кісткової тканини навколо всіх зубів, виражають у балах: 4 - відсутність резорбції альвеолярного відростка; 3 - резорбція кісти до 1/3 довжини кореня; 2 - резорбція кісти до 2/3 довжини кореня; 1 - резорбція кісти більш 2/3 довжини кореня; 0 - зуб поза кісткою чи його відсутність, викликані патологією пародонта. Обчислення індексу проводять за формулою: (n х 0) + (n х 1) + (n х 2) + (n х 3) Індекс = (((((((((((((((((((((((, n х 4 де n - число зубів з відповідним ступенем деструкції; 0,1,2,3,4 - відповідний бал. Приклад 18. При аналізі ортопантомограми виявлена наступна ступінь деструкції кістки: |бали |0|2|1|3|3|4|3|3|3|3|4|3|3|1|2|0| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |зуби |8|7|6|5|4|3|2|1|1|2|3|4|5|6|7|8| |бали |0|2|1|3|3|4|3|3|3|3|4|3|3|1|2|0| І = [(4х0)+(4х1)+(4х2)+(16х3)] : (4х4) = 60:16 = 3,75. 3. Індекс атрофії ясен (Stahl, Morris, 1955). З всіх обстежених зубів визначають відсоток зубів з оголеною емалево- цементною межею. 4. Рентгенологічний індекс (X-ray index). На рентгенограмі за допомогою планіметричних методів чи методів накладення еталонів (градуйована сітка, спеціальні лінійки і т.д.) визначають відсоток деструкції кісткової тканини відносно загальної довжини кореня зуба. Одержують уявлення про ступінь деструкції кісти навколо кожного зуба. 5. Періодонтальний індекс (критерії визначення руйнування періодонтальних зв'язок). У країнах Скандинавії оцінка ступеня деструкції кісткової тканини проводиться на підставі критеріїв руйнування періодонтальних зв'язок (R. Attstrom, 1998): 1 - легке руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання менш чим на 1/4 довжини кореня зуба; 2 - помірне руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання на 1/4 - 1/3 довжини кореня зуба; 3 - важке руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба; 4 - важке ускладнене руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба, що супроводжується внутрішньокістковими поразками, залученням у патологічний процес зони |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|