История родов

2. Слідкуємо за пологовою діяльністю:

а) стежимо за силою, інтенствністю, тривалістю, частотою та болісністю

перейм;

б) стежимо за динамікою розкриття шийки матки по висоті стояння дна

матки і контракційного кільця та за результатами піхвового обстеження.

3. Стежимо за станом плоду:

а) вислуховуємо серцебиття плоду через кожні 15-20 хвилин, а після

відходження навколоплідних вод - через 5-10 хвилин. Прискорення серцебиття

до 160 ударів за хвилину і більше і зниження до 110 ударів і менше свідчить

про гіпоксію плоду,

4. Слідкувати за просування передлежачої частини (великим сегментом

голівка не повинна знаходитись в одній площині більше двох годин; при не

виконанні цієї умови на голівці плоду утворюються пролежні).

5. Слідкуємо за своєчасним злиттям навколоплідних вод, тому що при

своєчасному їх відходженні незабаром виникають виганяючі перейми та потуги.

6. Стежити за функцією сечового міхура та кишок:

а) при надходженні в пологовий будинок породіллі ставлять очисну

клізму, яку повторюють через 12 годин;

б) жінка повинна мочитись самостійно через кожні 2-3 години. Якщо

породілля самостійно спорожнити сечовий міхур не може, то застосовують

катетеризацію.

7. Слідкуємо за харчуванням породіллі. Призначаємо їжу, що легко

засвоюється, невеликими порціями.

8. Проводимо знечулення пологів.

Показникі до піхвового дослідження.

1. Піхвове дослідження проводиться при прибутті у пологовий будинок;

2. Після відходження навколоплідних вод. При подальшому перебігові

пологів піхвове дослідження проводять за показаннями:

а) затяжний період вигнання;

б)неясне положення і передлежання плоду;

в) кровотеча з родових шляхів;

г) гіпоксія плоду.

Щоденник 1 періоду пологів

|08.10.98 |Загальний стан задовільний, породілля |Рекомендовано глибоко|

|р. 23:00 |веде себе спокійно, шкіра розового |та ритмічно дихати, |

|АT |кольору, перейми середньої інтенсивності,|під час переїм |

|Dex 120/80|тривають 25 - 30 сек., з інтервалом у 5 |слідкувати за тим, |

|sin 120/80|-7 хв., навколоплідні води не підтікають.|щоб сечовипускання |

| |Серцебиття плоду 136 уд./хв., тони |були кожні 2 години |

|Ps 86 |звучні, ритмічні. Голівка плоду | |

|уд./хв. |знаходиться малим сегментом у плоскості | |

| |входу у малий таз. Зрачок звичайних | |

| |розмірів. | |

|09.10.98 |Загальний стан задовільний, але породілля|Проведена |

|р. |веде себе безпокійно, перейми болісні, |психопро-філактична |

|01:00 |тривають 45-50 сек., з інтервалом 4 - 5 |бесіда, у якій було |

|АT |хв., зіниці розширені, шкіра рожевого |роз’яснено, як вірно |

|Dex 120/80|кольору, серцебиття плоду 140 уд./хв., |дихати, навчено |

|sin 125/80|тони звучні, ритмічні. Голівка плоду |методам |

| |знаходиться великим сегментом у плоскості|самознечулення. |

|Ps 90 |входу у малий таз. |Доступно роз’яснено |

|уд./хв | |про механізм пологів.|

| | |Призначено провести |

| | |знечулення: Sol. |

| | |No-spani 2% 4 ml, |

| | |Sol. Аnalgini 50% 2 |

| | |ml. Ввести |

| | |внутрішньо- м’язево. |

|09.10.98 |Загальний стан задовільний, породілля |Проводити |

|р. 02:00 |дотримується рекомендацій, болісність |самознечулення та |

|АТ |зменшилась, зіниці звузились, шкіра |рахувати перейми. |

|dех 120/80|рожевого кольору. Перейми тривають 50 |Рекомендовано легкий |

|sіn 120/80|сек., з інтервалом 4 - 5 хв., інтенсивні.|обід. Виміряти |

| |Серцебиття плоду 138 уд./хв., тони |температуру тіла |

|Ps 84 |ритмічні, звучні, навколоплідні води не | |

|уд./хв |підтікають. Голівка плоду знаходиться | |

| |великим сегментом у плоскості входу у | |

| |малий таз. | |

|09.10.98 |Загальний стан задовільний, породілля |Проведення піхвового |

|р. 02:45 |веде себе спокійно, шкіра рожевого |дослідження. |

|АТ |кольору, температура тіла 36,7Сє. Зіниці | |

|dех 130/65|звичайного розміру, перейми інтенсивні, | |

|sin 135/85|помірно болісні, тривають 85-90 с., з | |

| |інтервалом 2-3 хв. Голівка плоду великим | |

|Рs 90 |сегментом у плоскості широкої частини | |

|уд./хв. |малого тазу. Серцебиття плоду 142 | |

| |уд./хв., тони звучні, ритмічні. Відбувся | |

| |розрив плодного міхура і відходження | |

| |навколоплідних вод. | |

Піхвове дослідження. 09.10.98 р. 2:45.

Огляд піхвової частини матки і слизової оболонки піхви у дзеркалах.

Складчатість слизової оболонки помірно розвинута. Шийка матки центрована,

циліндричної форми, згладжена, повне відкриття (10 см).

Піхва жінки, що не народжувала. Складчатість слизової оболонки помірно

розвинута. Шийка матки центрована, циліндричної форми, згладжена, повне

відкриття (10 см), плідний міхур відсутній, великий сегмент голівки плоду

знаходиться у плоскості широкої частини малого тазу, стрілоподібний шов у

правому косому розмірі, ближче до прямого розміру площини вузької частини

малого тазу. Нижній полюс голівки плоду на рівні L. interspinalis. Лонне

зчленування не пальпується. Крижова западина виконана голівкою на 2/3 її

розміру. До і після дослідження піхва санована розчином фураціліну 1:5000.

Акушерський діагноз.

Перша вагітність 39 тижнів, мається один живий плід, в головному

передлежанні, повздовжнє положення, перша позиція, передній вид, злиття

навколоплідних вод. Кінець першого періоду.

Заключення.

Почався 2 період пологів. Пологи закінчити консервативно (Рег vias

naturalis). Слідкувати за внутрішньоутробним станом плоду і активністю

пологової діяльності

Другій період пологів.

Теоретична частина

Поступальні рухи плоду відбуваються по осі тазу, тобто по зігнутій

лінії, яка сполучає центри всіх прямих розмірів тазу. Вісь тазу вигинається

відповідно до увігнутої форми передньої поверхні крижів, у виході з тазу

вона спрямовустся наперед, в бік симфізу.

Стінки тазу нерівні: симфіз значно коротший від крижів. Форма малого

тазу в різних площинах неоднакова: вихід тазу має поперечно витягнуту

форму, порожнина - круглу, вихід - вигляд овалу, витягнутого в передньо-

задньому напрямку. Головка плоду має також неоднакові розміри в різних

площинах.

У зв’язку з зазначеними особливостями форми тазу і голівки, вона не

може пройти через родові шляхи по прямій лінії, не роблячи поворотів.

Одночасно з поступальними рухами по осі тазу плід, особливо його голівка,

робить ряд рухів. Голівка плоду робить додаткові до поступальних рухів

повороти навколо повздовжньої осі і обертання навколо поперечної осі -

згинання і розгинання.

Сукупність рухів, які робить плід при проходженні через малий таз і

м’які тканини родових шляхів, називають біомеханізмом пологів.

До вчення про біомеханізм пологів великий внесок зробив

А.Я.Красовський.

Найбільш типовим, нормальним є біомеханізм пологів при передньому виді

потиличного передлежання, яке буває в 95% усіх пологів.

Біомеханізм пологів при передньому виді потилочного передлежання.

Розрізняють чотири моменти біомеханізму пологів.

Перший момент - згинання голівки (flехіо саріtіs). Голівка робить

поворот навколо поперечної осі.

У періоді розкриття голівка вставляється ( або притискується) у вхід

малого тазу, стріловидний шов розміщений у поперечному або в трохи косому

розмірі тазу.

У періоді зігнання тиск матки передається згори на хребет плоду і з

нього на голівку. Хребет з’єднується з голівкою не в центрі, а ближче до

потилиці: у зв’язну з цим, утворюється ніби двоплечий важіль, на короткому

кінці якого розміщена потилиця, на довгому - лоб. Сила внутрішньоматкового

і внугрішньочеревного тиску передається через хребет насамперед на ділянку

потилиці (коротке плече важеля). Потилиця опускається, підборіддя

наближається до грудної клітини, мале тім’ячко розміщується нижче великого.

Згодом ділянка малого тім’ячка весь час просуваетья по провідній осі

тазу і першою показується з соромітної щілини. Мале тім’ячко при передньому

виді потиличного передлежання є провідною (ведучою) точкою.

Провідною називають ту точку, яка першою опускається у вхід тазу, йде

попереду під час внутрішнього повороту і першою показується з соромітної

щілини.

В результаті зігнання голівка входить у таз найменшим розміром, а саме

малим косим (9,5 см) замість прямого розміру (12 см), яким вона була

встановлена раніше. Цим зменшеним обводом голівка проходить через усі

площини тазу і соромітну щілину.

Другий момент - внутрішній поворот голівки (rotatio capitis interna).

Голівка робить поступальний рух вперед (опускається) і одночасно

повертається навколо поздовжньої осі. При цьому потилиця (і мале тім’ячко)

повертається наперед, а лоб (і велике тім’ячко) - назад. Стріловидний шов,

що був розміщений у поперечному (або трохи косому) розмірі входу в таз,

поступово змінює положення. Коли голівка опускається в порожнину тазу,

стріловидний шов переходитьу косий розмір: при першій позиції в правий

косий, при другій - в лівий. У виході тазу стріловидний шов встановлюється

в прямому розмірі його. Встановленням стріловидного шву в прямому розмірі

виходу тазу внутрішній поворот голівки закінчується; при цьому опущене мале

тім’ячко обернене прямо до симфізу.

Голівка при просуванні через порожнину тазу (від входу до виходу)

звичайно обертається по дузі в 90°. Якщо потилиця до внутрішнього повороту

була злегка обернена наперед, то голівка повертається на 45°, якщо потилиця

була обернена трохи назад - на 135°.

Таким чином, при внутрішньому повороті голівки стріловидний шов з

поперечного розміру входу проходить у косий (у порожнині), а з косого - в

прямий розмір виходу з тазу.

Внутрішний поворот голівки пояснюється різними причинами.

Найпоширенішою є теорія пристосування голівки, що пристосовується до

розмірів тазу: головка своїм найменшим обводом (обвід по малому косому

розміру) проходить через найбільші розміри тазу. У вході найбільший розмір

поперечний, у порожнині - косий, у виході - прямий; відповідно відбуваються

обертання голівки з поперечного розміру в косий і далі в прямий.

В.В.Сутугін вважав, що голівка обертається в зв’язку з поворотом плечиків.

П.А.Бєлошапко і І.І.Яковлєв пов’язують її обертання із скороченням м’язів

тазового дна.

Третій момент - розгинання голівки (extensio capitis). Коли дуже

зігнута голівка досягає виходу тазу, вона натрапляє на опір м’язів тазового

дна.

Скорочення матки і черевного пресу зганяють плід у напрямку до верхівки

крижів і куприка. М’язи тазового дна чинять опір в просуванні голівки в

даному напрямку і сприяють відхиленню її наперед, до соромітної щілини.

Під впливом цих двох сил голівка, що народжується, розинається.

Розгинання відбувається після того, як ділянка підпотиличної ямки підійде

під лонну дугу. Навколо цієї точки опори голівка розгинається; при

розгинанні прорізуються лоб, личико і підборіддя, тобто народжується вся

голівка. Голівка розгинається під час її врізування і прорізування. При

передньому виді потиличного передлежання голівка прорізується через вульву

площиною, яка проходить через малий косий розмір.

Точку опори, навколо якої при прорізуванні обертається голівка,

називають точкою фіксації, або гіпомохліоном. При передньому виді

потиличного поредлежання точкою фіксації є ділянка підпотиличної ямки.

Четвертий момент - зовнішній поворот голівки та внутрішній поворот

плечиків (rotatio capitis externa at rotatio brachialis interna). Голівка

після народження повертається личком до правого або лівого стегна (в

залежності від позиції). Зовнішній поворот голівки залежить від

внутрішнього повороту плечиків. Плечики вступають у таз у поперечному або

трохи в косому розмірі; в порожнині тазу починається поворот плечиків, і

вони переходять у косий розмір. На дні тазу внутрішній поворот плечиків

закінчується поперечним розміром, вони встановлюються в прямому розмірі

виходу тазу (одне плечико - до симфізу, друге - до крижів). Поворот

плечиків передається голівці; коли плечики встановлюються у прямому розмірі

виходу тазу, личико повертається до стегна матері.

Завдання акушера по веденню другого періоду пологів.

Стежити за зливом навколоплідних вод ( в нормі навколоплідні води мають

зливатися в кінці першого періоду, при повному або майже повному розкритті

шийки матки).

Слідкувати за загальним станом породіллі:

а) колір шкіри та слизових оболонок;

б) справляємось про самопочуття;

в) вимірюємо артеріальний тиск і пульс.

Стежимо за серцебиттям плоду після кожної потуги, вислуховуємо

звучність, частоту і ритм серцевих скорочень.

Слідкуємо за пересуванням передлежачої частини плоду по родовому каналу

(голівка плоду великим сегментом не повинна знаходитись в одній площині

більше 2-х годин).

Стежимо за станем пологових шляхів:

а) звертаємо увагу на форму матки (в нормі - овальна);

б) звертаємо увагу на стан зовнішніх статевих шляхів і піхви (при

ущемленні м’яких тканин голівкою плоду та кістками тазу - виникає набряк).

Слідкуємо за характером виділень із статевих шляхів (в нормі виділення

слизові. Наявність кров’янистих виділень, виділень з неприємним запахом та

домішками гною, та виділень навколоплідних вод з домішками меконію вказує

на патологічний характер пологів).

Слідкуємо за характером пологової діяльності, регулюємо потугову

діяльність. Стежимо, щоб не було псевдоперейм, які мимоволі виснажують

породіллю.

Захист промежини.

Акушерське сприяння в II періоді пологів включає в себе ряд послідовних

міроприємств і маніпуляцій, які проводить акушер в кінці II періоду

пологів, якими він наслідує фізіологічність пологів і запобігає травматизму

матері. Одним з прийомів акушерського сприяння є захист промежини. Суть

цього прийому полягає в тому, щоб запобігати занадто стрімкому переміщенню

голівки по родовим шляхам і по можливості, щоб голівка прорізувалась своїм

найменьшим розміром (тобто при максимальному згинанні - малий косий

розмір). Захист промежини заключасться в зменшенні сили, з якою голівка

плоду давить на промежину і в регуляції правильного проходу голівки через

статеву щілину.

Захист промежини починається з моменту прорізування голівки. Для того,

щоб запобігти передчасному розгинанню голівки, акушер стає справа від

породіллі і кладе долоню лівої руки на лонне зчленення так, щоб долонні

поверхні щільно зімкнених між собою чотирьох пальців розміщувались плашмя

на голівці, і, по можливості, покривали всю голівку. Таким чином ми

запобігаємо передчасному розгинанню голівки та надмірно швидкому її

проходженню по родовим шляхам. При цьому натискувати треба всією долонною

поверхнею пальців, тоді як натискування тільки кінчиками пальців може

призвести до травмування голівки.

Другий момент - виведення голівки із статевої щілини поза потугами.

Суть цього моменту - у найбільш обережному виведенні голівки із статевої

щілини. Здійснюється це за допомогою розтягування великим і вказіним

пальцем бульбарного кільця над голівкою, як тільки закінчилася потуга.

Третій момент - зменшення напруги промежини. Мета - зробити промежину

більш податливою до голівки за рахунок тканин, “позичених” із сусідніх

ділянок, тобто зсув бокових тканин по можливості назад, в бік промежини.

Четвертий момент - регулювання потуг під час вставляння голівки

тім’яними буграми. В цей час небезпека розриву промежини і надмірного

здавлення досягає свого максимума. Перед акушером в цей момент стоїть

завдання вміло регулювати потуги. Коли голівка зупинилась тім’яними буграми

в статевій щілині, а підпотилична ямка - під лонним зчлененням, породіллі

пропонують глибоко і часто дихати відкритим ротом. Тоді обома руками

затримують просування голівки, поки потуга значно не послабшає. Права рука

акушера здавлює поза потугою промежину над лицем плоду так, що вона

зісковзує з лиця, ліва рука в цей час повільно припіднімає голівку плоду

вверх і розгинає її.

П’ятий момент - звільнення плечового поясу і народження тулуба плоду.

Після народження голівки породіллі пропонують тужитися. Голівку захватують

обома руками так, щоб долоні обох рук плашмя прилягали до правої та лівої

скронево-щічної ділянок плоду. При цьому голівку плоду підтягують вниз до

тих пір, пори плечико не підійде під лонне зчленення. Потім лівою рукою

захватують голівку (долоня знаходиться на нижній щоці плоду), припіднімаючи

цією рукою голівку вверх, а правою ісуваючи промежину з заднього плечика.

Останнє обережно виводять, щоб не порушити цілісність ключиць і промежини

породіллі. Коли плечовий пояс звільнений, в підпахвові області плоду

вводять спинки вказівних пальців рук і тулуб припіднімають вверх. Це сприяє

швидкому і бережному його народженню.

В тих випадках, коли розрив промежини здається неминучим, проводять її

розсічення - перинеотомію, з послідуючим зашиванням після народження дитини

План ведення пологів.

1. В данній акушерській ситуації виявлено, що вагітність протікала

фізіологічно, ускладнень не було. При обстежені - пологова діяльність

активна, розміри тазу матері і голівки плоду відповідають, таким чином,

пологи вести консервативно через природні шляхи.

2. В пологах слідкувати за динамікою пологової діяльності,

внутрішньоутробним станом плоду, за просуванням передлежачої голівки.

3. Проводити знечулення пологів у I періоді відповідно перебігу,

провести бесіду про фізіологію пологів і призначити спазмолітики.

4. При ведені III періоду пологів слідкувати за ознаками відшаровування

плаценти, та ознаками кровотечі; при необхідності ввести утеротонічні

засоби для профілактики маткової кровотечі.

Первинна обробка новонародженного.

Дитину, що народилась, обтирають стерильною марлею. Кусочком стерильної

вати очищають від слизу ніс і рот дитини, кладуть її між зігнутими і

розведеними ногами матері на підігріту стерильну пелюшку. Пуповина не

повинна бути натягнутою. Акушерка оглядає дитину і стежить за її

поведінкою. Доношена здорова дитина відразу після народження починає

дихати, голосно кричати, активно рухати кінцівками, нерідко незабаром

мочиться.

Поклавши дитину, акушерка знову миє руки, витирає їх спиртом і

приступає до обробки новонародженого.

Профілактику офтальмобленореї проводять обов’язково, бо не виключена

можливість інфікування очей новонароджених при проходженні його через

пологові шляхи. Зараження очей гонококами приводить до тяжких наслідків,

включаючи сліпоту. Профілактику проводять 30% розчином альбуциду, який

закапують у кон’юнктивальний мішок і соромітну щілину у дівчат.

Перев’язують пуповину після припинення пульсацпїї судин, що відбуваєтья

звичайно за 2-3 хвилини після народження плоду. Протягом кількох хвилин

пульсації пуповини у судинну систему плоду з плаценти надходить 60-100 мл

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5