История родов

крові. Після припинення пульсації пуповину перерізають в умовах суворої

асептики.

Пуповину вититрають стерильною ватною кулькою, просоченою спиртом, і

захоплюють двома затискачами Кохера. Один затискач накладають на віддалі 8

- 10 см від пупкового кільця, другий - на 2 см вище. Пуповину між ними

перерізають тупокінцевими ножицями. Щоб не охолоджувати дитину, обробку

дитячого кінця пуповини проводять на зігрітому сповивальному столику,

накритому стерильною пелюшкою,

Дитячий кінець пуповини знову витирають спиртом і перев’язують

стерильною шовковою ниткою на віддалі 1,5-2 см від пупкового кільця. Кінці

лігатури один раз зав’язують на одному боці пупкового канатику, другий раз

- на протилежному боці. Другий вузол зав’язують петлею, яку можна

розпустити, щоб перетягнути пуповину тугіше, якщо вона всихає, або

послабляється перший вузол. Після цього відтинають кінець пуповинного

залишку на відстані 2-3 см вище місця перев’язування, поверхню розрізу

змащують 10% розчином йоду. Пуповинний залишок загортають сухою стерильною

марлевою серветкою, кінці якої зав’язують біля пупкового кільця, пуповинний

залишок, загорнутий у серветку, можна прибинтувати до животу стерильним

марлевим бинтом.

Сироподібне мастило з шкіри плоду не знімають, тільки з місць великого

скупчення (пахові ділянки, пахвинні складки) надлишок мастила знімають

стерильною ватою, просоченою стерильним вазеліновим мастилом, або риб’ячим

жиром.

Закінчивши туалет, новонародженого зважують, вимірюють його зріст - від

маківки до п’ят, розміри голівки та плечиків, на руки надягають браслети з

білої стерильної клейонки. На браслетах попереду чорнилом записують

прізвище, ім’я та по батькові матері, номер історії пологів, стать дитини,

масу, зріст, дату народження. Потім на дитину надягають стерильну теплу

сорочечку, загортають у стерильну пелюшку та ковдру і залишають на

обігрівальному сповивальному столику 2 години. Через 2 години дитину

відправляють у палату новонароджених.

Ознаки зрілості плоду.

Довжина тіла 47 - 55 см, середнє – 50 - 52 см..

Маса 2500 - 4000 г. і більше, середнє - 3200 - 3500 г.

Груди опуклі.

Пупкове кільце розташоване посередині між мечеподібним відростком і

лонним зчленуванням.

Шкіра блідо-рожева, добре розвинена підшкірно-жирова клітковина.

Пушок тільки на плечах і верхній частині спини.

Волосся можуть бути більше 2 см.

Ногті заходять за краї ногтьових фаланг.

Вушні та носові хрящі пружні.

У хлопчиків яєчка знаходяться в порожнині мошонки, у дівчат - клітор і

малі соромітні губи прикриті великими.

Активно рухається, кричить.

Очі відкриті.

Добре смокче грудь.

Діти, які народились у період від 38 до 42 тижнів - доношені.

Клінічна оцінка стану новонародженног за шкалою Апгар.

| |Оцінка, бали. |

|Ознака |0 |1 |2 |

| | | |140 /хв. |

Стан новонародженого оцінюють за шкалою Апгар, яка включає 5 клінічних

ознак, згідно з трьохбальною системою. Стан дитини, яка народилась,

вважають задовільним, якщо сумарна оцінка становить 8 - 10 балів. Сумарна

оцінка усіх ознак дає змогу виділити 3 групи дітей:

1. З легкою асфіксією (6-7 балів)

2. З асфіксією середньої тяжкості (4-5 балів)

3. З тяжкою асфіксією (1-3) бала.

Щоденник II періоду пологів

|09.10.98 |Потуги по 1-й хв. через кожні 3 хвилини, |Роз’яснено, як|

|р. |інтенсивні помірно болісні. Загальний стан |потрібно пово |

|03:00 |задовільний. Під час потуги обличчя породіллі |дитись під час|

|АТ |червоніє, збільшується артеріальний тиск та |потуг. |

|dех 135/85|пульс, поза потугою породілля відпочиває, | |

| |намагаючись повністю розслабитись. Голівка | |

|sin 135/85|плоду знаходиться великим сегментом у площині | |

| |вузької частини малого тазу. Серцебиття плоду | |

|Рs 90 |142 уд./хв., тони звучні, ритмічні | |

|уд./хв. | | |

|09.10.98 |Потуги по 1-й хв. через кожні 3 хв., |Перевести до |

|р. |інтенсивні, помірно болісні. Загальний стан |пологового |

|03:10 |задовільний. Голівка плоду знаходиться на |залу. |

|АТ |тазовому дні. Признаки Гентера та Піскачика | |

|dех 135/85|позитивні. Серцебиття плоду138 уд./хв., тони | |

| |звучні, ритмічні. | |

|sin 130/80| | |

| | | |

|Рs 88 | | |

|уд./хв. | | |

|09.10.98 |Народилась одна жива дитина жіночої статі, вага|Катетерізація |

|р. |3400 г., зріст 54 см, окружність голівки 36 см,|сечового |

|03:20 |окружність грудей 35 см, оцінка по АПГАР на 1-й|міхура. |

|АТ |хв. 8 балів (22121), на 5-й хв. - 10 балів | |

|dех 135/85|(22222). Проведена первинна обробка | |

| |новонародженного: | |

|sin 135/85|1.Відсмоктано слиз стерильним балончиком із | |

| |носу і роту. | |

|Ps 90 |2.Обробка пуповини I-а обробка пуповини: | |

|уд./хв. |акушерка миє руки, надягає стерильні перчатки. | |

| |Після того, як зникла пульсація пуповини на 10 | |

| |см від краю пупочного кільця накладають один | |

| |зажим і на 2 см назовні другий зажим. Ділянку | |

| |пуповини між зажимами обробляють 5% спиртовим | |

| |розчином йоду та пересікають. II-а обробка | |

| |пуповини: акушерка знову миє руки, кінчик | |

| |пуповини обробляє йодом, на 2 см нижче накладає| |

| |лігатуру, затягує її. На кінець пуповини | |

| |накладає стерильну серветку. Профілактика | |

| |гонобленореї 30% розчином натрієвої солі | |

| |альбуциду. Сеча, яку випустили катетером, | |

| |світла. | |

Третій період пологів.

Теоретична частина.

Після народження плоду починається третій період пологів - послідовий.

У цей період плацента й оболонки відокремлюються від стінок матки із

пологових шляхів зганяється послід, який відшарувався.

У третьому періоді відбувається:

1. При послідових переймах скорочується вся мускулатура матки,

включаючи ділянку прикріплення плаценти (цю ділянку називають плацентарною

площадкою). Плацента не має здатності до скорочення, тому відбувається

зміщення її від місця прикріплення, яке звужується. З кожними переймами

плацентарна площадка зменшується, плацента утворює складки, які випинаються

в порожнину матки, і, нарешті, відшаровується від стінки матки.

Порушення зв’язку між плацентою і стінками матки супроводиться розривом

матково-плацентарних судин у відокремленій ділянці плаценти. Кров, яка

вилилася із судин, скупчується між плацентою та стінкою матки і сприяє

подальшому відокремленню матки від місця прикріплення.

2. Послідовий період характеризується виділенням крові з матково-

плацентарних судин, які порушуються при відшаруванні плаценти. При

нормальному перебігу послідового періоду крововтрата досягає 150-300 мл, у

середньому 250 мл. Ця крововтрата є фізіологічною, вона не впливає

негативно на організм жінки. Після зігнання посліду матка набуває стану

тривалого скорочення. М’язові волокна та пучки, що скоротилися, стискують

просвіт зіяючих судин, у зв’язку з чим кровотеча припиняється. Після

зігнання посліду роди закінчуються і починається післяпологовий період.

3.Плацента відокремлюється від стінки матки двома способами: з центру

або з краю її.

При першому способі (спосіб Шульца) спочатку відшаровується центральна

частина плаценти. Між відокремленою ділянкою плаценти і стінкою матки

утворюється скупчення крові - ретроплацентарна гематома. Зростаюча гематома

сприяє подальшому відшаруванню плаценти і випинанню її в порожнину матки.

Плацента, яка остаточно відокремилась, народжується з порожнини матки і

тягне за собою оболонки. Плацента виходить з статевих шляхів плодовою

поверхнею назовні: оболонки - навиворіт (водна оболонка міститься зовні,

децидуальна - зсередини). Вивернуті оболонки розміщуються з боку

материнської поверхні плаценти.

При другому способі (спосіб Дункана) відокремлення починається з

периферії плаценти, звичайно з нижнього краю. Кров з порушених судин не

утворює гематоми, вона стікає вниз між стінкою матки та оболонками. З

кожними переймами відшаровуютьоя все нові ділянки плаценти. Після повного

відокремлення плацента ковзає вниз і тягне за собою оболонки, які також

відокремлюються від матки. Плацента виходить з статевих шляхів нижнім краєм

уперед. Розміщення оболонок зберігається у такому ж вигляді, в якому вони

були в матці. Другий спосіб відокремлення плаценти зустрічається рідше, ніж

перший.

Ознаки відшарування плаценти.

Зміна форми і висоти стояння матки (ознаки Шредера). Безпосередньо

після народження плоду форма матки округла, дно - на рівні пупка. Після

відокремлення плаценти матка сплощується, стає вужчою; дно її піднімається

вище пупка, матка нерідко відхиляється праворуч.

Здовження зовнішнього відрізка пуповини (ознака Альфельда). Відшарована

плацента опускається а нижній сегмент або в піхву. У зв’язку з цим,

лігатура, накладена на пуповину, опускається на 10-12 см.

Поява випинання над симфізом. Коли відокремлена плацента опускається в

тонкостінний нижній сегмент матки, передня стінка цього сегмента разом з

черевною стінкою трохи піднімається і утворюється випинання над симфізом.

Ознака Кюстнера-Чукалова. Якщо натиснути ребром кисті на надлобкову

ділянку, при плаценті, яка не відокремилася, пуповина не втягується.

Ознака Мікулича – відокремлена плацента опускається в піхву і

з’являється позив на перейму.

Про відокремлення плаценти звичайно роблять висновок не за однією, а за

сукупністю ознак.

Способи відшарування плаценти.

Спосіб Абуладзе.

Після спорожнення, сечового міхура роблять обережний масаж матки, щоб

вона скоротилася. Потім обома руками беруть черевну стінку в повздовжню

складку і пропонують породіллі потужитись. Відокремлений послід звичайно

народжується легко.

Спосіб Гентера.

Сечовий міхур спорожнюють, дно матки приводять до серединної лінії.

Акушерка стає збоку від породіллі, обличчям до її ніг, кисті рук, стиснуті

в кулак, кладе тильною поверхнею основних фаланг на дно матки (в ділянці

трубних рогів) і поступово натискує в напрямку донизу і досередини;

породілля при цьому не повинна тужитися.

Спосіб Креде-Лазаревича.

Цей спосіб менш бережний, ніж способи Абуладзе і Гентера, тому до нього

вдаються після безуспішного застосування одного з описаних вище методів.

Техніка цього методу така: а) спорожнюють сечовий міхур; б) приводять дно

матки у серединне положення; в) легким массажем намагаються викликати

скорочення матки; г) стають ліворуч від породіллі (обличчям до її ніг), дно

матки обхоплюють правою рукою так, щоб великий палець був на передній

стінці матки, долоня - на дні. а чотири пальці - на задній поверхні матки;

д) проводять вижимання посліду: стискають матку у передньозадньому розмірі

і одночасно натискують на її дно, в напрямку вниз і вперед вздовж осі тазу.

Відокремлений послід при цьому легко виходить назовні.

Звичайно послід (плацента і оболонка) народжується відразу повністю;

іноді після народження плаценти виявляється, що оболонки, з’єднані з

дитячим місцем, затримуються у матці. В таких випадках плаценту, що

народилася, беруть у долоні обох рук і повільно обертають у одному

напрямку. При цьому оболонки скручуються, що сприяє поступовому

відшаруванню їх від стінок матки і виведенню назовні без обриву.

Є другий способ виділення оболонок (Гентера). Після народження плаценти

породіллі пропонують спертися на стопи і підняти таз; при цьому плацента

звисає вниз і своєю массою сприяє відшаруванню оболонок,

Завдання акушера у третьому періоді пологів.

1. Випустити сечу з сечового міхура відразу після народження дитини.

2. Слідкувати за крововтратою.

3. Слідкувати за ознаками відшарування плаценти.

4. Слідкувати за загальним станом жінки (ознаками кровотечі).

Поняття про акушерську крововтрату.

У третій період пологів відбувається відділення плаценти і виділення

посліду. Відшарування плаценти завжди супроводжується або зовнішньою

кровотечею, або утворенням ретроплацентарної гематоми. Вважається, що

кровотеча до 250 мл. у третьому періоді є фізіологічна, від 250 до 400 мл.

- гранична, понад 400 мл. - патологічна. Крововтрату до 0.5% від маси тіла

вагітної вважають фізіологічною.

Заходи, які направлені на профілактику маткової кровотечі у III періоді

пологів.

1. Катетерізація сечового міхура.

2. Недопускати масажування матки.

3. Вводити утеротонічні препарати.

4. Виявлення групи ризику по кровотечі у третьому періоді, у цьому

випадку пологи ведуть “з іглою у вені”, та заздалегідь заготовленною

кров’ю.

5.Холод на низ черева.

Огляд плаценти.

Послід, що народився, старанно оглядають, щоб переконатися в цілості

плаценти і оболонок.

Плаценту розкладають на маленькому підносі або на долонях материнською

поверхнею вгору і уважно оглядають усю плаценту, одну частинку за одною.

Треба дуже старанно оглянути краї плаценти; краї цілої плаценти маленькі і

не мають обірваних судин, що відходять від них. Після огляду плаценти

переходять до огляду оболонок. Для цього перевертають плаценту материнською

стороною вниз. Краї розриву оболонок беруть пальцями і розправляють

оболонки, намагаючись відновити яйцеву камеру, в якій містився плід разом з

водами. При цьому звертають увагу на цілість водної та ворсистої оболонок і

з’ясовують, чи немає між оболонками обірваних судин, які відходять від краю

плаценти. Наявність таких судин свідчить про те, що була додаткова частинка

плаценти, яка залишилась в порожнині матки. При огляді оболонок з’ясовують

місце розриву її, що дає можливість до певної міри зробити висновок про

місце прикріплення плаценти до стінки матки. Чим ближче від краю плаценти є

місце розриву оболонки під час пологів, тим нижче була прикріплена плацента

до стінки матки.

Встановлення цілості плаценти має дуже важливе значення. Затримка у

матці частинок плаценти є грізним ускладненням пологів. Наслідком такого

ускладнення буває кровотеча, яка настає незебаром після народження посліду

або в пізніші строки післяродового періоду. Кровотеча може бути дуже

сильною, загрозливою для життя породіллі.

Частинки плаценти, що затрималися, сприяють також розвиткові септичних

післяпологових захворювань.

Тому частинки плаценти, що затрималися в матці, видавлюють рукою

безпосередньо після встановлення дефекту в плаценті. Частинки оболонок, що

затрималися, не потребують внутрішньоматкового втручання, вони виходять

разом з виділеннями.

Щоденник III періоду пологів.

|09.10.98 |Загальний стан задовільний. Матка має форму|Для профілактики |

|р. |піскового годинника, її дно відхілено |маткової кровотечі|

|03:30 |вправо і досягає правої реберної дугі. |ввести: |

|АТ |Ознака Кюснера-Чукалова при натискуванні |Sol. |

|dex 130/80|над лонним зчленуванням пуповина не |Methylergometrini |

| |втягується, що вказує на відшарування |0,02% 1 мл, Sol. |

|sin 130/80|плаценти. Загальна крововтрата на цей час –|Glucosi 40% 10 мл,|

| |200 мл. |внутрішньовенно, |

|Ps 85 | |повільно. |

|уд./хв. | | |

|09.10.98 |Загальний стан задовільний. Відбулось |Лід на низ живота.|

|р. 03:35 |виділення посліду. При огляді посліду | |

|АТ |(материнською поверхнею догори) плацента | |

|Dех130/80 |ціла, края плаценти гладкі, не мають | |

|sіn 130/80|обірваних судин, що відходять від них, | |

| |оболонки цілі. Загальна крововтрата 250 мл.| |

|Ps 85 | | |

|уд./хв. | | |

|09.10.98 |Огляд статевих шляхів у дзеркалах: шийка |На протязі 2 годин|

|р. 03:40 |матки та піхва цілі, розривів немає. До і |породілля повинна |

|АТ |після огляду піхва санована розчином |знаходитись під |

|Dех130/80 |фурациліну 1:5000 |наглядом лікаря та|

|Sіn 130/80| |акушерки. |

| | | |

|Рs 85 | | |

|уд./хв. | | |

Резюме пологів.

Пологи строкові, фізіологічні, народилась 09.10.98 р. у 03:20, дівчина.

I період пологів почався 08.10.98 р. біля 21 години вдома, проявлявся

схваткоподібним болем внизу живота. З часом інтенсивність та тривалість

перейм збільшувалась (з 10 - 15 сек до 80 - 85 сек), а інтервал між ними

зменшувався (з 15хв до 2 - 3 хв). Поступила до пологового будинку у 22:05.

Тривалість першого періоду пологів - 5 годин 45 хвилин.

II період пологів - перейми по 1-й хв. через кожні 3 хв. Тривалість II

періоду 20 хв. 09.10.98 р. у 03:20 народилась одна жива дитина жіночої

статі, голівкою, вага 3400 г., зріст 54 см., окружність голівки 36 см.,

окружність грудей 35см., оцінка по Апгар на 1-й хв. 8 балів (2 2 1 2 1), на

5-й хв. – 10 балів (2 2 2 2 2).

III період пологів - тривалість 25 хв. Виділення посліду відбулось на

15 хвилині у 03:35, плацента та оболонки цілі. Загальна крововтрата під час

пологів 250 мл., розривів шийки матки та піхви немає.

Знечулення пологів.

1.Психопрофілактична бесіда.

2.Медікаментозне знечулення: у I періоді:

Sol. No-spani 2% 4 ml,

Sol. Аnalgini 50% 2 ml.

Введено внутрішньом’язево.

Для профілактики маткових кровотеч: у III періоді:

Sol. Methylergometrini 0,02% 1 мл,

Sol. Glucosi 40% 10 мл,

Введено внутрішньовенно, повільно.

VI. Післяпологовий період.

Зміни в організмі жінки після пологів.

З моменту народження посліду починається післяпологовий (пуерперальний)

період, тривалість якого становить приблизно 6 - 8 тижнів. Протягом цього

часу в організмі породіллі відбуваються дуже важливі фізіологічні процеси:

всі зміни, які виникають у зв’язку з вагітністю та пологами, зазнають

зворотного розвитку (інволюції). Такі зміни відбуваються у статевих

органах, ендокринній, нервовій, серцево-судинній та інших системах. Виняток

становлять молочні залози, функція яких досягає максимального розвитку саме

в післяпологовий період.

Темп інволюційних процесів максимально виражений в перші 8 – 12 днів.

Найближчі 2 год, після пологорозрішення, виділяють як ранній

післяпологовий період.

Найбільш значні зміни в післяпологовий період відмічаються у статевій

системі, особливо в матці. В перші години після пологів стінки матки

стовщуються, вона набуває кульоподібної форми, дно її розташовується на

рівні пупка, тобто в середньому на 15 сантиметрів вище лонного зчленування.

Поперечний розмір матки відразу після пологів становить 12-13 сантиметрів,

маса 1000 грамів.

Процес інволюції матки стрімкий. Внаслідок скорочень м’язів розміри її

зменшуються. Про ступінь скорочення матки можно робити висновок за рівнем

стояння її дна. Щодня цей рівень зменшується на 1.5-2 сантиметра.

Формування шийки і зіву відбувається внаслідок скорочення циркулярних

мязів, що оточують внутрішній отвір каналу шийки матки. На 10 добу після

пологів канал цілком відновлюється, але зовнішній зів закривається повністю

протягом третього тижня після пологів, набуваючи при цьому щілиноподібної

форми. Наприкінці 6-8 тижня після пологів величина матки відповідає її

величині до вагітності, а маса дорівнює 50-60 грамів. Після відокремлення

плаценти і народження посліду внутрішня поверхня матки - суцільна рана,

особливо в тій ділянці, де раніше прикріплялась плацента. В процесі

заживлення внутрішньої поверхні матки з’являються післяпологові виділення -

лохії. Їх характер протягом післяпологового періоду змінюється. В перші 3-4

доби вони кров’янисті, на 4-5 добу мають серозно-сукровичний характер, на

10 добу - світлі, рідкі. Поступово зменшується і кількість лохій.

На 6-7 добу післяпологового періоду зникає набряк зовнішніх статевих

органів, загоюються розриви, відновлюються тонус м’язів і фасції тазового

дна. У вихідне положення поступово повертаються маткові труби, яєчники,

зв’язковий апарат.

В яєчниках закінчується регрес жовтого тіла і починається дозрівання

фолікулів. У більшості матерів, які не годують груддю, на 6-8 тижні після

пологів настає менструація. В годувальниць менструації відсутні протягом

кількох місяців.

Перша менструація після пологів найчастіше відбувається без овуляції.

Надалі процес овуляції поновлюється, і менструації відновлюються повністю.

Рубці вагітних бліднішають і залишаються назавжди.

Молочні залози. Під час вагітності в молочних залозах відбуваються

зміни, які підготовлюють їх до секреції молока. Під час вагітності і

протягом перших днів після пологів з них виділяється молозиво. Воно містить

білки, солі, жири, ферменти, вуглеводи, антитіла, епітеліальні клітини

залоз, молозивні тільця, які є клітинами з жировими включеннями.

На 3-4 добу після пологів молочні залози набрякають і з’являється

молоко. Молоко містить приблизно 88% води, 1.5-2% білка, 3.5-4% жирів, 7%

вуглеводів. Процес набухання молочних залоз може супроводжуватись

підвищенням температури тіла, ознобом і болем у молочних залозах,

Протягом перших годин після пологів відзначають сонливість,

втомлюваність, що пов’язгіно з психоемоціональним фізичним навантаженням

під час пологів. Температура тіла у межах норми. Пульс задовільний, 70-74

за хвилину, частота дихання 14-16 за хвилину. Першої доби, після пологів,

підвищується діурез. При пониженні тонусу м’язів передньої черевної стінки,

набряку шийки сечового міхура при патологічному перебігу пологів, а також у

разі тривалого перебування у ліжку у породіль можливе затримання сечі.

Нерідко буває закреп внаслідок атонії кишківника.

Питання гігієни.

Велику увагу слід звертати на утримання в чистоті зовнішніх статевих

органів. Необхідно проводити ретельний туалет зовнішніх статевих органів.

Протягом перших трьох діб це роблять тричі на день, а далі - двічі. Для

туалету використовують слабкі дезинфікуючі розчини: калію перманганат

1:4000, фураціліну 1:5000, 0.25% розчин хлораміну. Перед початком туалету

породіллі пропонують помочитися і спорожнити кишківник.

Правила догляду за молочними залозами спрямовані на профілактику

маститів.

Породіллі перед годуванням двічі миють грудні залози теплою водою з

милом, осушують їх індівідуальними стерильними серветками. Спочатку

обмивають смочки, а потім з милом, а потім всю залозу, пахвову ямку. Після

кожного годування породілля зціджує молоко з тієї залози, до якої було

прикладено новонародженого.

Для профілактики і лікування тріщин смочків, використовують такі

дезинфікуючі засоби як: 0.5% спиртовий розчин нашатирного спирту, 0.5%

спиртовий розчин борної кислоти, 1% розчин брильянтового зеленого, 0.2%

розчин фураціліну, обліпихову олію, 2% танінову мазь. УФ-опромінення

сосків, місцеву дарсонвалізацію.

Після годування протягом 10-15 хвилин корисно приймати повітряні ванни.

Щоденник раннього післяпологового періоду.

|09.10.98 |Скарг немає, відчуває слабкість та сонливість. |Дозволено |

|р. 05:10 |Загальний стан задовільний, шкіра рожевого |перевести поро|

|АТ |кольору. Матка знаходиться на 2 см. нижче |діллю у |

|dех 120/80|пупка. Виділення з піхви помірно кров’янисті |післяпологове |

| |(lochia rubra). Серце: тони звучні та ритмічні.|відділення |

|sіn 120/80|Легені: везикулярне дихання. | |

| | | |

|Рs 70 | | |

|уд./хв. | | |

Призначення.

Режим - загальний.

Стіл N 15.

Аналізи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі. аналіз виділень

з піхви.

Медичні засоби не потрібні.

Туалет зовнішніх статевих органів розчином перманганату калія 1:10000 5

разів на добу.

Лікувальна фізкультура.

Щоденник пізднього післяпологового періоду.

|10.10.98 |Скарг немає. Загальний стан задовільний. Матка |Слідкувати за |

|р. АТ |на 15 см. вище лонного зчленування, шкіра |тим, щоб |

|dех 120/80|рожевого кольору, молочні залози помірно |сечовипускання|

|sin 120/80|збільшені, безболісні, секретують молозиво. |були |

| |Нирки працюють нормально, діурез трохи |регулярними 1 |

|Рs 76 |підвищенний. Органи шлунково-кишкового тракту |раз у 2 |

|уд./хв. |функціонують нормально, апетит нормальний, |години. |

|t |гемороїдальних вузлів немає, стул сформований, |Обробка та |

|У 36,6°С |регулярний.Серце: тони звучні та ритмічні, |масаж молочних|

|В Зб,7°С |шумів немає. Легені: ясне везикулярне дихання. |залоз перед |

| |Лохії кров’янисті, помірні (lochia rubra). |годуванням. |

|12.10.98 |Скарг немає. Загальний стан задовільний, шкіра |Проводити |

|р. АТ |рожевого кольору. Матка на 11 см вище лонного |профілактику |

|dех 120/80|зчленування. Молочні залози збільшені, |маститу, |

|sin 120/80|безболісні, секретують молоко. Нирки працюють |зцежувати |

| |задовільно, сечовипускання безболісне 5 - 6 |молоко. |

|Рs 76 |разів за добу. Органи шлунково-кишкового тракту| |

|уд./хв |функціонують нормально стул 1 раз на добу. | |

|t |Серце: тони звучні та ритмічні, шумів немає. | |

|У 36,6°С |Легені: ясне везикулярне дихання. Лохії серозні| |

|В 36,6°С |(lochia serosa). | |

|13.10.98 |Скарг немає. Загальний стан задовільний, шкіра |Проводити |

|р. АТ |рожевого кольору. Дно матки на 9 см. над лонним|профілактику |

|dех 120/80|зчленуванням. Молочні залози збільшені, |маститу, |

| |безболісні секретують молоко. Нирки працюють |зцежувати |

|sin 120/80|нормально, сечовипускання безболісне 5 - 6 |молоко |

| |разів за добу. Шлунково-кишковий тракт |Загальний |

|Рs 74 |функціонує нормально, стул 1 раз за добу. |аналіз крові, |

|уд./хв. |Серце: тони звучні та ритмічні, шумів немає. |аналіз |

|T |Легені: ясне везикулярне дихання. Лохії серозні|виділень з |

|У 36,5°С |(lochia serosa). |піхви. |

|В Зб,7°С | | |

Піхвове дослідження при виписці 13.10.98 р. 14:20.

Завнішні статеві органи розвинуті правильно, оволосіння за жіночим

типом. Огляд піхвової частини матки та слизової оболонки піхви у дзеркалах:

слизова оболонка піхви рожевого кольору. Складчастість виражена помірно,

шийка матки циліндричної форми, без видимих патологічних змін, зовнішні

вічко цервікального каналу щілеподібної форми.

При бімануальному дослідженні: піхва жінки, що народжувала: шийка матки

циліндричної форми, м’яко-еластичної консистенції, сформована, відхилена до

заду. Безболісна при зміщенні. Цервікальний канал пропускає пропускає один

палець. Матка в anteflexio збільшена до 8 – 10 тижнів вагітности,

еластична, рухома, безболісна при пальпації та зміщенні. Придатки з обох

сторін не пальпуються. Склепіння глибоке, параметрій не інфільтрований.

Лохії серозні, помірні. Піхва санована до і після дослідження р-ном

фурациліну 1:5000.

Діагноз: Післяпологовий період 4 доба.

Заключення: породіллю дозволено випустити додому під нагляд дільничого

лікаря жіночої консультації.

VII. Епікриз.

Пологи строкові, фізіологічні. Народилась 09.10.98 р. у 03:20,

дівчинка, голівкою.

Перший період почався вдома, 08.10.98 біля 21 години, коли з’явився

схваткоподібний біль внизу живота. З часом тривалість та інтенсивність

перейм збільшувалась, з 10-15 секунд до 80-85 секунд, а інтервал між ними

зменшувався від 15 хвилин до 2-3 хвилин. Поступила до пологового будинку у

22:05. При цьому відкриття шийки матки - 5 см, плідний міхур - цілий.

Навколоплідні води не підтікають. Тривалість першого періоду - 5 годин 45

хвилин.

Другий період почался у 03:00. Повне відкриття - 10 см. На висоті

однієї з перейм відбулось відходження навколоплідних вод. Потуги по 1

хвилині через кожні 3 хвилини. Тривалість другого періоду - 20 хвилин.

09.10.98 р. у 03:20 народилась одна жива дитина, жіночої статі, голівкою,

вага 3.400 г., зріст 54 см.

Третій період. Тривалість - 25 хвилин. Виділення посліду відбулось у

03:35. Плацента та оболонки цілі. Загальна крововтрата під час пологів

становить біля 250 мл. Розривів шийки матки та піхви немає.

Ранній післяпологовий період протікав нормально, у пізньому

післяпологовому періоді при динамічному обстеженні патологій не виявлено.

13.10.98 р. виписана додому. Рекомендовано на протязі 2-х тижнів

звернутися у жіночу консультацію до дільничого акушера-гінеколога.

Особливі стани новонароджених.

Фізіологічне зниження маси тіла.

У перші дні життя у новонароджених маса тіла знижується на 3 - 10%

порівняно з масою, що була під час народження. Завдяки доброму догляду та

раціональному вигодовуванню вдається запобігти значному зниженню маси тіла.

Найбільш корисним є раннє прикладання (через 2 години після народження)

дитини до грудей матері. Здорову доношену новонароджену дитину (яка не має

протипоказань за станом здоров’я матері і резус-несумісності) можна

прикладати до грудей відразу ж після народження і відшарування плаценти,

безпосередньо у пологовому залі.

Родова пухлина.

Вона виникає на передлежачій частині плоду, яка першою проходить через

пологові шляхи. Родова пухлина - це набряк тканин передлежачої частини,

вона зникає протягом 2-3 діб після народження. Іноді виникає

кефалогематома, яка є крововиливом під окістя однієї тім’яної кістки, рідше

- обох кісток. На відміну від родової пухлини, що має розпливчасті межі,

кефалогематома не переходить за лінії пограничних швів і тім’ячка.

Якщо родова пухлина велика, показаний холод (пузир зі льдом на відстані

20 см від голівки дитини) у перші дві години після пологів і

протигеморрагічна терапія (всередину по 5 мл 5% розчину калію хлориду 4

рази на добу і по 0,002 грами вікасолу двічі на день, протягом трьох діб).

Кефалогематома зникає повільніше, ніж родова пухлина, а іноді тримається

близько місяця. Лікування може бути консервативним або хірургічним (пункція

на третю - четверту добу життя дитини).

Фізіологічна жовтяниця.

На друту-третю добу після народження у більшості новонароджених

з’являється жовтушне забарвлення шкіри і склер. Фізіологічна жовтяниця

пояснюється функціональною незрілістю печінки новонародженого і триває 1-2

тижні. У недоношених дітей жовтуха розвивається значно частіше і триває

довше, ніж у доношених. При дуже вираженій жовтусі слід визначити, вміст

білірубіну (прямого і непрямого) в сироватці крові.

Для лікування внутрішньовенне вводять 20% розчин глюкози і плазми, а

також реополіглюкін (10 мл на 1 кг маси тіла). Крім того, призначають

фенобарбітал натрію 0,001 г на кг маси тіла на добу.

Статеві кризи новонародженних.

Можуть бути в дітей обох статей після народження, через зниження рівня

материнських гормонів. Найчастіша форма статевих кризів - набухання

молочних залоз протягом перших трьох - чотирьох діб життя, яке

супроводиться виділенням секрету, що нагадує молозиво. З лікувальною метою

застосовують комреси з оліею або камфорним маслом і як відволікаючий засіб

- очисні клізми.

Іноді в дівчаток на 3-7 добу після народження з’являються помірні

кров’янисті виділення з статевих шляхів, які тривають 1-2 доби і

припиняються без лікування.

Токсична еритема.

На 4-5 добу після народження в новонароджених на шкірі з’являється

висип з маленьких червонуватих плям і дрібних везікул, що не позначається

на загальному стані дитини. Для лікування рекомендують дімедрол (по 0,002

г).

VIII. Щоденник розвитку новонародженого.

|09.10.98 р. |Первинний огляд новонародженого педіатром у | |

|Ps 146 |пологовому залі. Оцінка по шкалі Апгар на | |

|уд./хв. маса|першій хвилини 8 балів (22121), на п’ятій | |

|3.400 г. |хвилині – 10 балів (22222), окружність голівки | |

| |- 36 см, окружність грудей – 35 см. | |

|10.10.98 р. |Загальний стан задовільний, шкіра рожевого | |

|Ps 146 |кольору, залишок пуповини добре усихає, | |

|уд./хв. Маса|патологічних виділень з нього немає, | |

|3.250 г. |сечовипускання 4 рази на добу, стул - меконій, | |

| |дитина активна, смокче активно. Серце: тони | |

| |звучні, ритмічні, шумів немає. Легені: ясне | |

| |везикулярне дихання. | |

|11.10.98 р. |Загальний стан задовільний, шкіра рожевого |Призначення:|

|Ps 146 |кольору, залишок пуповини добре усихає, |ввести |

|уд./хв. маса|патологічних виділень з нього немає, |вакцини БЦЖ,|

|3.300 г. |сечовипускання 4 рази на добу, стул - меконій, |2ТЕ. |

| |дитина активна, смокче активно. Серце: тони | |

| |звучні, ритмічні, шумів немає. Легені: ясне | |

| |везикулярне дихання. З’явилась фізіологічна | |

| |жовтяниця. | |

|13.10.98 р. |Загальний стан задовільний, шкіра рожевого | |

|Ps 144 |кольору, сечовипускання 8 разів на добу, стул | |

|уд./хв. Маса|меконій, дитина активна, смокче активно. Серце:| |

|3.400 г. |тони звучні, ритмічні, шумів немає. Легені: | |

| |ясне везикулярне дихання. Пуповина відпала. | |

Заключення: Виписати додому під нагляд дільничого педіатра.

IX. Епікриз новонародженого.

09.10.98 р. в 03:20 народилась одна жива дитина жіночої статі,

голівкою, вагою 3.400 г., зріст 54 см, окружність голівки - 36 см,

окружність грудей - 35 см, оцінка по шкалі Апгар на першій хвилині - 8

балів (22121), на 5 хвилині - 10 балів (22222). Відразу після народження

був відсмоктаний слиз з носу та роту, проведена двохмоментна обробка

пуповини, проведена профілактика гонобленореї 30% р-н альбуциду, приклали

до грудей чераз 2 години після народження.

Фізіологічна втрата ваги складає 150 г. що відновилась через 4 доби.

Фізіологічна жовтяниця з’явилась на 3 добу життя дитини (11.10.98), на

момент виписки вона майже зникла.

Залишок пуповини добре усихав, 13.10.98 - відпав.

11.10.98 введена вакцина БЦЖ, 2ТЕ.

13.10.98 виписана разом з матір’ю до дому під нагляд дільничого

педіатра.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5

МЕНЮ

История родов

ИНТЕРЕСНОЕ