Хулиганство

якi безпосередньо не пiдпорядкованi iй по службi. До представникiв

влади, зокрема вiдносяться депутати Рад народних депутатiв, суддi,

прокурори, слiдчi, оперативний склад служби безпеки, всi працiвники

мiлiцii, iнспектори державних iнспекцiй, а також вiйськовослужбовцi при

виконаннi ними обов"язкiв по пiдтриманню громадського порядку.[85]

Представники громадськостi, якi охороняють громадський порядок, е

особи, якi викоонують обов"язки по охоронi громадського порядку:

позаштатнi працiвники мiлiцii, члени будинкових комiтетiв, особи,

призначенi для пiдтримання порядку пiд час мiтингiв, демонстрацiй,

походiв, проведення зборiв тощо.[86]

Опiр як квалiфiкуюча ознака хулiганства дiстае вияв в активнiй

протидii представнику влади чи представнику громадськостi виконувати iх

службовий або громадський обов"язок по охоронi громадського порядку або

в активнiй протидii громадянину виконати його громадський обов"язок по

присiканню хулiганства. Пiд поняття опору пiдпадають такi дii винного, як

вiдштовхування, спроба вирватись при затриманнi, погроза побиття у

вiдповiднiсть на вимогу представника влади або громадськостi припинити

хулiганство, нанесення цим особам побоiв, тiлесних ушкоджень,

зiштовхування iх з транспортних засобiв, засипання очей пiском тощо.[87]

Передбачаючи опiр в якостi квалiфiкуючоi ознаки хулiганства,

закон(ч.2 ст.206 КК Украiни) взяв пiд посилений захист цих осiб,

запобiгаючи хулiганським дiям, прирiвнявши iх до представникiв влади.

Пiд присiканням хулiганства громадянином слiд розумiти дii,

здатнi самi по собi (наприклад, затримування, зв"язування) або з

сторонньою допомогою (скажiмо виклик по телефону наряду мiлiцii)

припинити хулiганство. Умовляння,

прохання, вимоги припинити злочин не його присiканням, оскiльки в

подiбному випадку припинення хулiганства залежить вiд прийнятого самим

винним рiшення, а не в супереч йому.[88] Коли ж мiри по присiканню

застосовуються лише для затримання хулiгана, а не для припинення

хулiганських дiй опiр, що був справлений, е не квалiфiкуючою ознакою

хулiганства, а iншим самостiйним злочином.[89]

Згiдно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни "Про судову

практику в справах про хулiганство" зазначено, що "опiр, вчинений щодо

особи, яка поклала край хулiганським дiям охоплюеться складом

хулiганства. Але у випадках, коли в наслiдок застосованого при цьому

насильства винним вчиняеться ще й iнший, бiльш тяжкий злочин, вiн

потребуе додатковоi квалiфiкацii за iншими статтями КК Украiни". Це

пiдтверджуеться практикою.

Вироком Залiщицького районного суду Тернопiльськоi областi Т.

засуджено за ч.2 ст.206 i ч.1 cт.188 КК Украiни до двох рокiв чотирьох

мiсяцiв позбавлення волi. У касацiйному порядку справа не розглядалась.

Т. визнано винним в тому, що, перебуваючи в станi алкогольного

сп"янiння, вiн iз хулiганських спонукань вчинив в ночi в будинку свого

тестя сварку, нецензурно лаявся, погрожував розправою дружинi, побив

посуд, шибки у вiкнах, а потiм кочергою заподiяв тестевi тiлеснi

ушкодження середньоi тяжкостi. Для приборкання хулiгана мешканцi села

викликали працiвника мiлiцii О., який зажадав припинити хулiганськi дii.

Проте той вчинив йому опiр, поеднаний з насильством, i вдарив кочергою по

руцi, заподiявши легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров"я.

За протестом Голови Верховного Суду Украiни вирок змiнено з таких

пiдстав.

Суд вiрно встановив фактичнi обставини злочину, обгрунтовано

визнав Т. винним у злiсному хулiганствi та правильно квалiфiкував його

дii за ч.2 ст.206 КК Украiни. Проте, ще й за ч.2 ст.188 КК У краiни цi

дii зсудженого, квалiфiковано без достатнiх пiдстав.

Як видно з матерiалiв справи, працiвник мiлiцii О. прибув до

будинку потерпiлого З., коли хулiганськi дii Т. ще тривали, i О.

спробував покласти iм край, О. пояснив, що саме в той час, як вiн

намагався це зробити, Т. вдарив його кочергою по руцi. Цi обставини

пiдтверджуються показаннями О., свiдкiв А.С.М., та iнших, а те, що О.

одержав тiлеснi ушкодження - висновком судово-медичноi експертизи.

Аналiз наведених доказiв свiдчить про те, що О. якпрацiвник

мiлiцii клав край хулiганським дiям засудженого та не затримував його.

Отже, Т. нанiс потерпiлому легкi тiлеснi ушкодження в процесi хулiганських

дiй, а не пiд час опору працiвниковi мiлiцii у зв"язку iз затриманням.

Оскiльки, хулiганськi дii, поеднанi з опорм працiвнику мiлiцii, в

тому числi з насильством або погрозою його застосування повнiстю

охоплюються диспозицiею ч.2 ст. 206 КК Украiни, вони не потребують

додатковоi квалiфiкацii за iншими статтями КК. Отже, квалiфiкацiя дiй Т.

за ч.2 ст. 188 КК Украiни е зайвою.[90]

Згiдно п.9 Постанови Верховного Суду Украiни "Про судову практику в

справах про хулiганство" йдеться про те, що "неповинне

квалiфiкуватися за ч.2 ст. 206 КК Украiни дрiбне хулiганство,

пов"язане з опором працiвнику мiлiцii, народному дружиннику, а також

вiйськовослужбовцю або представнику громадськостi, якi виконують обов"язки

по охоронi громадського порядку, а так само громадянину, що присiкае

дрiбне хулiганство."

4. Хулiганство, вчинене особою, ранiше судимою за такий же

злочин.

Хулiганство визнаеться злiсним за ознакою попередньоi судимостi за

просте, злiсне чи особливо злiсне хулiганство при умовi, що ця судимiсть

не знята i не погашена у встановленому законом порядку.

Пiдвищена суспiльна небезпека такого злочину полягае у тому, що

хулiганство вчиняеться особою, яка ранiше вже притягувалась судом за

ранiше вчинене хулiганство. Тим самим ця особа показуе стiйкiсть своеi

злочинноi, антигромадськоi поведiнки. I, хоча знову вчиненi хулiганськi

дii за своiми об"ективними ознаками не виходять за межi основного

хулiганства, але особливостi суб"екта злочину у вiдповiдностi до

ч.2 ст. 206 КК Украiни надае цим дiям якiсть злочинного хулiганства, а

для винного тягне бiльш тяжкi правовi наслiдки - бiльш сувору мiру

покарання.

Судимiсть починаеться з моменту встьупу обвинувальноого вироку в

законну силу i дiе до зняття чи погашення в установленому законом порядку.

Судимiсть за iншi бiльш тяжкi, нiж хулiганство злочини, вчиненi з

хулiганських спонукань, не прирiвнюеться до судимостi за

хулiганство, оскiльки в цьому випадку особа була засуджена не за

хулiганство, а за бiльш тяжкий злочин. При вчиненнi цього злочину винний

керувався лише хулiганськими мотивами. Тому така судимiсть не може

являтись обтяжуючою ознакою злiсного хулiганства.

Повторнiсть вчинення хулiганства при вiдсутностi судимостi за цей

злочин не е пiдставою для квалiфiкацii вчиненого за ч.2 ст.206 КК

Украiни.[91]

Погашення судимостi означае автоматичне анулювання ii пiсля збiгу

певного строку вiдбуття покарання. Тривалiсть вiдповiдних строкiв

визначена в законi i залежить вiд вiдбутого строку покарання. В якостi

умови погашення судимостi закон вимагае не вчинення на протязi цього

строку нового злочину. За певних умов судимiсть може бути знята

достроково, якщо засуджений до позбавлення волi пiсля вiдбуття ним

покарання вiдмiнною поведiкою i чесним вiдношенням до працi довiв

виправлення. Судимiсть може бути також знята актом амнiстii чи

помилуванням.

2. ОСОБЛИВО ЗЛIСНЕ ХУЛIГАНСТВО

Вiдповiдно до ч.3 ст. 206 КК Украiни особливо злiсне хулiганство це

дii, передбаченi частинами 1 або 2 цiеi статтi, якщо вони вчиненi з

застосуванням чи спробою застосування вогнестрiльноi зброi, а так само

предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень.

Оскiльки особливо злiсне хулiганство вчиняеться з застосуванням

зброi, ножiв чи спецiально пристосованих предметiв, воно являе собою

найбiльшу суспiльну небезпеку.

Пiд вогнестрiльною зброею вважаються пристроi фабричного чи

кустарного виробництва, призначенi для ураження цiлi з допоморгою

снаряда (кулi, дробу тощо), що приводиться в рух енергiею порохових газiв.

Це автомати, карабiни, малокалiбернi гвинтiвки, револьвери, пiстолети, в

тому числi спортивнi, мисливськiрушницi, зокрема з гладким стволом,

обрiзи, самопали тощо. Сюди не належать пневматична зброя, сигнальнi

стартовi, будiвельнi пiстолети, ракетницi, а також стрiлецька зброя, що

дiе на пневматичнiй, реактивнiй, газобалоннiй i пружиннiй основах i не

надiлена властивiстю вогнестрiльноi.[92]

До холодноi зброi належать знаряддя та пристроi, якi вiдповiдають

стандартним зразкам або iсторично виробленим типам зброi, чи iншi

предмети, що мають колючий, колючо-рiжучий, роздроблюючий та ударний

ефект (багнети, ножi, кiнжали, нунчаки, кастети, стилети, кортики, шаблi

тощо) призначенi для ураження живоi цiлi.

В юридичнiй лiтературi щодо питання застосування ножiв, якi не

вiдносяться до холодноi зброi, iснують наступнi думки. Так, наприклад,

I.Н.Даньшин пропонуе квалiфiкувати як особливо злiсне хулiганство

лише випадки застосування ножiв, що вiдносяться до розряду холодноi

зброi.[93] На думку

Яценко С.С. для такого тлумачення закону не мае достатнiх пiдстав. Якщо б

закодавець мав на увазi лише ножi, якi вiдносяться виключно до холодноi

зброi, то вiн би мiг взагалi не згадувати про ножi, тому, що такi

предмети охоплювались би термiном "холодна зброя".[94]

Застосування чи спроба застосування будь-якого ножа при хулiганствi

для нанесення тiлесних ушкоджень е завжди небезпечним для життя чи

здоров"я будь-якоi особи, яка потрапила пiд такий напад. При цьому,

уражуюча сила будь-якого ножа залежить не лише вiд його призначення, а

бiльш вiд сли i мiсця прикладення.

Як вiдмiчае Калмиков В.Т., в правовому розумiннi закон

прирiвняв будь-якi ножi до холодноi зброi, виключив з розумiння "iнших

предметiв", тому, що iх застосування чи спроба застосування правильно

розцiнюються на однакових пiдствах з використанням зброi у вузькому

розумiннi cлова.[95]

На пiдставi ч.3 ст. 206 КК Украiни квалiфшкуючою ознакою особливо

злiсного хулiганства також е використання предметiв спецiально

пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень. Постанова Пленуму

Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року N3 до таких вiдносить

"такi предмети, якi були пристосованi винним для згаданоi мети заздалегiдь

або пiд час вчинення хулiганських дiй (наприклад, винний вiдбив шийку

пляшки), а так само предмети, якi хоч i не пiддавались будь-якому

попередньому обробленню, але були спецiально пiдготовленi винним

(скажiмо, заздалегiдь взятi ним з собою для тiеi ж цiлi)".

При наявностi зазначених обставин предмети господарсько-побутового

призначення (молоток, сокира, шило, коса тощо), спецiальнi засоби, як от:

газовий пiстолет з балончиком, ручна газова граната, а також iншi

подiбнi засоби, якими

можливе заподiяння тiлесних ушкоджень, вiдповiдно до ч.3 ст. 206 КК

Украiни можуть бути визнанi предметами спецiально пристосованими для

заподiяння тiлесних ушкоджень.

Якщо ж пiд час вчинення хулiганських дiй винним на мiсцi злочину були

пiдiбранi якiсь предмети, спецiально не прилаштованi для нанесення

тiлесних ушкоджень, в тому числi предмети господарсько-побутового

призначення то iх застосування не може служити пiдставою для

квалiфiкацii вчиненого злочину за ч.3 ст. 206 КК Украiни.

Так вироком Бучацького районного народного суду Ч. засуджено за ч.3

ст.206 КК Украiни. Касацiйна iнстанцiя вирок залишила без змiн.

Перебуваючи у станi сп"янiння, Ч. на вулицi пiдiйшов до гурту

хлопцiв i нецензурно висловлювався в iх адресу, а коли один зних В.,

зробив зауваження та зажадав, щоб вiн пiшов додому, Ч. вдарив його по

головi пiджаком, у кишенi якого був камiнь. Цим ударом В. було

заподiяно легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

За протестом першого заступника Голови Верховного суду Украiни

судовi рiшення змiнено з таких пiдстав.

Обгрунтовуючи свiй висновок про квалiфiкацiю дiй Ч. за ч.3 ст. 206

КК Украiни, суд виходив з того, що пiд час хулiганських дiй вiн застосував

камiнь, який був спецiально пристосований для нанесення тiлесних

ушкоджень. Проте, як встановлено судом, у кишенях пiджака, яким Ч. вдарив

потерпiлого, крiм каменя була ще й пляшка горiлки. Проте, щодо

останнього предмета, яким теж було нанесено удар потерпiлому, суд своiх

мiркувань не висловив.

У той час Ч. в судовому засiданнi показав, що вiн пiдняв на порозi

камiнь не для того, щоб скористатись ним у процесi хулiганських дiй, а щоб

з"ясувати, хто його в нього кинув.

За показанням потерпiлого В. i свiдкiв Г. та Я., засуджений Ч.

дiйсно запитував iх, хто кинув камiнь (хоча нiхто з них його не чiпав)

i вдарив В. пiджаком по головi без будь-якого приводу. Вони пiдтвердили й

те, що на мiсцi подii у залишеному засудженим пiджаку крiм каменя було

виявлено i пляшку горiлки.

За таких обставин висновок суду про те, що хулiганськi дii Ч. були

поеднанi iз застосуванням каменя як предмета, спецiально пристосованого для

нанесення тiлесних ушкоджень, не можна визнати переконливим. В зв"язку з

цим, а також врахувавши, що зазначеними дiями Ч. був грубо порушений

громадський порядок i вони вiдзначалися особливою зухвалiстю,

супроводжувались нанесенням потерпiлому тiлесних ушкоджень, президiя

обласного суду переквалiфiкувала iх з ч.3 на ч.2 ст. 206 КК Украiни.[96]

В юридичнiй лiтературi питання про використання iнших предметiв,

спецiально пристосованих для скоення хулiганських дiй, не знайшло свого

однозначного рiшення. Так, наприклад, П.Ф.Гришанiн вважае, що

спецiально пристосованими можуть бути лише тi предмети, якими можна

спричинити смерть чи важкi тiлеснi ушкодження.[97] З цього приводу

В.Т.Калмиков вказуе, що ця точка зору не спираеться на закон. Як видно

iз ч.3 ст. 206 КК Украiни у законi не мае вказiвок на ступiнь важкостi

тiлесних ушкоджень, якi можуть бути спричиненi спецiально пристосованими

предметами.[98] Оскiльки в законi говориться про спецiально

пристосований предмет, застосування або спробу застосування предметiв,

пiдiбраних на мiсцi злочину, в тому числi й предметiв господарського

i побутового призначення не може розглядатись як квалiфiкацiя дiй винного

за ч.3 ст.206 КК Украiни.

С.С.Яценко законодавче поняття "пристосованi предмети" розумiе не iнакше,

як предмети, обробленi певним способом, з метою надання iм ударноi сили

чи портативностi для зручностi нанесення тiлесних ушкоджень i, по сутi,

замiнюючи собою холодну зброю.[99]

На мою думку, доцiльно було б вирiшити питання про предмети, якими

винний скористався для нанесення тiлесних ушкоджень в кожному випадку,

незалежно вiд попередньостi iх приготування. Ясно, що вчинення хулiганства

з використанням предметiв, наперед приготовлених для нанесення тiлесних

ушкоджень, свiдчать про пiдвищену небезпеку особи, яка вчинила

хулiганство. Але, наскiльки, якi можуть наступити в результатi дiй

хулiгана з використанням предмету, який i спецiально не готувався

для нанесення тiлесних ушкоджень, можуть бути настiльки тяжкi, як i

випадки нанесення аналогiчних пошкоджень предметом, спецiально

пiдготовленим для цiеi мети. Тому в кожному конкретному випадку мае бути

iндивiдуальний пiдхiд.

Для наявностi складу особливо злiсного хулiганства не мае значення,

чи застсовувались предмети, про якi говориться в ч.3 ст. 206 КК Украiни,

чи була спроба iх застосування. Важливо встановити, що хулiган з допомогою

такого предмету нанiс чи спробував нанести потерпiлому тiлеснi ушкодження.

Пiд застосуванням предметiв спецiально пристосованих для нанесення

тiлесних ушкоджень розумiють iх умисне використання у вiдповiдностi з

призначенням, для нанесення шкоди. Але для квалiфiкацii злочину за ч.3

ст. 206 КК Украiни необхiдно встановити факт використання для нанесення

тiлесних ушкоджень пiд час вчинення хулiганства саме вражаючих

властивостей зброi, ножа чи предметiв, спецiально пристсованих для

нанесення тiлесних ушкоджень. Тому, нанесення ударiв при вчиненнi

хулiганських дiй, наприклад, прикладом рушницi чи нерозкритим ножем, не

може бути визнано злiсним хулiганством, оскiльки в таких випадках не

використанi тi якостi, якi роблять даннi предмети вогнепальними чи

гострорiжучими. На такiй позицii стоiть i судова практика.

Вироком Ленiнградського районного народного суду м.Киева А. засуджено

за ч.3 ст. 206 КК Украiни до 3 рокiв позбавлення волi за вчинення

особливо злiсного хулiганства.

Як визнав суд, А., знаходячись в примiщеннi дослiдного iнституту в

станi алкогольного сп"янiння, безпричинно причепився до прибиральницi Г.,

нецензурно висловлювався на ii адресу. зайшовши в одну з кiмнат, вiн взяв

рушницю для пiдводного полювання i, зарядивши гарпуном, спрямував на Г.,

погрожуючи вбити ii, пiсля чого i зробив пострiл у дверi кiмнати бiля якоi

Г. мила пiлогу.

Коли на крики потерпiлоi вийшов К. i зажадав, щоб А. припинив

хулiганськi дii, останнiй продовжував ображати Г., погрожвати iй i

намагався вдарити рушницею, але К. перехопив його руку. Тодi засуджений

вдарив К. рушницею i один раз кулаком, заподiявши потерпiлому легкi

тiлеснi ушкодження без розладу здоров"я.

За протестом Першого заступника Голови Верховного Суду Украiни

судовi рiшення в справi змiнено з таких пiдстав.

Визнаючи А. винним у вчиненнi особливо злiсного хулiганства

квалiфiкуючи його дii за ч.3 ст.206 КК Украiни, суд виходив з того, що

злочиннi дii засудженого вiдзначались особливою зухвалiстю i були пов"язанi

з опором громадянину, який поклав край хулiганським дiям, а також iз

застсуванням предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних

ушкоджень.

Згiдно з вироком, застосування такого предмета виразилось в тому, що

А. ударом рушницi для пiдводного полювання заподiяв К. легкi тiлеснi

ушкодження.

Проте як видно з матерiалiв справи, А. не стрiляв у К. i Г. з

рушницi, а заподiяв потерпiлому тiлеснi ушкодження, використовуючи

вказану рушницю лише яктвердий предмет, тобто хулiганськi дii засудженого

не були пов"язанi з використанням рушницi для пiдводного полювання як

предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних ушкоджень.

За таких обставин дii А. не можна розглядати як особливо злiсне

хулiганство. Виходячи з цього, що вони вiдзначались особливою зухвалiстю

i були пов"язанi з опором громадянину, який клав iм край, та заподiянням

останньому легких тiлесних ушкоджень, президiя обласного суду

переквалiфiкувала дii А. з ч.3 ст.206 на ч.2 ст.206 КК Украiни i

призначила йому покарання у виглядi 2 рокiв позбавлення волi.[100]

Пiд спробою застосування зброi чи iнших предметiв розумiють тi

випадки, коли винний намагався, але не змiг використати вражаючi

властивостi цих знарядь для нанесення тiлесних ушкоджень потерпiлому при

вчиненнi особливо злiсного хулiганства в силу причин, якi не залежали вiд

його волi (скажiмо, iз занесеноi для удару руки нiж був вибитий

потерпiлим чи iншою особою, пострiл не вiдбувся в наслi- док

осiчки).[101]

Спробу застосування зброi, ножiв, спецiально пристосованих

предметiв потрiбно вiдмежувати вiд погрози застосування цих предметiв.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6