Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

постелях, а той гибне на твердому, як камінь сталі, столі (П.З.) Вона

чує про якісь перевантаги, коли навіть очей не закриєш і кров стає

важкою у жилах (О.Г.).

5) Дієслова та предикативи (бути, існувати, знаходитися, зоставатися

тощо): Мовчки п’ють усі, п’є Петрусь, п’ють друзі, п’є і Сіробаба,

обнявши руками цебро, аж крапельки зостаються на його вусах (О.Г.) На

тій Марковій скрині було написано: "Грунти Української РСР", і в

довгастих ящичках все наше багатство знаходиться (П.З.).

Синкретичні другорядні члени речення із частковим значенням місця дії

можуть залежати також від дієприкметників, що виконують у реченні

напівпредикативну та предикативну функції. Дієприкметники поєднуються з

іменниками тих же семантичних розрядів, що й дієслова, і позначають в

основному стан, фізичні якості та властивості.

Синкретичні другорядні члени речення з частковими значеннями місця дії

можуть бути виражені іменником, що означає конкретну ділянку, обмежену

частину простору: Коли я бачу свою матір, вона завжди копирсається у землі

(О.Г.) ... Він бачив твоє зображення у воді (П.З.)

Для вираження синкретичних другорядних членів речення з об’єктно-

просторовою семантикою в українській мові вживаються численні прийменниково-

відмінкові конструкції: "на + м.в.", "в + місц.в." тощо.

Значення контактного місцеперебування реалізується прийменниково-

відмінковою конструкцією "на + м.в.". За допомогою прийменника на

конструкція набуває значення зовнішнього контакту місцеперебування, тоді як

конструкція "в + місц.в." виражає внутрішнє контактне місцеперебування.

Найчисельнішу групу серед зворотів з прийменником на становлять

конструкції, опорним компонентом яких виступають дієслова конкретної дії, а

саме: сидіти, спати, лежати, стояти, висіти тощо.

При дієслові спати вживаються іменники, що позначають: назви меблів та

предметів, назви частин будівель, назви частин тіла, назви засобів

переміщення, назви дерев та інших конкретних предметів, наприклад: Син дуже

любить спати на сіні (П.З.) Віталик спить надворі, на розкладайці (О.Г.) Де

тільки не доводилось йому спати за роки війни ... на снігу, підклавши під

голову власний кулак, на обозних возах, на рудій, слизькій глині, на

потолоченій траві ... (П.З.)

Іменники названих функціонально-семантичних груп вживаються і в

конструкціях, де підпорядковуючим компонентом виступають дієслова:

- лежати: А на долоні лежить в неї білосніжний уламок коралової гілки!

(О.Г.) Розвідники лежать на розстелених плащ-палатках, припавши до

землі всім тілом і прислухаються, чи не йде ворог (О.Г.) В пасмах

споминів виринула ніч, коли вони лежали на ліжках у своїй сто

четвертій кімнаті (П.З.);

- сидіти: Шаптала сів на ліжкові, звісивши ноги, привітно посміхався

до незнайомого (П.З.) У глибині двору на східцях веранди, сидить і

сама чабаниха Дорошенчиха (О.Г.) Присіла Ліна на ослоні у затінку

горіха і почуває як все в ній трепеще ... (О.Г.);

- стояти: Якось закохана пара, мабуть, саме стоїть зараз на тому

камені, де Ліна недавно стояла (О.Г.). Вже ось вона стоїть зверху на

бетонному крузі, і свіжу воду, добуту з глибини, пронизує сонце

(О.Г.).

При дієслові висіти найчастіше вживаються іменники на позначення

конкретних просторових об’єктів (стіна, тин, двері та інші), наприклад:

Замок висів на дверях - неприступний і загадковий, як розвідницький шифр

(П.З.) Рушник висів на гвіздку такий, що його гидко взяти в руки (О.Г.)

Русяве Тоніне волосся вже розпустилось і висить їй на плечах (О.Г.) Почати

хоч би з того, що планшет висів на довжелезному ремінці, ... плутався між

ногами у Степана (П.З.)

Крім названих дієслів, дану функціонально-семантичну групу доповнюють

й інші дієслова конкретної дії, наприклад: На його плескуватому лиці

малювалася ностальгія за сповненими злоби і несправедливості вчинками

(П.З.).

Цікаву групу прийменниково-відмінкових конструкцій "на + місц.в."

становлять еліптичні речення, тобто звороти, в яких відсутній опорний

компонент - дієслово. Еліпсоване дієслово в таких реченнях може мати

конкретні значення місцезнаходження, буттєвості, перебування в стані,

наприклад: А на долоні в неї ... білосніжний уламок коралової гілки!

(О.Г.) На тій, Марковій скрині було написано: "Грунти Української РСР", і в

довгастих ящичках - все наше багатство ... (П.З.)

Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням

внутрішнього контактного місцеперебування реалізується прийменниково-

відмінковими конструкціями "в + місц.в." та "серед, посеред + род.в."

вказує на місце, у центрі якого відбувається дія чи перебуває щось.

Прийменник серед надає звороту значення реалізації дії чи перебування

когось (чогось) у центрі певних площин або в просторі, оточеному рядом

предметів чи осіб.

Синтаксично залежний компонент у сполученнях названого типу найчастіше

виражений іменниками таких розрядів:

1) особові і неособові назви у множині (серед дівчат, серед них, серед

нас та ін.). Були там серед нас і майори, і капітани - всі

переучувались на цивільний кшталт ... (О.Г.) Це ж він і зараз лежить,

мабуть, на спориші серед товаришів, помелює ногами... (О.Г.);

2) назви обмежених просторових об'єктів або предметів, наприклад: Потім

став з брязкотом ритись серед свого радіомотлоху, перебирав, ліпив

якісь дротики в металевій грубій коробці. Це ж він і зараз лежить на

спориші серед товаришів, серед розкиданих підручників, ... а коли вже

надто втомиться, тоді підведе голову (О.Г.);

3) збірні назви, наприклад: ... зараз серед залізяччя валяються, біліючи

на сонці, ще й величезні суднові манометри (О.Г.). За хатою в

Дорошенчихи кілька вуликів стоять серед кущів винограду (О.Г.). Як

тяжко, сумно і непевно було навколо, серед дерев, мурашників-землянок

і кладовищ печей (П.З.).

Конструкції "посеред + род.в." передають ті ж самі значення, що й

прийменникові конструкції "серед + род.в.". Більшість підпорядкованих

компонентів цих конструкцій має просторове значення. Наприклад: Де тільки

не доводилося йому спати за роки війни ... на возах, на рудій, слизькій

глині, на потолоченій траві і посеред лісових галяв (П.З.) Синкретичне

об'єктно-просторове значення місця дії може мати і прийменниково-відмінкова

конструкція "по + м.в.". Наприклад: Вже смеркалося, а по хатах ще лунали

пісні (П.З.)

Серед дібраного нами лексичного матеріалу прийменниково-відмінкових

зворотів "по + м.в." із значенням місця дії виявлено мало. Найчастіше такі

сполучення, приєднуючись з дієсловами руху, мають семантику шляху

переміщення (про це детальніше далі).

Синкретизм об'єктно-просторового значення місця дії зумовлений лексико-

граматичними особливостями як головного компонента (дієслова із значенням

місця дії), так і залежного - іменника з конкретною семантикою.

"Прийменниковий зворот постійно розвивався, - підкреслює Слинько, -

витісняючи орудний відмінок при дієслові нецілеспрямованого руху і ще в

більшій мірі, - при дієсловах стану" (Слинько, 1968, 15). Зараз домінує

словоформа з прийменником "по + м.в.". Орудний відмінок місця особливо був

продуктивним у мові західно-українських письменників. Конструкція "по +

м.в." займала і займає в українській літературній мові панівне місце тому,

що подає точнішу характеристику взаємодії дії і простору.

Синкретичні ДЧР з частковим значенням місця дії репрезентуються

конструкціями "між (поміж) + род.в." та "між (поміж) + оруд.в.". Цей зворот

має значення контактного місцеперебування між рядом об'єктів.

У досліджуваних зворотах роль підпорядкованого елемента заповнюють

іменники (особові займенники) на позначення:

двох чи більше різноманітних предметів чи осіб, наприклад: А над вечір

між тополями, де затінок тримається цілий день, стоять столи на честь

льотчика, а за столами сидять чабани (О.Г.) У газику сидить начальник

полігона Уралов, і Петро, й товариство його, а між офіцерськими

кашкетами й Тоня волосся розвиває (О.Г.) Почати хоч би з того, що

планшет висів на довжелезному ремінці, ... плутався між ногами у Степана

(П.З.).

Така семантика вимагає від іменника форми множини: А поміж вуликами

виглядає баба ... (О.Г.) А поміж ними груддям битої цегли лежить те, що

звалося школою (О.Г.) .

Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-обставинним значенням,

виражені прийменниково-відмінковим зворотом "між + о.в.", можуть залежати

від слів категорії стану: ... І вже нема між ними такого промінчика, щоб їх

з'єднував ... (П.З.)

Синонімічною прийменниковому звороту "між (поміж) + оруд.в." є

конструкція "між + род.в.", яка передає значення контактного проміжного

місцеперебування. Наприклад: Він між них особливо виділявся якоюсь своєю

загадковістю, неповторністю ... (П.З.)

Отже, зібраний лексичний матеріал дає підстави твердити, що

синкретичні другорядні члени речення із значенням контактного

місцеперебування реалізуються в українській мові прийменниково-відмінковими

конструкціями "в (у) + місц.в", "серед, посеред + род.в." (внутрішнє

місцеперебування); "на + місц.в.", "на + знах.в.", "по + місц.в." (зовнішнє

місцеперебування); "між (поміж) + оруд.в." та "між (поміж) + род.в."

(проміжне місцеперебування). Але найчисельнішими серед названих конструкцій

є звороти "в (у) + місц.в.", "на + місц.в.", "між (поміж) +оруд.в.".

Синкретичні другорядні члени речення із значенням дистантного місця

дії передаються прийменниково-відмінковими конструкціями, котрі

розрізняються за наявністю чи відсутністю орієнтації на конкретний бік

об'єкта. Без вказівки на сторону об'єкта вживаються звороти "коло, біля

(край) + род.в.". Прийменниково-відмінкова конструкція "коло + род.в."

здавна використовується у двох значеннях: для фіксації розміщення навколо

предмета або в безпосередній близькості до нього. Наприклад: Він стоїть на

узвишші коло цямрини, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на

весь степ червона, як серце торпеда (О.Г.) Мені було нічого робити, стояв

коло дверей, крутив кільця (П.З.) Тільки поставила відра коло хати, як

гульк! - котить із степу машина (О.Г.) Якось так випадає щоразу, що батька

застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де

старий стоїть коло отари з гирлигою ... (П.З.) Потім льотчик знову коло

матері, і вона має змогу провести його по двору (О.Г.) Залежним компонентом

у цих конструкціях є іменники на позначення конкретних предметів, об'єктів,

істот.

Прийменник біля пізнішого походження. Зворот з прийменником біля

служить засобом вираження близькості, суміжного розташування предметів,

тобто значення, близького до семантики прийменникових сполучень "при +

місц.в." та "край + род.в.".

Підпорядковуючим компонентом названих зворотів виступають дієслова

конкретної дії: сидіти, стояти, лежати, зупинятися, підбирати, копирсатися

тощо. Наприклад: Вони зупинились на шкільному майдані біля турніка ...

(О.Г.) "Ти глина, яку треба формувати," - каже Сашко і копирсається біля

одного приймача. - Курка, чи оце яйце? - І Гриня підбирає біля коритця

загублене куркою свіже яйце. Той, що стоїть у них біля кнопки. Зупиняється

фургон біля клумби, де радгоспний люд збирається після роботи посидіти на

лавках, погомоніти (О.Г.).

Синтаксично залежні елементи конструкції "біля + род.в." відзначаються

семантичною різноманітністю. Найчастіше залежний компонент - іменник (або

займенник) вживається на позначення особи та істоти взагалі. Наприклад:

Адам в раю біля самого бога проживав, та прогнали ж його навіть з раю.

Напівживого розпатрали, розібрали мене якось у підземному шпиталі, а тут як

вдарить артналіт і перекалічив мало не всіх, які порались біля мене (О.Г.).

У ролі синкретичних другорядних членів речення можуть вживатися

іменники й інших семантичних груп: назви конкретних предметів, приміщень,

транспортних засобів, деяких абстрактних назв, дерев, рослин. Наприклад:

Він вже вагався: чи зустрів біля цього осокору якусь химерну жінку, чи йому

привиділось? (О.Г.) Буває, в степу впаде на землю і качається біля машини,

аж виє, аж корчить його, а чим я допоможу? (О.Г.) Все, що можна було

використати з брухту, який валяється біля майстерень, вже використано. Його

план наздогнав мене біля хвіртки, де вже дрібніли кручені паничі (О.Г.)

Зібраний лексичний матеріал засвідчує, що конструкції "коло + род.в."

порівняно із сполученням "біля + род.в." обмежені в кількісному плані. Це

пояснюється тим, що прийменник біля пізнішого походження, він поступово

витіснив з ужитку прийменник коло і в українській мові вживається як

основний засіб вираження близькості предметів в усіх функціональних стилях.

Прийменниково-відмінкова конструкція "край + род.в." також вказує на

дистантне місцеперебування, але з відтінком зіткнення предметів: Прокралася

лисицею, присіла край постелі (П.З.)

Синонімічною прийменниковому звороту "біля + род.в." є конструкція

"поряд + оруд.в.". Наприклад: От він став поряд з ним, став, як рівний,

легко відсунувши різницю в літах, в досвіді, в життєвій мудрості (О.Г.)

Синонімічним сполученню "у + род.в." є зворот "від + род.в.", який

характеризується меншою продуктивністю в українській мові і певним

стилістичним забарвленням, наприклад: Ці чоботи були узяті від шевця (О.Г.)

Прийменниково-відмінкові конструкції "близько, поблизу + род.в.", що

мають часткове значення дистантного місця дії, представлені такими

прикладами: Вони були вже поблизу клубу, коли Віталик враз круто змінив

курс, рвонув у бік (О.Г.) Самотуга ждав мене поблизу під'їзду, що мав

зватися третім (П.З.)

Найчисельнішу групу становлять конструкції з прийменником над, які

здебільшого вживаються при дієсловах руху (стояти, летіти, йти, бігти,

колихатися тощо): Просиджу над словником (О.Г.) Іде Гриня, колишеться над

кермом пластмасовий зайчик на ниточці, посміхається заячо до водія (О.Г.)

Синтаксично залежними в цих конструкціях найчастіше виступають

іменники - конкретні назви - або особові займенники: Тоня, пересівши до

брата, схилилася до нього в таємничості, щось шепотіла над вухом (О.Г.) А

над тобою простір, всіяний зорями (П.З.) (останнє речення є еліптичним).

З аналогічним частковим значенням місця реалізації дії чи перебування

чогось над об'єктом - орієнтиром виступає сполучення "понад + оруд.в.".

Конструкція "під +оруд.в." має часткове значення здійснення дії чи

розміщення чогось під нижньою частиною об'єкта-орієнтира або під його

прикриттям: Він теж відставник, до полюса під кригами плавав, а коли

списатися довелось - сам прийшов в майстерню. Посередині йшов Василь з

добрезною папкою книжок під пахвою, а по боках - Степан та Петро (О.Г.)

Залежним компонентом таких сполучень виступають іменники - назви

дерев, кущів, частин споруди та інших конкретних предметів: Самі ж

бульдозеристи тим часом збились у затінку, під польовим вагончиком. Он у

тебе під стелею ластівки гніздо виліпили. Самих лише виконавців скільки за

життя перебувало під моїми вікнами, перед скількома начальниками цей Корній

на витяжку стояв (О.Г.)

З аналогічним частковим значенням здійснення дії чи розміщення чогось

під нижньою площиною об'єкта-орієнтира виступає і сполучення "попід +

оруд.в.". Наприклад: На Шапталу Василь дивився попід столом, бо так було

зручно (О.Г.)

Прийменниково-відмінкові конструкції "перед + оруд.в." та "поперед +

род.в." уточнюють дистантне розміщення предмета по горизонталі, а саме -

фіксують дію чи перебування предмета на деякій відстані від переднього боку

чого-небудь або перед кимось: У всеозброєнні постає перед сином старший

Горнищенко. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами і

гукнув: "Дві склянки нечистої!" І гадки не мала про якогось там Віталика,

вихизовувалась перед сержантами ... Ні з сього ні з того вона навіть

шаріється перед бабою ... (з творів О.Гончара)

Часто у ролі синкретичних другорядних членів речення із значенням

дистантного розміщення предмета вживаються займенники, що заступають

особові назви: Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія,

наче бачить перед собою автора статті. Перед тобою ж стоїть єдина на весь

радгосп людина, що перетинала екватор ... (з творів О.Гончара)

Також у ролі залежного компонента виступають іменники - назви частин

тіла: Але ж я не можу мовчати, - майже благально склав у себе перед

обличчям долоні Степан, я люблю говорити (О.Г.)

Сполучення "за + оруд.в." означає виконання дії чи розміщення чогось з

протилежного боку предмета (Іваненко, 1981, 49). Прийменник за вживається

при дієсловах двох семантичних груп:

1) дієслова, що у сполученні з іменником, називають місце діяльності або

заняття особи чи предмета: Ага, он за хатою вона пасічникує. За

літньою кухнею, за кролятником сонце край степу сідає. А за їхніми

спинами німотно регочуть їхні бульдозери сяючим блиском ножів (О.Г.);

2) дієслова інших семантичних груп (буття, місцезнаходження, стану тощо):

У різних товариствах бував, за різними столами сидів Дорошенко у

своєму круглосвітньому житті. Це явна ознака, що за парканом хтось є

(О.Г.)

Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця, крім

уже аналізованих конструкцій представлені ще й такими:

1) "мимо + род.в.": Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка,

де Клава саме свариться із своїм шофером (П.З.);

2) "повз + знах.в.": Повз нього завжди проходили люди ... (О.Г.);

3) "з-за + род.в." та "з-під + род.в.": І вже прибирають столи, пустіє

подвір'я, вже одна по одній зникають з-під хати чабанські алебарди

(П.З.)

Отже, серед синкретичних другорядних членів речення з частковим

значенням місця дії найчисельнішу групу зворотів становлять конструкції "на

+ місц.в.", "в (у) + місц.в.". Це найчисельніший структурно-семантичний

розряд синкретичних другорядних членів речення, який представлений великою

кількістю конструкцій.

3. Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням

вихідного пункту

Найчастіше із значенням вихідного пункту вживається прийменникова

конструкція "з + род.в.", що виражає два відтінки локального значення -

спрямованість руху або дії з поверхні певного предмета чи відкритої площі.

"Із прийменником з утворюються різні звороти, що мають динамічний характер,

бо в основі виникнення цих конструкцій лежить ідея вказувати на рух з

середини предмета." (Колодяжний, 1958, 67).

Найчастіше у ролі опорного компонента вживаються дієслова таких

семантичних груп:

1) дієслова руху, переміщення: А коли студент, то надягати штани і

вмиватися! - зіскочив з койки Степан (О.Г.). Прокинувся разом з усіма,

прокинувся враз, коротко, і одразу ж схопився, зіскочив з столу, став

посеред кімнати. Шаптала потихеньку вийшов з кімнати, потер лоба, і

посунув до себе на п'ятий поверх. Ні, друзі, час додому! - нагадав

Василь і першим став спускатися з кургана. Розгойдавши стан, він

підвівся з парти. Було таке правило, що дівчина мусить зняти з

залізного крючка гроші губами (О.Г.);

2) дієслова спрямованої дії, сприймання (дивитися, діставати, виглядати,

виймати тощо): ... Він дістав з великого шкіряного чемодана якісь

баночки, кульочки, коробочки. "Здорово, га?" - звертався він до

сержанта-водія, що теж, злегка усміхаючись, виглядає з кабіни газика.

Мати дістала із мисника велику ложку ... (О.Г.);

3) дієслова на позначення зміни кінетичного стану (падати, вставати,

підводитись, зсуватись, злазити тощо): він так тихенько підвівся з

лави, що ніхто нічого не почув ... він упав з груші і так забився, що

Страницы: 1, 2, 3, 4