реферат, рефераты скачать
 

Самодіяльний хор як чинник культуротворення


«Фундамент музичності» чи музичне навчання артистів хору

Крім розучування хорового репертуару по нотним партіям необхідно відводити спеціальний час для вивчення базових музичних дисциплін. Традиційно проблематика музичної педагогіки в самодіяльних хорових колективах націлена на формування «фундамента музичності» у артистів хору, який включає:

·   музичний слух;

·   відчуття ритму;

·   нотну грамоту;

·   орієнтацію в музиці (первинна ерудиція);

·   вокально-хорове виконання і хоровий вокал (індивідуальна постановка голосу при колективній формі навчання).

Заняття по базовим дисциплінам (елементарній теорії музики, сольфеджіо, хоровому вокалу і т.д.) можна проводити після розспіву хору, відводячи для цього 10-15 хвилин репетиційного часу.

Учасники хору повинні засвоїти, що нотний запис фіксує висоту і тривалість звуку. Їх слід ознайомити з основами метро ритму, поняттями ладу, тональності, інтервалами і ін. Теоретичні відомості необхідно систематично закріплювати співом, щоб як можна швидше накопичити мінімальний запас слухових відчуттів, співвідношень звуків за висотою і ритмом.

Для навчання нотній грамоті тих, хто знову приходить в хоровий колектив слід використовувати знання і досвід старших учасників хору (в педагогічній термінології – наставництво). Цю роботу потрібно проводити коректно і послідовно.

Музично-педагогічна робота повинна проводитися в хоровому колективі систематично протягом всієї його творчої діяльності. Дуже важливо, щоб вона не носила навчально-образний характер, а наслідувала чисто практичні цілі, особливо на початковому етапі. Кожен учасник і колектив в цілому повинні реально відчувати від такої роботи практичну користь.

В процесі засвоєння хором складних за фактурою хорових творів слід поглиблювати музично-теоретичні знання його учасників, знайомлячи їх з основами гармонії і поліфонії. Виконання творів, викладених в різних музичних структурах, вимагає від учасників хору знань із області музичної форми.

Виконуючи твори різних епох і народів, артисти хору повинні мати уяву про стилістичні особливості і жанри музики і т.д.

Слід підкреслити, що самим головним навиком для артиста хору є уміння чисто співати по нотам (сольфеджіо) і зі словами. Удосконалювати цей навик необхідно постійно в процесі роботи над хоровим репертуаром і спеціальними вправами.

Велику практичну користь в розвитку гармонійного ладофункціонального слуху і мислення учасників самодіяльного хору приносять спеціальні вправи з елементами хорового (гармонічного) сольфеджіо.

Різноманітні нескладні вправи по хоровому сольфеджіо для поступового розвитку у учасників гармонічного і ладо функціонального слуху і мислення можуть (при необхідності) скласти для своїх колективів самі керівники самодіяльних хорів.

Заняття по постановці голосу (хоровий вокал) повинні проходити за класичною методикою співу, з академічними стандартами: діапазон, сила, тембр. Постановка голосу вимагає визначеного часу, що дозволяє одночасно засвоїти предмети музично-теоретичного циклу на усвідомленому рівні і тим самим вирішити проблему формування «фундаменту музичності» артистів хору.

Концертно-виконавча діяльність та її значення (на прикладі ансамблю «Орея»).

Концертно-виконавча діяльність – найважливіша частина творчої роботи хорового колективу. Вона являється логічним завершенням всіх репетиційних і педагогічних процесів. Публічний виступ хорового колективу на концертній естраді викликає у виконавців психологічний стан, який визначається емоційним піднесенням, хвилюванням. Самодіяльні артисти відчувають радість від доторку з світом художніх образів, інтерпретаторами яких вони є самі. Творчий контакт з аудиторією слухачів має велике значення для артистів хору.

Кожен концертний виступ повинен бути добре підготовленим. Погано підготовлений виступ хору, мала кількість слухачів в концертній залі породжує розчарування учасників хору, незадоволення діяльністю хорового колективу. Невдалій виступ хору приносить глибокі переживання його учасникам, а інколи приводить до розпаду колективу.

Концертно-виконавча діяльність хору являється одним із активних засобів музично-естетичного виховання широкої слухацької аудиторії, тому дуже важливо, щоб під час концерту хору концертний зал не був порожнім. Для цього слід проводити більш організаційну роботу. Розповсюдження білетів, організація реклами концертних виступів – найважливіша частина роботи ради хору. Цьому повинен приділяти велику увагу і керівник хору.



Висновки

1.      Хор – це колектив, який має своєю метою співати гуртом, спільно. Звідси виникає специфічна особливість хорового співу – спільне звучання окремих співаків хору в одному, загальному цілому, що й зветься ансамблем.

Ансамбль – слово французьке (еnsemble – разом, вкупі, ціле, узгодженість); воно висловлює поняття про спільний, колективний труд.

Кожен колективний труд може бути різних кваліфікацій щодо своєї організованості – від неналагодженого і малопродуктивного – до чіткого, точного і високопродуктивного. Створення дружнього колективу неможливе без глибокої поваги і навіть від ставлення його учасників до свого керівника.

2. Керівник хору повинен уважно відноситися до кожного учасника хору, знати його труднощі і проблеми, вміти доброю порадою і конкретним ділом допомогти членам хорового колективу, бути їх справжнім товаришем. Керівник хору повинен любити не тільки хорове мистецтво, але и багатопланову роботу, пов’язану з організацією колективу, віддавати цій роботі всього себе. В завдання керівника хору (хормейстера) входить: підбір репертуару; музично-педагогічна діяльність; організація і проведення репетиційної роботи; концертно-виконавчої діяльності; організація творчих зустрічей з різноманітними самодіяльними і професійними колективами; організація і виконання гастрольних поїздок хору; ділові контакти.

До завдань керівника хору входить не тільки навчання його учасників правильним співочим і хоровим навичкам, розвиток музичності, але і виховання у них хорошого художнього смаку, високої духовності, любові до хорового мистецтва. Ця задача ускладнюється тим, що керівнику приходиться працювати з людьми різного віку, різного освітнього і культурного рівня.

Робота керівника самодіяльного академічного хору складна та багатогранна. Керівник хору повинен бути не тільки висококваліфікованим, обдарованим, але і вмілим, талановитим педагогом, організатором і вихователем. Якщо цього не буде, він не досягне відчутних художніх результатів, якщо не зуміє створити дружній колектив однодумців, для яких хоровий спів являється вадливою духовною потребою. Кваліфікаційні вимоги хормейстера: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією хормейстера: для магістра – не менше 2 років, спеціаліста – не менше 3 років.

3. Головною особливістю роботи з самодіяльним хоровим колективом являється творчий процес, який достатньо сильно взаємопов’язаний з процесами навчання, виховання і організації. В цьому розрізі педагогічну і психологічну освіченість керівника самодіяльного хору неможливо переоцінити.

4. Розспівування переслідує три основні завдання: розігрівання голосового апарату, психологічний настрій для вокально-хорової роботи і вдосконалення співецьких прийомів і навиків. Дихання – основа співу. самим найпоширенішим недоліком у співі є скована нижня щелепа. При такому положенні рот дуже мало відкритий, звук повітрям вільно не виштовхується, голос звучить неприродно, а також виникає різниця між голосними звуками. Ліквідувати такий недолік можна під час співу різноманітних нотних прикладів, вправ на різноманітні склади. Велике значення для правильного звукоутворення має чітке формування голосних звуків. Якість голосних залежить від того, як співак розкриє рот: нижня щелепа опускається повільно, утворюючи губами коло.

5. На кожній репетиції повинен вирішуватися широкий круг навчально-методичних завдань. Не слід на одній репетиції займатися лише найскладнішими завданнями в роботі над репертуаром, а на іншій найбільш простими. Кожна робоча репетиція має бути насичена творчими завданнями і носити всілякий характер їх рішення.

Керівникові хору слід пам'ятати, що педагогічні аспекти в роботі над репертуаром не слід відривати від художньо-виразного початку. На початковій стадії освоєння твору переважають педагогічний і технологічний процеси, на завершальній – процес художньо-виразний.

Під музично-педагогічною роботою в самодіяльному хорі розуміють: заняття по постановці голосу (хоровий вокал); навчання нотній грамоті; навчання співу по нотам; загальна музична ерудиція.

6. Художнє виконання пісенно-хорового репертуару у дитячому хорі може бути лише на основі розуміння і відчуття учнями художнього образу. Це є першою і обов'язковою умовою художнього співу. Проте однієї цієї умови недостатньо, потрібно ще вміти передати зміст і характер пісні під час співу, а разом з тим володіти мінімальною вокально-хоровою технікою, тобто вокально-хоровими навичками.

Вокально-хорові навички – це комплекс автоматизованих дій різних часин голосо-дихального апарату, які відбуваються під час співу і підкоряються волі співака, його виконавським бажанням, узгодженого співу в колективі.

Таким чином, нинішній етап розвитку самодіяльного хорового мистецтва переживає серйозну кризу за трьома основними напрямами – економічна, соціальна і в певній мірі духовна. В цій ситуації провіряються на міцність не тільки професійні якості керівника, але і його, перш за все, педагогічне вміння організувати колектив, вивести його на певний виконавчий рівень і утримати від розпаду. І щоб при цьому не постраждала творчість. Все це являє собою проблеми перш за все педагогічного характеру – потрібно навчити людей співати в хорі, розуміти хор, любити хор і головне – не залишати хор ні при будь-яких обставинах.

В час відродження нашої духовності, розбудови нашої незалежної держави, перед керінвиками хорів, діячами мистецтва стоять важливі завдання з питань музичного виховання підростаючого покоління. А саме в піснях, хорових творах, показати історію нашого народу, його звичаї, традиції, обряди, незламність духу у боротьбі за волю України. Адже спів у самодіяльних хорових колективах відіграє важливу роль у духовному становленні особистості людини.



Список використаних джерел та літератури

1.  Агарков О.М. Интонирование и слуховой контроль в сольном пении // Вопросы физиологии пения и вокальной методики. [Текст] / О.М. Агарков. – М.: Музыка, 1975. – C. 70-89.

2.     Андрійчук П. Українське народне хорове мистецтво у контексті сучасної музичної культури. Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції "Трансформаційні процеси в сучасній українській культурі". – К., 2007 р. – С. 33-36.

3.     Андрійчук П. Українське народно-хорове мистецтво як чинник самоідентифікації в контексті європейської інтеграції. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Інформаційно-культурний простір: європейський вибір України" Частина 2. – К, 2008. – С. 88-90.

4.     Андрійчук П. Хто співає – той щасливий // Українська музична газета, 2007, № 4.

5.     Андрійчук П. Чи зможе народний хор вписатися в новий час? // Культура і життя, 06.08.2008.

6.     Андрійчук П.О. Аматорський народний хоровий колектив: засади функціонування (на прикладі заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України "Дарничанка"). Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції “VIІ Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва: Культурна трансформація сучасного українського суспільства”. – К., 2009. Ч. 1. – С. 161-165.

7.     Артемьева Т.И. Проблема способностей: личностный аспект // Психол. журнал. – 1984. – Т. 5. – № 3. – С. 46-55.

8.     Б.В. Баранов, "Курс хороведения", М., ПОП Музфонда, 1991. – 58 с.

9.     Б.В. Баранов, "Курс хороведения", М., ПОП Музфонда, 1991. – 58 с.

10.                        Б.И. Тараканов, "Разработка положений по подготовке специалистов в сфере менеджмента хорового искусства", М., 1997. – 56 с.

11.           Б.И. Тараканов, "Разработка положений по подготовке специалистов в сфере менеджмента хорового искусства", М., 1997. – 56 с.

12.                        Балабан А.В. Артикуляційні особливості мовного та співацького звукоутворення в дітей молодшого шкільного віку [Текст] / Алла Вікторівна Балабан // Наукові пошуки: Зб. Наук. Праць молодих учених. – Суми: Вид-во СумДПУ, 2009. – С. 277 – 280.

13.                        Бенч-Шокало О. Український хоровий спів. Актуалізація звичаєвої традиції. Навчальний посібник // К., Український світ, 2002.

14.           Білецький П. О. Українське мистецтво XVII – XVIII ст. Київ. Мистецтво. 1963р.

15.           В. Довженко. Нариси з історії Української радянської музики. Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ 1957 р.

16.                        В. Морозов, "В помощь педагогу-музыканту", М. Музыка, 1965. – 45 с.

17.           В. Морозов, "В помощь педагогу-музыканту", М. Музыка, 1965. – 45 с.

18.                        Вербов А.М. Техника постановки голоса. Изд.2-е. [Текст] / А.М. Вербов. – М.: Музгиз, 1961. – 52 с.

19.                        Вопросы вокальной педагогики: сб. статей / [Сост. А.С. Яковлева.] / [Текст] / Антоніна Сергіївна Яковлева. – М.–Л.: Музыка, 1962. – Вып. 1 – 7. – 1984.

20.                        Воспитание и охрана детского голоса [Текст] / Под ред. Багадурова В.А.– М.: АПН РСФСР, 1953. – 72 с.

21.                        Врублевська Валерія. Соломія Крушельницька: роман-біографія. [Текст] / Валерія Васильевна Врублевська. – К.: Дніпро, 1986. – 358 с.

22.                        Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.Давыдова. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.

23.                        Гонтаренко Н.Б. Сольное пение: секреты вокального мастерства [Текст] / Надежда Борисовна Гонтаренко. – Изд. 4-е. – Ростов н / Д: Феникс, 2008. – 183 с.

24.                        Гуменюк А. Український народний хор. – К., Музична Україна, 1969.

25.                        Детский голос [Текст] / Под ред. Шацкой В.И. – М., 1970. – 180 с.

26.                        Дмитриев Л.Б. Голосообразование у певцов. [Текст] / Лев Борисович Дмитриев. – М., 1962. – 56 с.

27.                        Дмитриев Л.Б. Основы вокальной методики. [Текст] / Лев Борисович Дмитриев. – Изд.2-е. – М.: Музыка, 1996. – 368 с.

28.                        Емельянов В.В. Развитие голоса. Координация и тренинг. 5-е изд., стер. [Текст] / Виктор Вадимович Емельянов. – СПб.: Изд-во «Лань»; Издательство «ПЛАНЕТА МУЗЫКИ», 2007. – 192 с.

29.                        Карпун А. Керівництво гуртами українського народного співу (психолого-педагогічний аспект). Навчально-методичний посібник //К., Українська Міжнародна Місія Духовного Оздоровлення, 2002.

30.                        Карулина З.В. Основы вокальной безопасности. [Текст] / Златта Вікторівна Каруліна – М.: Компания Спутник+, 2007. – 64 с.

31.                        Кочнева И.С. Вокальный словарь. [Текст] / Ірина Степанівна Кочнєва, Антоніна Сергіївна Яковлева. – Л.: Музыка, 1988. – 70 с.

32.                        Маруфенко О.В. Проблема наступності у змістовому та процесуальному аспектах навчання сольному співу [Текст] / Олена Вікторівна Маруфенко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культурна трансформація сучасного українського суспільства». – К.: ДАКККіМ, 2009. – Ч. 1. – С. 327-330.

33.                        Маруфенко О.В., Меньшиков М.В. Фонопедичні вправи як профілактика голосових ушкоджень у співаків-підлітків [Текст] / Олена Вікторівна Маруфенко, Максим Вікторович Меньшиков // Наукові пошуки: Зб. Наук. Праць молодих учених. – Суми: Вид-во СумДПУ, 2009. – С. 292 – 294.

34.           Методичні рекомендації до підготовки та захисту дипломних робіт для студентів спеціальності 6.020204 «Музичне мистецтво». Укл. Туріна О. А. Київ НАКККіМ 2003 р.

35.                        Морозов В.П. Искусство резонансного пения. Основы резонансной теории и техники. [Текст] / Володимир Петрович Морозов. – М.: ИП РАН, МГК им. П.И.Чайковского, Центр «Искусство и наука». 2002. – 496 с.

36.                        Морозов Л.Н. Школа классического вокала: Мастер-класс (+DVD). [Текст] / Лев Миколайович Морозов. – СПб.: Издательство «Лань»; «Издательство ПЛАНЕТА МУЗЫКИ», 2008. – 48 с.

37.           О. Г. Раввіонов “Методика хорового співу в школі”, 1974. – 21 с.

38.           О. Г. Раввіонов “Методика хорового співу в школі”, 1974. – 21 с.

39.           П.Г. Чесноков, "Хор и управление им", М., Музгиз, 1961. – 258 с.

40.           П.Г. Чесноков, "Хор и управление им", М., Музгиз, 1961. – 258 с.

41.                        Павленко І. Українські народні хори і сучасна виконавська практика //Зб. матеріалів науково-творчої конференції КІК "Художня культура та проблеми підготовки професійних кадрів в умовах українського духовного відродження", К., 1993.

42.  Павлишин Стефанія. Історія однієї кар’єри. [Текст] / Стефанія Павлишин. – Л.: Редакція газети «Неділя»; Вид. «Вільна Україна», 1994. – 108 с.

43.                        Панькевич Ю. Проблеми інтерпретації творів сучасних українських композиторів в контексті європейського виконавства / Юлія Панькевич. – Режим доступу : #"_Toc261824652">Додатки

Додаток А

Термінологічний словник

acceler.  accelerando (ачелерандо) – прискорюючи

ad libitum (ад лібітум) – за бажанням

affettuoso (аффеттуозо) – любовно, ніжно, з пристрасним поривом

agitato (ажитато) – із збудженням, тривожно, стурбовано

allarg. (аляргандо) – розширюючи, уповільнюючи

allegretto (аллегретто) – більш повільно, ніж Allegro

allegro (алегро) – весело, швидко, життєрадісно

alegro agitato (аллегро ажитато) – швидко, схвильовано,

збуджено

andante (анданте) – повільно, помірно

andante non tanto (анданте нон танто) – не так повільно

andantino (андантино) – швидше, ніж Andante

animez (аніме) – жвавий, із запалом

animez peu a peu (аніме пе а пе) – поволі пожвавлюючись

assai (ассаі) – дуже, вельми

assai legato (ассаі легато) – вельми зв’язно, злито

a tempo (а темпо) – в темпі

avec (авек) – з, разом

avec accablement (фр. авек акаблєман) – пригнічено, засмучено

avec douleur (авек дулю) – зі скорботою

cant. - cantabile (кантабіле) співуче, наспівно

capriccioso (капріччіозо) капризно, примхливо, дивно

chant (шан) спів, пісня, наспів

coda (кода) – заключний розділ музичного твору

colla parte (кол’а парте) – з партією (узгоджуючи темп з головною

партією)

colla voce (кол’а воче) – з голосом (грати за голосом)

con anima (кон аніма) – натхненно, з душею

сon entusiasmo (кон ентузиазмо) – з інтузіазмом

con espressione (кон еспресьоне) – з експресією

con moto (кон мото) – рухливо

cresc.crescendo (крещендо) – поступово збільшуючи силу звука

dim.diminuendo (димінуендо) – поступово зменшуючи силу звука

dolce (дольче) – ніжно, ласкаво

dolcissimo con tenerezza (дольчисімо кон тенереза) – дуже ніжно, з

ласкою

dolcissimo e legato sempre (дольчисімо і легато семпре) – дуже

ніжно та завжди зв’язно

douleur (дулю) – скорбота

espressivo (еспрессіво) – виразно, експресивно

expressif (експресіф) – виразно

expressif et soutenu (експресіф е сутеню) – виразно та стримано

expressif imitez le chant (експресіф л’о іміте шан) виразно,

імітуючи спів

grazioso (граціозно) – граціозно

fforte (форте) – сильно, голосно

imitez (іміте) – імітуючи

lamentabile (ляментабіле) – жалобно, скорбно

legatissimo (легатіссімо) – дуже зв’язно

legato (легато) – зв’язно, злито

leggero (лєджеро) – легко

leicht (лє) – середньовічний жанр

lent (лан) – повільно, протяжно

meno mosso (мено моссо) – повільніше

mfmezzo forte (меццо форте) – найвголосно

mp mezzo piano (меццо piano) – напівтихо

moderato (модерато) – помірно

moderato ed affettuoso (модерато аффеттуозо) – помірно з

пристрасним поривом

molto (мольто) – вельмі

mosso (моссо) – жваво, рухливо

non legato (нон легато) – не зв’язно

non tanto (нон танто) – не стільки, не так

passionato (пассіонато) пристрасно

patetico (патетико) – патетично

peu a peu (пе а пе) – потроху, поволі

ppiano (п’яно) – тихо

ppp – piano pianissimo (п’яно п’яніссімо) – надзвичайно тихо

piu f (п’ю форте) – більш голосно

piu lento (п’ю ленто) – більш повільніше

piu mosso (п’ю моссо) – більш рухливо

Presto (престо) – швидко

rall.rallentando (ралентандо) – затримуючи, уповільнюючи

repeat (ріпіт) – повтор

risvegliato (рісвельято) пробуджуючись

rit.ritenuto (рітенуто) – поступово затримуючи

sempre (семпре) – завжди, постійно, весь час

sf sforzando (сфорцандо) раптовий акцент, що припадає на

будь-яку ноту або акорд

smorz. smorzando (сморцандо) – завмираючи, слабнучи

sostenuto (состенуто) – стримано, зосереджено

soutenu (сутеню) – стримано

Tempo di berceuse (темро ді берсез) – темп колискової пісні

Tempo I – темп первісний

ten. tenuto (тенуто) – витримано

tres (тре) – дуже, вельми

triste (тріст) – сумний, печальний

triste et tres lent (тріст е тре лан) – сумно і дуже повільно

tres expressif et avec accablement (тре експресіф е авек акаблєман)

дуже виразно та засмучено



Додаток Б

Oreya


Zhytomyr municipal choir “Oreya” is founded in the end of 1986 on the basis of the Zhitomir Music College named after V.S. Kosenko choir under the support of regional Music Society, by the City House of Culture by Alexander Vatsek – Ukrainian conductor, choirmaster. Since 1990 “Oreya” has won 7 Grand – Prix and 23 first places on international choir competitions and festivals in different countries. 28 choral singers make up one of the most original Ukrainian mixed choirs. In 1997, the President of French festival of choirs – prizewinners Vaison la Romaine Marcel Corneille, evaluated the choir in his speech in such a way: "This is one of the four best choirs of the world that I ever heard." And in 2009, Kelly Park, artistic director of the First International Choral Festival in Inchon (South Korea), said: "This team sets new world standards of choral singing and is the best ambassador of Ukraine over the years.“

Grand – Prix

2008 – 9th International Choir Competition in Maribor, Slovenia

2007 – Ukrainian Competition of chamber vocal forms and choral collectives named after Boris

Lyatoshynskyi in Kyiv, Ukraine

1999 – International Choir Competition named after Johannes Brahms in Wernigerode, Germany

1998 – International Choir Competition in Montreux, Switzerland

1996 – International Choir Competition in Lindenholzhausen, Germany

1995 – 24th International Choir Competition in Tours, France

1993 – 5th International Choir Competition in Meinhausen, Germany Alexander Vatsek

Choirmaster, Сonductor, Vocal Teacher, Adjudicator, Workshop Leader and Arranger

Founder: 1986 – “OREYA” Zhitomir Municipal Folk Choir Cappella

1996 – “GAUDEAMUS” University Brno choir

Won:

Grand Prix – 8 times, with ‘’Oreya’’ 7 times: 1993 in Meinhausen, 1995 in Tours, 1996 in Lindenholzhausen,

1998 in Montreux, 1999 in Wernigerode, 2007 in Kyiv, 2008 in Maribor; with “GAUDEAMUS” choir 1x IFAS

Pardubice (2002)

First places: – 27, 23 with “Oreya” and 4 with “GAUDEAMUS”

Jury member: II, III and IV World Choir Games, which were held in Pusan (South Korea, 2002.) Bremen

(Germany, 2004.), Xiamen (China, 2006), and also on prestigious international choral competitions in Tolosa

(Spain), Marktoberdorf and Wernigerode (Germany), Riva del Garda (Italy), Artek (Ukraine)

Symphonic projects: France, Germany, Rumania, Ukraine, Czech Republic

Workshops: Canada, Italy, Germany, Latvia, Czech Republic, France, Ukraine

In 2006 the president of 35th International Choral Competition in Tours (France) Christian Balandras has published for the Ministry of Culture of France the analysis of 50 choral competitions for the period 1995–2005, in which he acknowledges Alexander Vatsek, as one of the 20 best choral conductors in the world.

Titles: from 1990 honorable member of culture of Ukraine, from 1994 honorable member of art of Ukraine, in 1996 awarded by the State Award named after I. Ohienko, in 2008.by “Order of Merit” III degree, in 2009 by the Academic Council of the National Tchaikovsky Music Academy was awarded the Order" For Outstanding Achievement in Music ", from 2009 the honorable professor of Zhitomir State Institute of Culture and Art.

Member of the Music Comission Europa Cantat, Intercultur, IFCM. Prominent Events and Awards in the history of “Oreya” 2009 – The first music festival in Incheon (South Korea), where “Oreya” was invited as one of the best choirs of the world.

Participants: male quintet "Amarcord" from Germany, a youth choir from Indonesia (conductor Aida Svenson) professional choir and Kansas City and Phoenix (USA) cond. Charles Braffy and 3 professional choirs from Korea.

2009 – project "Kaddish" (3rd Symphony) by Leonard Bernstein, Aachen (Germany).

Participants: Chamber Choir of Tel Aviv and the best German choir 2006 – "Carmina Mundo”, chamber choirs from Tallinn and the Netherlands. Aachen Symphony Orchestra, conductor – Marcus Bosch. 2008 – III World Fair of choral singing in Saint Lo (France).

Artistic Committee of the "Polifoliya" has invited the choir (24 singers) as one of the 12 best choirs in the world.

Along with the Choir Academy of Music, Stockholm (Sweden) "Nordic voices” chorus master Co Matsushito of Tokyo (Japan), chorus master Denisha Szabo from Debrecen (Hungary).

2008 – 9–th International Choir Competition in Maribor, Slovenia – Grand Prix.

2007 – International Choir Festival "Millennium Place, Music for Peace" c. Valencia, Spain.

Participation in the project ”Dona nobis pacem” composer Ralph Vaugham Williams (1872–1958)

Participants: University Choir of Sant Yago (Spain), University Choir Valencia (Spain), choir “Studio Vokale“ from Karlsruhe (Germany), conductor Werner Pfaff.

2007 – All–Ukrainian Competition of chamber choirs named after B. Lyatoshynskyi Kyiv, Ukraine. – Grand Prix

2007 –International Choir Competition “Habaner” in Spain, Torrevieja –The second place in the category “Polyphony”

2006 –35th Florilege Vocal de Tours, France –The first place in the category “Polyphony” –Special prize from Ministre de la Culture for the best for the best interpretation of works by F. Poulenc and Debussy. – Jury Prize for best performance and the best pronunciation among foreign choirs.

2005 – International Choir Competition in Arnhem, Netherlands –The first prize in the category “Polyphony” –The first prize in the category “Folk”

2005 – International Choir Festival in Legnano, Italy “Oreya” was invited for the second time as one of 5 best choirs of the world at that time, as their experts estimated.

2004 The 3–rd World Choir Olympics in Bremen (Germany). “Oreya” was invited as exemplary choir. – Participation in the project "Choral Fireworks" with 4 mixed choirs and Budapest Philharmonic Orchestra, “Dohnanyj Orchestra Budafok “, conductor – Recital in one of the finest acoustic halls in Europe Die Glocke in Bremen.

2003 – 7th International Choir Competition in Maasmechelen, Belgium – The first prize in the category “The mixed choirs” – The prize of the public

2003 – 49th International Habanera Choir Competition in Torrevieja, Spain – The second prize in the category “Polyphony”

2003 – The 22th international world festival of the Orthodox music in Hajnowka (Poland)

2002 – 4th International Choir Competition in Miltenberg, Germany

– The first prize in the category “Folk”

– The second prize in the category “Classics”

– The prize of the public

2001 – The performance of “Requiem” D. Verdi in Kiev and Zhitomir, Ukraine

2001 – 36th International Festival "Bratislava Cantat” Poland

2001 – International Choir Competition in Lindenholzhausen, Germany

– The first prize in the category “The mixed choirs”

2000 – The performance of “Requiem” D. Verdi in Geneva and Le Sentir Montreux (Switzerland)

1999 – 31st International Choir Competition in Tolosa, Spain

– The first prize in the category “Folk”

– The second prize in the category “Polyphony”

1999 – International Choir Competition named after Johannes Brahms in Wernigerode, Germany

– The first prize in the category “Mixed choirs”

– The prize of the public

– Grand Prix

1998 – International Choral Competition, Montro, Switzerland

– Grand Prix

1998 – International Choral Festival in Bochum (Germany).

– Grand Prix

1998 –the International Choral Festival in Rottenburg (Germany).

1997 – Festival of prizewinners of international choirs’ competitions in Vaison La Romaine (France)

1997 – Festival, Bornemous, UK

1996 –the International Choir Competition in Lindenholtshauzen (Germany).

– The first prize in the category “Mixed Choirs”

– The second prize in the category “Women’s Choirs”

– The prize for the best performance of the folk music

– Grand Prix

1996 – the international festival in Legnano, Italy

“Oreya” was invited as one of 5 best choirs of the world.

1995 –the Festival in Bochum (Germany).

The press called “Oreya” as “the choir of the European extra–class”.

1995 – 24th International Choir Competition in Tours, France

– Grand Prix

– The first prize in the category “Mixed choirs”

– The first prize in the category “Women’s choirs”

– The prize for the best interpretation of the French music

– The prize of the public

1995 – 2nd International Choir Contest in Zwickau, Germany

– The golden diploma in the category “Mixed choirs”

– The golden diploma in the category “Women`s choirs”

– The prize for the best interpretation of the music of the XX century

1995 – 31st International Contest in Montreux, Switzerland

– The diploma with the “Excellent” mark in the category “The mixed choirs”

1993 – 5th International Choir Competition in Maynhauzen, Germany

– The first place in the category “Classics”

– The first place in the category “The mixed Choirs”

– Grand Prix

1993 – 3rd International Choir Contest of chamber choirs in Marktorberdof, Germany

– The first place in the category “Women’s choirs”

1992 – The 24th International Choir Competition in Tolosa (Spain).

– The second prize in the category “Women’s Choirs”

– The third prize for the folk music.

1991 – 21th International Choral Competition named after G. Dmitrov in Varna, Bulgaria

– 1st place in category "Mixed Choirs"

– 1st place for best performance of the Bulgarian music

– Alexander Vatsek has got the special prize as the best conductor of the competition.

1989 – 14th International Choral Competition named after Bela Bartok in Debrecen, Hungary

– Prize for best performance of folk music

1989 – 1st Ukrainian Choir Competition named after M. Leontovich, Kyiv, Ukraine

– 1st place in category "Mixed Choirs"


Размещено на


Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.