Экзаменационные вопросы по курсу "Международное финансирование" укр

 

·        Статус центрального банку

§         Цілі

Розвиток та укріплення фінансово – кредитної системи національної держави.

Забезпечення ефективного та безперебійного функціонування системи розрахунків.

Регулювання, контроль та нагляд за діяльністю національних і іноземних фінансово – кредитних інститутів.

 

§         Підпорядковується  Парламенту ( як правило ).

§         Основні функції :

Разом з Урядом розробляє та проводить єдину державну грошово – кредитну політику, направлену на захист та забезпечення стабільності національної валюти.

Монопольно здійснює емісію готівкових грошей та організує їх обіг.

Є кредитором в останній інстанції для кредитних організацій, організує систему рефінансування.

Встановлює правила здійснення розрахунків.

Встановлює правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності для банківської системи.

Здійснює державну реєстрацію кредитних організацій, видає та відкликає ліцензії кредитних і аудитних організацій.

Здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій.

§         Комерційна діяльність

Центральні банки пропонують ті ж самі послуги, що комерційні банки, а саме : надання кредитів, позик, проведення консультацій і т. д.

q       Міждержавні ( міжнародні, регіональні ) організації

§         Статус та класифікація

Міжнародна організація – це об”єднання суверенних держав , створене на основі міжнародного договору та уставу для виконання визначених цілей, а також має систему постійно діючих органів, міжнародну правосуб”єктність та засноване у відповідності з міжнародним правом.

Класифікація :

Міжд+ержавні універсальні організації ООН

Спеціалізовані установи ООН ( що є

самостійними міжнародними

організаціями : МВФ, МБРР, МФК,

МАР )

Міжнародні організації регіонального

характеру

Ліга арабських держав

Європейський союз

Організація африканської єдності

Міждержавні неурядові організації

Юридична сила нормативних актів міжнародних організацій

Рішення, що мають обов”язкову юридичну силу

( приймаються по процедурним питанням : прийняття правил процедури, затвердження бюджету організації, розподіл коштів по направленням діяльності, витрати між членами, прийняття та виключення із членів організації і т.д.) .Ці рішення обов”язкові для держав – членів організації.

Рекомендації ( мають меншу юридичну силу )

Міжнародні фінансові організації

Міжнародні і регіональні валютно - кредитні і фінансові організації – це інститути, створені на основі міждержавних угод з метою врегулювання міжнародних економічних відносин, в тому числі валютно – кредитних і фінансових.

МВФ ( Міжнародний валютний фонд )

БМР ( Банк міжнародних розрахунків )

СБ ( Світовий банк )

МАР ( Міжнародна асоціація розвитку )

МАІГ ( Міжнародна агенція по інвестиційним

гарантіях )     

Регіональні банки розвитку

 

16.Норми та джерела міжнар права у сфері міжнар фін.

Норми та джерела міжнародного права у сфері міжнародних фінансів.

 

Норма міжнародного права – правило поведінки, що регулює відношення

на міжнародному, регіональному чи

локальному рівнях визначених суб”єктів

міжнародного права, є юридично

обов”язковими.

Диспозитивні                     -  норми, від яких суб”єкти міжнародного

права можуть відступати за взаємною

угодою.

Імперативні                        - відхилення від таких норм не допускаються.

Норма може бути змінена тільки наступною

нормою такого ж характеру.

Для забезпечення реалізації норм міжнародного права існують санкції.

Застосування санкцій дуже слабке місце в міжнародному праві, тому що у міждержавних відношеннях не має таких інститутів ( ідентичних внутрішньодержавним ), які могли б ( адекватно внутрішнім діям держав ) гарантувати застосування міжнародних норм. Міжнародне право передбачає застосування санкцій самими державами індивідуально чи колективно, а також міжнародними організаціями, що наділені значними повноваженнями у цій сфері. Кількість видів санкцій, що можуть застосовуватися постійно зменшується. Та разом з тим, держави мають право застосовувати різні дії дипломатичного характеру, включаючи розірвання дипломатичних відносин, обмеження економічних, фінансових, науково – технічних та інших зв”язків, а також часткова або повна відмова від надання інформації про діяльність держави, обмеження доступу до інформації та її використання.

Міжнародно – правові джерела ( ст.38 Статуту Міжнародного суду )

Загальні принципи права, признані цивілізованими націями

Міжнародні конвенції, загальні та спеціальні, що встановлюють правила, визначено признані конфліктуючими державами

Міжнародний звичай як доказ загальної практики, признаної в якості правової норми

Судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй як додатковий засіб для визначення правових норм

Основні принципи міжнародного права – загальновизнані норми , що мають суттєве найбільш важливе значення для забезпечення нормального функціонування міждержавної системи відношень. Визначені у Декларації про принципи міжнародного права 1970р., Уставі ООН, Заключному акті Гельсінської наради щодо безпеки    та співробітництва в Європі 1975р.

Принцип мирного співіснування держав незалежно від їх економічних, соціальних та політичних систем.

Принципи, що безпосередньо відносяться до підтримання міжнародного миру та безпеки : принцип незастосування сили чи погрози силою;

принцип мирного вирішення міжнародних спорів;

принцип територіальної цілісності держав;

принцип нерушимості післявоєнних кордонів.

Загальні принципи міжнародного співробітництва:

принцип суверенної рівності держав,

принцип невтручання,

принцип рівноправності та самовизначення народів,

принцип співробітництва держав,

принцип поваги прав людини,

принцип добросовісного виконання зобов”язань.

 

 

17.Сист міжнар договорів, щодо фін діял суб`єктів міжнар фін.

Міжнародні  конвенції (договори ) – угоди між суб”єктами

міжнародного права для регулювання відносин

між ними через створення взаємних прав та

обов”язків.

 

Система міжнародних договорів щодо фінансової діяльності

Угоди про створення міжнародних ( регіональних ) організацій, основним предметом діяльності яких є забезпечення міжнародних валютно – кредитних відносин ( включаючи норми, викладені в уставах вказаних організацій ) :

Міждержавних міжнародних та регіональних організацій :

Договір про створення Міжнародного валютного фонду ( 1944 );

Договір про заснування Європейського економічного співтовариства (1957), Договір про заснування Європейського фонду валютного співробітництва (1973), Єдиний Європейський акт ( 1985 ), Договір про Європейський союз (1993);

Договір про створення Арабського валютного фонду (1977);

Договір про заснування Валютного союзу Центральної Африки (1972) та інші;

Міжнародних ( регіональних ) міждержавних банків :

Договір про створення Міжнародного банку реконструкції та розвитку (1944);

Договір про створення Банку міжнародних розрахунків (1930);

Договори про створення Азіатського банку розвитку (1965); Арабсько – Африканського міжнародного банку ( 1964); Європейського інвестиційного банку ( 1957); Європейського банку реконструкції та розвитку (1989); розвитку ( 1974); Центральноамериканського банку економічної інтеграції (1960); Чорноморського банку торгівлі та розвитку (1994); та інші.

 

Угоди про міжнародні розрахунки, тобто про порядок здійснення розрахунків за торгові та неторгові операції в сфері міжнародних економічних відносин :

Платіжні угоди, в яких держави висловлюють свою волю відносно платежів у вільно або обмежено конвертованих валютах у відповідності з законодавством, що діє в країнах – учасницях угод :

Договір про товарообіг та платежі між СРСР ( Росією ) і Японією (1991), Фінляндією (1989), Болгарією (1990);

Протокол про врегулювання розрахунків та платежів між Росією та КНР ( 1990);

 

Клірингові угоди про взаємний зарахування боргів та вимог по

зовнішньоекономічним операціям між державами без переказів валюти :

Договори СРСР з Італією (до 1957), з Францією ( до 1960), з Норвегією і Швецією ( до 1965) та інші.

Платіжно- клірингові угоди:

Договір про товарообіг і платежі між СРСР та Фінляндією (1979);

Договір про товарообіг та платежі між Росією і Японією (1991) та інші.

Міжнародні кредитні угоди, тобто міждержавні угоди про надання кредитів, в тому числі угоди про синдиційовані кредити, у визначеній валюті чи міжнародній рахунковій одиниці (ЄКЮ, СРД), або про поставку товару у кредит :

Угоди про врегулювання заборгованості держави Камбоджа перед СРСР (Росією) по державним кредитам (1991);

Угода про державний кредит для поставок з КНР в СРСР ( Росію ) товарів (1991);

Угода про форму обміну листами щодо кредитної гарантії для експорту сільськогосподарських товарів та продовольства з Європейської спільноти в СРСР (1991).

Міждержавні угоди про інвестиції ( вкладення капіталів ) :

Єдиний інвестиційний кодекс Андської групи країн;

Сеульська конвенція про заснування Міжнародної агенції щодогарантій іноземних інвестицій ( 1985);

 

Міжнародні угоди про забезпечення фінансових зобов”язань суб”єктів міжнародної фінансової діяльності :

Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі і міжнародні прості векселі (1988);

Женевська конвенція про одноманітний закон про перевідний та простий вексель (1930);

Женевська конвенція щодо колізій законів про перевідний та простий вексель (1930);

Женевська конвенція про одноманітний закон про чеки (1931);

Женевська конвенція про гербовий збір у відношенні перевідних та простих векселів ( 1930 );

Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924);

Брюссельський протокол до Брюссельської конвенції про уніфікацію деяких правил щодо коносаменту 1924р. (1968);

Конвенція про міжнародну фінансову оренду ( лізинг ) (1988);

Конвенція про міжнародне фінансове представництво ( факторинг ) (1990);

Міжнародні податкові угоди, що систематизують оподаткування суб”єктів міжнародної діяльності та виключають подвійне оподаткування :

Угода про уникнення подвійного оподаткування прибутків та майна між СРСР ( Росією ) та Бельгією ( 1987 ) та інші.

Міжнародні угоди про економічне співробітництво :

Угода про партнерство та співробітництво між Російською Федерацією і  Європейським співтовариством і його державами – членами ( 1989 );

Угода між Урядом і Центральним банком Російської Федерації і Урядом і Національним банком Республіки Казахстан про взаємні зобов”язання та взаємну підтримку у зв”язку з введенням національних грошових знаків Республікою Казахстан (1993)

Інші міжнародні угоди про відношення майнового та немайнового характеру, що виникають при функціонуванні суб”єктів міжнародної фінансової діяльності, а також про порядок розгляду спорів між ними :

Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів ( 1980 );

Н”ю – Йоркська конвенція про іскову давність у міжнародній купівлі – продажу товарів ( 1974), Віденський протокол про зміни Конвенції про іскову давність в міжнародній купівлі – продажу товарів (1980);

Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж (1985);

Європейська конвенція про зовнішньоторговий арбітраж ( 1961);

Вашингтонська конвенція про порядок розгляду інвестиційних спорів між державами і іноземними особами (1965);

Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ (1976);

Арбітражний регламент Європейської економічної комісії ООН (1966);

Гаагська конвенція про полегшення міжнародного доступу до судів (1980);

Брюссельська конвенція про судову підсудність та виконання судових рішень по громадянським та торговим справах (1968);

Гаагська конвенція про громадянський процес (1954);

Гаагська конвенція про надання судових та позасудових документів (1965);

Гаагська конвенція про докази (1970);

Н”ю – Йоркська конвенція про визнання та приведення до виконання арбітражних рішень (1958);

Регламент Арбітражного суду Міжнародної торгової палати (1975; із змінами 1988р.).

 

Перелік проблем щодо ефективності дії міжнародних угод, що регламентують міжнародну фінансову діяльність

 

Міжнародні угоди розділяються по ступеню ефективної дії в залежності від державного органу ( президент, уряд, державні відомства іт.д. ), від імені якого укладалася угода.

Сфера дії міжнародних норм може бути обмежена в залежності від регіону, у якому визнано її дію.

Ефективність дії міжнародних норм, на які посилаються суб”єкти міжнародної фінансової діяльності, може бути обмежена їх різним статусом по відношенню до системи внутрішнього права різних держав :

 

Ефективність дії міжнародних норм може бути знижена в результаті не однообразного їх створення, тобто в тому випадку, коли держава заявляє про якісь обмовки відносно дії міжнародних норм.

В сферу компетенції національних судових органів не входять функції відносно сфери діяльності законодавчої та виконавчої влади національної держави ( в тому числі національного банку ), - відповідно суди не можуть не тільки розглядати спори між суб”єктами міжнародної фінансової діяльності, але й роз”яснювати положення міжнародних договорів, в яких приймають участь державні органи США.

 

 

 

 

19. Поняття світ валют сист.

Світ вал сист.-форма організацій міжнар вал відносин, що істор склалася і закріпл міждерж домовленістю;- сукуп засобів, інструм, міждерж органів, за доп яких здійсн вз платіжно-розрах обіг в межах світ госп. Осн складові  С.В.С.:

·        Світ грош-й тов, валют курс, вал ринки, міжнар вал-фін організ.

·        Міжнар ліквід-ть, режим обміну валют, міжнар вал-фін організ.

Осн функції:

·        Здійсн платежів для покриття угод

·        Забезпеч стійку одиницю варт і стандарт вкладених платежів.

 

20.Порівняння осн елем нац і світ вал сист.

Ел світ вал сист.:

·        Назва міжнар платіж засобів

·        Режим обміну валют

·        Мех-м забезпеч валют-платіж засобами міжнар потреб обігу тов і послуг

·        Режими міжнар вал ринків

·        Статус міждерж інституту, який регул відносини, а також мережа міжнар і нац банківських установ, які здійсн міжнар розрах та кредит опер.

Ел нац В.С.:

·        Назва нац грош одиниці

·        Обсяг і склад резервів вал цінностей

·        Паритет і курс вал., мех-м їх визначення

·        Умови конвертації нац грош один

·        Умови функціонув вал ринку

Най вал сист базується на відповідних нац грош одиницях, а світ вал сист.- на одній або декількох резервних вал

 

21.Класифік видів вал

Валюта- грош одиниця будь-як кр.

Нац вал.- грош один певної кр., та той чи інший її бік.

Інозем вал.- грош знаки іноз держав, кредит і платіж засоби виражені в іноз грош один, що використ в міжнар розрах.

Міжнар вал.- міжнар грош один., засіб платежу

Євро вал- вал кошти, депановані на рах-ах банків поза межами кр.- емітентів цих валют.

 

22Конвертованість  валюти  її види

Ковертованість вал- це  здібність  резидентів  та  нерезидентів  вільно  без  обмежень  обмінювати  нац.вал. на  іноз-у  та  викор-тиіноз-у  вал-у  з  реальними  і  фінансовими  активами.

ВИДИ

-  К  за  поточними  операціями - це  відсутність  обмежень  на  платежі  і  трансіерти  по  поточним  міжнхм  операціям, пов”язаним  з  торгівлею  товарами  і  послугами, міждерж-м  переказом  доходів  і  трансфертів.

- К за  капітальними  операціями - це  відсутеість  обмежент  на  платежі  і  трансферти  по  міжнар-м  операціям, пов”язаним  з  рухом  капіталу. До  них  належать: кредити, прямі  та  портфельні  інвестиції, кап-ні  гранти.

- Повна  К  це  К  за  пот  операціями + К за  капіт-и операц.

- Внутрішня К - це  право  резидентів  робити  операції  в  кр  з  активами  у  формі  іноз-ї  вал-ти  та  банк-х  депозитів  деномінованих  в  іноз-у  валюту.

- Зовн-ня К - право  резидентів  здійснювати  операції  з  іноз-ю  вал-ю  з  ін  нерезидентами.

 

23.Валютний  курс, суть, види, функції, багатофакторність

Валютний  курс - мінова  вартість  нац-х  грошей  кр, виражена  в  гр.од.ін.кр.

-  це  ціна  гр.од.однієї  кр-ни, виражена  в  іноз-й  гр.од. чи міжнар-й  валютній  одиниці.

- це коєфіцієнт  перерахунку  однієї  валюти  в ін  , що  визначає  свіввід-

ношення  попиту  і  пропорзиції  на  вал-му  ринку.

Функції

* інтернац-я  грошових  відносин

* забезпечення  взаємного  обміну  валюти  при  торгівлі  товарами, послугами, при  русі  капіталів  і  кредитів

* використання  для  порівняння  цін  на  св-му  та  нац-у  ринках, а  також  вартісних  показнків  різних кр, виражених  в  нац  чи  іноз-й  валютв

* викор-ть  для  періодичної  переоцінки  рахунків  в  іноз   валюті  компаній  чи  банків.

* перерозподіл  нац-го  продукту  між  країнами

Багатофакторність

-відображає  взаємозв”язок  з  іншими  екон-ми  категоріями ( ціна, вартість, %, платіжний  баланс)

Види

1. Фіксований  курс - в основу  покладено  монетний  паритет -це  ваговий  вміст  золота  в  нац-й  гр.од.

1.1.реально-фіксований

1.2.договірно-фіксований

      * ординарний

        * кошиковий

        * вал.курс, заснований  на  систе

мі  змінного  паритету

2.Плаваючий, визн. Через  зіставлення  паритетів  купів-ї  спроможності  валют, тобто  оцінки  в  нац.гр-ві  вартості  одноіменного  кошика  товарів.

2.1.Незалежного  плавання ( на вал.р.)

2.2.керованого  плавання ( втруч ЦБ)

2.3.змішане  плавання  по  відношенню  до  1-ї  валюти ( долара)

2.4.спільне  плавання ( ЄС)

3.Номінальний - відносна  ціна  2  валют

4.Реальний  номінальний  курс  помножений  на  свіввідношення  рівня  цін  2-х валют

 

 

24.Ключові  вимоги, які  необхідні  для  успішн-го  функц-ня  св-ї  грошової  системи.

Св  грошова  система - форма  організації св  міжнар-х  відносин, що  історично  скл-ся  і  закріпилися  міждержавною  домовленістю.;

це  сукуп-ть способів, засобів, інстументів, міждерж-х  органів  за  допомогою  яких  здійсн-ся  взаємний  платіжнорозрахунковий  обіг  у  межах  св-го  госп-ва.Вимоги:

* забезпечення  відповідної  ліквідності

* дія  механізму  вирівнювання

·        впевненість  у  міжнар-й  грош-й  системі

 

 

25.Т  паритету  купівельної  здатності, як  1  із  т  регулюваного  валютного  курсу.

Ця  т  базується  на  номіналістичній  та  кількісній  т  грошей.  Осн.положе

ння  в  тому , що  валютний  курс  визнач-ся  відносно  вартості  грошей  2  кр-н, що  залежить  від  від  рівня  цін, а  останій  - від  кількості  грошей  в  обігу. Ця  т   направлена  на  пошук  “ курса  рвноваги” , який  підтримував  би  зрівноваженість  платіжного  балансу.

     Подальший  розвиток  цієї  т  пішов  з  розвитком  та  доповненням  додаткових  факторів, що  впливають  на  вал-й  курс  та  приведення  його  у  відповідність  з  купівельною  здатністю  грошей. У  їх  числі 

*торгові  та  валютні  обмеження, введені  держ.

* динаміка  кредиту  та % ставок

*психол-ні  фактори

        Проте  основна ідея  в  тому  що  валютний  курс  визнач-ся  співвідношенням  рівня  цін  2  країе  залишилась  без  змін  в  сучасній  зх-й  екон-й  науці.

 

 

26.Суть  т  регульованої  валюти, основні  напрямки.

Кенсіанська  т  регульованої  валюти  виникла  під  впливом  св-ї екон-ї  кризи 1929-33рр,На  противагу  т  валютного  курсу, що  допускала  можливість автомат-го  його  вирівнювання, на  базі  кейнсіанства  була  розроблена  т  регульованої  валюти, що  була  представлена 2  напрямками.

Перший :т  рухливих  паритетів або  маневруючого  стандарта, розробле-

но І.Фішером і Кейнсрм.пропонувало

ся  стабілізувати  купівельну  спро-

можність грошей  шляхом  маневрува

нням  золотим  паритетом  грошової  одиниці.Цей  проект  був  розрахова-

ний  на  золоту  валюту.

Другий : т  курсів  рівноваги чи  нейтральних  курсів, підміняла  паритет  купівельної  спроможності  поняттям  “ рівновага  курсу”.Нейтра

льний  курс - валютний  курс, що  відповідає  стану  рівноваги  нац-ї  екон-ки.На  цій  основі з”явилися  ін  т

- раціональних  очікувань  операторів  вал-го  ринку

- надмірно  підвищеної  реакції  вал-го  курсу  на  екон-ні  події

- гіпотеза “ новин” як курсоутворюю-

чого  фактору

- концепція  портфельного  бал-су

    Т  нейтральних  курсів  підкреслює  вплив  таких  факторів  які  незавжди  можуть  бути  виміряні. В т ч  митні  податі,валютна  спекуляція, рух “ жарких” грошей, психологічні  фактори.

 

 

 

27.Суть, представники  теорії  ключових  валют.

Істор-ю  основою  для  винекнення  теорії була  зміна  співвідношень  у  світі.За  результатом  2 св.війни   США  зайняли  панівне  положення  у  світі та у  св-му  господ-ві, міжнар-й  торгівлі, накопичили  величезні  золоті  резерви.В цей  же  час  екон-ка

  більшість  кр-н Зх.Європи, Японії  були  підірвана  війною, що  послабило  їх  позиції.

      Представники  цієї  т  амер.еконо-

місти Дж.Віл”ямс, Ф.Грехем. Суть  т  була  направлена  ,щоб  довести :

1) необхідність  поділу валют  на  ключові ( долар  і  фунт), тверді ( валюти  решти кр-н, марка,франк), М”яківалюти, що  не  відіграють  актив-ї ролі  в  МЕВ.

2) провідної  ролі  долара  на  протива

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7