Экзаменационные вопросы по курсу "Международное финансирование" укр

¨      Пільговістю валютного законодавства, що дає дозвіл для доступу іноземних позичальників на національний ринок і іноземних цінних паперів до біржових котировок

¨      Зручним географічним положенням

¨      Відносною стабільністю політичного режиму та інші.

            Необхідні елементи міжнародного фінансового центру

 

§         Стійка фінансова система та інститути, що забезпечують правильне функціонування фінансових ринків.

§         Гнучка система фінансових інструментів, що забезпечує кредиторам та позичальникам різноманітність варіантів з точки зору затрат, ризиків, прибутків, строків, ліквідності та контролю.

§         Здатність каналізувати іноземний капітал

 

Основні умови міжнародного фінансового центру

§         Економічна свобода : фінансовий ринок не може існувати без свободи діяльності, споживання, накопичення та інвестування.

§         Стабільна валюта, що підтримує внутрішню економіку, - стійка фінансова система і валюта, що забезпечує довіру іноземних інвесторів.

§         Ефективні фінансові інститути та інструменти, що здатні каналізувати накопичення в продуктивні капіталовкладення.

§         Активні та мобільні ринки – комплексні ринки, такі як довгострокові та короткострокові ринки, ринки по операціях на строк та ф”ючерсні ринки, товарні ринки, що надають позичальникам та інвесторам більші можливості.

§         Технологія та засоби зв”язку, що дозволяють ефективно здійснювати безготівкові розрахунки та готівкові платежі.

§         Фінансові спеціальні знання та людський капітал, результат навчання та освіти.

§         Підтримка відповідного правового та соціального клімату, створення привабливої для міжнародних потоків капіталу обстановки.

 

 

70. Перелік та характеристика найважливіших світових фінансових центрів.

Найбільш активно перелив фінансових ресурсів здійснюється у світових фінансових центрах ( фінансових центрах світу ).До них відносіться : Н”ю – Йорк і Чикаго – в Америці, Лондон, Франкфурт, Париж, Цюрих, Женева, Люксембург – в Європі, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн – в Азії. В майбутньому світовими фінансовими центрами можуть стати і сьогоднішні регіональні центри – Кейптаун, Сан – Паулу, Шанхай та інші. В світові фінансові центри перетворились деякі оффшорні центри, насамперед в басейні Карибського моря – Панама, Бермудські, Багамські, Кайманові, Антильські та інші острови.

 

 

71.     Лондон, як світовий фінансовий центр. Створення англійського банку та королівської біржі у 1690р. започаткувало основу лондонських фін.ринків. Лондон у якості єдиного світ. Фін.центру функціонував більше 200 років, так як Британський золотий стандарт був основою світової гроршової системи. До першої світ війни панівним фін.центром був Лондон. Після першої світ війни в силу дії закону нерівномірності розвитку країн ведучий світ.фін.центр перемістився в США.З 1960р. Лондон став центром міжнародного євровалютного ринку. Внутрішній ринок капіталів Лондону відставання від Н”ю-Йорка та Токіо, тому з-за обмежувальних норм, таких як фіксовані комісійних, монополії дилерів і брокерів на фін.операції, для виправлення цієї ситуації Британський уряд ініціював “великий шок”, внаслідок була повністю змінена структура лондонських ринків ЦП та створена нова міжнародна фін. біржа. Лондон як ринок довгострокового капіталу поділяється на первинний і вторинний. Первинний включає нові ЦП, які випущені урядом, їх називають першокласними; ЦП, що випущені фірмами; єврооблігації, що випущені іноземними позичальниками. Вторинний – це міжнародна фондова біржа, що включає чотири ринки: внутрішніх акцій, першокласних ЦП і ЦП з фіксованою процентною ставкою; опціонів; іноземних акцій. Лондон як ринок короткострокового капіталу. Контролюючу роль відіграє в ньому Банк Англії, для цього він використ. Декілька інструментів фін. Контролю: продаж казначейських векселів в облікових домах; купівля-продаж державних паперів через свої операції на відкритому ринку; становлення резервних вимог для сум зобов”язань по стерлінгових депозитах. В банках та ліцензованих кредитно-фінансових установах про прийому депозитів існує додатковий паралельний грошовий ринок, він є негарантованим і включає міжбанківський рахунок, стерлінгові депозитні сертифікати, доларові депозитні сертифікати, ЦП місцевої влади, фін.компаній; міжформові ЦП. Валютний ринок. Найбільша кількість банків і представництв тісно пов”зана з грошовим ринком, у зв”зку з великим обсягом євровалютних операцій і депозитних сертифікатів у іноз. Валюті.

 

 

 

 

 

 

 

72.     Н”ю – Йорк, як світовий фінансовий центр.  Н”ю-Йорські ФР розділили період ек. Процвітання 1983-1989рр. і ек.спад 1990-1991 рр. а в  92-93 рр. коли ек-ка США почала одужувати почались зростання на цих ринках. ФР представляють важливу частину амер.ФС. В США ми спостерігаємо довгострокові та короткострокові ринки – ринок довгострокового ссудного капіталу вкл.: ринок ЦП (фондова біржа), ринок прислових та державних облігацій, іпотечний ринок, та споживчий кредит. Короткостроковий ринок вкл.в себе грош.р. (короткострокового капіталу), Валютний ринок, ринок опціонів, ф”ючерсний ринок, своп-ринок. Ітнструменти ринку короткострокового капіталу вкл.: казначейські векселя, депозитні сертифікати, банківські акцепти, комерц.векселя, федеральні резервні фонди,  США мають величезний ринок капіталів найбільший у світі, в 1991 році загальна сумма заборгованості по ЦП, вкл акції та зобов”язання, складала більш 15 трлн.дол., механізм ринку капіталу вкл. Ефективні фін. Ін-ти, великий обсяг заощаджень, та стійкий попит на капіталовкладення в землю, вир-во, з метою підтримки та збільшення  довгострокових накопиченнь реальних капіталів, та ек. Продуктивності. Н”ю-Йорк центр ринку капіталу США.  В даний час, найбільші інвестиційні банки такі як Соломон-бразерс, Ферст-Бостон, Морган-Стенли., вони ведуть операції в Н”ю-Йорку гарантуючи  розміщення ЦП на первиннлму ринку, а також діють як брокери на вториному ринку. Як ділери вони торгують ЦП за свій рахунок.  Приплив міжн. К-лу багато ін.банків та інвестиц. Банківських будинків відкривати філіали та відділення саме в Н”ю Йорку. Більшість з них представляє ВБ, ЗЕ, та Яп. Внутрішній гр.ринок США завдяки розміру амер.ек-ки є найбільшим у світі. Загальний розмір гр.ринку на кін.91 р. складає 41,9% ВНП. НЙ гр.р. є найважливіший вСША. Він використ.найкрупнішими банками та корпораціями для підвищення ліквідності в короткострокових операціях. Валютний ринок: оборот іноземної валюти в 92 р. на середньоденній основі складає 192 млрд.дол. віипереджаючі показник Токіо-128. Але відстаючі від показника Лондона 333 млрд. Найбільш активною валютою –є дол.США. Він залиш. Популярною св.вал. і склад.60% всіх міжн. Вал.опер.

 

 

73.     Токіо, як світовий фінансовий центр.   До 70 р. . не вважася як світовий фін.центр по деяким причинам:1. урядова п-ка напрвлена на вірішення задач національної ек-ки 2.Яп. була  капіталоімпортуючою країною.3. Суворе державне рег-ня ринку ЦП.4. Валютний контроль в Яп. Обмежував гнучкість інозем. Позичальників та інвесторів., однак сприятливі умови для Т.як МФЦ поступово розвивалися. А саме після 1950 р.”Нафтовий шок”74р. примусив Яп.уряд  збільшити суупні витрати з метою виводу нац.ек-ки з стану спаду. Лібералізація Йени та токійського ринку капіталу у 70р. відкрило двері іноз.банкам і фірмам по торгівлі ЦП.   Згідно даних щорічника Токійської ФБ  кількість зареєстрованих іноземних акцій зросло з 1987 по 1991 рр. До 1975 р. гр.ринок контролювався банком Яп., але з часом він отримав більшу відкритість. Для стимулювання конкуренція судні засоби банк Яп. Дозволив банкам випуск додатк. Ін-тів гр.ринку: депозитних сертифікатів; іноземних короткострокових комерц.векселів, евроЙенових депозитних сертифікатів. Важливість Т.ФР підтвержується збільшенням обсягів іноз.капіталів в Яп.облігації та акції. Найбільша активніст іноз. Учасників споттеріг. На гр.ринках Генсаки, онкольних суд, депозитних сертифікатів  ікорткострокових корткострокових векселів. Високий дений оборот іноз.валюти особливо Йена/дол. призвило до того що Т. став третім після Лондона та Н”ю Йорку  вал.ринком світу. Також важлива писутність яп. Банків та фірм з торгівля ЦП. У всіх найважливіших міжн.центрах вкл. Лондона та Н”ю Йорку , гонконг та континетальної Европи.

 

 

 

 

 

 

 

 

74. Офшорні банківські центри : загальні характеристики.

Офшор банк центры тесно связаны с евровалют рынком также является отдельной категорией международного финафсового центра. Они возникли в 1960г. в связи с увеличением евровалютного рынка.

Рынок евровал и оффшорные банковские центры облад след х-ками:

1.      Миним прав-ое регулироавние и стимулы для нерезиденских участников действовать на рынке.

2.      Средства для привлеч крупных международ комерчиских банков, финансовых учереждений и ТНК к немедленому использованию этих рынков.

3.      Функциональн банковская система, способствующая международным сделкам.

4.      Наличие большого кол-ва финанс инструм, обеспечив свободу заемщикам и кредиторам: инструменты, строки их действия, процентные ставки, валюты.

5.      Внутринняя политич стабильность для обеспеченя непрерывности операций.

6.      Наличие квалифициров робочей силы и коммуникаций для достижения эффективной роботы с междунар банковск сообществом.

7.      Отсуцтвие на рынках международ регулирования.

 

 

 

 

 

 

 

75. Види та основні типи офшорних банківських центрів.

Існуе 3-и основних типи оффшорних банковсьвких ценрів:

1.                  Перетбачає наявність специальних формально встановлених домовленостей з такими авторитетними фінансовими центрами, як Токіо, Нью-Йорк, Сінгапур на цих ринках встанов спеціальні рвхунки окремі від внутрішніх і ці рахунки вільні від обмежень які відносятся до внутрішньго фінансового ринку.( резервні вимагання).

2.                  Лондонська модель-це просто оффшорні угоди між нерезидентами так як внутрішні та зовнішні угоди об¢єднані (наприкл:в Лондоні та Гонконзі фін угоди вільні від обмежень не залежно здійснюются вони резиденським чи нерезиденськими учасниками фінансового ринку.)

3.      « Податкове середовище» – це ринки Багамських та Кайманових островів, угоди на яких здійснюются нерезидентами, які зовсім не оподатковуются.

 

 

 

 

76. Розташування та характеристика основних офшорних банківських центрів.

Оффшорные банки значительно выросли за период с конца 60-х до 80-х годов за счет роста евровалютного рынка, преимуществ от создания оффшорных банковских единиц в некоторых странах и усилий некоторых стран по привличению оффшорного банковского бизнеса для арзвития нац экономик.

            В1989г. оффшорные банковские центры располагались след образом (эти ценры играют важную роль в обеспечении движения капитала по всему миру с целью получения прибили):

Европа (Лондон, Париж, Швейцария, Люксембург, Франкфурт, Брюсель, Амстердам,Нормадские острава.)

Западное полушарие (Нью-Йорк, Майями, Лос-Анжелес, Сан-Франциско, Торонто, Нассау, Панама, Каймановы острова, Бермудские острава, Барбадос, Антигуа, Нидерскине антильские острава.)

Азия (Токио, Сингапур, Гонконг, Тайпэй, Манила, Вануату, Бахрейн.)

Анилизируя  посладнии показатели видим что общий объм оффшорных центров в Великобретании снизился с 21,8% в 1986г.до 16,3% в 1991г., а Японии возросла с 10,5 – 15,1%. США снизилась от 14,4- 9,4% за тот же период. Доля других оффщорных банковских центров возросла от 21,7 до 23,3%.

 

 

 

 

 

77. Дайте характеристику валютного ринку.

Валютний ринок в широкому розумінні - це сфера зовнішньо-економічних відносин, які проявляються при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, а також операцій по інвестуванню валютного капіталу та залученню і розміщенню вільних валютних коштів.

Валютні ринки - це офіційні центри, де відбувається купiвля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Вони обслуговують міжнародний платіжний обіг, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних або фізичних осіб різних країн

.Валютні ринки з інституціональної точки зору - це сукупність комерційних та центральних банків, бірж, брокерських фірм, корпорацій, особливо ТНК, міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій

 

 

 

78. Валютний ринок : поняття, передумови створення, сучасні особливості, функції, основний товар та учасники.

Передумови створення сучасних валютних ринків

 

- Розвиток міжнародних економічних зв”язків

§ Створення світової валютної системи, що покладає на країни – учасниці визначені обов”язки у відношенні їх національних валютних систем

§ Широке поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків

§ Посилення концентрації і централізації банківського капіталу, розвиток кореспондентських відносин між банками різних країн, поширення практики ведення поточних кореспондентських рахунків в іноземній валюті

§ Вдосконалення засобів зв”язку – телеграфу, телефону, телексу, що спростили контакти між валютними ринками та знизили ступінь валютного і кредитного ризиків

§ Розвиток інформаційних технологій, швидкісна передача повідомлень про курси валют, банки, стан їх кореспондентських рахунків, тенденції в економіці та політиці.

Основні особливості сучасних валютних ринків

§         Інтернаціоналізація валютних ринків

§         Операції здійснюються безперервно

§         Техніка валютних операцій уніфікована, розрахунки здійснюються по кореспондентських рахунках банків.

§         Широкий розвиток валютних операцій з метою страхування валютних та кредитних ризиків.

§         Спекулятивні та арбітражні операції набагато переважають валютні операції.

§         Нестабільність валют

 

Функції валютних ринків

§         Обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталу

§         Формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції

§         Надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів і інструментів для цілей грошово – кредитної політики центрального банку

 

Основний товар валютного ринку – люба фінансова вимога, визначена у                                                                   іноземній валюті

 

 

79. Характеристика основних функцій учасників валютного ринку.

Основні учасники валютного ринку : банки – ділери, інші банки, експортери,

                                                                     імпортери, транснаціональні компанії,  фінансові  установи, інвестори та                                                                  урядові агенції.

Учасники валютного ринку здійснюють декілька основних функцій :

Грошові перекази

§         Хеджування

§         Кліринг

§         Кредит

  Валютний ринок складається із багатьох національних валютних ринків, які об”єднуються в світову систему. Ця система дозволяє банку в любому валютному центрі здійснювати операції на наступній основі :

            1 рівень – Роздрібна торгівля.

                2 рівень – Оптова міжбанківська      торгівля.

            3 рівень -  Міжнародна торгівля.

80. Охарактеризуйте структуру валютного ринку.

2, Структура валютного ринку

 

По суб”єктах

§    Міжбанківський ( прямий і брокерський )

По терміновості операцій

§    Спот ринок

§    Форвардний ринок

§    Своп ринок )

§    Клієнтський

§    Біржовий

§    Торгівля через валютну біржу

§    Торгівля деривативами

По функціям

§    Обслуговування міжнародної торгівлі

§    Чисто фінансові трасфери (спекуляція, хеджирування, інвестиції )

По відношенню до валютних обмежень

§         Вільні

§         Обмежені

По застосуванню валютних курсів

§         З одним режимом

§         З кількома режимами

В залежності від об”єму і характеру валютних операцій

§         Глобальні 

§         Регіональні

§         Внутрішні 

 

 

 

81. Розвиток та об”єми валютного ринку.

Валютный рынок являеться самым большим финансовым рынком мира. Объм заключаемых на сделок в 1989г. превысил 160 000млрд. долл. Эта оценка базируеться на среднем ежеогдном объеме купли-продажи валюты в крупнейших валютных центрах, вкл 3-и самых крупных – Лондон, Нью-Йорк, Токио.

 

Об”єм валютних операцій по фінансових центрах та категоріях операцій

 

А.   Об”єм щоденних в деяких фінансових центрах, млрд. дол.

 

 

Б.  Щорічний об”єм торгових операцій по їх категоріях

 

 

 

82. Характеристика основних інструментів валютного ринку.

§ Переказ( телеграфний чи електронний) коштів з безстрокових вкладів ( депозитів до запитання )

§ Банківські векселі на пред”явника

§ Комерційні тратти

 

Переказ – наказ банка  банку – кореспонденту в іншій країні виплатити

                   при вказівці свого клієнта визначену суму у іноземній валюті

                  зі свого рахунку.

 

            Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. В цьому випадку інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцю вексель на пред”явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю ( одержувачу платежу )

 

            Банківський вексель вексель, виставлений банком даної країни на свого іноземного кореспондента купивши такий вексель у національних банків, боржники ( імпортери ) пересилають їх кредиторам ( експортерам ), погашаючи таким чином свої боргові зобов”язання.

Банківський чек

§         Письмовий наказ банку – володаря авуарів за кордоном своєму банку – кореспонденту про перерахування визначеної суми з його поточного рахунку власнику чека. Експортери отримавши такий чек продають його своїм банкам.

 

Комерційна тратта ( переводний комерційний вексель )

§         Вимоги, виписані експортером чи кредитором на імпортера чи боржника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

83. Поняття валютної операції та валютних цінностей.

Валютна операція

      В широкому розумінні

§         Конкретна форма прояву валютних відносин у народногосподарській практиці

У вузькому розумінні

§         Операції, пов”язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

 

 

Валютні операції :  ( згідно занодавства Украіни)

-         операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

-         операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

-         операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей.

 

84. Класифікація валютних операцій.

КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ:

-         угоди з негайною поставкою : угоди типу “today”, угоди типу “tomorrow”, угоди типу “spot”;

-         строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;

-         угоди типу “swap”;

-         валютний арбітраж : просторовий арбітраж, часовий арбітраж, конверсійний валютний арбітраж ;

 КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ:

-         встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

-         самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;

-         досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам;

-         робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;

-         встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

ВІДКРИТТЯ ТА ВЕДЕННЯ ВАЛЮТНИХ РАХУНКІВ

-         відкриття валютних рахунків юридичним особам ( резедентам та нерезедентам ), фізичним особам ;

-         нарахування процентів по залишках на рахунках ;

-         надання овердрафтів ( особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку ) ;

-         надання виписок по мірі здійснення операції ;

-         оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу ;

-         виконання операцій по розпорядженню клієнтів відносно коштів на їх валютних рахунках ( оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів );

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7