Підприємництво

ліквідаційну комісію.

Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємства задовольняються з

майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку

задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на

відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване

підприємство.

Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого

для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після

задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також

претензій, заявлених у встановлений строк.

Претензії, не задоволені, за браком майна, вважаються погашеними.

Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційною

комісією (органом, що провадить ліквідацію), а також при умові, коли

кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про

повне або часткове невизнання претензій не подадуть позови до суду або

державного арбітражу про задоволення вимог.

У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасових

платежів, належних з цього підприємства, у зв'язку із заподіянням каліцтва

чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина.

У разі ліквідації підприємства внесок члена трудового колективу

видається йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволення

претензій кредиторів.

Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів

трудового колективу, використовується за вказівкою власника.

У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до

правонаступників.

Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації

(злиття, поєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу

товариства.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства

переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується:

а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після

досягнення мети, поставленої при його створенні;

б) за рішенням вищого органу товариства;

в) на підставі рішення суду або арбітражного суду:

за поданням банківських органів у разі неплатоспроможності товариства;

за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі

систематичного або грубого порушення ним законодавства;

г) з інших підстав, передбачених установчими документами.

Ліквідація товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією,

а у випадку банкрутства та припинення діяльності товариства за рішенням

суду або арбітражного суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими

органами.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по

управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з

моменту її призначення публікує інформацію товариства в одному з офіційних

(республіканському і місцевому) органів преси із зазначенням строку подачі

заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно товариства, виявляє

його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до

оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає

ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що

призначив ліквідаційну комісію.

Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу

його майна від ліквідації, після розрахунків по оплаті праці працівників,

які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом,

банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами,

розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах,

передбачених цим Законом та установчими документами у шестимісячний строк

після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у

натуральній формі без винагороди.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства, його

грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього

спору або одержання кредиторами відповідних гарантій.

Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що

припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного

реєстру.

Правоохоронні органи

Діяльність прокуратури по дотриманню законності

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом

Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами,

іншими органами державного і господарського управління та контролю, Урядом

Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, їх

виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політичними

партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами,

установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості

та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється

Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Генеральний прокурор України призначається Верховною Радою України за

поданням Голови Верховної Ради України.

У діяльності щодо здійснення нагляду за додержанням законів Генеральний

прокурор України відповідальний перед Верховною Радою України і тільки їй

підзвітний. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік звітує

перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури.

Строк повноважень Генерального прокурора України та підпорядкованих йому

прокурорів - п'ять років.

Звільнення (відставка) Генерального прокурора України протягом строку

повноважень може мати місце лише у випадках вчинення ним злочину, порушення

виконання службових обов'язків, у зв'язку з неможливістю виконання

обов'язків за станом здоров'я, а також за власним бажанням.

В усіх випадках питання про відставку Генерального прокурора України

вирішується Верховною Радою України.

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності

прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими

законодавчими актами.

Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції

вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного

права, а також укладених Україною міждержавних договорів.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження

верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист

від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного

та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних

груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними

правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод

людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих

Рад народних депутатів, органів територіального громадського

самоврядування.

Основними функціями прокуратури є:

1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами,

установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;

2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із

злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять

ознаки злочину;

3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину;

4) підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах

кримінальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення і

господарських спорів у арбітражних судах;

5) нагляд за виконанням законів у місцях тримання затриманих, попереднього

ув'язнення, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів

примусового характеру, які призначаються судом;

6) нагляд за додержанням законів органами військового управління,

військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами

і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил,

Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони,

Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на

території України.

Прокуратура бере участь у розробленні органами державної влади заходів

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдосконаленню та

роз'ясненню законодавства.

На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами

України.

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний

прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;

2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України

та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів

державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх

органів;

3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах

їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального

походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань,

службового чи майнового стану та інших ознак;

4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не

виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом

порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан

законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій

чи рухів.

Діяльність прокуратури підконтрольна Верховній Раді України, утворюваним

нею для цієї мети органам. Втручання інших органів державної влади і

управління, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-

політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури

по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять

ознаки злочину, забороняється.

Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити

виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного

рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу

конкретних справ і матеріалів, що знаходяться у провадженні прокуратури, не

можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.

Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані

перевірок і попереднього слідства до їх закінчення.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими

для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та

громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені

прокурором строки.

Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення

прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або

слідчого безкоштовно.

Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою

передбачену законом відповідальність.

Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і

давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В

разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою

прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у

засіданнях Верховної Ради України, її Президії, постійних комісій та інших

органів Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Кабінету

Міністрів України, його Президії, колегій міністерств, комітетів та

відомств.

Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх

заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної

Республіки Крим, її Президії, постійних комісій та інших органів Верховної

Ради, Уряду Автономної Республіки Крим, його Президії, колегій міністерств,

комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих Рад

народних депутатів, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів

управління.

Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські,

транспортні та інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники

прокурорів мають право брати участь у засіданнях Рад народних депутатів

відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших місцевих органів

управління.

Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших

колегіальних органів, утворюваних Радами народних депутатів або їх

виконавчими органами.

У разі невідповідності Указу Президента України законам України

Генеральний прокурор України у передбаченому законом порядку звертається з

поданням до Конституційного Суду України.

Генеральний прокурор України може звернутися до Верховної Ради України з

поданням про невідповідність законам України указу чи постанови Президії

Верховної Ради України.

Рішення Прем'єр-міністра України, постанови і розпорядження Кабінету

Міністрів України, правові акти, прийняті Верховною Радою Автономної

Республіки Крим, її Президією та іншими органами Верховної Ради Автономної

Республіки Крим, правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади

Автономної Республіки Крим, які суперечать чинному законодавству, можуть

бути опротестовані Генеральним прокурором України. Протест вноситься до

того органу, який видав незаконний акт, а в разі відхилення протесту

прокурор звертається з поданням до Президента України або Конституційного

Суду України.

Генеральний прокурор України може вносити подання до Верховної Ради

України з питань, що потребують тлумачення закону.

Правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки

Крим, які суперечать Конституції та законам України, а також законам

Автономної Республіки Крим, що прийняті в межах її компетенції, можуть бути

опротестовані прокурором Автономної Республіки Крим.

Протест вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разі

відхилення протесту прокурор Автономної Республіки Крим або його заступники

звертаються із заявою до Верховного Суду Автономної Республіки Крим в

порядку, передбаченому законодавством про скасування незаконного правового

акта.

Прокурор Автономної Республіки Крим може звернутися до Верховної Ради

Автономної Республіки Крим з поданням про невідповідність Конституції та

законам України правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

її Президії та інших органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Прокурор Автономної Республіки Крим може вносити подання до Верховної Ради

Автономної Республіки Крим з питань, що потребують тлумачення Закону.

Генеральний прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Головою

Верховної Ради України, Президентом України, Прем'єр-міністром України.

Прокурор Автономної Республіки Крим має право бути невідкладно прийнятим

Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим і головою Уряду

Автономної Республіки Крим.

Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міські і прирівняні

до них інші прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками,

іншими посадовими особами відповідних органів державної влади та

управління, підприємств, установ і організацій.

Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних

осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку

розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та

посадовими особами.

Прокурор проводить особистий прийом громадян.

Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору, а

в передбачених законом випадках - до суду.

Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором України

провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється.

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України,

прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя

(на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них

прокуратури, а також військові прокуратури.

До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і

військова прокуратура Чорноморського флоту та Військово-Морських Сил

України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах

міських).

Штатна чисельність органів прокуратури України в межах фонду заробітної

плати затверджується Генеральним прокурором України.

Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який

має першого заступника та заступників.

Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні

підрозділи затверджує Генеральний прокурор України.

У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі

Генерального прокурора України (голова), його першого заступника,

заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних

працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується

Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.

Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внутрішніх справ

України та іншими заінтересованими міністерствами і відомствами, за

погодженням з Міністерством статистики України, розробляє систему та

методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття

і розслідування злочинів.

Генеральний прокурор України:

1) спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх

діяльністю;

2) призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора

України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших

працівників Генеральної прокуратури України;

3) затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів

прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

4) призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим

прокурора Автономної Республіки Крим;

5) призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів

областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних,

міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

6) відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та

звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за

винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;

7) відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів

прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;

8) присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників

прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних

чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.

Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є

обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього

слідства.

Накази та інші акти Генерального прокурора України нормативного характеру

в разі невідповідності їх Конституції або іншим законам України можуть бути

скасовані як Верховною Радою України або відповідним судом у порядку,

передбаченому законом, так і самим Генеральним прокурором України.

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і

Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші

прокуратури очолюють відповідні прокурори.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя

та інші прокурори (на правах обласних) :

1) призначають на посади і звільняють працівників, крім тих, яких

призначає Генеральний прокурор України;

2) за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до

встановлених штатів підлеглих їм прокуратур в межах затвердженої

чисельності і фонду заробітної плати.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13