| |||||
МЕНЮ
| Подготовка к экзамену по МИp> Відповідно до проекту I'm EUROPE провадяться також такі програми: 1. CLEAR - просторовий кліринговий дім даних. 2. EUAN - європейська архівна мережа. 3. EVA - європейський візуальний архів. 4. FIRM –надання інформації для заснування фірм. Та цілий ряд інших програм спрямованих на розширення ринку інформаційних послуг. З іншого бокові урядові та міжнародні організації мажуть робити негативний вплив на процеси на ринку інформаційних послуг. Так це видно із намагань увести регулювання мережі INTERNET, яка зараз є одним з провідних засобів комерційної комунікації, джерелом комерційної інформацій та базою для створення віртуальних торгівельних центрів (87% фірм що використовують у своїй діяльності INTERNET вважають що в 1999 р. більшість замовлень надійде саме цим каналом). Електронна комерція, як система інформаційного маркетингу Бізнес в світі фінансів сьогодні неможливий без оперативного, надійного
і безпечного обміну інформацією. Збільшення обсягів фінансових операцій, їх
значною мірою транскордонний характер, залучення в сферу фінансового
бізнесу все більшої кількості учасників, стимулюють розвиток сучасних
фінансових телекомунікацій. У їхньому числі обмін інформацією між банками,
доступ до торгових і інформаційних фінансових систем, підтримка
використання електронних грошей та Інтернет реклами – все це є складовими
такого явища, як електронна комерція. Вона охоплює різні сфери діяльності, включаючи: a) електронну торгівлю товарами і послугами, інтерактивну доставку цифрової інформації, b) електронний переказ грошей, c) електронний продаж акцій, d) електронні коносаменти, e) комерційні аукціони, f) спільне проектування й інжиніринг, g) інтерактивне спілкування, h) державні закупівлі, i) прямі закупівлі споживчих товарів, j) післяпродажне обслуговування. Електронна комерція охоплює як товари (наприклад, споживчі товари, спеціальне медичне устаткування), так і послуги (наприклад, інформаційні, фінансові і юридичні послуги), а також традиційні сфери (наприклад, охорона здоров'я й утворення) і нові сфери (наприклад, віртуальні ігри). Електронна комерція не є надсучасною технологією. Але в даний час йде процес швидкого поширення і радикальних змін, що викликаний стрімким зростанням Internet. Дотепер електронна комерція використовувалася між компаніями через закриті мережі, однак зараз вона швидко перетворюється в складну Web систему. Таблиця 1: Для традиційної електронної комерції мережа- це засіб для
передачі даних: для електронної комерції Internet, мережа - це ринок. Пряма і непряма комерція Електронна комерція охоплює, в основному, два види діяльності: непряму електронну комерцію - електронне замовлення реальних товарів, що фізично повинні бути доставлені з використанням традиційних каналів, таких як поштові послуги або комерційні кур'єри, і пряму електронну комерцію - інтерактивні замовлення, платежі і постачання нематеріальних товарів і послуг у режимі on-line, таких як програмне забезпечення, розважальні програми або інформаційні послуги глобального масштабу. І пряма і непряма електронна комерція дає спеціальні можливості. Програма створення ВТЦ і джерела їх фінінсування Віртуальні торгові центри ВТЦ вже 4 роки перестали бути інноваціями - зараз вони дійсно існують і функціонують. Навіть більш того більшість ВТЦ є складовими частинами віртуальних ринків, що на відміну від одиничних ВТЦ набагато більш ефективні. Зараз (1999) ЄС виступає організатором програми “Єдиний інформаційний ринок”, який є наступним після ВТЦ кроком у розвитку електронної комерції. Мережа Центрів по Зовнішній Торгівлі (Global Trade Point Network, У 1994 у Колумбусі (Columbus), більш ніж 2000 голосів прийняли GTPN покладається на найбільше просунуті доступні технології в мережах
і мультимедіа. Завдяки Центрам по Торгівлі, усі країни і підприємства, що
беруть участь можуть тепер обмінюватися 'ETO' (Electronic Trading Кожний Центр по Торгівлі, це: . центр допомоги по торгівлі, де учасники угод зовнішньої торгівлі (наприклад, митниця, інститути зовнішньої торгівлі, банки, Торговельні Палати, фрахтові експедитори, транспортні і страхові компанії) згруповані разом під єдиною реальною або віртуальним дахом, щоб забезпечити всі необхідні послуги по торгових угодах по розумній вартості. Джерела існування віртуальних торгових центрів Можна виділити такі основні джерела існування ВТЦ: . доходи від реклами Найвагомішим джерелом можна вважати доходи від реклами. Зогляду на технологічну специфіку интернет реклами, кількість рекламних пропозицій, які пропонуються користувачеві, практично не обмежена. З цього можна зробити висновок, що ВТЦ, виходячи із своєї функціональной направленності, являє собою ефективний інструмент надання рекламної інформації, яка завдяки новітнім технологіям має високу ступінь ефективності. При наявності достатньої кількості рекламодавців, ВТЦ може підтримувати своє існування тільки за рахунок доходів від реклами. Кожна торгівельна операція за допомогою ВТЦ повинна бути сплачена за певним тарифом. Цей вид доходу прямо пропорційно залежить від кількості здійснених операцій. Наступним джерелом існування є абонентська плата зареєстрованних клієнтів. Зареєстровані клієнти мають можливість користуватися додатковими послугами та сервісами, на відміну від звичайних, в розпорядженні яких є стандартний набір функцій. Звісно, що за додаткові можливости потрібно платити, але ця плата є невеликою і не може бути зіставлена ні з доходами від реклами ні з доходами від проведення торгівельних операцій. В аналітичній інформаціїї стосовно ефективності попиту на ті чи інші товари в першу чергу зацікавлені продавці. Володіючи цією інформацією продавці мають можливість швидко реалізувати певні товари. Отже іноді вони згодні заплатити немалу суму, щоб заволодіти інформацією про становищє на ринку. В сукупності всі ці фактори складають загальне джерело існування ВТЦ,
але поділ по приоритетності тих чи інших факторів є дуже умовним. Цей поділ
залежить від політики, яка проводиться стосовно організації діяльності ВТЦ. Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформацінйе суспільство Програма була підготовлена 20-ма членами Групи на Найвищому Рівні з питань Інформаційного Суспільства на чолі з Бангманом. Програма спонукає ЄС звернути увагу до приближення Інформаційного Члени Групи Бангмана вважають, що у всьому світі інформаційні і
комунікаційні технології уже зараз являються складовими факторами якісно
нової індустріальної революції, революції яка є більш значною і направленою
на майбутній розвиток усього суспільства, ніж революції в минулому. Це є
революція, що базується на інформаційних технологіях, і сама є вираженням
людських знань, – у цьому полягає унікальність цієї революції і її
відмінність від минулих революцій. Ця революція додає значні нові
можливості людським поглядам і визначає ті фактори, які змінять способи,
якими ми живемо і працюємо. Європа, вважає Група Бангмана, уже приймає
участь в цій революції, але ще частково, не на повну потужність. Члени Європа, сказано у Програмі, має колосальні можливості для вироблення нових та для впровадження вироблених інформаційних розробок. Для ціленаправленого використання цих потужностей в Європі, необхідно, перш за все, об’єднати можливості працівників та працедавців, фізичних та юридичних осіб, урядів та організацій для взаємовигідної співпраці, і, перш за все, у галузі інформатизації та телекомунікації. В Програмі підкреслюється, що, неодмінно, ті європейські країни, які
першими сформують ядро Інформаціного Суспільства, отримають колосальні
переваги над іншими. Але, це не є першочерговою метою. Інформаціне Члени Групи наголошують, що Інформаційне Суспільство має можливість покращити рівень життя Європейських громадян, і підготовка європейців до наближення Інформаційної Ери є першочерговим завданням. Навчання та освіта неодмінно зіграють основну роль в формуванні поглядів громадян Європи. В Програмі сказано, що політична увага до цих процесів не є
неперервною, що є негативною рисою у формуванні Інформаційного Суспільства. Важливу роль в Програмі приділено ролі уряду в цих процесах. Група на чолі з Бангманом вважає, що ринок сам зможе визначити переможців і програвших, основною ж задачею урядів є контроль за перебігом економічних процесів, гарантування вільного конкурентного середовища усім учасникам економічної діяльності. В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків на базі функціонуючих: . ринок покупців; Обгрунтовується, що на цих ринках відбудуться істотно нові переміни. В Програмі вважається, що в майбутньому буде можливим покласти край монополіям, особливо в телекомунікаційній сфері. Значна увага в Програмі приділяється захисту Прав на Інтелектуальну Чи не основною проблемою в Програмі є укріплення існуючих та
заснування нових електронних мереж. Значна увага приділяється розвитку
цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network), особливо EURO- Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі розвитку мобільного зв’язку, де чолову позицію займає стандарт GSM. Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan) Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994. В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки. Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією. Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства. Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства. В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія. Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати. Програма аналізує наступні документи: . Growth, Competitiveness, Employment – The Challenges and ways forward into the 21st century European Council Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного. Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The European Information Society in Action) В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи
у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних
документів: Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі. Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов’язаних з розвитком телекомунікації. Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження зв’зків для інформування населення через різноманітні теле- , радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення. В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість
абонентів мобільного зв’язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до В Програмі приводиться таблиця, яка ілюструє розвиток Європейського Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992- Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав. Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи
у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів
та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та
комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за
програмою R&D, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже
запровадили в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою
метою є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень
у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Характеристика Європейської конвенції про транскордонне телебачення Сфера применения Настоящая Конвенция применяется к любой программе, транслируемой или ретранслируемой организациями, либо с помощью технических средств, находящихся под юрисдикцией ее Участника, как по кабельному телевидению, так и наземным передатчиком или спутником, и которые могут приниматься прямо или косвенно в одном или более Государств-Участников. Участники обеспечивают свободу слова и информации в
соответствии со Статьей 10 Конвенции о Защите Прав Человека и Основных Программы (теле) в целом, их представление и содержание должны обеспечивать уважение к достоинству человеческой личности и основным правам других людей. В частности, они не должны: 2. Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в тот период времени, когда они могут их смотреть. 3. Телевещатель должен обеспечивать, чтобы в новостях факты и события представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений. Доступ населения к главным событиям Каждый Участник должен рассмотреть правовые меры, не допускающие лишения права населения на информацию в результате осуществления телевещателем исключительных прав на трансляцию и ретрансляцию по смыслу Статьи 3, вызывающего повышенный интерес населения события, что отнимает у значительной части населения возможность наблюдать за этим событием по телевидению. Реклама 1. Все рекламные объявления должны быть добросовестными и честными. 2. Реклама не должна вводить в заблуждение и не должна наносить ущерба интересам потребителей. 3. Адресованная детям или использующая детей реклама не должна причинять вред их интересам и учитывать их особую восприимчивость. 4. Рекламодатель не вправе редактировать или влиять на содержание
программ. Сотрудничество между Участниками 1. Участники обязуются оказывать друг другу взаимопомощь с целью осуществления настоящей Конвенции. 2. С этой целью а. каждое Договаривающееся Государство назначает один или более
органов, наименование и адрес каждого из которых оно сообщает Генеральному Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|