Проект ковбасного цеху продуктивністю 6,8 тонн за зміну

Таблиця 8. Розрахунок оболонки

2.3 Розрахунок площ і виробничих приміщень

За загальновідомими підходами розрахунки виробничих і складських площ цехів корпусу (заводу) виконують по питомих нормах, нормах технологічних навантажень (одним з показників) або методом моделюванням з урахуванням вимог щодо розміщення технологічного устаткування (забезпечення потоковості процесу, санітарних вимог і т.д.).

Площу підприємства визначають розраховують за допомогою формули по питомих нормах площ на одиницю продукції в приведених (чи фізичних одиницях):

,

де  - площа окремого і-того цеху (дільниці), ;

А - змінна потужність цеху у приведених тоннах або порціях;

 - питома норма площі, для певної і-тої ділянки, м2/т;

і = n - кількість виробничих цехін (дільниць).

Розрахунок площ складських приміщень (м2), збереження сировини, проводять з урахування навантаження на 1 м2 підлоги і строків збереження за формулою:

,

де А - змінна витрата солі, спецій, борошна, т;

q - навантаження на 1 м2 площі підлоги, т/ м2;

р - число змін;

Т - тривалість зміни, год.;

 - загальна тривалість збереження, діб;

Площа камер накопичення, розморожування м'яса, витримки в засолі, осадження, сушіння ковбас, розраховується за формулою:

,

де А - змінний обсяг сировини, що перероблюється (маса м'яса на кістках, сировини, сирих батонів), кг/зміну;

 - загальна тривалість технологічного процесу (сума допоміжного, основного часу), год.;

р- число змін;

Т - = 24 години на добу;

q - норма навантаження на 1 м2 площі підлоги, кг/м (q = 200кг);

к - коефіцієнт запасу приймають 1,2.

Якщо продуктивність цех А не співпадає з потужністю цеху у приведених тонах, для яких наведені норми площ, то норма площі для продуктивності А розраховується за інтерполяційною формулою:

,

де А1 А2 - значення найбільших продуктивностей, норми площ і між якими знаходиться розрахункова продуктивність (А1 <А<А2), т/зм;

 - питомі норми площ продуктивностей

п/п						Розрахована Fi, м2		В буд. кв.
	Найменування приміщень			Норма площіМ2/Т
								Розр.		Прийн.
1	2			3		4		5		6
Робоча площа
	Відділення:
1	підготовки натуральної кишкової оболонки			3,67		55,56		1,54		1,75
2	підготовка штучної оболонки			2,56		38,76		1,08		1,25
3	подрібнення кісток			2,38		36,03		1		1
4	підготовки спецій			1,29		19,53		0,54		0,75
5	приготування розсолу			2,38		36,03		1		1
6	сировинне			15,98		241,94		6,72		6,75
7	машинне			12,39		187,58		5,21		5,25
8	шприцювальне			12,58		190,46		5,29		5,5
9	термічне			38,4		581,38		16,15		16,25
Камери
10	Камера розморожування і зачистки півтуш			9,68		146,56		4,07		4,25
11	Камера посолу м'яса			21,95		332,32		9,23		9,25
12	Осадочна камера			7,77		117,64		3,27		3,5
13	Сушильні камери			18,45		279,33		7,76		8
14	Камери охолодження і зберігання ковбас			21,92		331,87		9,22		9,25
Виробничі приміщення
15	Приміщення для упакування			6,68		101,14		2,81		3
16	Приміщення для точіння ножів			0,9		13,63		0,38		0,5
17	Приміщення для пригот. льоду			1,68		25,44		0,71		0,75
18	Миття інвентаря			2,47		37,4		1,04		1,25
19	Приміщення миття і зберігання тари			4,8		72,67		2,02		2,25
20	Приміщення накопичення і чистки рам			1,29		19,53		0,54		0,75
21	Експедиція			4,45		67,37		1,87		2
	Допоміжна площа
22	Сходи, коридори, тамбури, вестибулі, санвузли, контори			15,95		241,48		6,71		6,75
23	Приміщення для короткочасного зберігання пакувальних матеріалів			2,46		37,24		1,03		1,25
24	Кімната чергових слюсарів( майстерня )			1,79		27,1		0,75		0,75
25	Приміщення для повітряного компресора			0,9		13,63		0,38		0,5
		Виробничі допоміжні приміщення
26		Вентиляційні приміщення	8,78		132,93		3,69		3,75
26		Тепловий пункт	3,43		51,93		1,44		1,5
27		Електрощитові	0,98		14,84		0,41		0,5
28		Приміщення для зберігання напівкопчених і копчених ковбасних виробів	2,67		40,42		1,12		1,25
		Разом	-						100,5

Таблиця 9. Розрахунок площ

3. КОМПОНУВАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ВИРОБНИЦТВА

При вирішенні питань взаємного розміщення й компонування окремих будівель м'ясокомбінату необхідно дотримувати загальні санітарні норми проектування, а також специфічні санітарно-гігієнічні умови виробництва.

У відповідності з санітарно-гігієнічними вимогами при компонуванні приміщень насамперед треба проводити різку грань між приміщеннями з виробництвами харчової, лікувальної або технічної продукції. Приміщення, у яких переробляють технічну продукцію, повинні бути ізольованими від приміщень, у яких виготовляють харчову й лікувальну продукцію. Наприклад, так звані цехи утилізації й цехи технічних фабрикатів, у яких переробляють конфіскати й технічні відходи, варто розміщати в безпосередній близькості від харчових цехів, але ізольовано від них.

Для зберігання сировини в складі заводу передбачають холодильник з камерами схову охолодженої й мороженої сировини.

М’ясопереробний корпус (завод) розділяється на два контури: холодний і теплий. У холодному проектують камери й відділення, у яких необхідно підтримувати певні температурні режими, обумовлені технологічними інструкціями (камери розморожування й нагромадження, засолення м'яса й копченостей, осаджування ковбас, сушіння, охолодження й зберігання), а також санітарними й технологічними вимогами (відділення сировинне, машинно-шприцьовочне, виробництва напівфабрикатів, фасованого м'яса, торговельних відрубків, пельменів). У теплому контурі розміщають відділення термічне, варіння копченостей, підготовки штучної оболонки, готування спецій, мийну тари (рам), димогенераторну, складські приміщення, слюсарня й інші допоміжні служби. Компонувати цехи (відділення) корпуса або заводу треба по ходу технологічного потоку - від надходження сировини до випуску готової продукції. При цьому необхідно максимально використати вертикальну потоковість (спуски, підйомники), забезпечувати мінімальну відстань транспортування (сировини, матеріалів, готової продукції), чітко розділяти контури. Основні принципи компонування цехів для всіх виробництв загальні: забезпечення зручності виконання технологічних операцій і обслуговування устаткування, відсутність перетинання потоків людей і матеріалів, найкоротші шляхи транспортування сировини й готової продукції, можливість розширення виробництва.

М’ясопереробний корпус м'ясокомбінату (малий. 6) проектують в одноповерховому рішенні, із шириною будівлі 8—12 будівельних квадратів (сітка колон 6X12 м). Планування корпуса починають із розміщення камер нагромадження й розморожування м'яса, які повинні примикати до холодильника (або повідомлятися з ним містком). Рекомендується передбачати не менше двох взаємозамінних камер. Потім компонують термічне відділення, приміщення, у яких технологічний процес супроводжується більшим виділенням теплоти (відділення ліверне, варіння копченостей, мийна, димогенераторна), і приміщення, де температура повітря не повинна бути нижче 18°С (контора, відділення підготовки кишкової оболонки й спецій, склад матеріалів, тари). Проектування сировинного відділення рекомендується погоджувати з розміщенням камер нагромадження й розморожування м'яса. При цьому передачу м'яса в камеру засолення, а також сировини для виробництва копченостей у камеру засолення копченостей варто передбачати механізованим транспортом. Розміщення машинного залу й шприцьовочного відділення погоджують із розташуванням відділень підготовки кишкової оболонки, спецій, термічного, а також камери засоленню м'яса. Якщо запроектовано виробництво напівкопчених, варено-копчених і сирокопчених ковбас, при плануванні передбачають камеру осадження ковбас (рекомендується дві камери). Із двох камер сушіння одну варто призначати для напівкопчених і варено-копчених ковбас, а іншу - для сирокопчених ковбас і копченостей. Їх, а також камери охолодження й зберігання варених ковбас розміщають поруч із експедицією.

Холодильник м'ясокомбінату може мати одне- і багатоповерхове рішення (залежно від поверховості м'ясо-жирового корпуса: при малоповерховому корпусі проектується одноповерховий холодильник). Ширина будівлі холодильника повинна бути такий же, як у м'ясо-жирового корпуса. Передача сировини із цехів на холодильну обробку виробляється через місток (галерею). Компонування починають із розміщення камер охолодження й заморожування, з якими погоджуються камери схову м'ясопродуктів в охолодженому або мороженому виді, а з останніми - експедиція.

4. БЕЗПЕКА І ЕКОЛОГІЧНІСТЬ ПРОЕКТУ

4.1 Забезпечення умов і безпеки праці на виробництві

На підставі кодексу про працю України в цілях забезпечення умов праці, відповідних вимогам збереження життя і здоров'я працівників в процесі трудової діяльності) загальне керівництво і відповідальність за забезпечення дотримання законодавства по охороні на підприємстві покладається на керівника організації, що управляє. Охорона праці і службовців є одному з найголовніших обов'язків адміністрації підприємства. Кожен інженер, що працює на підприємстві м'ясної промисловості, повинен усвідомлювати свою відповідальність за здоров'я і життя людей, якими він керує. Інженер зобов'язаний добре знати можливі виробничі небезпеки і шкідливості, методи і засоби забезпечення безпеки технологічного процесу. До цього його зобов'язало не лише звання фахівця, але і чинне законодавство, за недотримання якого передбачена строга відповідальність. Охорона здоров'я що працюють, забезпечення безпечних умов праці, ліквідація травматизму і професійних захворювань складає одне з головних завдань трудового законодавства. В цілях забезпечення дотримання вимог охорони праці, здійснення контролю за їх виконанням в кожній організації, що здійснює виробничу діяльність, з чисельністю більше 100 працівників створюється служба охорони праці або вводиться посада фахівця з охорони праці, що має відповідну підготовку або досвід роботи в цій області. Структура служби охорони праці в організації і чисельність працівників служби охорони праці визначаються працедавцем з врахуванням рекомендацій федерального органу виконавчій владі по праці.

Виконавча влада в області охорони праці покладається на службу охорони праці. Відповідальність за організацію безпечних технологічних процесів, безпечну експлуатацію будівель і споруджень підприємств в плані збереження|зберігання| життя і здоров'я працівників в процесі трудової діяльності покладається на головного інженера. Координація діяльності структурних підрозділів підприємства по питаннях охорони праці, по профілактиці виробничого травматизму і професійних захворювань; контроль за дотриманням вимог законодавчих, нормативних документів по охороні праці покладена на старшого інженера відділу охорони праці і виробничого контролю. Відповідальними особами за забезпечення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, дотримання чинного законодавства про працю є начальники цехів і підрозділів, старші майстри, а також виконуючі обов'язки майстра. За пожежною безпекою стежить добровільна пожежна дружина, у складі якої командир, заступник і інші члени з числа начальників цехів, підрозділів і звичайних робітників. У цеху встановлюють вогнегасники і гідранти.

4.2 Заходи щодо охорони довкілля

Сучасний стан довкілля є глобальною проблемою у всьому світі. Підприємства м'ясної промисловості є одним з джерел забруднення довкілля. Заходи щодо захисту довкілля на підприємстві здійснюються згідно з законом України від 25.06.1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища». Довкілля забруднюють стічні води м'ясокомбінату і викиди в атмосферу забруднюючих речовин устаткуванням м'ясокомбінату. Основна особливість стічних вод м'ясної галузі – високий вміст в них органічних забруднювачів, тому необхідно направляти стічні води перед скиданням їх в загальну каналізацію на локальні очисні споруди. З цією метою у складі очисної станції передбачають спорудження механічного очищення: грати, пісколовки і відстійники. Грати служать для витягання із стічних вод крупних викидів – паперу, ганчірок, целофану, ниток, осколків кісток і так далі. Викиди, зняті з грат, скидають в металеві бочки з кришками, які періодично вивозять автотранспортом на спеціальні майданчики для компостування, де їх вивантажують, обсипають грунтом і залишають у такому вигляді на 2 роки. Пісколовки служать для затримання піску і важких, крупних забруднень органічного походження (шматочки тканин тварини і т. п.). Застосовують горизонтальні пісколовки з прямолінійним або круговим рухом води. Відстійники служать для виділення зважених речовин, що осідають і спливаючих, із стічних вод підприємств м'ясної промисловості. Застосовують вертикальні і двох'ярусні відстійники, освітлювачів з природною аерацією, освітлювачі-перегнивателі. Ковбасне виробництво оснащене димогенераторами, в яких при спалюванні дрів або тирси листяних порід дерев виробляється дим для термокамер і автокаганців. При обжарюванні і копченні ковбасних виробів атмосфера забруднюється оксидом вуглецю, діоксидом азоту, сірчистим ангідридом, твердими частками, аміаком, фенолом і пропіоновим альдегідом.

Особливість викидів в атмосферу забруднюючих речовин від м'ясокомбінатів – є речовини, які неприємно пахнуть або одоранти. Багато технологічних процесів, що відбуваються при тепловій обробці м'яса у присутності води, супроводжуються утворенням продуктів розпаду білка. Найбільш перспективні методи очищення повітря і газів, що відходять, наступні: мокре очищення і абсорбція, біологічне очищення і адсорбційне очищення із застосуванням активованого вугілля, цеоліту або іонообмінних смол.

ВИСНОВКИ

В процесі виконання курсового проекту були вирішені наступні завдання:

- прояв уміння самостійний вирішувати питання організації виробничих процесів відповідно до застосованих технологічних режимів і устаткування;

- визначення оцінки стабільності якості продукції, що випускається, відповідно до пріоритетних напрямів галузі;

- використання основних норм по проектуванню м'ясної галузі;

- розробка питань організації проектованого виробництва по техніці безпеки і питань екології;

- обґрунтування проекту м'ясопереробного підприємства.

Отже, для того щоб функціонування м’ясокомбінату було продуктивним, при його проектуванні ми повинні враховувати такі пункти :

·        - раціональне розміщення об’єкта;

·        - обґрунтований вибір проекту будівництва;

·        - раціональний вибір будівельних матеріалів;

·        - визначення необхідної потужності;

·        - врахування попиту на асортимент продукцію в регіоні, де буде розташований об’єкт, та в країні і світі в цілому;

·        - використання сучасних засобів для оснащення підприємства та його проектування

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Технологія м’яса та м’ясних продуктів: Підручник / М.М Клименко, Л.Г. Віннікова, І.Г. Береза та ін.; За ред. М.М. Климента.- К.: Вища освіта, 2006.- 640 с.: іл..

2. Пелеев А.И. Технологическое оборудование мясокомбинатов. – М.: «Пищепромиздат», 1950. – 557 с.

3. Антипова А.В. и др. Проектирование предприятий мясной отрасли с основам и САПР. -М.: Колос, 2003.

4. Рогов И.А., Забашта Г.А., Алексахин В.А. и др. Технология и оборудования колбасного производства. -М.: Агропромиздат, 1989, -272с.

5. Пелеев А.И. Технологическое оборудование мясокомбинатов. – М.: «Пищепромиздат», 1950. – 557 с.

6. Рогов И.А., Гутник Б.Е. и др. Справочник технолога колбасного производства. -М. :-Колос. 1993.-431с

7. Саблук П.Т. Розвиток м’ясопродуктивного підкомплексу України. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 198 с.

8. Машины и оборудование для цехов и предприятий малой мощности по переработке сельскохозяйственной сырья. М.: Информагротех, 1992.-224с.

9. Корнюшко Л.М. Оборудование для производства колбасных изделий: Справочник. -М. : Колос, 1993.- 138с.

10. Архангельская Н.М. Курсовое и дипломное проектирование предприятий мясной промышленности. -M.: Агропромиздат, 1986.-272с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6