: Госбюджет, дефицит бюджета

: Госбюджет, дефицит бюджета

Міністерство Освіти України

Київський Державний Технічний Університет Будівництва та Архітектури

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Основи економічної теорії»

Тема: «Держбюджет, бюджетні дефіцити, Державний борг»

Виконал :

Перевірила:

Скиценко В.Д.

Київ 1997

План реферату

1. Фінансова політика і доходи бюджету України

2. Фінансова стабілізація як основа фінансової політики

3. Доходи бюджету в системі управління економікою

4. Вдосконалення бюджетного процесу

5. Особливості збалансування місцевих бюджетів

6. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні

7. Податкова політика і доходи бюджетів України

8. Деякі оцінки практики обслуговування державного боргу

9. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин

10. Фіскальна політика: необхідність збалансованого бюджету

11. Проблема державного боргу на прикладі США

12. Основні принципи формування зведеного бюджету України в 1997 році

13. Додатки

Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет.

Адам Сміт, 1776 р.

Хорошим правилом є те, що бюджет ніколи не повинен бути збалансованим -

крім моменту, коли надлишок, що стримує інфляцію, змінюється на дефіцит, щоб

боротися зі спадом.

Воррен Сміт, 1965 р.

ФІНАНСОВА ПОЛІТИІКА І ДОХОДИ УКРАЇНИ

Адміністративно-командна еко

номічна політика в СРСР призв

ела до нерівномірного економічного розвитку

усіх регіонів, створення неструктуризованого,

неефективного та однобокого народногосподарського

комп­лексу. Функціонування адміністративно -

командної системи сприяло роз­поділу і

перерозподілу більше 25 відсотків валового

внутрішнього продук­ту СРСР, який вироблявся в

України.

З проголошенням незалежності України починається но

вий етап дер­жавотворення, формування влас

ної національної політики і розвитку

сус­пільно-економічних відносин. Початком економічних перетворень в Ук­раїні

стало прийняття Закону УРСР "Про економічну самостійність Ук­раїнської

РСР" від 3 серпня 1990 р

оку. Згідно з ним Україна самостійно визначає

економічний статус і стратегію

соціально-економічного розпитку в інтересах усього

народу, а також розробляє і формує незалежну фінан­сову (бюдж

етну, податкову, валютну) політику в контексті загальнод

ер­жавної економічної політики і займається її в

иконанням.

Фінансова політика охоплює центральну ланку системи економічних відносин і

відіграє провідну роль у реалізації загальнод

ержавних функцій. Організація і регулювання цих

відносин здійснюються відповідно до дію­чого (

фінансового правового поля, етапу та стану сусп

ільно-економічного розвитку країни. Без

врахування останнього політика стає гальмом роз­витку економічних відносин.

Фінансова політика має бути жорсткою, але

справедливою і активною, і повинна стимулювати економі

чне зростання, захищати національні інтереси Та бу

ти привабливою для суб’єктів іноземних країн. Побудова і формування

фінансової політики -

це досить складний процес.

Необхідно визначити прі

оритетні напрямки розвитку національного господарства та за структурною його

перебудовою створити умови для п

ідприємницької діяльності, захисту інтересів влас

них товаровиробників та сприяння залученню іноземних інв

естицій.

Не менш складною і

відповідальною проблемою зали

шається реаліза­ція стратегічних напрямків,

визначення норм і методів їх забезпечення умов розвитку

суспільства. Вибір норм і методів роботи передбачає про­цес формування

національної економіки із врахуванням специфічних природно-кліматичних і

геополітичних умов господарювання та розташу­вання України.

Розвиток суспільно-

економічних відносин в Україні підтвер

джує не­обхідність якомога скорішого вирішення

проблеми фінансової стабіліза

ції - основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.

Зрозуміло, що це — робота не одного року, але вона має бути до кінця

обгрунтованою, повинна враховувати можливі негативні наслідки і перед­бачати

цивілізоване їх усунення, бути одночасно послідовною та перспек­тивною і, що не

менш важливо - зрозумілою усім суб'єктам

суспільно-економічних відносин.

Стабілізація у суспільстві і поступове економічне

зростання вимагає проведення активної фінансової політики і забезпечення

функціонування стабільної фінансової системи. При

вирішенні зазначених проблем і, на­самперед, щодо

одержання доходів бюджету і забезпечення

фінансування загальнодержавних видатків, необхідно боротися не з наслідками, а

з причинами виникнення і розростання негативних

явищ у суспільстві.

Сьогодні основою для зняття фінансової напруги і врегулювання економічних

інтересів стає прийняття указів Президента.

Зрозуміло, що це вимушений захід, оскільки Верхо

вною Радою України не прийнято цілий ряд законодавчих актів з

питань) фінансової політики.

Необхідно здійснити реформування фінансових відносин

в країні та сформувати національну фінансову си

стему. Це викликано насамперед тим, що в умовах формуван

ня ринкових відносин фінанси наповнюються новим

змістом, їх роль і значення зростають, а функціональні можливості розширюються

як в часі, так і в просторі. Фінанси як об'єктивна

еконо­мічна категорія за своїм змістом в ум

овах ринку мають виконувати регу­люючу та стимулюючу функції, а н

е лише фіскальну, як досі практи­кується. Це основні функції фінансів

, які потребують детального аналізу, досконалого

вивчення і розробки необхі

дних фінансово-правових норм з регулювання фінансових відносин і подальшого

розвитку.

Фінанси одночасно виконують і контрольну функцію. Не претендую­чи на повну

підтримку своїх поглядів, зазначу: функціональні можли­вості фінансів у процесі

регулювання та стимулювання суспільно-еконо­мічного розвитку досить великі.

Однак сьогодні вони в практиці викорис­товуються частково і за

лишаються нерозкритими. Це одна із причин того, що в Україні продовжує

погіршуватись фінансовий стан ряду підпри­ємств, регіонів, держави в цілому, а

розрахунково-платіжна дисципліна досягла критичного стану.

Взятий курс головним чином на фіскально - монетарні методи регулю­вання

економічних відносин не завжди себе виправдовує і досить часто призводить до

загострення економічних інтересів. В практиці необхідно дотримуватись принципу

поєднання та узгодженості усіх методів державно - фінансового впливу на процес

суспільного відтворення. Фінанси мають приймати

активну участь у всіх стадія

х суспільного відтворення, а не лише на стадії

розподілу, як це відбувається сьогодні. Головне

завдання фінансів - сприяти зростанню ефективності

виробництва, стимулювати його розвиток та економію затрат як

живої, так і уре

чевленої праці. Фінанси

мають актив­но регулювати процес створення валового

внутрішнього продукту, а не ли­ше його розподіл та перерозпод

іл. Практика вимагає фінансового впливу на весь процес кругообігу капіталу,

сприяти його прискоренню, ефективному і цільовому

використанню матеріальних, трудових та грошових

ресурсів.

Зрозуміло, що сьогодні фінансове регулювання та

симулювання ефективності виробництва з

находиться на стадії реформування, вимагає досконалого аналізу, вивчення,

розробки та прийняття необхідних законо­давчих та нормативних актів з метою

створення єдиної ефективної фінан­сової системи

регулювання суспільно-економічними процесами у державі.

Фінанси - об'єктивна економічна категорія, а необхідність їх функ­ціонування

носить відповідно об'єктивний характер. Держава

використо­вує фінанси як інструмент управління суспільно-економічними

процеса­ми. Об'єктивність, необхідність та е

фективність - це основні принципи організації фінансових відносин

, які необхід

но враховувати при форму­ванні власної на

ціональної фінансової

політики.

Практикою підтверджено , що

фінансова політика, як і

загальнодер­жавна економічна політика

її цілому, залежить від сформованого правово­го

поля та органів влади і управління в процесі реалізації функцій держа­ви і

забезпечення легітимності фінансо

вих відносин. Невипадково фінан­сова політика

виступає результатом дії як об'єктивного, так і суб'єктивно­го факторів впливу

на її формування, реалізацію і розвиток в системі

ринкових відносин.

В Україні досі не прийнято законодавчого акту, яким

було б окресле­но дії, взаємозв'язок, узгодженість та розвиток бюджетної,

податкової й валютної політики як підсистем єдиної фінансової політики.

Відбувається формування бюджетної, податкової та в

алютної політики як окремо взя­тих підсистем, а не єди.ної, цілісної фі

нансової системи. Відповідно до цього

розробляються окремі закон

одавчі акти та механізми їх реалізації, як

і нерідко суперечать

один одному, а не сприяють загальному

фінансо­во-економічному розвитку. Реалізацією

окремих підсистем фінансової по­літики займаються практично відособлені

підрозділи та структури органів управління діючої фінансової системи. У

сучасних умовах управління фінансовими, ресурсами

знаходиться в досить складному стані, особливо на рівні районів, міст та

областей, і потребує радикальних змін у струк­турі фінансової системи та

державної фінансової політики в цілому.

З метою усунення впливу негативних факторів на розвиток фінансо­вих відносин та

забезпечення стабільного і ефективного економічного

зростання вважаємо

за необхідне розробити і

прийняти концепцію

фінансової політики і програму фінансової

стабілізації України, виходячи із оцінки ре

альних можливостей і

потреб суспільства, розвитку

економічних відносин,

сприяння активному зростанню

виробництва та забезпечення соціального захисту насел

ення.

Фінансова політика пов

инна мати імперативний, обов'язковий харак­тер. Це обумовлено змістом фінансів

як економічної категорії, їх місцем у системі суспільно-економічних відносин.

Законодавчі та нормативні акти з питань реалізації фінансової політики мають

виконуватись своєчасно, якісно і в повному обсязі. В іншому випадку досягти

фінансової ста­білізації та поступового економічного розвитку просто неможливо.

Прак­тика свідчить про те, що у сучасних умовах досить часто порушується

"обов'язковий характер" у процесі виконання фінансо

вої політики. Це свідчить, зокрема, про неповне

і неякісне виконання законів України про Державний

бюджет України на 1994

та 1995 роки, а також підсумки його виконання у 1 кварталі 1996 року

Основу фінансової політи

ки становить бюджетна

політика, яка пов'я­зана насамперед із формуванням і в

иконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержав

них фондів. Державний бюдже

т України - це го­ловний фінансовий план країни

, чіп віддз

еркалює суспільно-е

кономічний стан у державі.

Економічна нестабільність і спад виробництва

негативно впливають на форму

вання доходів та ф

інансування видатків бюджету. Бюджет

, його доходна частина

прямо пов'язані із Державною програмою

соціально-економічного розцінку

України на поточний фінансовий рік. І навпаки, виконання зазначеної

програми залежить від її фінансового за­б

езпечення. У цьому напрямку Д

ержавний бюджет виступає основою фінансування загальнодержав

них програм та сприяє їх виконанню. Дер­жавна прог

рама соціально-економічного розвитку України і Державний бюджет України мають

своє особливе місце, роль і призначення у системі

суспільно-економічних

відносин. Одночасно

вони нероздільні, взаємоза­л

ежні, доповнюють один одного, вимагають комплексного підходу при розробці

ефективного механізму в процесі виконання.

Практика розвитку фінансових відносин ще раз підтверджує це і ви­магає,

по-перше, формувати Державний бюджет України і Державну програму

соціально-економічного розвитку України на основі єдиної концепції

суспільно-економічного розвитку і в контексті загальнодержав­ної

фінансово-економічної політики; по-друге, досконалого аналізу та оцінки

соціально-економічного стану регіонів і держави та розробки ре­альних

макроекономічних показників розвитку на плановий

рік і перспективу; по-третє, виконання Державного бюджету і Державної програми

соціально-економічного розвитку має проходити у руслі єдиних підходів, ціл

існого механізму, ефе

ктивних норм і методів

організації фінансов

о-економічних відносин; по-четверт

е, додержання загальних принципів економічного розвитку і, насам

перед, принципу формування і виконання доходів бюджету за рахунок

платежів, які активно і ефективно вп

ливають на виробництво, виконання пока

зників економічного розвитку, а не шля­хом розширення кількості податків та

зборів, як сьогодні відбувається, та використання емісійних джер

ел поповнення бюджету; по-п'яте, прове­дення

належного, своєчасного контролю та піднесення рівня

відповідаль­ності за стан виконання доходів бюджету та показників

соціально-еконо­мічного розвитку регіонів, міністерств (відомств), д

ержави в цілому.

Державне регулювання суспільно-економічними процесами має зво­дитись до того,

щоб прискорити обіговість фінансових ресурсів і,

насам­перед, шляхом усунення невиправданої практики ру

ху зустрічних потоків фінансових ресурсів. Це

стосується взаємовідносин між бюджетами різних

рівнів і, що не менш важливо, між бюджетами та

юридичними особами. Особливої ваги набирають

відносини підприємств з бюджетом в частині сплати податків

, а також повернення і відшкодування

зайво внесених сум податків і збор

ів до бюджету.

З прийняттям нової редакції Закону України "Про бюджетну систему України" набира

є нового змісту, пр

инципів і напрямків розвитку бюдж

етна політика як підсистема єдиної фінансової політики. Зазначеним Законом п

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16