: Госбюджет, дефицит бюджета

юридичними і фізичними особами, недо­пущення

будь-яких проявів д

искримінації до окремих платникі

в податків.

Прийнято Закон України

"Про плату за землю" у новій редакції, відповідно до якого запроваджено

єдиний податок у сільському госпо­дарстві. Опрацьовуються

питання щодо рівня плати за з

емлю промисло­вими підприємствами в залежності

від того, в якому населеному пункті вони розташовані, та з

урахуванням тривалості інвестиційного циклу.

Протягом 1995-1996 років проводиться робота з ідентифікації фізич­них.

осіб-платників податків і комп'ютеризації

податкової служби з тим, щоб з 1997 року здійснити

перехід на оподатку

вання доходів і майна фізичних осіб н

а основі податкових декларацій, які мають

подаватися всіма громадянами - платниками податків.

Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України підготовлені і направлені

матеріали щодо розшир

ення бази і прав місцевих органів вла­ди в частині формування доход

ів місцевих бюджетів за рахунок місцевих

податків і зборів. З цією метою слід переглянути

законодавство про місцеві податки і збори,

розширити коло об'єктів оподаткування, встано­вити

реальний перелік місцевих податків, обов'язкових до сплати на всій території

України. Одночасно надати право місцевим органам влади приймати рішення про

оправлення окремих, специфічних для даної т

ери­торії місцевих податків, які не передбачені

законодавством. При цьому необхідно встановити обме

ження при застосуванні місцевих податків. Для

прикладу: обсяг місцевих п

одатків і зборів не повинен перевищувати ЗО

відсотків закріплених доході» бюджету території.

Це усуне практику необ­грунтованого застосування

місцевих податків, їх ставок і розмірів.

Невід'ємною частиною

податкового законодавства має стати правове забезпечення пра

в платників

податків. З цією метою мають бути підготов­лені законопроекти про права і о

бов'язки платників

податків. Поряд з цим необхідно здійснювати

стимулювання підприємницької та інвести­ційної діяльності у сферах

, передбачених програмами структурної

перебу­дови і промислової політики. Од

ночасно не допускати надання пільг у процесі оподаткування окремим суб'

єктам підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін і доповнень до

Декрету Кабіне­ту Міністрів України "Про порядок

використання прибутку державних підприємств, установ і ор

ганізацій" передбачено спрямовувати на

попов­нення власних оборотних коштів 10% балансового прибутку і не менш 10%

суми прибутку, що залишається у розпорядж

енні підприємств після сплати ними обов'язкових

платежів. Поряд з цим Мінекономіки підготов­лено пропозиції щодо застосування

даного порядку для підприємств усіх форм

власності.

Для ефективного оподаткуван

ня підприємницької діяльності нагаль­ною потребою є

визначення бази опод

аткування для справляння податку на прибуток. Передбачається розробити норми і

правила ведення обліку і форм звітності для цілей

оподаткування з використанням відповідних міжнародних стандарті

в.

У сучасних умовах важлива робота проводиться в напрямку підготовки проектів

законодавчих та інших нормативних актів відповідно

до Поста­нови Верховної Ради України від ІЗ грудня 1995

року "Про основні по­ложення податкової політики і податкову реформу в

Україні" та переліку проектів законодавчих та

інших нормативних актів, затвердженому По­стано

вою Кабінету Міністрів України від 15 листоп

ада 1995 р. "Про пер­шочергові заходи щодо реаліз

ації Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 1995-1996 роки".

Реформування податкової системи і розробка нового

ефективного по­даткового законодавства - по

перше, що необхідно

зробити уже найближ­чим часом. Податкова реформа мас про

ходити у напрямку:

- створення органу в Мінфіні, який би займався розробкою податко­вої

політики, на зразок "Департаменту податкової політики";

- лібералізації податкової політики з метою стимулювання виробництва та

підвищення його ефективності. В практиці необхідно спростити і знач­но

скоротити систему податків, платежів, зборів і відрахувань до бюджету та ц

ільових позабюджетних

фондів. По

датки мають виконувати насампе­ред стимулюючу

та регулюючу функц

ії, що забезпечить стабільність на

д­ходжень до бюдже

тів усіх рівнів

- перегляду розмежув

ання і закріплення податків за конкретними ланками

бюджетної системи. Доці

льно було б спростити сист

ему зараху­вання платежів до бюдж

ету усіх рівнів через ліквідацію зустрічних потоків фінансових ресурсів.

Практика розмежування між ланками бюджетної

системи України понад 10 видів податків та збор

ів себе не оправдовує, а створює умови для

порушення фінансово-платіжної та розрахункової

дис­ципліни;

- ліквідації усіх пільг платникам пода

тків і прийняття

окремого зако­нодавчого акту про пільги;

- проведення нової інвентаризац

ії позабюджетних фондів різних рівнів, вивчення їх доцільності і я

кісного використання. Необхідно прий­няти

закон про цільові позабюджетні фонди;

- прискорити розробку і прийняття "Податкового кодексу". Одночас­но слід

прийняти єдиний законодавчий а

кт, який би міг охопити усе коло фінансової

політики (бюджетної, податкової, валютної),

де можна було б окреслити дії, повноваження та відповідальність органів, які

займаються реалізацією фінансо

вої політики. Згідно з останнім можна буд

е визначити статус, функціональні обов'я

зки, права і

відповідальність фінансових ор­ганів у процесі формування і викона

ння фінансової (бюджетної, податко­вої, валютної) політики. Такий головний

законодавчий акт необхідний особливо у сучасних

умовах, коли відбуваю

ться реформування системи уп­равління фінансовими ресурсами, на

ціональним господарством в цілому і створення

ринкового середовища. Цю потребу особливо

відчувають регіо­ни. Відповідно до головного фінансового закону можна буде

розробляти і впроваджувати бюджетну, податкову і валютну політику у контексті

єди­ної загальнодержавної фінансової політики.

ФІНАНСОВА СТАБІЛІЗАЦІЯ ЯК ОСНОВА ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

Минулий 1996 рік став ще одним вагомим кроком у подальшому станов­ленні нової

фінансової системи України, випробуванням її на міцність і ефективність

роботи. Тепер настав час підбити підсумки, зробити висновки, визначити

завдання та шляхи і методи їх вирішення.

Насамперед слід відзначити, що проведена робота сприяла перелому не­гативної

тенденції у фінансовій сфері, за короткий період вдалося досягти фінансової

стабілізації відповідно до курсу ринкових реформ, проголошеного Президентом

України Л.Д.Кучмою. Це передусім зниження темпів інфляції, зміцнення

національної грошової одиниці, гальмування темпів спаду промислового

виробництва. Вдалося трохи оздоровити бюджет, не пе­ревищити установлених

розмірів дефіциту державного бюджету.

Однак досягти істотних зрушень у вирішенні головного завдання — оживити

виробництво, стабілізувати економіку — не вдалося. Нерозв'язаних проблем

залишилося багато. Протягом 1996 р. соціально-економічний стан в Україні

залишався складним, не поліпшилася ситуація і в першому кварталі 1997 р.

Прогнозні показники економічного і соціального розвитку, покладені в основу

формування державного бюджету України на 1996 рік, передбачали зниження

реального обсягу валового внутрішнього продукту на 1,8% та зрос­тання обсягів

промислової продукції на 0,5%.

Фактично ж минулого року обсяг валового внутрішнього продукту ско­ротився на

10%, номінальне він оцінюється у 80,5 млрд. грн. Більш як на 5% знизилося

виробництво промислової продукції та на 9%— сільськогосподар­ської. При цьому

на 20,2% знизився обсяг виробництва товарів народного споживання.

За таких умов постає запитання: чи достатніми були зусилля органів фінансової

системи усіх рівнів, здійснювана ними контрольна й економічна робота,

спрямована на пом'якшення впливу неминучих негативних факторів проведення

реформ на соціально-економічну ситуацію в державі, якість ви­конання

бюджетів? Як не прикро, одразу хочу констатувати: з різних причин цього поки

що не сталося. І не останньою з причин є брак ініціативи й ак­тивності,

Нерідко саме прояви консерватизму, застарілі підходи і методи стоять на

заваді у вирішенні поставлених завдань. Це є характерним для ба­гатьох

керівників усіх структурних підрозділів як місцевих, так і центральних

органів фінансової системи.

Отож у цілому за 1996 р. до зведеного бюджету надійшло 30,1 млрд. грн.

податків, зборів та інших обов'язкових платежів, або 87,6% до розрахункових

річних призначень, тобто недоодержано 4,2 млрд. грн. Не забезпечено

вико­нання призначень по 20 видах платежів із 27.

Минулий рік значною мірою можна назвати роком утрачених можли­востей. Лише

від скорочення обсягів промислового виробництва та переве­зень не

мобілізовано 800 млн. грн. податку на додану вартість, податку на прибуток та

акцизного збору. Найбільше таких втрат допущено в Авто­номній Республіці

Крим, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській, Хер­сонській, Харківській

областях та в місті Києві.

Податку на додану вартість за 1996 р. надійшло 6,3 млрд. грн., або 95,3% до

річного плану. З цього податку не забезпечено виконання плану в 21 об­ласті,

з яких найбільше відставання допущене у Волинській, Запорізькій,

Миколаївській, Львівській і Хмельницькій областях.

До зведеного бюджету України за 1996 р. надійшло 5,5 млрд. грн. подат­ку на

прибуток, що становить 90,2% до затвердженого прогнозу, зокрема до державного

бюджету — відповідно 1,6 млрд. грн., або 93,3%. Спрогнозованих показників

податку на прибуток дотримали лише 7 областей (Закарпатська, Івано-

Франківська, Київська, Полтавська, Сумська, Харківська і Хмель­ницька) та м.

Севастополь. Найбільше відставання допущене у Дніпропет­ровській, Львівській,

Чернівецькій, Тернопільській областях, а також в Авто­номній Республіці Крим.

Майже 70 млн. грн. недоотримано акцизного збору. У розрізі окремих областей

його не надійшло у сумі 149 млн. грн.

Тенденція зростання заборгованості перед бюджетом зберігалася і в звітному

році. В цілому за рік розмір недоїмки, разом із внесками до Пен­сійного

фонду, зріс на 1,8 млрд. грн., або в 2,6 раза. Найбільші суми забор­гованості

перед бюджетом мають місце в Дніпропетровській області — 369,2 млн. грн.,

Донецькій — 123,8 млн. грн., Полтавській — 108,3, Запорізькій — 75,6,

Луганській — 68,9 млн. грн.

Через допущення заборгованості з податків торік бюджет недоодержав 3,5 млрд.

грн., або 12% від загальних надходжень. Безумовно, що певна част­ка вини в

цьому лежить і на колективах фінансових органів, які не проявили достатньої

активності й ініціативи.

Середньомісячний темп зростання недоїмки з платежів до бюджету досяг у 1996 р.

25% і значно випереджає темпи зростання заборгованості між підприємствами

України. На стан виконання доходів бюджету вплинуло на­дання Верховною Радою

відстрочки та розстрочки у сплаті платежів підприємствами й організаціями до

бюджету в сумі понад 2 млрд. грн., або 7% до

загальних надходжень. Однак слід зазначити, що підприємства, організації не

скористалися повною мірою наданою державою можливістю поліпшити їхній

фінансовий стан шляхом реструктуризації заборгованості з належних бюджету

платежів та розблокування рахунків в установах

банків.

Подальший спад виробництва у більшості галузей народного господарст­ва,

погіршення фінансового стану підприємств і

організацій зумовили загос­трення кризи платежів як між підприємствами, так і з

бюджетом.

Через брак належного контролю з боку окремих міністерств і відомств за станом

розрахунків із бюджетом підприємства системи Мінпрому заборгува­ли 368,5 млн.

грн., або 27,3% загальної суми, Держнафтогазпрому — відпо­відно 108 млн. грн.

і 8%, Мінмашпрому — 102,8 млн. грн. і 7,8% та Мінсільгосппроду — 93,2 млн.

грн. і 6,9%. Через зростання обсягів дебітор­ської та кредиторської

заборгованості між підприємствами втрачено понад І млрд. грн. доходів

бюджету.

Слід звернути увагу на те, що значну частку бюджетних надходжень ста­новлять

взаємозаліки доходів у рахунок фінансування видатків, передбаче­них бюджетом.

Усього проведено понад 6000 взаємозаліків на суму майже 6 млрд. грн., що

становить 20% до загального обсягу доходів і 17,8% до ви­датків зведеного

бюджету України минулого року.

Такий захід, як відомо, відіграв певну роль у подоланні платіжної кризи,

пом'якшив ситуацію з виконанням бюджетів. Проте можливості щодо реаль­ної

наповненості бюджету доходами і фінансування видатків від такої акції не

зросли, у зв'язку з чим її було скасовано урядом. Тому в ситуації, що

склалася в державі цього року, не треба розраховувати на такі методи

вико­нання бюджету, а максимально зосередити увесь свій досвід і знання на

ви­конанні завдань і доручень, поставлених перед фінансовою системою.

Уряд, Міністерство фінансів роблять усе можливе для зміцнення фінан­сової

бази місцевих рад. При всіх економічно-соціальних труднощах у ІЗ об­ластях,

містах Києві й Севастополі виконано і перевиконано бюджети з до­ходів. При

цьому надпланові залишки коштів по місцевих бюджетах на І січня 1997 р.

становлять понад ІЗ млн. грн.

По бюджетах Закарпатської області, наприклад, надпланові залишки коштів більш

як у 7 разів перевищують планові, причому через неправильне планування

доходів вони зосереджені майже на 80% в обласному бюджеті. По Київській

області надпланові залишки бюджетних коштів перевищують планові більш як у 3

рази, по Тернопільській — майже в 17 разів, і всі знахо­дяться в обласному

бюджеті. Як результат, в окремих районах зарплата не виплачується по 5—6

місяців, а в обласних установах вона значно менша.

Водночас минулий рік показав нам усім, що необгрунтовані розрахунки, великі

сподівання призводять до завищених зобов'язань, яких не можна ви­конати. А це

спричиняє соціальне напруження. Практично в більшості областей бюджети були

затверджені місцевими радами в обсягах, які значно перевищували розрахунки

Мінфіну, на загальну суму понад 1,5 млрд. грн. Це відповідає наданим їм

правам, але тільки тоді, коли такі плани виконуються.

Не забезпечено виконання бюджетів в Автономній Республіці Крим,

Миколаївській, Київській, Тернопільській, Чернівецькій та інших областях.

Цього року ми не повинні такого допустити, координуючи й управляючи процесом

затвердження бюджетів, і за це нестимуть відповідальність керів­ники

фінансових організацій.

Необхідно шукати нові нетрадиційні форми роботи виходячи із ситуації, що

склалася. Прикладом може бути введення щомісячної звітності щодо

за­боргованості платежів до бюджету по міністерствах і відомствах. Це дасть

змогу підвищити персональну відповідальність керівників як центральних

органів, так і підприємств та організацій.

Важливо також активніше впливати на забезпечення механізму розірван­ня

контрактів із керівниками підприємств, що не виконують зобов'язань пе­ред

бюджетом, та оголошення таких підприємств банкрутами.

Триває хибна практика зарахування на місцеві потреби значних сум до­ходів, що

належать державному бюджету, шляхом порушення нормативів відрахувань. Торік

із 20 областей до державного бюджету не надійшло 30% надходжень плати за

землю на суму понад 28 млн. грн. З них по бюджетах Ав­тономної Республіки

Крим — 7 млн. грн., Донецької області — понад 4 млн. грн., Луганської — майже

4 млн. грн., Хмельницької області — 3 млн. грн.

Фінансовим органам цих областей разом із місцевими органами влади треба

працювати над нарощуванням економічного потенціалу областей, зна­ходити

власні джерела формування дохідної частини своїх бюджетів, змен­шувати

залежність від централізованих джерел держави.

Станом на 1 січня 1997 р. заборгованість місцевих бюджетів перед дер­жавним

становила майже 484 млн. грн., із них по Автономній Республіці Крим — 138,2

млн. грн., видаткова частина бюджету якої виконана майже на 114%, а дохідна —

лише на 92, по Луганській області — 60,8 млн. грн. і відповідно 106 і 95%,

Донецькій — 60,6 млн. грн., 99 і 97%, Дніпропетровсь­кій — 43,0 млн. грн

., 100 і 92% та по Київській області — 27,9 млн. грн. і відповідно 112 і 104

%.

Крім того, в Автономній Республіці Крим при наявності значної заборго­ваності

з виплати заробітної плати працівникам бюджетних організацій та інших

соціальних виплат розпорядженнями Ради Міністрів Автономної Рес­публіки Крим

у 1996 р. виділялися пільгові кредити комерційним організаціям.

Уряд Автономної Республіки Крим також надав відстрочки підприємст­вам і

організаціям із поточних платежів до бюджету на загальну суму 3841 тис. грн.,

у тому числі: ВАТ "Сімферопольський завод пластмас" — на 15 тис. грн.,

Феодосійському оптичному заводу — на 76 тис. грн., Кримському відділенню

Придніпровської залізниці — на 3750 тис. грн.

Усього безпідставно витрачено майже 5 млн. грн. бюджетних коштів. Не

випадково, що бюджет Автономної Республіки Крим недовиконаною доходів на

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16