: Госбюджет, дефицит бюджета

8,4%, зате з видатків перевиконано на 14%.

Цьому треба покласти край. Саме аналітична робота фінансистів нашої системи

безпосередньо в господарських структурах повинна бути одним з основних

механізмів впливу на економіку, збереження державних фінансо­вих ресурсів. Це

однозначно зафіксовано в нормативно-правових загально­державних і відомчих

документах, цього вимагають від нас президентські та урядові рішення і це

треба робити починаючи з центрального апарату, пере­дусім із головних

управлінь міністерства.

Слід зазначити, що в ряді областей незадовільно проводилась робота щодо

стягнення фінансових санкцій. Так, органами Державного казначейст­ва в

Донецькій області нараховано фінансових санкцій на 21,3 млн. грн., а стягнуто

лише 7,4 тис. грн. (0,03%), Вінницькій області — нараховано 1,8 млн. грн.,

стягнуто 24,4 тис. грн. (1,3%). У межах 6—8% стягнуто фінансові санкції

органами Державного казначейства в Запорізькій області (6,1%), Іва­но-

Франківській (7,6%), Херсонській (6,7%), Черкаській (8,1%), у містах Києві та

Севастополі (7,7 і 7,2%).

В умовах дефіциту бюджету фінансування витрат здійснювалося в межах

надходження доходів відповідно до видатків, затверджених Законом України "Про

Державний бюджет України на 1996 рік", з урахуванням забезпечення

першочергових потреб соціального захисту населення та соціально-культур­ної

сфери.

Видатки державного бюджету за 1996 р. профінансовані на 81,5% річних

призначень, недофінансовано видатків на 5,9 млрд. грн.

На противагу цьому місцеві бюджети виконано майже на 103%. Рівень

фінансування видатків по соціально-культурних установах становить 113,1%.

Дефіцит, урахований у розрахунках при затвердженні державного бюджету в сумі 4,6

млн. грн., профінансовано в сумі 3,6 млн. грн., або

на 78,5%. За ра­хунок внутрішніх державних позик профінансовано 1,6 млрд. грн.,

або 104,7%.

Надто мало територіальних органів Державного казначейства проводять роботу щодо

уточнення списків платників загальнодержавних податків і зборів, що подаються

установам банків податковими адміністраціями і фінансовими органами. Тим часом

мають місце факти, коли в списках плат­ників податків, що є порушенням чинного

законодавства, підприємства ко­лективної, приватної та державної форми

власності включалися до кому­нальної власності й платежі сплачувалися до

місцевих бюджетів. Тільки у місті Нетішин

Хмельницької області платежі 157 таких підприємств необ­грунтовано були

зараховані до місцевого бюджету на загальну суму 22,7 тис. грн. Аналогічно в

Запорізькій області платежі з прибутку 86 підприємств не­обгрунтовано

зараховані до місцевих бюджетів у сумі 1,2 млн. грн.

Відомо, що одним із джерел наповнення дохідної частини бюджетів є плата за

видачу ліцензій, сертифікатів, патентів на право реалізації окремих видів

товарів.

Проведеними перевірками встановлено, що на 6 тисячах підприємств торгівлі

немає спеціальних дозволів на торгівлю окремими видами (групами) товарів.

Немає цих дозволів і на території Полтавської області у 1257 юри­дичних та

фізичних осіб, м. Києва — у 708, Дніпропетровської області — у 543 суб'єктів

підприємницької діяльності.

Найбільшу кількість порушень дотримання вимог чинного законодавст­ва під час

реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів допущено у Харківській,

Одеській областях та Автономній Республіці Крим.

Ужиття відповідних заходів до порушників законодавства певним чином стимулювало

суб'єктів підприємницької діяльності придбати

спецдозволи. Якщо за звітом Головного управління Державного казначейства

України за­гальна сума платежів за видачу всіх видів ліцензій та сертифікатів,

що надій­шла до державного бюджету за січень — серпень минулого року, становила

8,7 млн. грн., то тільки за вересень — грудень —

16 млн. грн.

Участь фінансових органів у проведенні вказаних робіт повинна тривати й далі.

Аналіз результатів перевірок має бути джерелом інформації для ор­ганів

місцевої влади щодо підготовки пропозицій і вжиття конкретних за­ходів,

спрямованих на попередження та викриття хиб у торгівлі, ліквідацію

неорганізованих її форм, виведення з тіньового обороту діяльності окремих

суб'єктів підприємства.

Відсутністю будь-якої організації роботи, повною втратою відповідаль­ності й

контролю можна вважати дії Донецького

облфінуправління.

Нещодавно проведеною Міністерством фінансів України перевіркою правильності

використання бюджетних, позабюджетних і валютних коштів у Донецькій області

встановлено, що з мовчазної згоди облфінуправління, так би мовити, на очах у

контрольно-ревізійних, казначейських органів, як місцевих, так і центральних,

у 1994—1996 рр. десятки мільйонів гривень, у тому числі тих, що належали

державному бюджету, використовувалися не за цільовим призначенням, на

незаконні виплати заробітної плати, пільгові (у ряді випадків безповоротні)

кредити різним комерційним структурам.

І це в той час, коли заборгованість по соціально-культурних установах області

становила на 01.01.96 понад 92 млн. грн., з них із

заробітної плати — майже 21 млн. грн. Державному бюджету область винна сьогодні

60 млн. грн. Не дивно, що в регіоні існує гостре соціальне напруження.

Але найбільше дивує безпринципна позиція керівництва

Головфінуправління. Навіть уже після проведення ревізії ним не було вжито

дійових за­ходів щодо виправлення такої ситуації. Колегія дала принципову

оцінку діям керівництва Донецького облфінуправління, видано відповідний наказ

із цьо­го приводу.

Керівники відповідних фінансових структур несуть персональну

відпо­відальність за стан справ із використанням за призначенням і

збереженням бюджетних і позабюджетних коштів на підконтрольних територіях.

Протягом І кварталу поточного року слід забезпечити проведення спеціальних

пере­вірок щодо наявності фактів розміщення бюджетних коштів на депозитних

рахунках в установах банків і страхових органах.

Десятки мільйонів гривень втрачаються бюджетом через брак контролю за станом

надходження платежів за оренду державного майна. Починаючи з 1992 р.,

відповідно до Закону України "Про оренду державного майна", прийнятого

10.04.92, значна кількість державних підприємств (цілісних май­нових

комплексів) різних галузей народного господарства України отримали можливість

перейти на оренду. Постановами Кабінету Міністрів України від 12.11.93 № 23

та 04.10.95 № 786 затверджені методика розрахунку і порядок використання

плати за оренду державного майна, згідно з якими до відпо­відних бюджетів на

спеціальні рахунки повинні надходити значні кошти. Але ця робота не знайшла

певної підтримки на місцях.

Міністерство фінансів неодноразово отримує доручення Кабінету Міністрів

України щодо можливості врахування боргів перед бюджетом (орен­дна плата,

Чорнобильський фонд, податок на додану вартість та інші платежі) за рахунок

зменшення частки майна орендаря, яка була придбана за період оренди, та

відповідного збільшення державної частки майна на цю суму.

Заборгованість до бюджету не повинна покриватися за рахунок збільшення державної

частки акцій. Слід урахувати, що строки акціонування

підприємств та приватизації державної частки акцій, яка здійснюється шля­хом їх

продажу згідно з планом розміщення акцій, як правило, не визначені, а продаж

акцій на аукціоні за кошти має дуже малу питому вагу (приблизно 5% від усіх

акцій). Підприємства, які рентабельні або мають рівень рента­бельності понад

25% від обсягу виробництва, повинні обов'язково перед зміною форми власності

повністю розрахуватися з бюджетом. Орендні підприємства з великим спадом

виробництва, безперспективні, збиткові по­винні передаватися на розгляд

Агентства з банкрутства із подальшим розгля­дом за встановленим порядком.

Недостатньо було вжито заходів щодо усунення негативних тенденцій зростання

заборгованості із розрахунків за надані комунальні послуги підприємствам,

організаціям і населенню. Не проводяться систематичний аналіз і перевірки

стану справ із цього питання, не аналізуються причини допущення

заборгованості, не вносяться пропозиції щодо поліпшення розра­хунків.

За минулий рік загальна сума кредиторської заборгованості підприємств і

організацій системи Держжитлокомунгоспу, що належать до комунальної

власності, зросла у 2,5 раза і становила 3,1 млрд. грн., у тому числі за

енергоносії — у 2,1 раза і становила 1,6 млрд. грн., із них за газ— 1,2 млрд.

грн., електроенергію — 0,4 млрд. грн.

Загальна сума дебіторської заборгованості за цей же період зросла у 2,8 раза

і становила 3 млрд. грн., із них по госпрозрахункових підприємствах — 1,1

млрд. грн., бюджетних установах — 0,8 млрд. грн.

Станом на 1 січня 1997 р. особливо великих розмірів досягла кредиторсь­ка

заборгованість у Дніпропетровській обл. — 456,3 млн. грн., Харківській — 369

млн. грн., Донецькій — 386,7 млн. грн., Луганській — 260 млн. грн.,

За­порізькій — 216,6 млн. грн. Ці області мають і найбільші суми дебіторської

за­боргованості, зокрема в Дніпропетровській — 333,6 млн. грн., Харківській —

316,3 млн. грн., Донецькій —355 млн. грн.

Заборгованість населення з оплати за житлово-комунальні послуги, що на 10

грудня 1996 р. у порівнянні з 10 липня 1996 р. збільшилася з 0,5 млрд. грн.

до 1,8 млрд. грн., становить 43% до нарахованих сум. Значно зросла во­на у

Харківській області — 206,5 млн. грн., Донецькій — 236,1 млн. грн.,

Дніпропетровській — 193 млн. грн., Луганській — 144,4 млн. грн. та інших

областях.

В Україні понад 52% квартиронаймачів — неплатники. Цей рівень пере­вищили 11

областей і місто Київ, зокрема по Києву він становить 60%, по Харківській

області — 59, Луганській — 60, Івано-Франківській — 69%.

Основна причина зростання заборгованості — підвищення тарифів на житлово-

комунальні послуги для населення з 1 серпня до 80% їх вартості.

Особливу увагу з боку облдержадміністрацій необхідно звернути на стан

розрахунків за спожитий підприємствами, організаціями та населенням

при­родний газ, заборгованість яких станом на 1 січня 1997 р. становить 1,7

млрд. грн., із них підприємств комунального побуту — 564,8 млн. грн.,

бюд­жетних установ і організацій — 55,2 млн. грн., населення — 553 млн. грн.

Найбільших розмірів заборгованість досягла у Луганській області — 123,9 млн.

грн., Дніпропетровській — 256,7 млн. грн., Полтавській — 121,3 млн. грн.,

Запорізькій — 123,7 млн. грн., Львівській області — 165,8 млн. грн.

Усім відомо, як гостро нині стоїть питання соціального захисту населен­ня,

виплати заробітної плати. Проте вплив на поліпшення ситуації з нашого боку

через ужиття заходів у процесі фінансування та цільового використання коштів

у сфері житлово-комунального господарства і надання послуг юри­дичним і

фізичним особам недостатній.

Проведені в листопаді—грудні минулого року перевірки використання коштів на

надання населенню житлових субсидій свідчать, що в нарахуванні субсидій і

цільовому використанні коштів на цю мету є суттєві хиби.

Так, у Київській області в 1996 р. виділені на надання субсидій кошти в сумі

13,5 тис. грн. використали в окремих районах на заробітну плату пра­цівникам

та утримання служби з надання субсидій. У Сумській області з цих коштів на

виплату заробітної плати працівниками даної служби використано 2,3 тис.

гривень. Мали місце хиби у нарахуванні субсидій населенню, фор­муванні та

застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги тощо. Фінансовим і

казначейським органам слід посилити аналітичну роботу, зап­ровадити

систематичний контроль за правильним і цільовим використанням бюджетних

коштів на надання житлових субсидій населенню.

Проведеними в червні—липні 1996 р. перевірками правильності та ефек­тивності

витрачання коштів Державного фонду сприяння зайнятості насе­лення

встановлено, що керівники центрів зайнятості не забезпечили чіткого виконання

вимог чинного законодавства щодо використання державних коштів. Ці важливі

питання своєчасно й ретельно не вивчалися, недостатньо здійснювались заходи

щодо попередження зловживань, суворого дотримання статутних вимог.

При використанні коштів фонду мали місце численні порушення фінан­сової

дисципліни, факти несвоєчасного повернення або неповернення нада­них

депозитних і кредитних ресурсів, а також процентів за їх користування.

Керівники установ і організацій витрачають кошти на власний розсуд,

користуючись бездіяльністю фінансових, казначейських і контрольно-ре­візійних

органів. Так, ревізією обласного управління соціального захисту на­селення

Вінницької облдержадміністрації встановлено, що протягом 1995— 1996 рр.

бюджетні кошти в сумі 202,3 тис. грн., спрямовані на соціальний захист

населення, використані на ремонт адміністративного приміщення та придбання

меблів. Начальника управління звільнено з роботи, проти нього порушено

кримінальну справу.

Водночас допускається заборгованість із виплати пенсій від двох до трьох

місяців.

У 1997 р. необхідно забезпечити постійний контроль за цільовим і ефек­тивним

витрачанням державних коштів, призначених на соціальне забезпе­чення

громадян. Задля цього мають бути організовані перевірки витрачання бюджетних

асигнувань у будинках-інтернатах та безпосередньо в Пенсійному фонді.

Перевірок не повинна уникати й контрольно-ревізійна служба.

При обмеженості платежів Чорнобильського фонду торік постійно на спеціальних

рахунках цього фонду в територіальних управліннях Державного казначейства

Волинської, Чернівецької і Харківської областей були значні залишки коштів у

розмірі від 10 до 30% від перерахованих на зазначені ра­хунки коштів фонду. В

результаті несвоєчасно були проведені розрахунки з підприємствами, установами

та організаціями щодо відшкодування їм вит­рат, пов'язаних із наданням пільг,

виплатою компенсацій і допомоги праців­никам, яким надано статус таких, що

постраждали від Чорнобильської ка­тастрофи. Не на належному рівні проводиться

організаційна і контрольно-методологічна робота щодо забезпечення виконання

вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік" у частині

приведення штатів, кон­тингентів і мережі установ у відповідність із

затвердженими обсягами асиг­нувань та постановою Кабінету Міністрів України і

Національного банку від ЗІ серпня 1996 р. № 1033 "Про заходи щодо залучення

додаткових надход­жень до бюджету та підвищення ефективності витрачання

бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню".

Як свідчать попередні розрахунки, за 1996 р. очікуються перевитрати ліміту

фонду заробітної плати, затвердженого місцевими радами по установах освіти,

на суму близько 280 млн. грн., або 20,7% до річного плану. А по дер­жавному

бюджету очікуються перевитрати в сумі III млн. грн., або 23,1%.

По закладах охорони здоров'я місцевого підпорядкування такі перевит­рати

становитимуть 148 млн. грн., або 11% до річних призначень.

Проведеною ревізією медико-санаторної частини виробничого об'єднання

відкритого акціонерного товариства "ЧеЗаРа" Чернігівської області

встановле­но, що в її штатному розписі на 1996 р. затверджено ІЗ зайвих

штатних оди­ниць із місячним фондом зарплати 6 тис. грн., яким за 1995—1996

рр. випла­чено заробітної плати в сумі 49 тис. грн. Крім того, на порушення

розпоряд­ження начальника обласного управління охорони здоров'я про

ліквідацію бригадної форми оплати праці ще довго існувала така форма,

внаслідок чого з квітня до червня 1996 р. безпідставно виплачено зарплати у

сумі 14 тис. грн.

Найбільші перевитрати фонду заробітної плати в установах освіти очіку­ються

по бюджету Черкаської області — 67,9%, Полтавської — 53,3, Вінницької — 40%

річних сум. Водночас у Черкаській і Полтавській облас­тях цей показник було

зменшено місцевими радами під час затвердження бюджету.

Не узгоджені потреби в коштах на соціальні виплати із затвердженими бюджетами

асигнуваннями і по установах культури, де заборгованість із за­робітної плати

за 1996 р. становила понад 56 млн. грн.

Незважаючи на це, на місцях за участю, а інколи й з подачі фінорганів

провадяться святкування ювілейних дат міст, різні конкурси та

широкомас­штабні театралізовані заходи.

Хочу наголосити, що Кабінет Міністрів України постановою від ЗО січня 1997 р.

№ 90 "Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України і Національного

банку України від ЗІ серпня 1996 р. № 1033" визнав роботу міністерств, інших

центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки

Крим, місцевих органів виконавчої влади в цьому напрямку недостатньою.

Як відомо, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про поря­док

фінансування видатків з Державного бюджету у 1997 році до прийняття Закону

України "Про Державний бюджет України на 1997 рік". Акцент зроблено на

необхідності забезпечення першочергового фінансування ви­датків на соціальний

захист населення, заробітну плату, пенсії, стипендії, грошове забезпечення,

придбання медикаментів та енергоресурсів.

Саме з таких вимог слід виходити під час прийняття рішень про порядок

фінансування видатків за рахунок місцевих бюджетів у поточному році.

Найближчим часом уряд затвердить Порядок складання єдиного кошто­рису

бюджетної установи, який передбачає поєднання в оптимальній формі власних і

бюджетних коштів у межах установлених законодавством норма­тивів і фінансових

можливостей держави і буде основним керівним докумен­том для здійснення

фінансово-господарської діяльності установи. З метою максимального залучення

власних коштів для фінансування першочергових потреб установ урядом

затверджено перелік платних послуг, що можуть на­даватися установами. Тепер

треба, щоб намічені заходи були підкріплені на­лежною організаторською

роботою.

Торік проведеними ревізіями і перевірками майже в 25 тисячах підприємств,

установ і організацій (або в кожному третьому з перевірених) установлено

факти незаконного витрачання, недостач, розкрадань коштів і матеріальних

цінностей, а також заниження та приховування належних бюд­жету платежів на

загальну суму 1,2 млрд. грн., що в 4,4 раза більше, ніж було виявлено у 1995

р.

Одним із пріоритетних напрямків щодо забезпечення фінансовими і ма­теріально-

технічними ресурсами минулого року був агропромисловий комп­лекс. На

виконання заходів із докорінної перебудови виробничих відносин в АПК,

проведення земельної реформи, забезпечення соціально-економічного відродження

села та підтримки виробників сільськогосподарської продукції в 1996 р.

передбачалося спрямувати з бюджету 1,7 млрд. грн., або 44,1% за­гальної суми

видатків на народне господарство. Передбачені видатки на роз­виток

агропромислового комплексу профінансовано на 70,5%.

Однак бюджетні кошти, що передбачаються на розвиток агропромисло­вого

комплексу, використовуються не завжди ефективно, а в окремих випад­ках і з

порушенням законодавства. Зокрема через недостатню роботу органів Державного

казначейства щодо співпраці з органами сільського господарства при розміщенні

державного замовлення не враховувалися можливості това­ровиробників. Як

наслідок, окремі товаровиробники станом на 12.02.97 р. заборгували за

отримані аванси та матеріально-технічні ресурси 68 млн. грн., у тому числі

Запорізької області — 8,9 млн. грн., Дніпропетровської — 8, Кіровоградської —

6,4, Вінницької — 4,1 млн. грн.

Із перевірених 6767 підприємств, або 47,7% загальної кількості, що укла­ли

договори на поставку зерна до держресурсів, 544 (8%) допущено пору­шення

законодавства. Зокрема виявлено випадки надання авансів або мате­ріально-

технічних ресурсів (особливо фермерам) при відсутності договорів на поставку

зерна до державних ресурсів. Так, в Автономній Республіці Крим II

господарствам без договорів видано авансів на суму 421,3 тис. грн. Такі факти

допускаються і в інших областях.

Виявлені факти порушень у використанні бюджетних коштів на фінан­сування

заходів в агропромисловому комплексі та бюджетної позички під за­готівлю

сільгосппродукції в державні ресурси свідчать про необхідність

сис­тематичного контролю з боку фінансових органів, органів Державного

каз­начейства та контрольно-ревізійних служб за цільовим і ефективним

вико­ристанням бюджетних асигнувань.

За минулий рік на утримання органів виконавчої влади в цілому по Ук­раїні

витрачено коштів у сумі 0,2 млрд. грн., або в 2,8 раза більше асигнувань,

урахованих на цю мету в зведеному бюджеті України. Зокрема більш як утричі

перевищено ці асигнування в місті Києві, в Донецькій, Запорізькій,

Київсь­кій, Луганській, Одеській, Полтавській та Харківській областях, у 2

рази — у Волинській, Львівській, Сумській, Черкаській та Чернігівській

областях.

Аналогічно витрати на утримання місцевих державних адміністрацій в ок­ремих

адміністративно-територіальних одиницях також перевищили річні асиг­нування

на їх утримання, враховані у зведеному бюджеті України, в тому числі у місті

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16